Більше публікацій за “День: 01.02.2024”

Ізраїль та ХАМАС нібито домовилися про тимчасове перемир'я. У його ході планується нове визволення заручників.
Про це заявив офіційний представник Міністерства закордонних справ Катару Маджед аль-Ансарі, повідомляє The Times of Israel.
"На зустрічі в Парижі вдалося консолідувати пропозиції... Ця пропозиція була схвалена ізраїльською стороною, і тепер ми маємо перше позитивне підтвердження з боку ХАМАС", - розповів представник МЗС Катару.

Це сталося під час зустрічі між катарськими, американськими, ізраїльськими та єгипетськими офіційними особами у Парижі.
При цьому ізраїльські ЗМІ з посиланням на неназваних високопосадовців повідомляють про те, що Ізраїль поки не погоджувався на угоду про припинення вогню з ХАМАС.
Що передувало
Нагадаємо, у жовтні минулого року бойовики ХАМАС вторглися до Ізраїлю. Вони вбивали та викрадали як військових, так і мирних жителів.
У відповідь Ізраїль розпочав наземну операцію у Секторі Газа. Військам країни вдалося взяти під контроль більшу частину палестинського анклаву.
Також між Ізраїль та ХАМАС домовлялися про тимчасове припинення вогню. Це зробили для того, щоб бойовики звільнили своїх заручників.
Про пропозицію Ізраїлю до ХАМАС знову призупинити бойові дії стало відомо ще минулого тижня.

Президент США Джо Байден 1 лютого підписав указ, що дозволяє США запровадити нові санкції проти ізраїльських поселенців на Західному березі річки Йордан, причетних до насильницьких нападів на палестинців.
Указ, опублікований на сайті Білого дому, є найбільш значущим кроком будь-якої адміністрації США у відповідь на насильство з боку ізраїльських поселенців проти палестинського цивільного населення на Західному березі річки Йордан.
Перший раунд санкцій стосується чотирьох поселенців, які, на думку США, безпосередньо причетні до нападів на палестинців і систематичних дій, що призвели до вимушеного переселення палестинських громад.
Санкції передбачають, що активи й банківські рахунки цих поселенців-екстремістів у Штатах будуть заморожені, а торгівля з ними – заборонена для американських осіб і компаній.
Крім того, указ Байдена дозволяє США накладати санкції на осіб, які брали участь в актах або погрозах насильства проти палестинських цивільних чи керували такими діями. Стосуватись ці обмеження можуть і представників ізраїльського уряду.
За даними Управління ООН з гуманітарних питань, з 7 жовтня відбулося майже 500 нападів ізраїльських поселенців на палестинців. У них були вбиті щонайменше вісім палестинців, серед них – дитина, і поранені понад 115 людей.
Ізраїльський уряд стверджує, що за останні місяці вжив рішучих заходів для вирішення цієї проблеми і що це призвело до зменшення кількості насильницьких нападів на палестинців на Західному березі річки Йордан.
У грудні 2023 року Сполучені Штати вже запровадили візові санкції проти поселенців, причетних до нещодавніх нападів на палестинців. А Франція пропонує запровадити аналогічні заходи на рівні Європейського Союзу.

Італійська прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон протягом останніх тижнів готували ґрунт, аби переконати Віктора Орбана не блокувати 50 мільярдів фінансової допомоги Україні.
Про це стало відомо Politico від джерел, знайомих із ходом переговорів.
За інформацією співрозмовника видання в оточенні Мелоні, вона ще кілька місяців тому – тобто до саміту ЄС у грудні – почала налагоджувати контакти з оточенням Орбана, а в середу, напередодні зустрічі 1 лютого, делегації допізна працювали для пошуку компромісу.
Цього тижня прем’єрка Італії також говорила з прем’єром Угорщини телефоном, провела годинну зустріч у Брюсселі перед самітом і знову – вранці 1 лютого перед початком засідання Європейської ради.

"Вона кілька разів намагалася бути мостом, і складається враження, що цього разу це спрацювало", – сказав Politico один із дипломатів ЄС.

Свою роль у переконуванні Орбана зіграв і Макрон, який активно спілкувався з ним в останні тижні, а під час особистої зустрічі у січні попросив угорського прем’єра поділитися своїм баченням того, як краще інтегрувати східні країни ЄС.
"Він ніколи не хотів протистояти Орбану, а навпаки, хотів залучити його на свій бік. Це підхід, який сьогодні приносить свої плоди", – сказав Politico співрозмовник із оточення французького президента.

Ці дії дозволили голові Євроради Шарлю Мішелю дуже швидко оголосити про домовленість лідерів ЄС щодо 50 мільярдів євро для України – без фактичного детального обговорення всі присутні погодились із планом, який передбачав незначні поступки Угорщині.
Нагадаємо, лідери ЄС у четвер подолали довготривалу опозицію Угорщини і досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро. Програма розрахована на чотири роки.
У висновках саміту йдеться про те, що Україна зможе отримувати кошти за дотримання низки передумов. Також там сказано, що лідери ЄС щороку проводитимуть дебати щодо програми, а через два роки вони можуть запропонувати Єврокомісії перегляд всієї багаторічної фінансової рамки.

Сполучені Штати затвердили плани кількаденної серії ударів, зокрема по іранських військових об'єктах та об'єктах в Іраку і Сирії, у відповідь на атаки на американські цілі, зокрема на базу на півночі Йорданії.
Про це з посиланням на американських посадовців повідомив телеканал CBS News.
За даними CBS News, конкретний час ударів США по іранських об'єктах і військових залежатиме головно від погоди – щоб запобігти ненавмисному ураженню цивільних осіб, які можуть опинитися в цьому районі в останній момент.
Співрозмовники телеканалу також визнали, що після того, як у середу проіранське шиїтське угруповання "Катаїб Хезболла" оголосило про призупинення військових операцій проти військ США, вони не фіксували нових нападів на місця дислокації американських військ у регіоні.
Водночас джерела CBS News не вказали, що це відтермінує удари американських збройних сил.
Нагадаємо, на початку тижня троє американських військовослужбовців загинули і десятки отримали поранення під час атаки безпілотного літального апарату на американські сили, дислоковані на північному сході Йорданії поблизу сирійського кордону.
Попередньо вважається, що ворожий безпілотник ударив військову базу США через те, що його сплутали з американським дроном.
Глава Пентагону Ллойд Остін, коментуючи атаку, раніше підкреслив, що вона не залишиться без відповіді.

Президентка Європарламенту Роберта Метсола заявила, що ЄП проведе голосування щодо виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро на пленарному засіданні, що почнеться з 26 лютого.
Про це вона заявила на пресконференції в Брюсселі.
За її словами, голосування відбудеться на наступному пленарному засіданні парламенту.
"Сьогодні гарний день для Європи. Було б добре, якби ми мали домовленість 26 лютого, це справді важливо для нас", – сказала Метсола, зазначивши, що Європарламент має вивчити деталі досягнутої домовленості перед голосуванням.

За її словами, Європарламент від початку прагнув, щоб угода про допомогу для України була укладена в рамках бюджету і нині це відбулося.
"Україна є нашим пріоритетом, і саме тому нам сьогодні необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС і в рамках бюджету ЄС. Це додасть надійності, легітимності та передбачуваності, яких від нас чекають, тому що безпека України – це безпека Європи", – заявила Метсола.

За її словами, зобов'язання "підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно" було взяте не тільки з моральної, а й зі стратегічної точки зору.
"Ми знали, що настане момент, коли наш світ зазнає випробування, і цей момент настав зараз", – заявила вона.

Як відомо, на позачерговому саміті 1 лютого лідери ЄС подолали довготривалий спротив Угорщини і погодили виділення багаторічної макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.
За даними ЗМІ, серед компромісів з Орбаном – те, що Єврокомісія щорічно буде звітувати про реалізацію пакета допомоги і дебати на рівні лідерів на цю тему. Також нібито передбачено, що через два роки Європейська рада зможе попросити Єврокомісію запропонувати перегляд нового бюджету.

У Вірменії в четвер, 1 лютого, набув чинності Римський статут Міжнародного кримінального суду. Тепер у разі відвідування країни російського диктатора Володимира Путіна можуть заарештувати за ордером МКС.
Парламент Вірменії ратифікував Римський статут 3 жовтня минулого року. У листопаді Міжнародний кримінальний суд оголосив, що Римський статут для Вірменії набуде чинності з 1 лютого 2024 року.
Ратифікація Вірменією Римського статуту викликала невдоволення російської сторони, оскільки МКС 2023 року видав міжнародний ордер на арешт Путіна за депортацію українських дітей.

Ордер МКС передбачає, що країни, які ратифікували Римський статут, повинні будуть заарештувати диктатора під час відвідування цих країн. МЗС Росії навіть направило ноту у зв'язку з відправленням урядом Вірменії Римського статуту на ратифікацію в Національні збори.
Зазначається, що рішення про приєднання до Римського статуту було продиктовано тим, що влада вбачає в цьому можливість притягнути Азербайджан до відповідальності за скоєні ним військові злочини.
Ордер на арешт Путіна
З початку повномасштабного вторгнення Росія на постійній основі депортує українських дітей до анексованого Криму, Білорусі або віддалених районів Росії.
Депортація стала підставою для того, щоб Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт диктатора Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в РФ Марію Львову-Бєлову через незаконну депортацію українських дітей.

Італія може направити літаки у район Червоного моря в межах своєї участі у військово-морській місії ЄС Aspides для захисту торгових суден від нападів повстанців-хуситів. Про це заявив італійський міністр оборони Гвідо Крозетто.
За його словами, у місії братиме участь щонайменше один італійський корабель терміном на рік.
"І ми також розглядаємо можливість відправки повітряних засобів для спостереження і збору даних", – заявив Крозетто на спільному засіданні оборонних комітетів Сенату і Нижньої палати італійського парламенту.

Раніше ЗМІ повідомили, що постійні представники країн-членів Європейського Союзу схвалили створення військово-морської місії ЄС із захисту морського судноплавства у Червоному морі, якому загрожують атаки повстанців-хуситів із Ємену.
Згідно з пропозиціями Європейської служби зовнішніх справ, з якими ознайомились журналісти, місія передбачатиме "щонайменше три есмінці або фрегати, оснащені системами ППО, з багатоцільовими можливостями протягом щонайменше одного року".
Раніше ЄС розглядав можливість використання для цієї цілі своєї місії "Аталанта" з протидії піратству, яка діє в Індійському океані, але Іспанія виступила проти, хоча не відкинула можливість організації окремої місії.
Свою місію в Червоному морі вже розгорнули США. У грудні розпочалась операція Prosperity Guardian, яка складається зі спеціальної коаліції до 20 партнерів.