Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Через російські удари по бізнесу бюджет вже недоотримав понад 30 млрд грн

Стан наповнення державного бюджету України погіршується: лише у серпні та вересні до загального фонду надійшло на 32 млрд грн менше від запланованого. Основною причиною такого просідання голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа назвала постійні російські удари по українських підприємствах. Про це Підласа повідомила за підсумками виконання бюджету за дев'ять місяців 2026 року.

За її даними, у січні-вересні до загального фонду держбюджету без урахування міжнародних грантів надійшло близько 1,9 трлн грн. Від плану на цей період бюджет відстав на 49,5 млрд грн, причому майже дві третини цієї суми припали саме на останні два місяці. Найбільшими джерелами доходів залишалися ПДВ із імпортованих товарів – 491 млрд грн, податок на прибуток підприємств – 270 млрд грн, ПДФО та військовий збір – 266,3 млрд грн, а також внутрішній ПДВ – 255,2 млрд грн.

Ще 146,1 млрд грн становили перерахування Національного банку. Водночас саме за кількома бюджетоутворюючими платежами сформувався суттєвий дефіцит. Імпортного ПДВ надійшло на 35,7 млрд грн менше плану, внутрішнього ПДВ – на 32,9 млрд грн, внутрішнього акцизу – на 19,1 млрд грн, дивідендів та частини чистого прибутку державних підприємств – на 10,8 млрд грн.

Загалом найбільші податки та збори дали приблизно на 99 млрд грн менше від плану. Частину цього провалу компенсували кращі надходження податку на прибуток підприємств – на 29 млрд грн понад план – та ПДФО разом із військовим збором, де перевиконання становило 6,6 млрд грн. На тлі погіршення доходів Україна залишається значною мірою залежною від зовнішнього фінансування.

За словами Підласої, за дев'ять місяців на видатки загального фонду було використано близько $22 млрд міжнародної допомоги. Ще 350,6 млрд грн бюджет отримав від розміщення ОВДП. Міністерство фінансів наприкінці вересня також повідомляло, що з початку 2026 року до державного бюджету вже надійшло близько $36 млрд зовнішньої підтримки.

З них $20,2 млрд забезпечив Євросоюз через Ukraine Support Loan та Ukraine Facility, $10,5 млрд було залучено через механізм ERA, ще $2,2 млрд надав МВФ. Подальші виплати залежать, зокрема, від виконання Україною погоджених реформ. Про це повідомляв Мінфін.

Проблеми з ліквідністю вже змусили уряд перейти до жорсткішої пріоритезації видатків. 28 вересня Кабмін ухвалив спеціальний механізм виконання державного та місцевих бюджетів через обмежений фінансовий ресурс. Мінфін пояснив рішення суттєвим відставанням надходжень зовнішньої допомоги від плану за перші вісім місяців року. Нові правила передбачають щоденне та подекадне прогнозування залишків на єдиному казначейському рахунку і, за необхідності, тимчасове обмеження відкриття асигнувань.

Пріоритет мають оборона, соціальні виплати та інші першочергові потреби. Водночас навантаження на бюджет залишається надзвичайно високим. За даними Підласої, від початку року на оборону спрямовано близько 2 трлн грн – 61,3% усіх видатків загального фонду.

На погашення державного боргу використано 427,9 млрд грн, на соціальний захист і підтримку ветеранів – 342,6 млрд грн, а на обслуговування боргу – ще 275,2 млрд грн. Окремим ризиком залишається затримка чергового бюджетного фінансування від ЄС. Підласа заявила, що ситуація залишатиметься критичною до надходження другого траншу макрофінансової допомоги.

Єврокомісія 29 вересня уточнила, що наступна виплата в межах макрофінансової допомоги має становити орієнтовно €3,7 млрд, однак її перерахування залежить від виконання Україною погоджених умов. Жорсткої дати виплати Брюссель наразі не називає. При цьому у вересні до загального фонду держбюджету надійшло 192,7 млрд грн податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Додатково Україна отримала 34,5 млрд грн міжнародних грантів, свідчать оперативні дані Мінфіну. Таким чином, погіршення внутрішніх податкових надходжень через війну накладається на нерівномірне надходження зовнішньої допомоги. За таких умов своєчасне фінансування поточних видатків дедалі більше залежить як від стійкості українського бізнесу, так і від графіка міжнародної бюджетної підтримки.

За матеріалами: Роксолана Підласа, Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів України