Більше публікацій за “День: 06.02.2024”

Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі 6 лютого оголосила про запровадження санкцій проти 11 керівників терористичного угруповання ХАМАС за причетність до нападу на Ізраїлю у жовтні 2023 року.
Як повідомили в МЗС Канади, санкції спрямовані на обмеження здатності ХАМАС залучати фінансування для подальших терактів проти Ізраїлю. Для країни це перший випадок застосування свого санкційного законодавства проти "недержавного суб'єкта".
До переліку підсанкційних осіб увійшли політичний лідер ХАМАС Ях'я Сінвар, військовий лідер угруповання Мухаммед Дейф, а також військовий очільник "Ісламського джихаду в Палестині" Акрам аль-Аджурі.
Канадське МЗС нагадало, що ще раніше країна віднесла ХАМАС до переліку терористичних організацій. Відповідно, участь в цьому угрупованні або допомога йому є кримінальним злочином, а його членам в’їзд до Канади заборонений.
Нагадаємо, Європейський Союз уже запровадив санкції проти політичного лідера ХАМАС у Газі Ях'ї Сінвара, а також проти ватажка бойового крила ХАМАС Мохаммеда Дейфа.
Також Рада ЄС схвалила режим спеціальних обмежувальних заходів проти терористичних угруповань ХАМАС та "Ісламський джихад у Палестині", який дозволяє накладати санкції на тих, хто надає угрупованню фінансову чи будь-яку іншу підтримку.

Колишньому найманцю з ПВК "Вагнера" Андрію Медведєву в Норвегії відмовили в наданні притулку.
Про це повідомляє Dagbladet.
Через трохи більше ніж рік після того, як Андрій Медведєв незаконно перетнув норвезько-російський кордон у Фіннмарку, Управління імміграції відхилило його заяву про надання притулку в Норвегії.
Про це журналістам розповів його адвокат Брюнюльф Ріснес.
Найманець може залишитися в Норвегії
Проте йому було дозволено тимчасове проживання в Норвегії через загрозу безпеці, пов'язану з його відправленням назад до Росії.
Його можна продовжувати на постійній основі, але він не дає права на подальшу постійну посвідку на проживання або громадянство і має деякі інші обмеження.

Чому найманцю відмовили в притулку
У Норвегії статус біженця надається тим, кого визначають як біженця відповідно до Конвенції про статус біженців, а також тим, кому загрожує смертна кара, тортури або інше покарання після повернення на батьківщину.
Однак є деякі винятки, зокрема для людей, винних у воєнних злочинах або інших серйозних злочинах. Раніше Медведєв заявляв, що був членом ПВК "Вагнера" і що разом з іншими найманцями він кілька місяців воював на боці Росії у війні проти України.
У Норвегії його кілька разів допитувала організація Kripos, яка несе національну відповідальність за розслідування воєнних злочинів.
Відмову планують оскаржити
Адвокат заявив, що якби Медведєв був солдатом російської армії, він міг би отримати притулок у Норвегії, хоча він брав участь у бойових діях в Україні.
"Але оскільки група "Вагнера" формально не входила до складу російських сил, норвезька влада вважає, що він не повинен мати захисту як біженець", - сказав він.

Також адвокат повідомив, що планує оскаржити відмову в наданні притулку колишньому найманцю.
Історія Андрія Медведєва
Рік тому стало відомо, що з Росії втік колишній командир штурмового загону "Вагнера" Андрій Медведєв. Він прибув до Норвегії і готовий був дати свідчення проти глави ПВК Євгена Пригожина.
Пізніше поліція звільнила з-під варти колишнього командира приватної військової компанії "Вагнера" Андрія Медведєва.
Через місяць колишнього командира російської групи найманців "Вагнера" Андрія Медведєва було заарештовано після того, як він влаштував п'яний дебош біля бару в Осло.

Федеральний апеляційний суд округу Колумбія ухвалив рішення, що Дональд Трамп не застрахований від судового переслідування за ймовірні злочини, які він скоїв під час свого президентства, щоб "скасувати" результати виборів у 2020 році.
Про це повідомляє CNN.
Як зазначається, таке рішення є серйозним ударом для ключових позицій захисту Трампа у справі про підрив федеральних виборів, яку порушив проти нього спеціальний прокурор Джек Сміт.
Колишній президент стверджував, що поведінка, в якій його звинуватив Сміт, була частиною його офіційних обов'язків як президента і тому захищала Трампа від кримінальної відповідальності.
"У контексті цієї кримінальної справи колишній президент Трамп став громадянином Трампом, який має такі ж права на захист, як і будь-який інший обвинувачений у кримінальному правопорушенні. Але будь-який виконавчий імунітет, який, можливо, захищав його, коли він був президентом, більше не захищає його від цього судового переслідування", - йдеться в заяві суду.

Вибори у США і проблеми з балотуванням Трампа
Чергові президентські вибори у Сполучених Штатах заплановані на 5 листопада 2024 року.
Згідно з прогнозами, головним кандидатом від демократів може стати чинний американський лідер Джо Байден. Водночас кандидатом від республіканців має непогані шанси стати Дональд Трамп.
20 грудня 2023 року Верховний суд Колорадо заборонив Трампу брати участь у праймеріз на території штату через 14 поправку Конституції США. Вона забороняє участь у виборах організаторів та учасників заколоту, яким суд визнав штурм трампістами Капітолію 6 січня 2021 року.
Команда експрезидента подала апеляцію на це рішення до Верховного суду США. Судді вже почали розгляд. Рішення очікується 8 лютого, воно, ймовірно, буде застосовано на території всієї країни.
Трамп закликав Верховний суд скасувати рішення про заборону брати участь в праймеріз у Колорадо.
Тим часом Джо Байден і Дональд Трамп стали лідерами праймеріз у штаті Нью-Гемпшир.

Анонсоване рішення з приводу шведського розслідування підриву "Північних потоків" нібито буде оголошенням про закриття розслідування.
Про це повідомило шведське Expressen, посилаючись на джерела своїх німецьких партнерів.
Шведський прокурор Матс Люнгквіст, який очолює слідство у справі підриву "Північних потоків", у понеділок анонсував новини стосовно розслідування цього тижня.
У вівторок низка відомих німецьких ЗМІ, серед яких Süddeutsche Zeitung, NDR і Zeit, повідомили, що це буде рішення про закриття розслідування.
Якщо інформація підтвердиться, таке рішення може бути пов’язане з висновком про відсутність будь-якого "шведського сліду" у диверсії.

Прокурор Люнгквіст раніше казав, що мета розслідування у Швеції – переконатися, чи для цих дій якось використали територію Швеції, та наскільки це зачепило інтереси й безпеку країни.
Закриття розслідування у Швеції ніяк не вплине на розслідування, які ведуть німецькі й данські відомства.
Німецькі ЗМІ зазначають, що німецькі слідчі тепер сподіваються отримати від Швеції матеріальні докази – фрагменти підірваної труби, оскільки це може зіграти дуже важливу роль для німецького розслідування.
Офіційне оголошення щодо шведського розслідування очікують у середу 7 лютого.
Нагадаємо, у березні 2023 року в західних ЗМІ з'явились матеріали з припущеннями, що за вибухом газопроводів могли стояти неурядові групи, до яких могли входити росіяни та українці. Пізніше медіа стверджували, що розвідка Нідерландів нібито дізналась про план здійснення диверсії українцями й попередила про це США.
У травні було оприлюднене спільне розслідування журналістів з Північної Європи, згідно з яким російські кораблі принаймні тричі бували у районах вибухів на гілках російського газопроводу "Північний потік", а один з них – за п’ять днів до інциденту.
Україна заперечує свою причетність до підриву "Північних потоків".

Комісія національної безпеки Литви запропонувала закрити ще два контрольно-пропускні пункти на білоруському кордоні та вжити заходів щодо скорочення поїздок між двома сусідніми країнами.
Про це повідомляє LRT.
До цієї комісії входять прем'єр-міністр, кілька членів уряду, представники адміністрації президента і спецслужб.
Пропозиція стосується прикордонних контрольно-пропускних пунктів у Лаворішкесі та Райгардасі, двох із чотирьох, які залишаються відкритими після того, як Литва закрила два останні КПП у серпні.

Що ще може змінитися
Комісія також пропонує посилити пасажирське автобусне сполучення між Литвою і Білоруссю, поступово скорочуючи кількість дозволів, що видаються приватним перевізникам.
Ще одна пропозиція стосується обмеження посадки і висадки пасажирів на залізничному прикордонному пункті Кена, а також заборони пішоходам і велосипедистам перетинати білорусько-литовський кордон.
З чим це пов'язано
Голова Національного центру кризового управління Вілмантас Віткаускас повідомив на пресконференції в канцелярії уряду, що 1 березня контрольно-пропускні пункти будуть закриті.
"Потік білоруських громадян за останній час збільшився приблизно на 50 відсотків через усі автодорожні пункти пропуску вздовж кордону з Білоруссю. Збільшення потоків транспорту, товарів і людей вимагає оптимізації процесу управління цими потоками і ще більш детального огляду осіб, транспортних засобів і товарів", - сказав він.

Контроль за виконанням санкцій
Згідно із заявою, пропоновані рішення дадуть змогу скоротити кількість транспортних засобів і пасажирів, що прямують транзитом через Литву, а також знизять імовірність дій білоруських і російських спецслужб і служб безпеки проти Литви.
Цей крок також спрямований на більш ефективне блокування ввезення підсанкційних товарів у Білорусь і Росію, а також на запобігання контрабанді.
Позиція Литви щодо санкцій проти Білорусі
Нещодавно глави митних служб Литви, Латвії та Естонії домовилися про єдиний контроль під час реалізації санкцій Європейського союзу проти Росії та Білорусі.
Також на початку року Литва позбавила посвідки на проживання директора санаторію "Білорусь" Іллі Єпіфанова, яким користується білоруський диктатор Олександр Лукашенко.
А ще в листопаді стало відомо, що Литва штрафуватиме за недотримання міжнародних і національних санкцій.

Військові сили Ірану, Росії та Китаю збираються провести спільні військово-морські навчання у найближчі тижні. Про це заявив командувач ВМС Ірану контрадмірал Шахрам Ірані.
Виступаючи на військово-морській базі у північному іранському місті Манджіл, контрадмірал Ірані заявив, що спільні навчання пройдуть до кінця поточного іранського року (19 березня).

Він також сказав, що для участі у спільних навчаннях також запрошено низку інших країн.
Військові навчання пройдуть з метою забезпечення "регіональної безпеки та реалізації спільних інтересів", додав він.
У березні 2023 року військово-морські сили Ірану, Китаю та Росії провели військові навчання "Пояс морської безпеки 2023" у північній частині Індійського океану. Це були четверті спільні навчання між ними останніми роками.
Після вторгнення Росію в Україну Москва отримала підтримку від Ірану та Китаю, які продовжують торгувати з нею, а Тегеран постачає зброю.