Більше публікацій за “День: 10.01.2023”

Через збройну агресію Росії з 24 лютого 2022 року по 9 січня 2023 року в Україні загинули щонайменше 6 952 цивільних.
Про це повідомляє сторiнка ООН.
Управління верховного комісара ООН з прав людини заявило, що ще 11 144 отримали поранення. За перший тиждень 2023 року було зафіксовано 34 випадки загибелі та 101 випадок поранення.
В організації зазначають, що реальна кількість загиблих значно вища, оскільки отримання інформації з деяких місць, де продовжуються інтенсивні бойові дії, відбувається із затримкою. Також багато повідомлень все ще потребують підтвердження.

"Це стосується, наприклад, населених пунктів Маріуполь, Ізюм, Лисичанськ, Попасна та Сєвєродонецьк, де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб", - зазначають в ООН.

Більшість фактів втрат серед цивільних осіб були спричинені застосуванням вибухової зброї з великою зоною поразки. Також йшлося про обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаційні удари.
Нагадаємо, що близько 600 українців загинули та постраждали від мін за час російської агресії.
Рада безпеки ООН планує провести засідання щодо України вже наступного тижня.

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що війська РФ продовжують штурм українського міста Соледар у Донецькій області.
"Тривають важкі бої за утримання Соледару. Ворог не зважає на великі втрати свого особового складу і продовжує активно штурмувати. Підступи до наших позицій просто усіяні тілами загиблих бійців противника", - пише вона в Telegram.

Маляр додала, що українські військові мужньо тримають оборону.
"Так відчайдушно боротися з великим і потужним ворогом може лише дуже сильна нація", - повідомила вона.

Раніше спікер Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Черевий повідомляв, що минулої доби війська РФ обстрілювали Соледар 86 разів і зараз там найскладніша ситуація на східному фронті.
8 січня Соледар відвідав командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал Олександр Сирський. Він побував на позиціях захисників України, які виконують бойові завдання в районі Бахмута та Соледара, та обговорив ситуацію на цих ділянках фронту з командирами підрозділів.

Російські окупанти завдали ракетного удару по Костянтинівці Донецької області. Обійшлося без постраждалих.
Про це повідомив голова Донецької ОВА Павло Кириленко у Telegram.
"Ще один ракетний удар по Костянтинівці завдали російські окупаційні війська. На щастя, обійшлося без постраждалих", – повідомив він.

Фото: Павло Кириленко/Telegram Кириленко уточнив, що окупанти влучили в дорогу у приватному секторі, пошкодили огорожу одного з будинків.
На місці працюють рятувальники та поліція.

Служба безпеки України з початку повномасштабного вторгнення Росії викрила понад 600 агентів і шпигунів країни-агресора, які вели розвідувальну та підривну діяльність.
Про це повідомляє пресслужба СБУ у вівторок, 10 січня.
У серпні СБУ затримала ДРГ російської військової розвідки, яка готувала вбивство міністра оборони Олексія Резнікова, керівника ГУР Кирила Буданова і відомого українського активіста.
У червні спецслужба нейтралізувала агентурну мережу країни-терориста у Києві, до якої також входили співробітники Кабінету міністрів і Торгово-промислової палати України. Вони передавали росіянам відомості про облаштування держкордону та особисті дані правоохоронців.

У квітні СБУ викрила голову окружної прокуратури Миколаївської області, який після початку повномасштабного вторгнення запропонував окупантам свою допомогу та передавав російським спецслужбам дані про результати обстрілів, паролі на блокпостах та інформацію про військовополонених росіян.
Також у вересні в Хмельницькому затримали росіянина, який приїхав в Україну в січні 2022 року під виглядом «відвідування родичів» і мав створити агентурну мережу для збору розвідданих та диверсій у західних областях України.
У СБУ додали, що з 24 лютого розслідують понад 1,5 тис. кримінальних справ за фактом держзради та шпигунства, з них 340 передали до суду.

ЗСУ у понеділок, 9 січня, вдарили по позиціях окупантів на Кінбурнській косі після російського обстрілу Очакова.
Про це повідомила речник оперативного командування Південь Наталія Гуменюк у коментарі 24 каналу.
За її словами, росіяни обстріляли Очаків через успішну бойову роботу ЗСУ по техніці та скупченню військ РФ. Гуменюк наголосила, що окупанти регулярно «боягузливо заїжджають» на Кінбурнську косу, роблять постріли по українських містах і «негайно ушиваються, бо знають, що отримають у відповідь».
"Ми вчора знову відпрацювали по їхніх позиціях там. Вони отримали відповідь за результатами цього обстрілу", - сказала вона.

Також вона наголосила, що останнім часом росіяни активізували повітряну розвідку та застосовують багато безпілотників на Очаківському напрямку.
Окупанти у понеділок, 9 січня, обстріляли Очаків. Внаслідок ракетного удару було пошкоджено понад 100 будинків, а також лікарня.
За останніми даними, постраждали 15 людей, серед яких є дитина.

У Генштабі ЗСУ повідомили подробиці про знищення ворожого судна, про яке вранці 10 січня йшлося у зведенні щодо загальних бойових втрат противника
Про це йдеться у повідомленні Генштабу ЗСУ.
"В дельті річки Дніпро, в районі острова Білогрудий, сили оборони Таврійського напрямку артилерійськими засобами уразили ворожий катер", — зазначили у Генштабі.

Раніше керівник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Євген Єрін повідомив, що російський катер у Херсонській області було уражено артилерійськими засобами.
Нагадаємо, у вівторок, 10 січня, у Генштабі ЗСУ повідомили про знищення ворожого катера та анонсували уточнену інформацію щодо цього згодом. Таким чином загальна кількість знищених російських кораблів та катерів досягла 17. Серед них і крейсер "Москва", який пішов на дно Чорного моря 14 квітня 2022 року. Це сталося після того, як у нього влучили українські ракети "Нептун".

На деяких ділянках фронту війська РФ скоротили артилерійський вогонь на 75%, повідомляє СNN із посиланням на неназваних чиновників США та України.
Зазначається, що артилерійський вогонь Росії різко скоротився та офіційні особи США та України поки що не мають чіткого чи однозначного пояснення цього.
За даними телеканалу, РФ могла скоротити використання артилерійських боєприпасів через снарядний голод, або це може бути пов'язано зі зміною тактики на тлі успішних українських наступів.

"У будь-якому випадку, разюче зниження артилерійського вогню є ще одним свідченням дедалі слабшої позиції Росії на полі бою майже через рік після її вторгнення", - повідомили представники США та України.

Наприкінці грудня глава української розвідки Кирило Буданов повідомляв, що російська окупаційна армія зіткнулася з нестачею різних боєприпасів і тепер Кремль шукає радянські снаряди по всьому світу.
Прессекретар Пентагону Пет Райдер заявляв, що Росія намагається знайти боєприпаси у таких країн, як Іран і Північна Корея.
У Держдепі підтвердили, що Пхеньян таємно передає Москві боєприпаси.

Вранці минулої п’ятниці камера українського безпілотника помітила російського солдата, який боязко рухався між деревами на околицях Бахмута. В цей же час ворожа атака тривала на східному боці міста, пише New York Times.
Оператор безпілотника зафіксував координати і відправив їх командирам артилеристів. Через кілька хвилин українська артилерія вдарила по будинках, де ховалися росіяни. На екрані оператора безпілотника було видно, як хмара диму після удару тихо здіймається вгору. Пізніше того ж дня з района на сході Бахмуту з гуркотом вирвався броньований евакуаційний автомобіль з пораненими українськими солдатами. Захисники України теж постраждали від ворожих ударів.
Ця похмура битва зайшла в глухий кут і набула ритму бою за титул чемпіона у суперважкій вазі. Суперники зійшлися лоб в лоб у одній з найбільш довготривалих битв за всю війну. Вона сильно контрастує з українською стратегією на інших ділянках фронту, де українська армія змушувала росіян відступити, уникаючи прямого зіткнення і покладаючись на вправні маневри, обман і західну далекобійну зброю.
«На ранньому етапі війни українська влада вагалася щодо вступу в масштабні бої на зразок тих, які відбуваються в Бахмуті. Президент Володимир Зеленський у рідкісні хвилини публічного сумніву міркував, чи смерть близько 100 українських солдатів щодня в Сєвєродонецьку і Лисичанську варті того, щоб і далі битися за зруйновані міста. Але цього разу жодних сумнівів немає», - пише видання.

І нове дослідження свідчить, що смертельні міські бої минулого літа були не такими вже й безглуздими, як, можливо, здавалося на той час. Інститут зовнішньополітичних досліджень (Foreign Policy Research Institute) опублікував аналіз двох передових військових аналітиків, який виправдав бої на виснаження. Запекле протистояння ослабило армію Росії достатньо сильно, щоб два українські контрнаступи добилися успіху, - вважають експерти Роб Лі і Майкл Кофман. Дві операції в Харківській і Херсонській областях стали найбільш принизливими поразками у війні для Росії під керівництвом Владіміра Путіна.
«Те, скільки боєприпасів витратила Росія і які вона понесла втрати, створило умови для поразки російської армії», - пояснив Лі.

Чи зможе Бахмут зіграти таку ж роль для очікуваного весняного наступу України? Лі вважає, що це буде залежати від багатьох факторів включно з тим, скільки солдатів Росія зможе відправити на фронт після мобілізації восени. New York Times пише, що стратегічна цінність Бахмута сумнівна. Але місто стало важливим символом для обох сторін. Для Росії окупація міста стала б найбільшим успіхом за багато місяців. Для України довгі і виснажливі бої зробили Бахмут символом національної стійкості.
Минулого місяця Зеленський згадав про місто під час звернення до Конгресу, а також вручив спікеру Палати представників Ненсі Пелосі український прапор, підписаний солдатами, які захищають Бахмут. Видання також застерігає, що розмови про «фортецю Бахмут» можуть створити ризики. Аналітики застерігають, що такий титул може вплинути на військові рішення і потенційно затягнути відступ військ з міста, якщо виникне така необхідність.
New York Times пише, що битву за Бахмут можна поділити на дві фази. В перші 100 днів місто атакували загони регулярної армії Росії, а потім до них долучилися найманці з ПВК «Вагнер». Друга фаза значно кривавіша. Росія почала атакувати місто, використовуючи бригади з в’язнів. Власник «Вагнера» і близький друг російського президента Євгєній Прігожин розглядає перемогу в Бахмуті як спосіб зміцнити свої політичні позиції в Росії. Саме він почав випробовувати нову тактику. Видання пояснює, що солдати-в’язні фактично стають гарматним м’ясом. Українські солдати називають такий російський підхід «атакою людськими хвилями».
«Фактично вони беруть на себе основний удар української відповіді. А потім заходять краще підготовлені сили, щоб захопити територію, через яку пройшли ці люди», - пояснив американський військовий на умовах анонімності.

Український полковник у відставці Сергій Грабський сказав, що бої в Бахмуті і на його околицях - це «абсолютно інша за своєю природою» війна. За його словами, Україна продовжує обороняти місто частково тому, що «їхні втрати важливі для нас».

Військовий комісар Самарської області РФ Олексій Вдовін заявив, що списки ліквідованих у Макіївці мобілізованих росіян не буде опубліковано.
"Списки ніякі публікуватися не будуть. Усю наявну інформацію у військових комісаріатах доводять персонально членам сімей військовослужбовців – або при зверненні, або щодо ряду військовослужбовців здійснюють оповіщення персонально співробітники військових комісаріатів.
Списки не можна публікувати. По-перше, це персональні дані, по-друге, це, звичайно, робота для іноземних розвідок, виявлення та проведення провокаційних заходів проти родичів військовослужбовців", - повідомив військовий комісар.
За даними Управління стратегічних комунікацій ЗСУ, у новорічну ніч завдяки точному удару ЗСУ у Макіївці вдалося ліквідувати близько 400 мобілізованих росіян, ще близько 300 загарбників отримали поранення різного ступеня тяжкості. Російські солдати дислокувалися у будівлі місцевого професійно-технічного училища №19.
Міністерство оборони РФ заявило, що кількість загиблих у Макіївці внаслідок удару за місцем дислокації російських військовослужбовців становила 89 осіб.

Нова мобілізація, яку Росія має оголосити 15 січня, не завадить українським військовим проводити наступальні операції. Про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Черняк.
За словами Черняка, РФ планує чергову хвилю мобілізації і наступ з метою захоплення нових територій України, однак Збройні сили України готові до відбиття наступу і водночас до подальшого визволення української землі.
Він додав, що не можна наразі розкривати точних планів щодо українського наступу, однак, за його словами, "є завдання верховного головнокомандувача та є плани Збройних сил по визволенню територій України".
"Вони розуміють, що програють, і доказом цього можуть бути спорудження фортифікаційних споруд на тимчасово окупованих територіях: в Запорізькій області, на півдні окупованої Херсонщини, так і на півночі Криму. Тобто вони чітко розуміють, що там їм треба буде вести бойові дії, і вони вже там будують оборонні споруди", - відзначив Черняк.

Раніше заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький повідомляв, що Росія планує мобілізувати у січні-лютому ще 500 тисяч військових на додачу до тих 300 тисяч, які були мобілізовані у жовтні 2022 року.