Президент Куби Мігель Діас-Канель заявив, що у Сполучених Штатів немає жодних законних підстав для військової агресії проти острова або спроб повалення його уряду. Очільник країни наголосив, що у разі нападу кубинці чинитимуть запеклий опір. Про це, з посиланням на інтерв'ю програмі Meet the Press на телеканалі NBC News.
Загроза вторгнення та готовність до оборони Діас-Канель назвав імовірне вторгнення США "невиправданою агресією", яка матиме високу ціну та дестабілізує безпеку в усьому регіоні. Коментуючи ризики проведення "хірургічних операцій" або викрадення керівництва країни, він заявив про готовність до найгіршого сценарію. "Якщо цей час настане, ми будемо боротися і захищатимемося. Якщо нам доведеться померти – ми помремо, бо, як каже наш національний гімн: "Померти за батьківщину – значить жити", – наголосив Мігель Діас-Канель.
Енергетичний колапс та "фактор Венесуели" Напруженість між країнами загострилася на тлі глибокої енергетичної кризи на острові. Гавана звинувачує Вашингтон у "ворожій політиці" та енергетичній блокаді, яка паралізувала систему охорони здоров'я, транспорт та виробництво товарів. Криза поглибилася після подій початку січня 2026 року, коли американські військові провели операцію у Венесуелі, затримавши президента Ніколаса Мадуро.
Після цього Куба, яка забезпечує лише 40% своїх потреб у паливі, залишилася без ключових поставок венесуельської нафти. Російська допомога та позиція Трампа Єдиним полегшенням для острова стало прибуття у березні російського танкера з 730 тисячами барелів нафти. Це була перша поставка за три місяці.
Росія вже пообіцяла відправити другий танкер. Адміністрація Дональда Трампа, попри погрози запровадити мита проти країн, що допомагають Кубі нафтою, дозволила російському судну пройти. При цьому президент США висловився про режим у Гавані вкрай жорстко: "З Кубою покінчено.
У них поганий режим, корумповане керівництво, і вже не має значення, отримають вони один човен із нафтою чи ні". Діас-Канель сприймає ці слова як пряме попередження про те, що Куба може стати наступною ціллю після Венесуели, та закликав світову спільноту до діалогу без попередніх умов щодо політичного устрою країни.
