Більше публікацій за “День: 15.02.2024”

Кремль створює інформаційні умови для російської гібридної операції в Молдові, щоб вона стала можливою найближчим часом. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Водночас, аналітики інституту зазначили, що терміни можливої російської гібридної операції в Молдові ще не визначені.

ISW продовжує оцінювати, що кремлівські чиновники та рупори намагаються створити інформаційні умови для виправдання можливих зусиль Росії з дестабілізації Молдови та запобігання її інтеграції в Захід, і той факт, що міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров продовжив ці наративи і додав додаткові звинувачення - свідчить про те, що Кремль організовує ширші зусилля в інформаційному просторі.
Інші офіційні особи Міністерства закордонних справ Росії, в тому числі речниця МЗС Марія Захарова, раніше заявляли, що молдовська влада намагається економічно "задушити" Придністров'я, перешкоджає дипломатичному вирішенню придністровського конфлікту і стикається з широким внутрішнім невдоволенням політикою молдовського уряду.
Пов'язаний з Кремлем російський військовий блогер нещодавно взявся за питання Придністров'я, щоб послідовно просувати кремлівські наративи, а також стверджувати, що Молдова "мілітаризується" з метою "насильницької реінтеграції" Придністров'я до складу Молдови. До цього Росія, за словами блогера, повинна підготуватися.
Нещодавно молдовська влада звинуватила російських миротворців у Придністров'ї у проведенні навчань і застосуванні зброї в молдовській зоні безпеки, що порушує протоколи Спільної контрольної комісії (СКК) ОБСЄ.

Ключові висновки ISW за 14 лютого
Українські сили успішно потопили ще один десантний корабель Чорноморського флоту Росії в Чорному морі біля південного узбережжя окупованого Криму в ніч з 13 на 14 лютого. Україна продовжує докладати зусиль, щоб компенсувати російську перевагу в живій силі і техніці, використовуючи більш сучасні системи і обладнання, хоча постійні затримки з наданням західної допомоги у сфері безпеки підривають ці зусилля. Росія також намагається досягти переваг на полі бою за рахунок технологічних інновацій, попри те, що вона зосереджується на створенні більшої кількості живої сили і техніки, ніж Україна. Російська влада може генерувати достатньо нових сил, щоб витримати втрати, спричинені нинішніми темпами наступальних операцій в Україні, до 2025 року. Служба зовнішньої розвідки Естонії заявила, що триваюча реструктуризація і розширення російських збройних сил має на меті посилити російську військову присутність проти Фінляндії і альянсу НАТО. Кремль проводить інформаційні операції проти Молдови, дуже схожі на ті, які Кремль використовував перед вторгненням в Україну в 2014 і 2022 роках, ймовірно, щоб створити умови для виправдання можливої майбутньої російської ескалації проти Молдови. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 14 лютого, що НАТО не бачить безпосередньої загрози військових нападів на члена Альянсу, але зазначив, що існує "постійний ризик" гібридних атак. Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував західні повідомлення про те, що Росія нещодавно запропонувала заморозити конфлікт в Україні. Як повідомляється, Росія розробляє протисупутникову зброю космічного базування. Російські війська нещодавно здійснили підтверджені просування поблизу Бахмута, Мар'їнки та Кринок на тлі позиційних боїв уздовж усієї лінії зіткнення 14 лютого. Росія продовжує розширювати свою оборонно-промислову базу. Російська влада продовжує зусилля з мілітаризації та культурної індоктринації молоді та студентів в окупованій Україні в руслі російської ідентичності та ідеології.

Експрезидент США Дональд Трамп у разі перемоги на наступних президентських виборах збирається "зменшити зобов’язання" перед деякими членами НАТО, а також планує підштовхувати Україну і Росію до переговорів. Про це пише Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела.
Соратники Трампа нібито обговорюють ідею, щоби 5-та стаття Північноатлантичного альянсу застосовувалася лише до країн із високими витратами на колективну оборону.

Також, за даними джерел, радники Трампа обговорювали між собою, як посадити Україну і Росію за стіл переговорів. Один з учасників обговорення висловив думку, що для України переконливим поштовхом до переговорів стане обіцянка припинення допомоги США, тоді як для Росії – навпаки, обіцянка наростити її.
Декілька радників також публічно казали, що варто посилити санкції проти російського центрального банку.
Співрозмовники журналістів зазначили, що ніхто з команди Трампа поки не вів перемовин з представниками Києва чи Москви, у тому числі тому, що це було б порушенням закону США про заборону приватним особам вести перемовини від імені уряду.
Нагадаємо, цього тижня Дональд Трамп на передвиборчому заході розповів, як погрожував союзникам "заохотити Росію" до агресії проти них, щоб змусити їх збільшити внески у колективну безпеку.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський перепросив в України за інцидент з розсипаним зерном, який стався у неділю.
Він назвав висипання зерна "не зовсім адекватною формою протесту", але водночас додав, що до неї "часто вдаються фермери в різних країнах".
"Фермери не опанували свої емоції, але слід пам'ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Напередодні весняно-польових робіт у них немає грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їх відчай", – йдеться у заяві польського міністра.

Секерський зазначив, що виступає за діалог і прямі переговори як найкращу форму вирішення складних проблем.

"Від імені польських фермерів я прошу вибачення за такий акт відчаю і прошу розуміння їхньої надзвичайно складної ситуації. Ми ведемо технічні переговори з українським Міністерством сільського господарства, під час яких хочемо визначити умови торгівлі, які б обмежили наплив товарів, що підривають стабільність агропродовольчих ринків", – підкреслюється в заяві міністра.

Водночас він назвав "не зовсім стриманою" реакцію української влади. На його думку, "занадто різкою була форма заяв заступника міністра економіки, а раніше мера Львова, інші українські політики також були надто емоційними у своєму спілкуванні".
"Я розумію невдоволення української влади до труднощів з експортом сільськогосподарської продукції. Я також повністю усвідомлюю, що торгівля йде в обох напрямках, і ми також експортуємо в Україну", – додав Секерський.

Він вважає, що "польські фермери допомагали Україні і хочуть допомагати й надалі"
"Однак вони хотіли б, щоб ця допомога йшла на користь українському бюджету, на користь фермерам, а не олігархам, які володіють величезними площами землі для вирощування зернових та інших видів сільськогосподарського виробництва. Саме вони в основному стоять за цим величезним імпортом, який підриває стабільність агропродовольчих ринків в Європі", – додав міністр.

Ілон Маск вважає, що президент Росії Володимир Путін не може програти у війні. Також він виступив проти ухвалення допомоги Україні. Про це мільярдер заявив американським сенаторам-республіканцям під час дискусії на X Spaces.
До обговорення долучилися противники законопроєкту про подальшу допомогу Україні для боротьби з повномасштабним російським вторгненням.
Під час дискусії Ілон Маск заявив, що "немає жодного шансу", що Володимир Путін може програти війну в Україні. Про це він сказав у відповідь на слова одного зі спікерів, який заявив, буцімто люди, які очікують перемоги в Україні, "живуть у світі фантазій".
Коментуючи допомогу нашій країні з боку США, мільярдер заявив про її неефективність.
"Ці витрати не допомагають Україні. Продовження війни не допомагає Україні", – сказав він про законопроєкт, який передбачає подальшу допомогу Україні.

Ілон Маск також звернув увагу на те, що його часто звинувачують в тому, що він захищає російського президента. Однак, на його переконання, це звинувачення є "абсурдним". У цьому контексті мільярдер додав, що його компанії "напевно, зробили більше для підриву" Росії, ніж будь-хто інший. Це, звісно, є абсолютною не правдою, адже окрім активації супутникового інтернету Starlink та передачі обмеженої кількості терміналів на початку повномасштабного вторгнення, внесок компаній Маска у "підрив" Росії є мінімальним. Адже ні Tesla зі своїми електромобілями, ні SpaceX не завдали сировинній економіці Росії проблем.
Мільярдер також вважає, що на Володимира Путіна чинять тиск, щоб він довів війну до кінця, оскільки "якщо він відступить, його вб’ють".
Бізнесмен зауважив, що його інтерес полягає в тому, щоб зупинити загибель людей з обох сторін. Проте він висловив сумнів, що домагатися усунути Володимира Путіна є мудрим рішенням.
"Тим, хто хоче зміни режиму в Росії, слід подумати про те, хто та людина, яка може усунути Путіна, і чи буде ця людина миротворцем? Напевно, ні", – заявив він.

На його думку, така людина, швидше за все, буде «ще більш жорстокою», ніж нинішній президент РФ.

Сенат Сполучених Штатів Америки підтримав пакет, який передбачає нове фінансування допомоги Україні на понад 60 млрд доларів.
Зазначимо, що наразі голосування сенаторів триває. Але вже є понад 60 голосів, з 50-ти необхідних.

Водночас варто звернути увагу, що ще не фінальне рішення США. Оскільки далі законопроєкт має пройти Палату представників, спікер якої - Майк Джонсон вже розкритикував документ.
Нагадаємо, у США вичерпалися кошти, які були передбачені на допомогу Україні. Ще минулого року президент США Джо Байден запросив у Конгресу виділити понад 100 млрд доларів. З них понад 60 млрд доларів у Білому домі хочуть направити на допомогу Україні. Решту коштів - на допомогу Ізраїлю та Тайваню, а також захист кордонів.
Саме питання захисту кордонів стало каменем спотикання, оскільки республіканці відмовилися підтримувати заходи Білого дому. Вони вимагали більш жорсткої міграційної політики.
При цьому представники Республіканської партії погоджувалися розглядати допомогу Україні лише у прив'язці до захисту кордонів.
Після цього демократи та республіканці розпочали переговори для розробки компромісного законопроєкту. Роботу над ним завершили днями, але він так і не пройшов Сенат - республіканці голосували проти.

Потім допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню все ж таки вирішили розглядати окремо від питання кордонів. Ініціаторами виступили демократи, але частина республіканців у верхній палаті Конгресу США також підтримала ідею.
Однієї підтримки пакету в Сенаті недостатньо, він має пройти ще Палату представників. Там проти такої ініціативи може виступити спікер-республіканець Майк Джонсон, який згоден голосувати окремо від кордону лише допомогу Ізраїлю.
Джонсон уже виносив на розгляд Палати такий "ізраїльський" пакет, його підтримали. Але в Сенаті відмовилися навіть розглядати подібну ініціативу.
Варто зауважити, що у США вже неодноразово наголошували, що не можуть продовжувати військову допомогу Україні без нового фінансування.

У Росії оголосили у розшук прем’єрку Естонії Каю Каллас і державного секретаря Таймара Петеркопа за "руйнування пам’ятників радянським воїнам".
Імена Каллас і Петеркопа помітили у базі розшуку російського МВС, щодо обох зазначено, що вони розшукуються "за статтею кримінального кодексу".
На запит ТАСС у відомстві деталізували, що проти Каллас і Петеркопа відкрили кримінальне провадження "щодо знищення і пошкодження пам’ятників радянським військовим", і у рамках цієї справи їх оголосили у розшук.

З осені минулого року російські органи висунули "звинувачення" з такого приводу щодо понад сотні громадян балтійських держав, Польщі та України.
Як відомо, після початку повномасштабної війни у балтійських країнах поновилася дискусія про пам’ятники радянської доби, які ще залишалися у громадському просторі.
В Естонії найбільш гучною стала історія з переміщенням радянського танка-пам’ятника у Нарві – найбільш російськомовному місті країни на кордоні з Росією, а також з "Бронзовим солдатом". Парламент проголосував проти його демонтажу.
Спершу в країні ініціювали демонтаж усіх радянських пам’ятників, але президент країни заблокував відповідний закон через його неконституційність.

Термінали супутникового інтернет-зв’язку Starlink у Росії продають приватні продавці, які реалізують пристрої за 240-299 тисяч рублів (2600-3300 доларів). Про це пише видання "Важные истории".
Журналісти під виглядом волонтерів російських окупаційних військ поспілкувались з трьома продавцями Starlink у РФ.

Менеджери розповіли, що термінали працюють лише поряд із українськими кордонами — у глибині Росії їх використовувати не вийде. Двоє з них уточнили, що особистий кабінет пристрою підключається до мережі через Польщу, а на третьому майданчику відповіли, що "через європейську країну".
Продавці обіцяють, що їхні термінали безперебійно працюватимуть на окупованих територіях України, включаючи Крим, а також у європейському ексклаві РФ Калінінграді та на Камчатці поблизу Японії.
Усі термінали, що знаходяться у продажу, вже налаштовані та готові до використання. В наявності - "версії V1, V2 RV і SL Global", їх вартість варіюється від 240 до 299 тисяч рублів залежно від майданчика. Оплату приймають готівкою або на карту. Ще один інтернет-магазин побутової техніки Miele, який займається продажем номінально недоступного в РФ обладнання, також готовий прийняти переказ від юридичної особи.
Натомість у Європі термінали Starlink коштують від 450 до 2843 євро (приблизно від 44,2 тис. до 282 тис. рублів), а ціна на стандартну передплату починається від 50 євро на місяць.

Товар можна забрати самостійно у житлових будинках у Москві. Декілька будинків по сусідству із доступними до самовивозу адресами знаходяться у списку секретних об'єктів "особливих споживачів електроенергії" та неподалік об'єктів ГРУ.
Нагадаємо, росіяни почали використовувати термінали Starlink компанії SpaceX Ілона Маска на своїх позиціях. В ГУР Міноборони України 11 у неділю лютого підтвердили використання росіянами Starlink та повідомляли, що Росія продовжує працювати через так званий паралельний імпорт, закуповуючи Starlink через треті країни.
У Кремлі заявили, що не використовують Starlink у бойових діях, адже система не сертифікована в РФ.
У ГУР МОУ також заявили, що Росія закуповує термінали супутникового інтернету Starlink компанії Spase X Ілона Маска в арабських країнах.

У Польщі Хелмська районна прокуратура розпочала розслідування за фактом інциденту з розсипаним зерном з українських вантажівок перед пунктом пропуску Дорогуськ на кордоні з Україною.
Розслідування проводиться за фактом знищення майна та порушення митної безпеки.
За такі правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 5 років.

"Ми допитуємо свідків, вилучаємо записи з камер відеоспостереження та документацію трьох транспортних засобів", – повідомила речниця прокуратури Агнєшка Кенпка.

Нагадаємо, у п'ятницю фермери з усієї Польщі розпочали чергову акцію протесту, що, як очікується, триватиме 30 днів. Вона передбачає, серед іншого, блокування доріг і прикордонних переходів з Україною.
У неділю біля КПП "Дорогуськ" протестувальники висипали частину зерна з українських вантажівок, які перетнули кордон.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив. що винні у цьому мають бути притягнуті до відповідальності.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський перепросив у України за інцидент з розсипаним зерном.

Російський диктатор Володимир Путін і його штаб відмовилися від участі в передвиборчих дебатах, прессекретар президента РФ заявив, що росіяни і так бачать заяви Путіна ледь не щодня. Про це заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.
"Росіяни мають можливість бачити заяви Путіна з усіх аспектів життя росіян фактично на щоденній основі.
Путін є чинним главою держави, який живе в умовах дуже напруженого президентського графіка. Це кардинально відрізняє його від інших кандидатів", – зазначив Пєсков.

Путін вп'яте балотується на посаду президента РФ, проте він жодного разу за весь час керівництва країною не брав участі в дебатах у період передвиборчих кампаній.

Президент України Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба відреагували на схвалення в Сенаті США пакетного законопроєкту, до якого входять 60 мільярдів доларів на підтримку України.
"Вдячний (лідеру більшості) Чаку Шумеру, (лідеру меншості) Мітчу Макконнеллу та всім сенаторам США, які підтримали продовження допомоги Україні в нашій боротьбі за свободу, демократію та цінності, що мають для нас усіх величезне значення", – зазначив Зеленський.

За його словами, подальша допомога США дає змогу Україні рятувати людські життя від російського терору.
"Це означає, що життя в наших містах триватиме й переможе війну. Американська допомога наближає справедливий мир в Україні та відновлює глобальну стабільність, що сприятиме більшій безпеці та процвітанню для всіх американців і всього вільного світу", – додав президент.

I am grateful to @SenSchumer, @LeaderMcConnell, and every US Senator who has supported continued assistance to Ukraine as we fight for freedom, democracy, and the values we all hold dear.For us in Ukraine, continued US assistance helps to save human lives from Russian terror.…— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) February 13, 2024
Своєю чергою Кулеба також подякував Шумеру, Макконнеллу та усім сенаторам за "підтримку не лише додаткової допомоги Україні, але й глобальної позиції та сили Америки".
"Цей сигнал непохитної двопартійної підтримки є дуже потрібним і цінним. Ми очікуємо на подальші кроки, спрямовані на протидію російській агресії, наближення справедливого миру в Україні та підтримку міжнародного порядку, який США допомогли встановити та який захищає всіх американців, а також інші вільні нації", – резюмував Кулеба.

I am grateful to the Senate Republican @LeaderMcConnell and Democratic @SenSchumer leadership, as well as all Senators, for supporting not only additional assistance for Ukraine but also America's global posture and strength.This signal of unwavering bipartisan support is…— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) February 13, 2024
Сьогодні, 13 лютого, Сенат США проголосував за пакетний законопроєкт, до якого входять 60 мільярдів доларів на підтримку України.
Раніше лідер на номінацію від республіканців на виборах президента Дональд Трамп висловився проти продовження допомоги іншим країнам з боку США, окрім як у вигляді позики.
Поки невідомо, чи погодяться республіканці у Палаті представників підтримати проєкт після його схвалення у Сенаті. Принаймні спікер палати Майк Джонсон розкритикував текст.

Польські фермери почали блокувати рух вантажівок біля пункту пропуску "Корчова-Краківець". Про це заявив речник Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко.
"Близько 14.00 13 лютого польські фермери розпочали акцію протесту неподалік від пункту пропуску "Корчова", що навпроти українського – "Краківець".
Українські прикордонники отримали інформацію від польських колег про те, що пікетувальники мають намір на 1 годину заблокувати рух вантажівок, які прямують в Україну. Блокування пасажирського транспорту не здійснюватиметься", – повідомив речник.

За словами Демченка, наразі прикордонники України вживають заходів щодо відстеження ситуації, уточнення взаємодії зі польськими колегами щодо порядку подальшого пропуску вантажного автотранспорту.
Оновлено. Через годину блокаду було знято. Демченко додав, що станом на 15.00 рух через кордон нормалізовано.
На цей час через акції протестів польських аграріїв обмежено рух через 5 пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

Заяви експрезидента США Дональда Трампа про відмову від захисту союзників по НАТО викликали розбіжності між республіканцями, які прагнуть дотримуватись зобов'язань Сполучених Штатів в Альянсі, та тими, хто підтримує лідера президентських перегонів від партії. Про це пише The Hill.
Одні республіканці применшили значення висловлювань Трампа, які занепокоїли генсека НАТО та країни-члени Альянсу, водночас інші засудили заяви експрезидента.
"Це все сарказм. Йдеться про те, щоб вони (союзники по Альянсу) заплатили ціну. Ви знаєте, більшість з них цього не зробили", – сказав сенатор від республіканців Томмі Тубервіль про те, що Трамп "заохочуватиме" РФ робити "все, що вона захоче" з членами НАТО, які порушують зобов'язання щодо виділення 2 відсотків свого ВВП на оборонні витрати.

Тим часом, сенатор-республіканець Джеймс Ленкфорд заявив, що в жодному разі не згоден з тим, що Сполучені Штати мають відвернутися від своїх союзників.

"Це, по-перше, ніколи не робилося раніше, і не повинно робитися. Очевидно, що кожен має виконувати свої зобов'язання, але говорити, що ми дозволимо вас вбити, якщо ви цього не зробите, – це неправильний шлях", – додав він.

За словами сенаторки від республіканців Джоні Ернст, Сполучені Штати не повинні заохочувати противників подібними заявами.
"Очевидно, що європейці є нашими партнерами. Ми будемо продовжувати заохочувати їх робити внесок у НАТО та працювати краще", – вказала вона.

Через висловлювання Трампа серед демократів лунають думки, що можуть знадобитися додаткові запобіжні заходи на додаток до заборони президенту США виходити з НАТО без згоди Конгресу, втім сенатор від республіканців Марко Рубіо, який є автором відповідного закону, заперечив, що законодавці повинні встановлювати запобіжники навколо зобов'язань Вашингтона.
"Він (Трамп) не сказав нічого на перспективу. Він розповів історію, аналогію, називайте це як завгодно, про те, як він підходив до цього в минулому. Жодного разу він не сказав "я не буду захищати країни-члени НАТО в майбутньому", нічого подібного. Це те, як це подається, але це не те, що він сказав", – наголосив він.

Україну, ймовірно, можуть не запросити стати членом Північноатлантичного альянсу на майбутньому саміті НАТО у Вашингтоні. Захід пройде 9-11 липня.
Про це заявила посол США в НАТО Джуліанна Сміт, повідомляє Reuters.
"Щодо саміту цього літа, то я не очікую, що Альянс направить запрошення (Україні - ред.) на даному етапі", - розповіла Сміт.

За її словами, після вільнюського саміту 2023 року союзники по НАТО старанно працювали, щоб допомогти Україні провести необхідні реформи всередині країни для наближення до євроатлантичної інтеграції.
"І ми продовжуємо приділяти першорядну увагу підтримці їх у поточній боротьбі та забезпеченню того, щоб вони могли здобути перемогу на полі бою", - додала посол.

Саміт НАТО у Вашингтоні
Нагадаємо, цього року у Вашингтоні відбудеться ювілейний саміт НАТО. Як зазначав керівник ОП Андрій Єрмак, Україна очікує на історичне рішення в ході саміту з приводу нашої країни.
При цьому посол Великої Британії в НАТО Девід Куоррі нещодавно заявляв, що Україні не варто очікувати великого прогресу у питанні членства в НАТО на саміті.
До речі, ще минулого року генсек НАТО Єнс Столтенберг відповідав, коли Україну запросять стати членом Альянсу.