Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Більше публікацій за “День: 15.02.2024

Кабмін погодив призначення Гайдая головою Мукачівської РДА – джерела

Кабінет міністрів України погодив призначення Сергія Гайдая, який раніше очолював Луганську обласну військову адміністрацію, головою Мукачівської районної державної адміністрації.
Про це повідомили джерела.
Варто зауважити, що Мукачівську райдержадміністрацію поки що очолює Едгар Токар.
Оновлено 17:04
Представник Кабміну у Верховній раді Тарас Мельничук підтвердив, що Кабмін погодив призначення Сергія Гайдая на посаду голови Мукачівської РДА.
При цьому уряд погодив звільнення Едгара Токаря з посади голови Мукачівської РДА.

Що відомо про Гайдая
Варто зауважити, що Сергій Гайдай уже з 2008 року був на різних державних посадах.
Зокрема, з 2008 до 2010 року він працював помічником депутата Київради Олексія Резнікова.
З 2014 до 2015 року працював радником голови Обухівської РДА у Київській області.
З 2015 року став депутатом Мукачівської райради. З 8 вересня 2015 року та до 28 листопада 2018 року очолював Мукачівську РДА.
З 28 жовтня 2019 року до 15 березня 2023 року він очолював Луганську обласну військову адміністрацію.
Чутки про нову посаду для Гайдая
Вже 16 березня, одразу після звільнення з посади голови Луганської ОВА, Гайдай заявив про те, що його можуть призначити послом України в Казахстані.
Після цього ЗМІ поширили чутки про те, що Казахстан нібито відмовив Україні у планах призначити Гайдая посолом. Сам колишній голова Луганської ОВА пізніше спростував інформацію журналістів.

Шмигаль розповів про виробництво боєприпасів в Україні

Україна має величезні зрушення у виробництві боєприпасів. Так, у 2023 році було збільшено випуск мінометних снарядів у 42 рази, артилерійських - у 2,5 рази.
Про це говорить виступ прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля під час засідання Кабінету міністрів.
"Величезні зрушення маємо у виробництві боєприпасів. Минулого року збільшили випуск мінометних снарядів у 42 рази, артилерійських снарядів - у 2,5 рази", - сказав Шмигаль.

У 2024 році, за словами прем'єра, очікується новий пік зростання виробництва. Цьому сприятиме дерегуляція, яку вже провели.

"Встановили чіткі алгоритми розробки та прийому в експлуатацію продукції. Це залучить до виконання оборонних замовлень ще більше українських виробників. Для узгодження роботи міністерств і відомств, оборонних підприємств та експертного середовища минулого тижня створили Промислово-оборонний комітет України", - розповів глава уряду.

Він також додав що вже відбулося його перше засідання, на якому було ухвалено низку важливих рішень для синхронізації діяльності уряду та оборонних підприємств, а також для її кращої результативності.
"Україна розвиває власні потужності ОПК, але й далі потребує підтримки партнерів. Перебуваємо з ними в постійній комунікації. Очікуємо на виконання обіцянки з боку ЄС поставити понад один мільйон снарядів. Бачимо, що оборонний комплекс Євросоюзу набирає обертів", - зазначив Шмигаль.

Виробництво зброї в Україні
Як заявляв раніше президент Володимир Зеленський, Україна повинна стати настільки сильною та ефективною, аби Росія знала що на кожен її удар буде відповідь, а для цього необхідно посилити виробництво вітчизняної зброї.
Україна, зокрема, вже виробляє власне далекобійне озброєння. Наприклад, спеціалістам вдалося розробити нову версію ракет "Нептун". А нещодавно стало відомо про початок серійного виробництва дронів, які є своєрідним аналогом іранських "Шахедів".
За словами міністра з питань стратегічної промисловості Олександра Камишіна, Україна значно збільшила виробництво боєприпасів. Наприклад, мін у 42 рази, артснарядів майже в 3 рази.
Крім того, днями за рішення Кабінету міністрів в Україні створили Промислово-оборонний комітет. До його роботи залучать виробників зброї, незалежних експертів та фахівців.

Стеження за Bihus.Info: ОГП повідомив про початок ще одного розслідування

За фактом незаконного збору інформації щодо представників редакції Bihus.Info розпочато ще одне розслідування – щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Про цк повiдомила пресслужба Офісу генпрокурора на офіційних сторінках та у коментарі УП.

"Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактами порушення недоторканості приватного життя та використання спеціальних технічних засобів отримання інформації".
Зазначається, що в ході досудового розслідування були встановлені факти, які можуть свідчити про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. На території етнографічного комплексу здійснювався незаконний збір інформації про журналістів редакції Bihus.Info. Дані могли бути використані для подальшого впливу на них.

У зв’язку з цим до ЄРДР внесені відомості та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 171 КК України – вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків вчинений службовою особою з використанням свого службового становища.
Наразі здійснюються процесуальні та слідчі дії, направлені на встановлення кола осіб, причетних до вчинення злочину.
Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Державного бюро розслідувань.
Це вже третє провадження, відкрите правоохоронцями щодо прослуховування та стеження за Bihus.Info. Водночас, як уточнили УП в пресслужбі ОГП, провадження, які було передано ДБР від СБУ (за ст. 359 Кримінального кодексу України) та від Нацполу (за заявою 8 співробітників видання, стаття 182 ККУ –ред.), були об’єднані. Доцільність доєднання нинішнього провадження буде вирішено найближчим часом.
Передісторія:
16 січня у мережу злили відео, де співробітники проєкту розслідувань Bihus.Info, ймовірно, вживають наркотичні речовини, керівник проєкту Денис Бігус записав відеозвернення з поясненнями та запевнив, що всі, хто співпрацює з Bihus.Info, здадуть тести на вживання наркотиків. При цьому журналісти заявили про незаконне стеження і прослушку. Вони провели власне розслідування. 5 січня журналісти-розслідувачі з Bihus.Info оприлюднили розслідування і заявили, що ідентифікували тих, хто встановив приховані камери у готельні номери для стеження за редакцією. Це була Служба безпеки України. СБУ офіційно заявила, що керівництво вже прийняло кадрові рішення щодо Департаменту захисту національної державності через незаконне стеження за журналістами Bihus.Info. Голова Служби безпеки України Василь Малюк офіційно прокоментував стеження за журналістами Bihus.Info співробітниками департаменту захисту національної державності та звільнення керівника ДЗНД СБУ. Народні депутати проголосували за виклик Малюка до Верховної Ради із доповіддю щодо прослуховування Bihus.Info.

Польські фермери анонсували повну блокаду українських перевезень

20 лютого польські фермери заблокують усі прикордонні переходи між Польщею та Україною, а також під'їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів.
Про це заявив Незалежний самоврядний профспілковий союз індивідуальних фермерів "Солідарність", його заяву наводить RMF FM.
"Будуть заблоковані не тільки прикордонні переходи, а й транспортні вузли, під'їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів", – йдеться в комюніке профспілки.

9 лютого "Солідарність" оголосила про 30-денний загальний страйк фермерів.
Фермери кажуть, що протестують проти неконтрольованого напливу товарів з України до Польщі через рішення ЄС. За їхніми словами, відсутність регулювання ставить під сумнів прибутковість сільськогосподарського виробництва, переробки та інших галузей, пов'язаних з сільським господарством.
"Тому на 20 лютого, в рамках 30-денного загального страйку аграріїв, ми оголошуємо, що вся протестна діяльність буде зосереджена на повній блокаді всіх польських прикордонних переходів з Україною та протестах у польових умовах" – повідомили профспілковому союзі "Солідарність".

Протестувальники закликають громадськість підтримати їхню акцію. Вони стверджують, що їхня акція спрямована на "забезпечення продовольчої безпеки в країні".
Протести фермерів тривають вже багато тижнів не лише в Польщі, але й по всій Європі. Виробники виступають не лише проти неконтрольованого продовольства з України, але й проти правил ЄС, пов'язаних з Європейським зеленим курсом.
Найбільш кричущим випадком протестів став інцидент біля пункту перетину польсько-українського кордону "Ягодин – Дорогуськ", де польські фермери висипали частину зерна на дорогу з трьох українських вантажівок.

Зеленський призначив уповноваженого з гарантій безпеки

Президент України Володимир Зеленський призначив Євгена Мойсюка спеціальним уповноваженим з питань реалізації міжнародних гарантій безпеки та розвитку Сил оборони.
Про це говорить відповідний указ і вечірнє звернення Зеленського.
"Призначити Мойсюка Євгена Георгійовича спеціальним уповноваженим президента України щодо реалізації міжнародних гарантій безпеки та розвитку Сил оборони України", - йдеться в указі.

Коментар Зеленського
За словами президента України Володимира Зеленського, Євгеній Мойсюк тепер займатиметься реалізацією гарантій безпеки для нашої країни, а також розвитком Сил оборони.
"Ми створюємо для України принципово нову систему безпекових відносин з провідними державами світу, і кожен елемент таких відносин має бути повністю реалізований. Щоб не було жодної декларативності", - уточнив президент.

Він нагадав, що вже є така угода з Великою Британією. І зараз триває підготовка нових угод, і не лише з європейськими силами. Кожна домовленість має бути реалізована якнайшвидше.
Що відомо про Мойсюка
Мойсюк з 2000 по 2002 рік служив у 25 окремій повітряно-десантній бригаді в Болграді на посадах командира парашутно-десантного і розвідувального взводу.
У 2004-2005 рр. проходив службу в Іраку у складі українського миротворчого контингенту, а з 2008 до 2009 року був у складі миротворчої місії в Косово.
2012 року Мойсюк став командиром першого парашутно-десантного батальйону.
У війні з російськими окупантами він брав участь з 2014 року. Зокрема, у грудні 2014 року керував обороною Донецького аеропорту та виведенням особового складу. 5 грудня 2018 року йому присвоїли звання генерал-майора.
З 21 липня 2019 року Мойсюк був командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Вже 5 грудня 2019 року він отримав звання генерал-лейтенанта.
У 2021 році президент Володимир Зеленський звільнив Мойсюка з посади командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ та призначив заступником головнокомандувача ЗСУ.
Нагадаємо, раніше Олександр Сирський став головнокомандувачем ЗСУ. Також було повністю перезавантажено все керівництво Збройних сил.

Зеленський: Сирський та Умєров відвідали всі гарячі точки фронту

Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 13 лютого повідомив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та мністр оборони Рустем Умєров відвідали всі гарячі точки фронту, та розв'язують наявні проблеми.
Про це говорить звернення Зеленського.

"Перше – фронт, і зокрема Авдіївка, Купʼянськ, Лиман. Максимум уваги, максимум підтримки.
Головком Сирський, міністр оборони Умєров зараз на місцях, саме там, на фронті, увесь день. Обʼїхали сьогодні всі гарячі точки фронту. Доповіли щодо ситуації. Розв'язують наявні проблеми – комплектація підрозділів, зміцнення, управління. Буде посилення дронами, РЕБ, командні позиції будуть теж зміцнені. Пізніше буде докладна доповідь".
Також Зеленський повідомив, що у Сполучених Штатах відбулося стратегічно важливе голосування за пакет подальшої підтримки України.

"Наступний крок – голосування Палати представників. Це дуже, дуже важливо. Очікуємо такого ж морально сильного вибору та рішення, яке запрацює. Запрацює для спільної безпеки".

Кабмін ухвалив рішення про реорганізацію трьох вузів: що відомо

Кабінет міністрів схвалив постанови про реорганізацію трьох вишів у Львові, Києві та Харкові.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.
Рішення стосується таких вишів:
Інститут фізичної оптики імені О. Г. Влоха приєднали до Львівського національного університету імені Івана Франка; Науково-дослідний інститут українознавства приєднали до КНУ імені Тараса Шевченка; Українську інженерно-педагогічну академію приєднають до ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Зазначається, що рішення ухвалені з метою оптимізації мережі наукових установ та закладів вищої освіти, поліпшення управління, посилення кадрового потенціалу, дослідницької бази, можливостей додаткового залучення конкурсного і позабюджетного фінансування наукової діяльності дослідницьких інституцій.
Водночас це дасть можливість університетам посилити дослідницьку складову в освітньому процесі.
В Україні скоротять кількість університетів
В Україні планують скоротити кількість закладів вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що модернізація ВНЗ тісно пов'язана з демографічним чинником.
Зокрема, до кінця лютого в Україні має відбутися п'ять або шість об'єднань університетів.