Європейська комісія готує масштабний перегляд системи торгівлі викидами, який може дати промисловості більше часу на скорочення забруднення. Нові правила вплинуть не лише на європейські заводи, а й на експортерів сталі, алюмінію, цементу та добрив до ЄС. За даними Financial Times, Брюссель розглядає можливість уповільнити щорічне скорочення кількості дозволів на викиди.
Чинний коефіцієнт у 4,4% можуть знизити до 3,5-3,9% у 2031-2035 роках, а після 2036 року – приблизно до 2,2%. Це дозволить залишити на ринку обмежену кількість дозволів і після 2039 року. За нинішньої траєкторії їхня пропозиція наближається до нуля, що може спричинити дефіцит, різкі коливання цін і проблеми з ліквідністю вуглецевого ринку.
Єврокомісія також може продовжити надання безплатних квот енергоємним підприємствам. Водночас компанії, ймовірно, зобов'яжуть спрямовувати отриману підтримку на модернізацію виробництва та скорочення викидів. Ще одна пропозиція передбачає, що країни ЄС мають направляти щонайменше половину доходів від продажу квот на декарбонізацію промисловості.
Вуглецевий ринок приносить національним бюджетам близько €24 млрд на рік, однак лише невелика частина цих коштів безпосередньо надходить підприємствам для екологічної модернізації. Навколо реформи вже сформувалися два табори. За даними Politico, група з десяти країн на чолі з Польщею та Італією вимагає послабити навантаження на промисловість через високі ціни на енергію та погіршення конкурентоспроможності.
Інша група, до якої входять Іспанія, Швеція та Нідерланди, закликає не сповільнювати скорочення квот. Ці країни побоюються, що пом'якшення системи ускладнить досягнення кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року. Для українських експортерів ключовим буде зв'язок реформи із механізмом вуглецевого коригування імпорту CBAM.
Із січня 2026 року імпортери до ЄС повинні платити за викиди, закладені у виробництво сталі, алюмінію, цементу, добрив, електроенергії та водню. Одночасно ЄС поступово скасовує безплатні квоти для власних виробників у цих секторах. Якщо європейським підприємствам продовжать пільговий період, умови конкуренції для українських компаній також можуть змінитися.
Для експортерів наслідки залежатимуть від остаточного співвідношення між безплатними квотами в ЄС і платежами CBAM. Підприємствам із високими викидами доведеться прискорювати модернізацію або закладати додаткові вуглецеві витрати у ціну продукції. Після офіційного представлення пропозиції її мають погодити Європейський парламент і країни-члени ЄС.
Під час переговорів параметри реформи можуть суттєво змінитися. За матеріалами: Politico, Financial Times, Європейський парламент
