Європа входить у нову фазу енергетичної кризи, причому найсильніше її наслідки можуть відчути країни Центральної Європи. З таким попередженням виступив міністр промисловості та торгівлі Чехії Карел Гавлічек на енергетичному саміті Вищої школи економіки у Празі. За його словами, різке зростання оптових цін поки що не повністю відобразилося на рахунках домогосподарств і компаній завдяки довгостроковим контрактам, однак у найближчі місяці подорожчання поступово доходитиме до кінцевих споживачів.«Ми вступаємо в наступну фазу енергетичної кризи.
Війни в Україні та на Близькому Сході штовхають ціни вгору», — заявив Гавлічек. Газ у Європі з початку року подорожчав більш ніж удвічіОсновним джерелом тиску залишаються ціни на газ. На початку цього тижня жовтневий ф'ючерс на газ на найбільшому європейському хабі TTF перевищив €84 за МВт·год — це був максимум з кінця 2022 року.
Пізніше котирування знизилися приблизно до €78 за МВт·год, однак навіть цей рівень більш ніж удвічі перевищує вартість газу на початку 2026 року. Одночасно дорожчає електроенергія, оскільки газові електростанції в багатьох європейських країнах залишаються тим самим останнім необхідним джерелом генерації, який під час високого попиту визначає ринкову ціну електроенергії. Ситуацію ускладнює війна на Близькому Сході та проблеми з поставками ЗПГ через Ормузьку протоку.
Порушення експорту з Катару, на частку якого припадає приблизно п'ята частина світових поставок скрапленого газу, посилило конкуренцію Європи та Азії за доступні партії палива. Європейські газові сховища також увійшли в осінній сезон з меншими запасами, ніж рік тому. За даними Financial Times, їх заповненість становить приблизно 69% проти близько 80% роком раніше.
Чехія хоче змінювати систему торгівлі викидамиГавлічек заявив, що Прага має намір шукати союзників серед інших країн ЄС для прийняття заходів, які мають обмежити вплив дорогих енергоресурсів на промисловість і населення. Однією з головних вимог Чехії стане зміна європейської системи торгівлі квотами на викиди. За словами міністра, Євросоюз повинен відкласти запуск ETS 2, який з 2028 року має поширити торгівлю квотами на викиди на автомобільний транспорт та опалення будівель.
Чехія також має намір домагатися обмежень у чинній системі ETS 1 принаймні для окремих промислових галузей. Гавлічек вважає, що нинішня вартість квот додатково знижує конкурентоспроможність європейських виробників на тлі високих цін на енергію. Це є позицією чеського уряду.
Зміна або відтермінування загальноєвропейської системи потребуватиме узгодження на рівні інституцій ЄС та інших держав-членів. Центральна Європа опинилася в найскладнішому становищіГавлічек вважає, що особливо вразливою зараз є Центральна Європа. Чехія має порівняно дешеві власні джерела генерації, однак її ринкові ціни тісно пов'язані з ситуацією в загальній європейській енергосистемі та вартістю газу.
Міністр також пов'язав нинішні проблеми регіону із закриттям німецьких атомних електростанцій, поступовим виведенням з експлуатації частини вугільної генерації та недостатньо швидким будівництвом нових потужностей. За його словами, Скандинавія та Франція перебувають у більш вигідному становищі завдяки високій частці атомної та відновлюваної енергетики, тоді як країнам Центральної Європи доводиться одночасно заміщувати стару генерацію та інвестувати в нові джерела.«Європа припустилася помилок, деякі зміни проводилися надто поспішно. Ми втратили через це 20 років.
Виправлення ситуації може зайняти майже стільки ж», — заявив Гавлічек. Чехія допускає запровадження граничних цінРаніше міністр також повідомив, що чеський уряд готовий розглянути запровадження максимальних цін на електроенергію для виробників і постачальників у разі подальшого різкого зростання котирувань. За якого саме рівня ринкових цін такий механізм може бути активований, Гавлічек поки що не уточнив.
За його твердженням, запропонована схема не повинна потребувати додаткових витрат державного бюджету. Ризики для Європи перед опалювальним сезоном визнають і учасники енергоринку. Висока вартість газу влітку обмежувала економічні стимули для його закачування у сховища, а перебої з близькосхідним ЗПГ додатково звузили пропозицію.
В результаті ситуація взимку значною мірою залежатиме від температури, рівня споживання та можливості Європи залучити додаткові поставки ЗПГ. За матеріалами: Český rozhlas, iDNES, Financial Times
