Більше публікацій за “День: 19.02.2024”

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив про плани перейменування режиму санкцій за порушення прав людини на честь критика Кремля Алексєя Навального після повідомлень про його смерть у російській тюрмі. Про це він заявив по прибутті на засідання Ради ЄС з питань закордонних справ.
За його словами, на зустрічі говоритимуть про те, як надіслати сигнал політичної підтримки російській опозиції після смерті Навального.

Боррель згадав про демонстрації в Росії на вихідних попри репресії.
"Ми маємо послати меседж підтримки російській опозиції. Але водночас ми маємо стежити за ходом війни, адже не видно, щоб Путін був готовий її зупинити", – сказав головний європейський дипломат.

"Щоб вшанувати пам’ять Навального я запропоную міністрам перейменувати наш режим санкцій щодо прав людини на його честь і назвати його санкційним режимом щодо захисту прав людини імені Навального", – заявив Боррель.
За його словами, таким чином ім’я Навального назавжди асоціюватимуть з роботою ЄС на захист прав людини.

Вірменський прем’єр-міністр Нікол Пашинян повторив, що його країна не є союзником РФ у її війні проти України.
Пашинян сказав, що Алма-Атинська декларація є основою для визнання незалежності та територіальної цілісності республік, які здобули незалежність після розпаду Радянського Союзу.

Він зазначив, що Вірменія приймає Алма-Атинську декларацію, яку ухвалили, зокрема, Росія та Україна.
Вірменський прем’єр нагадав, що Біловезькою угодою Росія, Україна і Білорусь вирішили, що Радянського Союзу більше не існує, і вони стають незалежними державами і визнають кордони одна одної.
"Я вже говорив, що Вірменія в питанні України не є союзником Росії, і це наша чесна позиція. Я про це вперше сказав два роки тому, і ми шкодуємо, що не можемо вплинути на цю ситуацію. Народ України – дружній нам народ", – підсумував Пашинян.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс попередив, що Росія може здійснити раптовий напад на країни НАТО. Про це литовський міністр заявив в інтерв’ю ZDF.
"Найбільша проблема полягає в тому, що ми не знаємо, скільки часу у нас залишилося. Ми сподіваємося, що Росію можуть зупинити українці, далеко, за тисячі кілометрів від Німеччини чи Литви. Але реальність така, що Росія може мобілізувати ще 400 тисяч військових. Вони виробляють нові танки і нову зброю. Ми маємо дуже агресивного сусіда, який має намір випробувати НАТО. Ми повинні підготуватися до цього", – сказав він.

За словами глави литовського МЗС, Захід не має чекати "на другий Перл-Гарбор".
"Ми не можемо чекати, поки кожна європейська країна буде фактично атакована Росією – на півдні, півночі, сході і заході. Тому що Росія має таку можливість Вся наша безпека взаємопов'язана – якщо Литва в небезпеці, то й інші частини Європи також. Ми повинні захищатися разом", – підкреслив Ландсбергіс.

У зв’язку із подібними загрозами він наполегливо закликав до подальшої військової допомоги Заходу Україні, яка зазнала нападу з боку Росії, і, зокрема, до постачання Німеччиною крилатих ракет великої дальності Taurus.
"Україна потребує Taurus зі стратегічних причин, щоб отримати перевагу над Росією. Так, Німеччина має неймовірне обладнання, яке вона могла б надати Україні", – додав він.

Уранці 19 лютого Людмила Навальна приїхала до моргу в Салехарді, де мало б зберігатися тіло її сина, опозиційного політика Олексія Навального, але ні її, ні адвокатів не пустили. Про це заявила речниця Навального Кіра Ярмиш.
"Рано вранці мати Олексія та адвокати приїхали до моргу. Всередину їх не пускають. Одного з адвокатів буквально виштовхали. На запитання, чи там тіло Олексія, співробітники не відповідають.
У СК (Слідчому комітеті РФ – ред.) матері й адвокатам сказали, що перевірку смерті Навального продовжено. Скільки ще вона триватиме – невідомо. Причина смерті, як і раніше, "не встановлена". Вони брешуть, тягнуть час і навіть не приховують цього", – зазначила Ярмиш.

Директор Фонду боротьби з корупцією (ФБК), створеного Олексієм Навальним у 2011 році, Іван Жданов зазначив: "Ми проходили це після отруєння в Омську. Проходили і з речами, які не віддавали після отруєння. Раз за разом продовжували терміни перевірки – і так і не віддали нічого".

Голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер заявив, що Захід був "занадто оптимістично налаштований" щодо перебігу війни РФ проти України у 2023 році.
За словами адмірала, на Заході вважали, що "якщо ми дамо українцям необхідні боєприпаси і підготовку, вони переможуть".
Тепер, додав він, "ми повинні бути обережними, щоб не бути надмірно песимістичними в 2024 році".
"Сам факт, що Україна все ще є суверенною державою, і що українці повернули собі 50% того, що росіяни забрали у 2022 році, є чудовим", – додав Бауер.

Верховна рада може розглянути законопроєкт про мобілізацію у другому читанні вже на цьому тижні. Попри те, що ще й досі є суперечливі питання, "є всі шанси" проголосувати за документ у другому читанні в цілому. Про це розповів перший заступник голови комітету з питань соцполітики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк в ефірі телемарафону.
"Я сподіваюся, що ще цього тижня у Верховної ради є шанс проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у другому читанні. 21 лютого крайній день подачі поправок. Якщо фахово спрацює, а для цього є всі підстави, Комітет з нацбезпеки оборони й розвідки, і ще цього тижня можна розглянути в другому читанні", - сказав він.

Нардеп вважає, що "закон буде складно проходити", але "є всі шанси його проголосувати в другому читанні в цілому".

По яких питаннях йде жвава дискусія?
Демобілізація строковиків
Він додав, що зараз важливі які правки все-таки будуть кардинальними.
"І ми вважаємо, що найбільша дискусія буде довкола питання демобілізації строковиків. Ми вимагаємо, щоб негайно, до 2 місяців вони були демобілізовані. Вони цього заслуговують, вони прослужили декілька місяців, а дехто декілька років. І їхній термін відстрочки має бути 12 місяців, щоб вони могли влаштувати своє цивільне життя, а дехто з них і підписати контракт на продовження служби", - пояснив Цимбалюк.

Питання щодо осіб з інвалідністю
Наступна тема, за його словами, це догляд за особою з інвалідністю.
"Так, особа з інвалідністю має право визначити, хто за нею буде доглядати. Це одна особа з-поміж родичів, близьких родичів. Але ще раз підкреслю - це має бути лише одна особа, яку визначить сама людина, за якою потрібен догляд. Але це має бути закріплено в цьому законі. Навколо цього тривають дискусії. І я думаю, що ми знайдемо спільну думку. Бо особа з інвалідністю має право на догляд", - констатував нардеп.

Відстрочка для викладачів ВНЗ
Що стосується викладачів вищих навчальних закладів без наукового ступеня і вченого звання, то за словами Цимбалюка, в Раді вважають, що вони теж мають право на відстрочку.
"І докторанти, які на контрактній формі навчання. Вони теж мають право на відстрочку. А те, що їх велика кількість, то це, мабуть, не їхня вина. Це вина уряду, який давав вищим навчальним закладам самі квоти. Тобто ліцензійні умови. Можна говорити про те, що з наступного року буде обмежена кількість, але це вже інша історія. Але ті, хто сплатив кошти, хто навчається, вони повинні завершити навчання. Але завдання МОН і вишів, чи будуть вони захищати цю наукову роботу чи ні", - дав пояснення нардеп.

Демобілізація і ротація
Як каже Цимбалюк, демобілізація через 36 місяців - це занадто довгий термін.
"Ми пропонуємо 18 місяців, якщо 12 з них боєць перебував в зоні бойових дій. Це буде справедливо. І ротація - за який період. А для цього потрібна певна кількість людей, щоби можна було ротувати ті підрозділи, які сьогодні на території виконання бойового завдання, могли відходити на відпочинок, мати право поновитися і відпочити", - каже він.

Він також навів статистику, згідно з якою, що тільки 30% з усіх мобілізованих перебувають в зоні бойових дій.
"Всі інші знаходяться у тилових підрозділах. Потрібно переглянути позицію. І Верховний головнокомандувач дав доручення Сирському як головкому, щоб все-таки переглянули як ефективно використовуються ті сили, які є сьогодні. А мобілізувати потрібно додаткову кількість, їх навчити, і після певної фахової підготовки поповнювати сили", - констатував перший заступник голови комітету.

Перше читання законопроєкту про мобілізацію
Верховна рада 7 лютого схвалила у першому читанні законопроєкт про посилення мобілізації. 243 народні депутати підтримали проєкт закону, 12 проголосували проти і утрималися - 45.
Після того, як законопроєкт був прийнятий у першому читанні, у Міноборони України заявили, що під час підготовки документа про мобілізацію до другого читання команда Міністерства оборони України опрацює з профільним комітетом Верховної ради всі пропозиції щодо покращення закону. Крім того, на протирічність норм, які містить законопроєкт, вказував і уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Нагадаємо, новий законопроєкт про мобілізацію було внесено Раду 30 січня після доопрацювання. Це вже друга спроба змінити норми мобілізації в Україні. При цьому і до другого документа виявилося не менше питань, ніж до першого його варіанту.

Довіра до телемарафону "Єдині новини" продовжує знижуватися. Станом на початок лютого 2024 року частка тих, хто довіряє, знизилася до 36%, натомість до 47% зросла частка тих, хто не довіряє. Про це свідчать дані опитування КМІС.
"Ідея телемарафону "Єдині новини" користувалася широкою підтримкою у 2022 році, але з 2023 року простежується стабільне зниження довіри і станом на лютий на лютий 2024 року ми вперше фіксуємо негативний баланс довіри-недовіри", - зазначають соціологи.

Хоча ті, хто не довіряє президенту Володимиру Зеленському, значно більш критичні до телемарафону, але і серед тих, хто довіряє Зеленському, телемарфону довіряють 48%, не довіряють - 33%.
Дещо більш критичні до телемарафону "Єдині новини" мешканці Заходу і Центру. Разом з цим фактично у всіх регіонах не більше 40% довіряють йому.
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, результати опитування засвідчують, що у все більшої кількості українців телемарафон "Єдині новини" викликає критичні зауваження.
"Заради справедливості потрібно зазначити, що після широкомасштабного вторгнення медіа ландшафт в Україні суттєво змінився. До вторгнення основним джерелом політичної інформації для більшості населення лишалися декілька національних телеканалів. Разом з цим у вересні 2023 року в опитуванні КМІС 77% респондентів відповіли, що зазвичай отримують інформацію з одного з інтернет-джерел (насамперед - з телеграм-каналів), а з новини на телебачення - 43% (і зрозуміло, що з них лише частина отримували саме з телемарафону "Єдині новини")", - сказав він.

Інші опитування КМІС показували, що телеперегляд "Єдиних новин" часто є фоновим. Тобто насправді не так багато українців отримують інформацію з "Єдиних новин".
"Утім, посилення громадського запиту на переформатування телемарафону не варто лишати осторонь і тим більше ігнорувати. Ще два місяці тому баланс довіри-недовіри "Єдиним новинам" був позитивний, зараз - уже негативний. Утім, і зараз ще є простір для рішень, які би задовольнили громадськість і дозволили трансформувати діяльність телемарафону у формат, який буде більш релевантним поточній внутрішній та зовнішній ситуації", - додав соціолог.

Опитування КМІС проводилося 5-10 лютого серед 1202 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що ЄС має розглянути нові санкції проти РФ у зв’язку зі смертю опозиціонера Алєксєя Навального. Про це він заявив перед зустріччю глав МЗС країн ЄС у Брюсселі.
Ландсбергіс зазначив, що у понеділок європейські міністри матимуть можливість заслухати дружину Навального Юлію.

"Ми повинні говорити про санкції, як ми робили це в минулому. Я маю на увазі, це жахливе нагадування, але щоразу, коли в Росії вбивають опозиціонера, Європа ухвалювала санкційні пакети. Це найменше, що б ми могли зробити", – сказав глава литовського МЗС.

Потім, за його словами, ЄС мав би вимагати від РФ видачі тіла Навального для належного поховання.
"Це найменше, що ми могли б зробити", – додав Ландсбергіс.

Нагадаємо, Федеральна служба виконання покарань повідомила вдень 16 лютого про смерть Навального у виправній колонії №3 Ямало-Ненецького автономного округу РФ.
У європейських країнах відповідальність за це поклали на російську владу. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба нагадав, що Навальний є не першою жертвою путінського режиму в Росії.

Федеральна служба безпеки Росії стверджує, що запобігла вбивству одного з "політичних діячів Запорізької області".
У російській спецслужбі стверджують, що "теракт" перед "виборами" готував громадянин Росії Віталій Дятленко і що він був завербований Службою безпеки України.
ФСБ показала, як чоловік "під виглядом інваліда закладав бомбу під машину".
Під час спроби затримання чоловік нібито чинив збройний опір і його "нейтралізували".

ФСБ уничтожила готовившего теракт против одного из политиков Запорожья агента СБУ. Теракт планировалось совершить с применением самодельного взрывного устройства, сообщили в ЦОС ведомства:https://t.co/zTZAOGstpFВидео: ЦОС ФСБ России/ТАСС pic.twitter.com/ySmwjT49Al— ТАСС (@tass_agency) February 19, 2024