Світовий нафтовий ринок входить у фазу глибшого падіння попиту через війну на Близькому Сході, а нинішній шок може виявитися лише початком. Як повідомляє Bloomberg, найбільші трейдери сировини вважають, що руйнування попиту на нафту в найближчі тижні посилиться, якщо перебої з постачанням і надалі тиснутимуть на світову економіку. За оцінкою Gunvor, уже в травні втрати попиту можуть зрости до 5 млн барелів на добу, або приблизно до 5% світового споживання.
У компанії також попередили, що якщо Ормузька протока залишатиметься закритою три місяці, це може підштовхнути світову економіку до рецесії. Vitol оцінює вже наявне падіння попиту приблизно у 4 млн барелів на добу. У Trafigura вважають, що поки найбільше скорочення споживання видно в Азії, але з часом воно пошириться й на інші регіони, оскільки високі ціни на енергоносії та дефіцит пального дедалі сильніше б'ють по виробництву, авіаперевезеннях і логістиці.
За даними Bloomberg із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство, з кінця лютого поставки сирої нафти й нафтопродуктів із Перської затоки скоротилися приблизно на 13 млн барелів на добу. Це вже змушує нафтохімію в Китаї, Японії та Південній Кореї зменшувати завантаження, а авіакомпанії в різних країнах – переглядати розклади та готувати плани економії. Попри це, фінансовий ринок поки не повністю закладає в ціни масштаб майбутнього удару по попиту.
Напередодні нафта Brent підіймалася вище $95 за барель на тлі нового хаосу навколо Ормузької протоки, але трейдери вважають, що головний економічний ефект війни може проявитися із запізненням – через слабший попит на пальне, повільнішу торгівлю та ризик ширшого глобального сповільнення. Для України це означає, що навіть без нового миттєвого стрибка котирувань тиск на паливний ринок може залишатися високим. Якщо війна й надалі скорочуватиме фізичні постачання та одночасно гальмуватиме попит у світовій економіці, це посилюватиме волатильність цін на нафту й нафтопродукти, а разом із нею – невизначеність для імпортерів, логістики та внутрішніх цін на пальне.
За матеріалами: Bloomberg, The Guardian
