ЄС хоче зменшити залежність від Visa, Mastercard та інших неєвропейських платіжних гравців. Цифровий євро має стати публічною альтернативою для платежів у єврозоні, але не замінить готівку. Європа прискорює роботу над цифровим євро, який має зменшити залежність від американської платіжної інфраструктури.
Як пише Le Monde, звичайні платежі в євро часто проходять через американські системи, насамперед Visa і Mastercard. За даними видання, Visa і Mastercard забезпечують приблизно дві третини карткових платежів у Європі та всі транскордонні карткові розрахунки. Це створює не лише бізнесову, а й політичну залежність: платіжна інфраструктура може ставати інструментом санкційного тиску.
Le Monde наводить приклад французького судді Міжнародного кримінального суду Ніколя Гійю, який через американські санкції втратив можливість користуватися платежами через Visa і Mastercard. Видання також згадує Кубу, яку на початку червня виключили з цих мереж через санкції США. Цифровий євро має стати електронною формою грошей центрального банку — поряд із банкнотами та монетами.
Він не буде криптовалютою і не має замінити готівку. Ідея полягає в тому, щоб дати громадянам і бізнесу єврозони єдиний публічний спосіб платити онлайн і офлайн, зокрема у випадках, коли інтернет-зв’язок недоступний. Європейський центральний банк пояснює, що цифровий євро має працювати на європейській інфраструктурі й допомогти Європі повернути контроль над «рейками», якими рухаються платежі.
Для користувачів базові послуги мають бути безкоштовними, а для бізнесу система може посилити конкуренцію на ринку еквайрингу та зменшити залежність від міжнародних карткових схем. Проєкт ще не запущений. Рада ЄС уже погодила свою переговорну позицію щодо цифрового євро, але остаточну правову рамку мають узгодити Європарламент і країни ЄС.
Профільний комітет Європарламенту має розглядати документ 23 червня. Після ухвалення законодавства остаточне рішення про випуск цифрового євро залишиться за ЄЦБ. Для українців прямий ефект на першому етапі буде обмеженим, оскільки цифровий євро розрахований насамперед на єврозону.
Але це варто уваги українців, які живуть, працюють або ведуть бізнес у ЄС: зміни можуть вплинути на повсякденні платежі, комісії, перекази, роботу банківських застосунків і доступність розрахунків під час технічних збоїв. Для України ширший сигнал полягає в іншому: ЄС дедалі активніше сприймає платіжну інфраструктуру як частину економічної безпеки — поряд з енергетикою, логістикою і телекомунікаціями. Це означає, що майбутня фінансова інтеграція з Європою дедалі більше залежатиме не лише від курсу євро чи банківських правил, а й від того, хто контролює саму систему платежів.
За матеріалами: Le Monde, ЄЦБ, Рада ЄС
