Більше публікацій за “День: 28.06.2023”

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявляє, що під час нинішніх контрнаступальних операцій Сили оборони України звільнили більше території, ніж російська окупаційна армія захопила протягом зими.
Про це Воллес сказав під час виступу у британському парламенті напередодні.
За словами британського міністра, "Україна вже відвоювала близько 300 квадратних кілометрів" своїх територій, які перебували під російською окупацією.
"Це більше території, ніж Росія захопила за весь час свого зимового наступу", – зазначив він.

Воллес відзначив, що українські війська продовжують поступовий, але неухильний прогрес, проводячи наступальні операції на трьох ключових напрямках на сході і на півдні.

???? "As part of their summer campaign to reclaim illegally occupied territory, Ukraine has already recaptured approximately 300 square-km. That’s more territory than Russia seized in its whole winter offensive." Defence Secretary @BWallaceMP updated Parliament today on Ukraine. pic.twitter.com/qsVIkF0scs— Ministry of Defence ???????? (@DefenceHQ) June 26, 2023
Раніше видання The New York Times писало, що в адміністрації президента США неофіційно говорять, що український контрнаступ почався повільно і його результати за перші кілька тижнів змушують "протверезіти", проте не поспішають робити висновки.

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко стверджує, що власник "ПВК Вагнер" Євгеній Пригожин зараз перебуває в Білорусі.
Про це Лукашенко заявив на церемонії вручення погонів вищому офіцерському складу.

"Так, дійсно, він (Пригожин) сьогодні в Білорусі. Як я і обіцяв, якщо ви хочете якийсь час у нас перекантуватися та інше, ми вам допоможемо. Звичайно, за їхній (вагнерівців) рахунок", — сказав він.

За словами Лукашенка, Пригожину надано гарантії безпеки.
Лукашенко додав, що міністр оборони Білорусі Віктор Хренін висловив побажання залучити
"ПВК Вагнер" до армії країни. "Я згоден. Розмовляй із ними", - звернувся Лукашенко до Хреніна.

З 1 липня в Україні завершується дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією COVID-19.
Про це заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Кабінету міністрів.
"З 1 липня завершуємо дію карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв’язку з пандемією коронавірусу. COVID-19 став для українців важким випробуванням. Усі наші рішення весь цей час були спрямовані на те, аби зберегти життя людей", - сказав Шмигаль.

Прем'єр зазначив, що за період пандемії уряд відпрацював механізми реагування, що стали в пригоді під час повномасштабної війни. Тепер, за його словами, "відповідаємо на нові виклики, озброєні новими методами та підходами".

"Дякую медикам, які всі ці роки самовіддано боролися з пандемією та зробили все, аби мінімізувати її наслідки. Сьогодні наші лікарі та медсестри не менш героїчно допомагають захисникам та цивільним в умовах повномасштабної війни. Знову роблять неймовірну роботу та демонструють надзвичайний героїзм", - додав Шмигаль.

Нагадаємо, 5 травня 2023 голова Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адханом Гебреєсус оголосив про завершення дії надзвичайної ситуації в галузі суспільної охорони здоров'я, що була оголошена через коронавірусну інфекцію в березні 2020 року.
Раніше очільник Міністерства охорони здоров'я України Віктор Ляшко заявив, що МОЗ розглядає можливість скасування карантинних обмежень. За його словами, влада вже почала переглядати постанову Кабміну, згідно з якою в Україні діє карантин. І незабаром розпочнеться підготовка до скасування цієї постанови, оскільки вона тягне за собою не тільки протиепідемічні обмеження, але й дії, пов'язані з суб'єктами господарювання під час карантину.
При цьому карантинні норми в Україні фактично припинили виконувати з початком війні 24 лютого 2022 року.

Двопартійна група американських законодавців звернулась із листом до адміністрації президента США Джо Байдена, закликаючи її схвалити надання Україні касетних боєприпасів для ефективнішого прориву оборонних ліній РФ.
Про це пише Foreign Policy.
У листі, надісланому в п'ятницю Байдену, конгресмени Джо Вілсон, Стів Коен і Вікторія Спартц закликали Білий дім надіслати Україні так звані вдосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення (DPICM) для допомоги в її контрнаступі.
"Передача DPICM Україні дає можливість надати українським Збройним Силам потужний потенціал для використання проти російської армії та найманців. Тож застосуймо їхній невикористаний величезний арсенал для перемоги України та відновлення миру в Європі", – пишуть законодавці.

Вони також вказують, що касетні боєприпаси були розроблені у США в часи "холодної війни" саме для "протидії чисельній і матеріальній перевазі Росії".
"І тепер вони можуть бути використані за призначенням в обороні України – і в обороні Європи, і, зрештою, в національній безпеці США", – додають конгресмени.

Касетні боєприпаси зазвичай випускають велику кількість дрібних елементів, які можуть уражати і вбивати цивільне населення. Також у цих боєприпасів порівно високий відсоток нерозривання, через що вони становлять небезпеку протягом багатьох років після завершення конфлікту.
У 2008 році понад 120 країн ухвалили договір про заборону виробництва, використання й накопичення касетних боєприпасів. Сполучені Штати, Росія та Україна відмовилися приєднатися до нього.

Кабінет міністрів оголосив догани голові Київської міської державної адміністрації Віталію Кличку і кільком керівникам районних адміністрацій у Києві.
Про це заявив міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов.
"Підтримано проєкт розпорядження Кабінету міністрів України про притягання до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани голові Київської міської державної адміністрації Кличку В.В. та начальнику Київської міської військової адміністрації Попку С.М", — йдеться в повідомленні.

Догани також оголосили головам районних держадміністрацій в Голосіївському, Оболонському, Печерського, Солом'янського, а також в.о. голів РДА в Дарницькому і Шевченківському районах Києва.
Водночас, Кабінет міністрів звільнив голову Деснянської РДА в Києві Дмитра Ратнікова і голову Святошинської РДА Сергія Павловського.
Також уряд увільнив від тимчасового виконання обов’язків керівників Дніпровської РДА Павла Бабія і Подільської РДА Сергія Коваленка.

Комітет з питань безпеки та оборони Верховної ради рекомендував ухвалити законопроєкт №9342 про доплати військовим.
Про це заявив нардеп Ярослав Железняк.
Цей законопроєкт розробили замість гучної поправки про доплати військовим у розмірі 30 тисяч гривень.
Железняк розповів, що з першого читання збережені такі норми:
Основна задача законопроєкту - військовим щомісячно виплачується додаткова винагорода у 30-100 тисяч гривень. Доплата виплачується на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабміном, тобто як зараз - пропорційно часу виконання бойових завдань. Доплати строковикам лишили на рівні 6 тисяч гривень на місяць, курсантам - 2350 гривень.
Окрім того, законопроєкт передбачає відпустки для військових - до 30 днів щорічна та до 10 днів за сімейними обставинами. Для курсантів - до 10 днів зимової та до 20 днів літньої.

У тексті наголошується, що до участі у веденні бойових дій не допускаються військові з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, які не пройшли курс базової військової підготовки.
Мінімальний термін проходження базової військової підготовки - не менше одного місяця.
Що змінилося у порівнянні з першим читанням:
Для поранених, які визнані непридатними до військової служби та зараховані у розпорядження відповідних командирів передбачено два місяці виплат за останньою займаною посадою, з 3-го місяця до закінчення розпорядження - додаткова виплата 20100 гривень. Загиблим внаслідок поранення передбачена одноразова виплата у розмірі 100 тисяч гривень. Тяжко пораненим на лікуванні, полоненим та зниклим безвісти щомісячна додаткова винагорода у 100 тисяч гривень. Мінімальний поріг доплати для інструкторів - 15 тисяч гривень. Щорічна відпустка строковикам збільшилася з 10 до 30 днів. Безперервна відпустка на лікування - не більше 4 місяців.
Законопроєкт має бути розглянутий в парламенті на наступних пленарних засіданнях.

Доплати військовим
Після початку повномасштабної війни в Україні виплачували додаткову грошову винагороду військовим, які не беруть участь у бойових діях, у розмірі 30 тисяч гривень. Проте з 1 лютого 2023 року такі щомісячні виплати скасували.
10 квітня Рада підтримала повернення надбавки військовим, поліцейським, службі цивільного захисту, у розмірі 30 тисяч гривень. При цьому рішення ускладнило переговори з МВФ, оскільки суперечить зобов’язанням української влади.
Закон про повернення доплат усім військовим в розмірі 30 тисяч гривень не подали на підпис президенту Володимиру Зеленському. Замість цього в Раді створили робочу групу для розв'язання цих питань.

Євросоюз погодив новий механізм, що має на меті стимулювати оборонну промисловість та допомогти країнам модернізувати озброєння. Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту.
Ввечері у вівторок Європарламент і Рада ЄС досягли згоди щодо нових правил з метою стимулювати країни ЄС до спільних оборонних закупівель та підтримати європейський оборонпром.
Новий короткостроковий інструмент зі скороченою назвою EDIRPA допоможе країнам закривати найбільш термінові оборонні потреби на тлі інтенсивної допомоги Україні, а також має підвищити ефективність і конкурентність європейських виробників.
Європарламент і Рада ЄС домовилися про бюджет на 300 млн євро для фінансування цього інструмента. ЄС вноситиме до 20% на кожну закупівлю від очікуваної вартості контракту про спільну закупівлю – для кожного консорціуму країн-членів та асоційованих країн.

Аби скористатися цими коштами, компанії з контрактами на спільну закупівлю мають базуватися у ЄС або асоційованих країнах (у тому числі країнах Європейської асоціації вільної торгівлі, тобто включаючи Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію).
Країни, які спільно купуватимуть товари військового призначення, також зможуть домовитися купувати їх спільно з Україною та Молдовою.
"Якщо варварська війна РФ проти України чогось нас навчила, то це того, що зараз ми не готові захищати себе. Не можна далі ігнорувати це, ми маємо спільно виправляти ситуацію, і мали би зайнятися цим набагато раніше. Ця угода, попри доволі скромний бюджет, є важливим кроком до реальної спільної безпекової та оборонної політики ЄС", – зазначив доповідач від комітету із закордонних справ та безпеки Міхаель Галер.

Неформальна домовленість започатковує роботу над законодавчим актом, на основі якого інструмент створять і запустять.
EDIRPA стане доповненням до Європейського фонду миру, з якого зараз фінансують у тому числі військову допомогу країн-членів для України.