Більше публікацій за “День: 29.06.2023”

Після спроби держперевороту в РФ "вагнерівців" продовжуються обговорення деталей домовленостей, укладених між засновником цієї ПВК Євгеном Пригожиним та Кремлем за посередництва самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це розповіли аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Експерти зазначають, що повідомлення про угоду, укладену за посередництва Лукашенка і спрямовану на припинення збройного повстання найманців Пригожина, дозволяють припустити, що залучені сторони, можливо, досі обговорюють деталі угоди.
Згідно з даними відстеження рейсів від 27 червня, що представила незалежна білоруська моніторингова група The Hajun Project, літак "кухаря Путіна" вилетів з аеродрому Мачулищі в Білорусі у напрямку РФ вилетів до Москви, а потім одразу ж - до Санкт-Петербурга.
Військовий злочинець, колишній російський офіцер і блогер Ігор Гіркін стверджував, що Пригожин повернувся до РФ для переговорів з неназваними російськими офіційними особами та "Вагнерівською командною радою".
При цьому в ISW не можуть незалежно підтвердити, чи дійсно Пригожин повернувся до Росії, а також подробиці передбачуваного візиту. Однак у звіті йдеться, що Пригожин міг ненадовго повернутися, щоб опрацювати додаткові деталі угоди, укладеної Лукашенком.
Російські джерела продовжували спекулювати на специфіці цієї угоди. Так, російський "воєнкор", пов'язаний з "вагнерами", опублікував інтерв'ю з білоруським найманцем цієї ПВК, у якому бойовик заявив, що "Вагнер" відкрив "новий бойовий напрямок" у Білорусі, і що деякі "вагнерівці" будуть "працювати в Росії ", а деякі "працюють у Білорусі".

Російське опозиційне видання "Медуза" з посиланням на джерело в Міноборони РФ заявило, що лише 1000 найманців ПВК "Вагнера" вирушили до Білорусі разом із Пригожиним.
За даними білоруського опозиційного каналу "Бєламова", на супутникових знімках від 27 червня видно будівництво нового військового об'єкта в Осиповичському районі РБ, який не було видно 13 червня. Це дозволяє припустити, що на знімках може бути видно будівництво тренувального табору "вагнерівців" у Білорусі.
При цьому не ясно, чи з'явилося будівництво військового об'єкта до оголошення про угоду Пригожина та Лукашенка 24 червня, і експерти ISW не можуть незалежно підтвердити, чи має цей об'єкт якесь відношення до "вагнерівців".
"Однак широко поширені спекуляції навколо позиції "Вагнера" у Білорусі припускають, що деякі аспекти угоди все ще перебувають у стадії опрацювання", - йдеться у звіті.

Ключові висновки
Російські джерела припустили, що повстання ПВК "Вагнера" здійснює широкий вплив на структуру російського командування. Повідомляється, що 28 червня російська влада заарештувала генерала армії Сергія Суровікіна, що, можливо, вказує на те, що Кремль має намір очистити Міноборони від осіб, які вважаються нелояльними. Кремль, швидше за все, спробує врівноважити бажання пом'якшити широко поширену зневагу до діячів з істеблішменту Міноборони РФ, яке розпалило повстання "вагнерівців", та спробувати позбавити прав тих, хто, можливо, співчував повстанню. Російська Дума розглядає додаткові заходи щодо посилення контролю над інформаційним простором та розвитку самоцензури в широких інтернет-спільнотах. 28 червня Білорусь офіційно ратифікувала угоду про створення спільних російсько-білоруських навчальних центрів у РБ. 28 червня міністр оборони РФ Сергій Шойгу провів телефонну розмову з начальником Генерального штабу Збройних Сил Ісламської Республіки Іран генерал-майором Мохаммадом Багері. За непідтвердженими даними, російська військова поліція нібито затримала командирів "групи Вагнера" у Сирії. Українські війська вели контрнаступальні операції як мінімум на чотирьох ділянках фронту. Російські та українські війська провели наземні атаки в районі Кремінної, Бахмута та на заході Донецької області. У ніч на 27 червня війська РФ завдали удару по об'єктах цивільної інфраструктури Краматорська Донецької області. Російські джерела стверджували, що ЗСУ продовжували контрнаступні операції у західній частині Запорізької області та провели обмежені розвідувальні атаки на східному (лівому) березі Дніпра в районі Антонівського мосту на Херсонщині 27 та 28 червня. Російські джерела повідомили про зусилля РФ щодо роз'яснення умов проходження військової служби. Російська та окупаційна "влада" продовжує зусилля щодо усунення юридичних невідповідностей у рамках приєднання окупованих територій.
Перекидання "вагнерівців" до Білорусі
Після того, як засновник ПВК "Вагнера" Євген Пригожин 24 червня перервав свій "похід на Москву" після розмови з білоруським диктатором Олександром Лукашенком, у Кремлі заявили про те, що ватажок найманців вирушить до Білорусі, і проти нього буде закрито кримінальну справу за фактом перевороту у РФ.
Також стало відомо, що "вагнерівцям" дозволили або підписати контракт із Міноборони РФ, або піти до Білорусі. Пригожин, за словами Лукашенка, вже 27 червня перебував на території РБ.
На цьому тлі в мережі розповсюджують чутки про перекидання "вагнерівців" до Білорусі, але їх уже спростував моніторинговий канал "Беларускі Гаюн".
Натомість ЗМІ вже показали супутникові знімки табору в Білорусі, де можуть розмістити "вагнерівців".

Целью стран Запада сейчас является помощь Украине в обороне от российского вторжения, а не смена путинского режима.
Об этом заявил канцлер Германии Олаф Шольц.
Глава немецкого правительства подчеркнул, что надеятся на свержение режима в России во время бунта основателя частной военной компании "Вагнера" Евгения Пригожина было бы бессмысленно, поскольку не факт, что такой вариант развития событий "был бы лучше".
"Войска "Вагнера" - это военное подразделение, которое действует очень агрессивно по всему миру, и непосредственно в войне России против Украины", - добавил канцлер.

Он также отметил, что неудавшийся мятеж ослабил российского диктатора Владимира Путина.
"Я действительно считаю, что он ослаблен, поскольку это показывает, что в структурах авторитарной власти есть трещины, и он не так прочно сидит в седле, как он всегда утверждает", - рассказал Шольц.

Канцлер уточнил, что пока неясно, заставит ли такая ситуация Россию вывести войска из Украины и начать мирные переговоры.

Причетні до вчорашнього російського ракетного удару по Краматорську, в результаті якого загинули 11 громадян, та ще понад 60 отримали поранення, заслуговують на максимальне покарання.
Про це заявив президент Володимир Зеленський.
Він зазначив, що протягом усього дня продовжувалися роботи на місці російського теракту.
"На жаль, кількість загиблих збільшилась. Російські ракети забрали життя 11 наших людей, серед них - три дитини. Мої співчуття рідним. Травмовані та поранені понад 60 людей", - сказав президент.

Також Зеленський нагадав, що 28 червня співробітники СБУ та поліцейські затримали мешканця Краматорська, який був коригувальником цього ракетного обстрілу із закладу громадського харчування у центрі міста, де в момент удару знаходилася велика кількість відвідувачів.
"Кожен, хто допомагає російським терористам знищувати життя, заслуговує на максимальне покарання. І це стосується не лише якихось там колаборантів. Про них усе ясно. Це люди без людяності", - наголошує глава держави.

Зеленський звернув увагу, що кожен у світі, хто не розуміє, що не можна бути спільником держави-терориста, має за це відповідати перед усім міжнародним співтовариством.
"Корегувальник проходить за статтею про державну зраду. Можливе покарання - включно з довічним. Спільники держави-терориста повинні розглядатися як зрадники людства й людяності", - сказав він.

Більше ніж третина росіян, 35 відсотків, згідно з соціологічним опитуванням компанії Russian Field, скасували б рішення про повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, ухвалене президентом РФ Володимиром Путіним 24 лютого минулого року, якби вони мали таку можливість.
Видання The Moscow Times зазначає, що для таких настроїв це рекордний показник: у перші місяці повномасштабної війни проти рішення воювати з Україною виступали від 26 до 28 відсотків респондентів, у грудні минулого року – 33 відсотки.
Як свідчать дані опитування, частка тих, хто "не скасовував би" рішення вторгнутися в Україну, вперше впала нижче половини від числа опитаних, склавши 49 відсотків.
Згідно з опитуванням, найбільш антивоєнні настрої панують серед молоді віком від 18 до 24 років, а підтримка війни найбільш популярна у чоловіків віком від 45 років.

"Частка прихильників скасування "воєнної операції" у минулому досягла найбільшого, а частка противників – найменшого рівня. Це означає найбільшу неоднозначність думок респондентів із цього питання за весь час спостережень", – кажуть автори дослідження.

Раніше повідомлялося, що, згідно з опитуванням Russian Field, частки тих росіян, які виступають за продовження війни, і тих, хто виступає за перехід до мирних переговорів, практично зрівнялися: 45 і 44% відповідно.
Минулого року в серпні, за даними опитування Russian Field, можливе рішення президента Росії Володимира Путіна розпочати «новий наступ на Київ» підтримали б 60 відсотків росіян, при цьому 65 відсотків респондентів схвалили б і намір президента укласти мирну угоду та припинити війну.
Автори опитування зазначали, що його результати можуть не збігатися з реальною думкою респондентів, оскільки "росіяни бояться говорити на цю тему – збільшились відмови, зменшилася щирість".
Загалом за продовження воєнних дій в Україні тоді висловилася половина опитаних, а за перехід до мирних переговорів – 38 відсотків. Загальний рівень підтримки так званої "спецоперації" (як у Росії називають повномасштабну війну проти України) становив 69%, проти виступали близько чверті респондентів, ще 8% не змогли відповісти.
Copyright © 2023 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода