Більше публікацій за “День: 30.01.2024”

Росія з метою розширення свого впливу в Африці, планує створити експедиційні сили у кількості 20 тисяч найманців замість бойовиків "ПВК Вагнер". Про це пише Bloomberg.
"Африканський корпус, який неоднозначно поділяє назву експедиційних сил Адольфа Гітлера, має намір завербувати новобранців і колишніх бійців "Вагнера" до середини року для розгортання щонайменше в п'яти дружніх Росії країнах - Буркіна-Фасо, Лівії, Малі, Центральноафриканській Республіці та Нігері - згідно з даними групи. Після смерті Пригожина "Вагнер" технічно розформували, але він продовжує діяти", – йдеться в публікації.

Видання твердить, що африканський корпус посилить військову присутність Росії за допомогою мережі баз під контролем Міноборони РФ у намаганні відродити вплив Москви в умовах стрімкого зменшення впливу Заходу.

"Це також дозволило б Кремлю зміцнити контроль над бізнес-мережею "Вагнера" в Африці, включаючи потенційно прибуткові гірничодобувні інтереси, після смерті минулого року засновника групи Євгена Пригожина", - зазначає видання.

За даними неназваного близького до Міністерства оборони РФ джерела видання, у планах набрати 20 тисяч найманці, однак незрозуміло, де військове відомство зможе стільки людей знайти.
Bloomberg нагадує, що навіть на піку своєї активності в африканських операціях "Вагнера" було щонайбільше кілька тисяч осіб, при цьому Росія намагається завербувати щонайменше ще 250 тисяч для участі у війні в Україні цього року.
Також, якщо Росія перейде до "офіційної військової ролі" в Африці, вона втратить можливість заперечувати звинувачення ООН у воєнних злочинах в Африці, висунутих проти "ПВК Вагнгер".
"Для росіян це також має і зворотній бік, який полягає в тому, що у вас більше немає можливості заперечувати. Якщо ви ребрендуєте ці сили як частину армії, ви тепер володієте цією проблемою", - сказав виданню колишній спеціальний посол США в Сахелі Джей Пітер Фам.

У Єврокомісії привітали рішення щодо створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись відсотки від оподаткованих прибутків заморожених російських активів, та заявили, що працюють над наступними кроками. Про це на брифінгу заявив речник Єврокомісії Крістіан Віганд.
Він нагадав, що мета цих заходів, щоб надприбутки російського Центробанку врешті-решт були передані Україні.
Віганд додав, що наразі високий представник ЄС з питань закордонних справ Жозеп Боррель та віцепрезиденти Єврокомісії "готові підготувати наступний крок якомога швидше".

"Ми не маємо конкретних термінів, які ми могли б оголосити вам сьогодні, але є величезна готовність зробити це якомога швидше", – сказав представник ЄК.
Напередодні постійні представники країн Євросоюзу на зустрічі 29 січня погодили створення окремого рахунку, на який будуть перераховуватись відсотки від оподаткованих прибутків заморожених російських активів.
Раніше цього місяця міністри закордонних справ Євросоюзу досягли політичної згоди щодо плану використання російських активів на підтримку України.
Позаяк низка держав-членів ЄС проти конфіскації цих активів через юридичні труднощі, компроміс полягає в тому, що будуть оподатковуватись прибутки, які приносять ці заморожені активи, й ці кошти переказуватимуть Україні.

На початку січня Китай здійснив чотири рейси транспортного літака Boeing 747-4FTF до Білорусі, ймовірно, із військовим вантажем. Про це повідомили у білоруській OSINT-спільноті "Беларускі гаюн".
За даними спільноти, на початку січня було зафіксовано нетипову активність китайської вантажної авіакомпанії Air China Cargo у національному білоруському аеропорту "Мінськ". Протягом чотирьох днів Boeing 747-4FTF нібито здійснив чотири рейси за маршрутом Урумчі – Мінськ:

8 січня 2024 року: рейс CAO1095 до Мінська, назад CAO1096;
9 січня 2024 року: рейс CAO1097 до Мінська, назад CAO1098;
10 січня 2024 року: рейс CAO1095 до Мінська, назад CAO1096;
11 січня 2024 року: рейс CAO1097 до Мінська, назад CAO1098.

Також у дописі зауважили, що в національному аеропорту "Мінськ" розташовується логістичний центр, який обслуговує вантажні рейси. За даними спільноти, усі вантажні літаки паркуються на спеціальних стоянках, але китайський B-2476 цього разу паркувався на стоянці 1А, яка зарезервована для обслуговування урядових літаків.
Журналісти білоруського опозиційного порталу motolko.help заявили, що борт Air China Cargo доставив у Білорусь військову техніку з Китаю. Вантаж, написали журналісти, ймовірно, не проходив митного очищення й одразу залишив аеропорт.
Вони також помітили, що всі рейси прибували до Мінська фактично в один й той самий час – з 09:30 до 10:10. Після цього, за їхніми даними, літак перебував у Білорусі близько трьох годин. Журналісти зазначили, що цього часу достатньо для проведення розвантаження.
Також журналісти допускають, що рейси могли здійснюватися двома партіями: 8 та 9 січня, а також 10 й 11 січня.

Українських біженців у Нідерландах пропонують повертати у відносно безпечні регіони України. Таку пропозицію озвучили депутати парламенту. За словами політиків, біженці могли б повернутися на захід України.
Дискусію про повернення українців додому ініціювали депутати парламенту від однієї з найбільших партій BBB (Фермерсько-громадянський рух). Пропозицію озвучили під час дебатів щодо урядового бюджету для вирішення проблем біженців. У Нідерландах захистом користуються близько 100 тисяч українських біженців.
"Ми не можемо прийняти всіх. Захід України здається мені відносно стабільним. Чи можна там безпечно розміщувати українців?", – запитала депутат від BBB Мона Кейзер у держсекретаря з притулку та міграції Нідерландів Еріка ван дер Бурга.

Водночас урядовець відповів, що політика надання притулку справді розрізняє, які регіони в країні безпечні, а які небезпечні.
"Але для українців діє не політика притулку, а європейська директива про тимчасовий захист. Зараз кожна людина з України отримує прихисток", – зазначив урядовець.

Водночас парламентарі від GroenLinks/PvdA розкритикували пропозицію колеги із партії BBB. Вони нагадали, що ракетні обстріли відбуваються і на заході України.
Мона Кейзер також запропонувала, щоб громадяни України, які знайшли роботу в Нідерландах, сплачували оренду житла та медичне обслуговування. Українських біженців наразі безкоштовно розміщують у муніципальних пунктах прийому. Вони також отримують допомогу на проживання в розмірі від 340 до 380 євро на місяць. Депутат також хоче вивчити питання, чи можна пов’язати прожитковий мінімум, який отримують українці, із обов’язком подаватись на роботу.
Між тим, за даними національного статистичного агентства CBS, майже половина українських біженців у Нідерландах мають роботу. Багато українців працюють у сфері торгівлі, транспорту та громадського харчування.

Євросоюз не призупинив фінансування Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям та організації робіт (UNRWA) попри те, що кількох його співробітників запідозрили в причетності до нападу ХАМАС на Ізраїль.
Відповідну заяву оприлюднило зовнішньополітичне відомство Євросоюзу за підсумками розмови топдипломата ЄС Жозепа Борреля з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
"Поточні зобов'язання ЄС щодо фінансування були виконані, і фінансування не призупинили. ЄС визначить майбутні рішення щодо фінансування у світлі результатів розслідування", – йдеться в пресрелізі.

Боррель привітав "швидкі та рішучі" заходи, вжиті UNRWA у зв'язку зі звинуваченнями у причетності персоналу агенції до нападів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
Він підкреслив, що якщо розслідування підтвердить звинувачення, винні мають бути притягнуті до відповідальності, а внутрішній контроль має бути відповідним чином посилений.

Водночас топдипломат Євросоюзу підтвердив генсеку ООН, що ЄС продовжуватиме надавати необхідну допомогу палестинцям у Газі, як один з найбільших донорів допомоги, а також через партнерські організації.
В окремій заяві Єврокомісія зазначила, що наразі не передбачає додаткового фінансування UNRWA до кінця лютого, а також визначатиме майбутні рішення щодо фінансування у світлі результатів розслідування, оголошених ООН, та заходів, які вона вживатиме.
Агентство ООН для допомоги палестинським біженцям було засноване у 1949 році й діє в секторі Гази, на Західному березі річки Йордан, а також у Йорданії, Лівані та Сирії. Після жовтня 2023-го UNRWA надало свої об’єкти по всій Газі для цивільних, які тікали від наступу ізраїльських сил.
Раніше про рішення призупинити фінансування агентства оголосили США, Британія, Канада, Австралія, Фінляндія та Італія. Приводом для цього кроку стали надані Ізраїлем докази, що 12 співробітників UNRWA могли бути причетними до атаки ХАМАС на Ізраїль.
Також про призупинення фінансування UNRWA оголосили Німеччина, Швейцарія і Нідерланди. Крім того, фінансування призупинила Естонія.

Посадовці США заявили, що відповідь президента Джо Байдена на удар по військовій базі в Йорданії буде "потужною", але Вашингтон остерігається спровокувати ширшу ескалацію з Іраном. Про це пише CNN з посиланням на американських посадовців.
Як зазначає телеканал, відповідь США на атаку, внаслідок якої загинули троє військових і десятки були поранені, буде більш потужною, ніж попередні американські удари у відповідь в Іраку і Сирії, хоча Пентагон і Білий дім намагаються не повідомляти про свої плани.
За даними співрозмовників телеканалу, адміністрація Байдена може вирішити знову завдати удару по групах бойовиків в Іраку, Сирії або в обох країнах, а також може націлитися на керівництво регіональних угруповань.

Іншим варіантом відповіді є наступальна кібератака, додали посадовці.
Один з американських посадовців заявив, що США намагаються не бути надто конкретними, щоб зберегти певний елемент несподіванки, коли США відповідатимуть.
"Ми нічого не знімаємо з порядку денного", – заявив представник американського оборонного відомства в інтерв'ю CNN.

Водночас посадовці називають найменш ймовірним варіантом завдання удару по об’єктах безпосередньо на території Ірану. Представники Байдена неодноразово заявляли в понеділок, що США не хочуть вступати у війну з Іраном.
Як заявили джерела телеканалу, хоча США покладають повну відповідальність за напади на Іран, наразі немає жодних ознак того, що Тегеран безпосередньо керував смертоносною атакою або планував її як навмисну ескалацію проти США.
Напередодні стало відомо, що троє американських військовослужбовців загинули і десятки отримали поранення під час атаки безпілотного літального апарату на американські сили, дислоковані на північному сході Йорданії поблизу сирійського кордону.