Більше публікацій за “День: 30.06.2023”

Розвідувальний центр Сил оборони Естонії підготував оперативне зведення щодо спроби збройного заколоту в РФ, яку здійснили найманці групи Вагнера і його наслідків для Росії, Білорусі та України.
Як зазначили в естонській розвідці, можливо, початок заколоту став результатом прорахунку ватажка групи Євгенія Пригожина. Він міг покладатися на підтримку деяких воєначальників і те, що до походу на Москву приєднаються частини регулярної армії. Група Вагнера зіткнулася зі слабким опором, але й на бік заколотників ніхто не перейшов.
Ймовірно, Пригожин зрозумів свій прорахунок і шукав виходу із ситуації. Зі свого боку, Александр Лукашенко запропонував прийнятні гарантії безпеки, додали у відомстві.
За даними розвідувального центру, Лукашенко міг бути лише посередником у переговорах, однак тривалі дружні стосунки між ним і Пригожиним мали важливий вплив на розвиток подій.

Лукашенко був зацікавлений у пошуку вирішення ситуації, оскільки його режим безпосередньо залежить від стабільності РФ.
У відомстві повідомили, що на сьогодні Пригожин з'їздив до Білорусі, однак, наскільки відомо, бійці групи Вагнера перебувають на своїх базах на окупованих територіях у Луганській області. Ймовірно, найближчим часом частина "вагнерівців" і справді переїде в РБ.
З одного боку, присутність бійців "Вагнера" в Білорусі дозволяє Лукашенку використовувати їх як інструкторів підрозділів спеціального призначення. Однак, великий контингент може дестабілізувати обстановку в країні. Наразі невідомо, скільки бійців "Вагнера" опиниться в Білорусі, додають естонські розвідники.
Судячи з усього, Росія припинить фінансову та іншу підтримку групи Вагнера, бійцям запропонували перейти до складу ЗС РФ.
У розвідці припускають, що РФ лише тільки починає розбиратися з наслідками заколоту. Щодо заколотників можуть бути застосовані суворі заходи, можливе посилення контролю над збройними силами та органами безпеки.
Ймовірно, у найближчій перспективі дії "вагнерівців" не матимуть значного впливу на хід війни в Україні.

Лідери держав-членів Європейського Союзу на саміті, який почався в четвер, підтримали план використання заморожених активів Центробанку Росії на користь України, що передбачає стягнення з них податку на прибуток.
Про це стало відомо агенції Bloomberg.
Лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі у четвер підтримали вивчення варіанту використання прибутку від активів російського Центробанку. За оцінками, цей прибуток може становити близько трьох мільярдів євро на рік.
ЄС планує заручитись підтримкою країн "Групи семи" в цьому питанні. За даними Bloomberg, Брюссель уже вів переговори з Вашингтоном, і дискусії продовжаться в найближчі дні й тижні, а Британія раніше підтримала план використання прибутків.

Більш детальну пропозицію Європейська комісія готується представити до кінця літа, але незрозуміло, коли саме це станеться, оскільки вона постає перед низкою політичних та юридичних викликів.
За словами співрозмовників Bloomberg, існує юридичний ризик, що план може бути оскаржений у суді. Також існує побоювання, що відсотки й прибутки, отримані від заморожених суверенних активів РФ, належать саме Росії.
Раніше, як повідомлялось, Євросоюз дійшов висновку про неможливість законної конфіскації активів російського Центробанку для використання для відбудови України.
У той самий час Британія не буде скасовувати санкції проти Росії, доки Україна не отримає від неї компенсації збитків, заподіяних агресією. Власники підсанкційних активів у Британії зможуть без попередніх умов, в тому числі щодо зняття санкцій, передати їх для відновлення України.

Уряд Данії планує виділити 1,3 млрд данських крон (близько 170 млн євро) на військову підтримку України. Про це заявили в Міністерстві оборони країни.
Пакет допомоги серед іншого включає ракети протиповітряної оборони, боєприпаси, машини для розмінування та кошти на придбання артилерійських снарядів.
"Дуже важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну. Це велика і важлива пожертва, яку ми зробили на основі побажань і потреб України, і яка повинна підтримувати боротьбу України проти російських військ", – заявив виконувач обов’язків міністра оборони Троелс Лунд Поульсен.

За його словами, цей пакет допомоги надсилає важливий сигнал про те, що Данія стоятиме на боці України стільки, скільки це необхідно.
"На жаль, здається, що війна затягується, і завдяки численним пожертвам ми та наші союзники посилаємо потужний сигнал про те, що ми підтримуємо українців у довгостроковій перспективі", – резюмував Троелс Лунд Поульсен.

Європейська рада вирішила продовжити антиросійські санкції ще на шість місяців. Обмеження діятимуть до кінця грудня.
Про це заявив брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк у Twitter.
"Тим часом Єврорада вирішила продовжити санкції ЄС проти Росії на шість місяців. Угорщина запросила оцінку впливу, але погодилася на зелене світло, беручи до уваги оцінку Комісією санкцій, яка буде найближчим часом", - написав Йозвяк.

Санкції Євросоюзу проти Росії
Нагадаємо, санкції, які продовжив Євросоюз, було введено ще у 2014 році у відповідь на окупацію частини території України росіянами. Обмеження значно розширили після того, як у 2022 році країна-агресор розпочала повномасштабне вторгнення.
Санкції включають заборону на імпорт нафти, відключення від SWIFT кількох російських банків, а також призупинення мовлення окремих пропагандистських ЗМІ РФ на території країн Євросоюзу.
Усього з початку повномасштабного вторгнення проти Росії було запроваджено 11 пакетів санкцій.

У Росії рейтинг схвалення дій ватажка "ПВК Вагнер" Євгенія Пригожина впав приблизно удвічі після заколоту, проте майже третина росіян досі підтримують його. Про це свідчать опитування російського Левада-центру, яке проводилося 22-28 червня.
За даними опитування, 22-23 червня 58% респондентів позитивно ставилися до заколоту. Після його завершення про схвалення дій ватажка "ПВК Вагнер" заявили 29% опитаних.
Серед характеристик Пригожина, які виділяють найчастіше, 27% опитаних називали його прямолінійність, відкритість і чесність; 23% відзначали його лідерські якості ("гарний керівник", "може згуртувати народ", "створив сильну армію"); 18% підкреслити його енергійність. Рідше його називали "патріотом", "хорошим військовим", ставили в заслугу взяття Бахмута.
Опитані, які не схвалюють діяльність Євгена Пригожина (під кінець опитування ця думка почала переважати), говорили, що він "влаштував заколот, пішов проти влади/Путіна/Росії/народу" (34%), а також зазначали, що у нього "непомірні амбіції", "він лізе у президенти" та він "агресивний, зарозумілий, багато говорить" (по 8%), 7% називали "бандитом".

До спроби заколоту 19% респондентів були готові підтримати Пригожина, якби він узяв участь у президентських виборах 2024 року. Після 24 червня частка таких опитаних знизилася вдвічі – до 10%.
Також після заколоту знизився рівень схвалення дій міністра оборони Сергія Шойгу, якого Пригожин звинуватив в ударах по таборах найманців, спробі знищити його ПВК та іншому. Тижнем раніше діяльність міністра схвалювали 60% респондентів, а після заколоту – 48%.
Про підтримку міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова заявили близько 75% – його рейтинг майже не змінився. Майже на тому самому рівні лишився і рейтинг глави Чечні Рамзана Кадирова (близько 70%).
Використання найманців на боці Росії та участь засуджених у війні вважають допустимим по 57% респондентів, приблизно 30% дотримуються протилежної точки зору. Скоріше неприпустимою або абсолютно неприпустимою участь таких формувань на боці РФ бачать 29% респондентів.