ISW проаналізував стратегію Путіна боротьби з “екстремізмом” з України

Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував нову стратегію протидії "екстремізму" правителя Росії Володимира Путіна, який змушений догоджати своєму електорату і, разом з тим, балансувати між потребою Федерації в робочій силі для її економіки й армії.Аналітики відзначають, що Путін закріпив свою так звану політику "денацифікації" України в новому документі державної стратегії про протидію нібито "екстремізму", демонструючи, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну.Путін підписав 28 грудня нову Стратегію протидії екстремізму в Росії.У звіті вказують, що останню ітерацію такої стратегії Путін підписав у 2020 році.Стратегія 2024 року вперше містить згадки про "русофобію", яку документ визначає як "недружнє, упереджене та вороже" ставлення та "дискримінаційні дії" щодо російських громадян, мови та культури з боку недружніх до Росії держав."Документ 2024 року, на відміну від версії 2020 року, також називає Україну головним джерелом екстремізму і звинувачує її в поширенні неонацистських ідей.У документі зазначається, що Росії необхідно "ліквідувати" джерело екстремістських загроз, яке походить з України".При цьому експерти нагадують, що у лютому 2022 року, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він заявив, що Росія проводить "денацифікацію" України – спробу виправдати усунення законного, демократично обраної влади України.Фахівці додають, що Путін зробив подібні заяви нещодавно, підтвердивши свою відмову розглядати компроміси щодо його вимог, висунутих наприкінці 2021 та на початку 2022 року."Згадки в документі про "русофобію" та "дискримінацію" російських громадян, мови та культури також збігаються з нещодавньою тезою міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова про те, що така нібито дискримінація з боку нинішньої української влади є "першопричиною" війни Росії проти України, яку необхідно розглянути на будь-яких майбутніх переговорах.Кремль, ймовірно, використає цей новий стратегічний документ, щоб виправдати свої заклики до усунення української влади як "антиекстремістські" заходи".В огляді також зазначають, що підписана Путіним стратегія також містить пункти, які матимуть резонанс у російській провійськовій ультранаціоналістичній спільноті, що, ймовірно, є частиною зусиль Кремля, спрямованих на заспокоєння та завоювання прихильності цього ключового електорату.У документі стверджується, що мігранти в Росії ведуть незаконну діяльність, яка сприяє поширенню екстремізму у федеральних суб'єктах Росії.Документ закликає Росію посилити міграційну політику, в тому числі шляхом боротьби з "пропагандистськими заходами", які відбуваються в місцях проживання мігрантів.Крім того, він також є закликом до того, аби скоригувати освітні програми на Південному Кавказі та в Центральній Азії, щоб запобігти поширенню русофобії.ISW нагадує: російська ультранаціоналістична спільнота так званих військових блогерів неодноразово закликала Росію до більш жорсткої міграційної політики і скаржилася на "русофобію" в колишніх радянських республіках, таких як Казахстан."ISW продовжує вважати, що Путін змушений догоджати своєму ксенофобському і ультранаціоналістичному електорату, який є одними з найзатятіших прихильників війни Росії в Україні, і в той же час балансувати між потребою Росії в робочій силі для її економіки й армії".Ключові висновки ISW за 29 грудня: Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров недвозначно відкинув дві пропозиції, які, за повідомленнями, розглядалися командою новообраного президента США Дональда Трампа на початку листопада 2024 року як умови припинення війни в Україні – відтермінування членства України в НАТО на 20 років і розгортання європейських миротворців в Україні. Путін закріпив свою нібито політику "денацифікації" України в новому документі державної стратегії про нібито протидію "екстремізму", продемонструвавши, що він продовжує висувати ті самі вимоги щодо відсторонення української влади, які він висунув у 2022 році, коли розпочав повномасштабне вторгнення в Україну. Президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив Росію у збитті пасажирського літака Embraer 190 Азербайджанських авіаліній над Чеченською Республікою 25 грудня і в спробі приховати відповідальність Росії за катастрофу літака в Казахстані, фактично відкинувши розмиті вибачення Путіна. Українські війська успішно впроваджують інновації для боротьби з російськими ударами по Харківській області з використанням керованих планерних бомб. США доставили першу партію скрапленого природного газу (СПГ) в Україну 27 грудня. Саломе Зурабішвілі оголосила про свій відхід з президентського палацу 29 грудня, але заявила, що вважає себе "легітимним" президентом Грузії. Російські війська просунулися вперед поблизу Покровська та Вугледара, а також у західній частині Запорізької області. За повідомленнями, Росія продовжує стикатися з нестачею робочої сили, яку, ймовірно, загострює призов до російської армії та постійні демографічні проблеми.