Єврокомісія готується послабити правила держдопомоги, щоб країни ЄС могли швидше підтримувати домогосподарства, бізнес і енергоємні галузі на тлі нового енергетичного шоку через війну на Близькому Сході. Паралельно дедалі більше урядів у світі знижують податки та збори на енергоносії, хоча МВФ попереджає про ризики дорогих і погано таргетованих субсидій. За даними Financial Times, Брюссель фактично готується схвалити новий сплеск державної підтримки, оскільки столиці ЄС спрямовують кошти на енергетичні компенсації.
Йдеться не про повернення до повномасштабних антикризових схем 2022 року, а про тимчасові й цільові механізми, які мають пом'якшити удар від високих цін на електроенергію, газ і пальне. Єврокомісія вже заявила, що її план передбачає зниження податків і зборів у рахунках за електроенергію, підтримку вразливих споживачів, допомогу окремим секторам промисловості та прискорення переходу на власну чисту енергію. Брюссель також хоче координувати заповнення газових сховищ до зими та створити механізми моніторингу транспортного пального, щоб швидше реагувати на дефіцити.
Ключова умова – допомога має бути "цільовою, своєчасною і тимчасовою". ЄС намагається уникнути сценарію, за якого багатші країни знову отримають перевагу завдяки масштабнішим бюджетним можливостям, а єдиний ринок буде спотворений субсидіями. Саме тому нові правила мають поєднати швидку компенсацію цінового шоку з контролем за конкуренцією.
Financial Times також повідомляє, що зниження енергетичних податків уже поширилося на 39 економік. Це показує, що уряди обирають політично швидкий спосіб зменшити рахунки для споживачів, попри попередження МВФ: широкі знижки на пальне й енергію часто коштують бюджету дорого, підтримують попит і слабко захищають саме найбідніші домогосподарства. Для України ця тема важлива одразу з кількох причин.
По-перше, енергетична політика ЄС впливає на ціни в регіоні, імпортні витрати та інфляційні очікування. По-друге, якщо європейські уряди витрачатимуть більше на компенсації для власних споживачів і промисловості, це посилить конкуренцію за бюджетні ресурси всередині ЄС. По-третє, для українського бізнесу різниця в енергетичній підтримці між країнами може впливати на конкурентні умови на європейському ринку.
Найближчий ризик – затягування енергетичної кризи на місяці, а не тижні. Якщо ціни на нафту, газ і транспортне пальне залишаться високими, тимчасові компенсації можуть швидко перетворитися на постійний бюджетний тиск. Для ЄС це означатиме складний вибір між захистом споживачів, збереженням промислової конкурентоспроможності та фіскальною дисципліною.
За матеріалами: Financial Times, Financial Times, European Commission, The Guardian, IEA, IMF
