Російські силовики намагаються переконати Владіміра Путіна перенести вибори до Держдуми. Ідея стала актуальнішою на тлі українських ударів по Москві, логістиці та паливній інфраструктурі РФ. Про обговорення можливого перенесення виборів пише "Медуза" з посиланням на двох співрозмовників, близьких до адміністрації президента Росії.
За даними видання, рішення лобіюють керівники ФСБ і глава Росгвардії Віктор Золотов, друг і колишній охоронець Путіна. Водночас, за словами джерела "Медузи", близького до кремлівської адміністрації, сам Путін поки підтримує проведення голосування у визначений строк. Логіка Кремля полягає в тому, що скасування або перенесення виборів означало б визнання екстреної ситуації та порушення попередніх планів.
Вибори до Держдуми РФ мають пройти 18-20 вересня. При цьому голова російського ЦВК Елла Памфілова раніше заявляла, що голосування планують проводити і на окупованих Росією українських територіях, попри чинне там воєнне положення. Політичний фон для Кремля погіршується через наслідки українських ударів по російській інфраструктурі.
Вони дедалі частіше зачіпають не лише військові об'єкти, а й те, що впливає на повсякденне життя в самій Росії: пальне, логістику, аеропорти, транспортні маршрути та роботу промислових підприємств. Раніше "Курс України" писав, що українські удари створили для Кремля нову проблему з пальним. За даними Bloomberg, останніми тижнями Україна атакувала дев'ять із десяти найбільших російських НПЗ, а обсяги переробки нафти в РФ опускалися до найнижчих рівнів за багато років.
Паливна напруженість уже вийшла далеко за межі південних і прикордонних регіонів. За добу щонайменше у 15 регіонах РФ запровадили обмеження на продаж пального. Ліміти або заборони на відпуск у каністри фіксували не лише в Бєлгородській, Курській, Брянській, Воронезькій і Тверській областях, а й у Ханти-Мансійському автономному окрузі, Іркутській, Новосибірській, Тюменській, Омській областях і Красноярському краї.
Це показує, що проблеми з пальним уже поширилися за межі європейської частини Росії та набули загальнофедерального масштабу. Російська влада здебільшого пояснює обмеження "ажіотажним попитом" і логістичними труднощами. Водночас у самих регіонах запроваджують ручний режим розподілу: ліміти на кількість літрів в один бак, заборону продажу в ємності та окремі обмеження для фізичних осіб.
Ще складніша ситуація склалася на окупованих територіях. В окупованому Криму з 21 червня повністю зупинили продаж пального на АЗС для фізичних і юридичних осіб. Бензин і дизель залишили лише для структур окупаційної адміністрації, які відповідають за роботу півострова та безпеку.
Крим є окупованою територією з особливо вразливою логістикою, тому ситуація там різко відрізняється від міжнародно визнаної території РФ. Але сам факт переходу до ручного розподілу пального на півострові демонструє масштаб проблем, які створюють удари по російській нафтопереробній і транспортній інфраструктурі. Окремо відчутними для Росії стають удари по логістиці.
Вони ускладнюють перерозподіл пального між регіонами, роботу залізничних і автомобільних маршрутів, а також постачання окупаційних угруповань. Для Кремля це означає, що війна дедалі помітніше переноситься у внутрішній економічний і політичний порядок денний. Саме тому тема виборів стає для російської влади чутливою.
Формально Кремль прагне показати "нормальність" ситуації, але паливна криза, удари по логістиці, атаки безпілотників і проблеми на окупованих територіях створюють фон, на якому проведення великої федеральної кампанії стає ризикованішим. За матеріалами: Медуза, КУРС України, КУРС України
