Інформація про те, що Іран нібито готується протягом найближчих двох діб запустити по Україні три балістичні ракети, не має офіційного підтвердження. Повідомлення поширюють окремі українські Telegram-канали без посилання на розвідку, військове командування або державні органи. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що наразі офіційних даних про намір Ірану завдати ракетного удару по Україні немає.
Таким чином, конкретні твердження про три ракети та можливу атаку протягом 48 годин залишаються непідтвердженими чутками. Українські державні органи не оголошували про встановлення такого плану Тегерана. Чутки почали поширюватися на тлі різкого загострення відносин між Україною та Іраном після удару по суднах у Каспійському морі.
Іранська сторона стверджує, що 25 липня було атаковане її торговельне судно. За даними Міністерства закордонних справ Ірану, внаслідок вибуху загинув один моряк, ще одна людина зазнала поранень. Тегеран назвав інцидент актом агресії, викликав українського дипломата та заявив, що захищатиме свої національні інтереси.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі також наголосив, що атака не залишиться без відповіді. Раніше голова парламентської комісії Ірану з питань національної безпеки Ебрагім Азізі пригрозив, що Україна нібито незабаром зрозуміє, що Тегеран "не залишає боргів несплаченими". Водночас іранські посадовці не повідомляли про рішення завдати ракетного удару, не називали кількість ракет, можливі цілі або строки атаки.
Україна повідомляла про ураження російського військового корабля та суден, які використовувалися для транспортування пов'язаних з Іраном військових вантажів. Тегеран наполягає, що атаковане судно було цивільним. Іран має балістичні ракети середньої дальності, які теоретично можуть уражати цілі на відстані у тисячі кілометрів.
Однак сама наявність такої зброї не є доказом підготовки удару по Україні. Повідомлення про конкретну кількість ракет і точний часовий проміжок мають розглядатися як неперевірена інформація, доки її не підтвердять Повітряні сили, розвідувальні органи або інші офіційні джерела. Українцям варто орієнтуватися на повідомлення військового командування та не поширювати анонімні попередження як встановлений факт.
Джерела: Андрій Коваленко, Tasnim, Al Jazeera
