Натисніть "Enter", щоб перейти до вмісту

Норвегія дозволить працюючим українцям перейти з тимчасового захисту на ВНЖ

Уряд Норвегії запропонував дозволити українцям з тимчасовим колективним захистом, які працюють і можуть самостійно себе забезпечувати, отримувати окремий вид на проживання на підставі працевлаштування. Такий ВНЖ зможе через три роки дати право претендувати на постійне проживання в країні. Нову схему 17 вересня представило Міністерство праці та соціальної інтеграції Норвегії.

Зараз проект направлений на громадські консультації, тому нові правила ще не набули чинності. Запустити програму влада розраховує влітку 2027 року. Головна відмінність від чинного колективного захисту полягає в перспективі постійного проживання.

Більшість українців, які прибули до Норвегії після початку повномасштабної війни, зараз мають тимчасовий колективний захист. Він дає право жити і працювати в країні, однак сам по собі не є підставою для отримання постійного ВНЖ. За новою схемою працюючий українець зможе відмовитися від статусу тимчасового колективного захисту і перейти на дозвіл на проживання, заснований на працевлаштуванні.

Після трьох років проживання з таким дозволом можна буде подаватися на постійний ВНЖ за дотримання інших встановлених законом вимог. Для отримання ВНЖ знадобиться певний дохідУряд пропонує поширити програму тільки на українців, які вже перебувають у Норвегії, мають тимчасовий колективний захист і досить міцно пов'язані з ринком праці. Однією з основних умов стане мінімальний заробіток.

Зараз влада розглядає два можливі пороги — 2,8 або 3 базові величини соціального страхування G на рік. У нинішніх значеннях це відповідно 382 337 або 409 647 норвезьких крон на рік. Остаточний рівень доходу поки не визначений — саме це питання входить до обговорюваного проекту.

Крім достатнього заробітку заявник повинен відповідати вимогам законодавства, у тому числі вимогам до благонадійності. Пропонується також враховувати дохід, отриманий за останні 12 місяців. Таким чином влада хоче надати новий статус людям, які вже фактично працюють і здатні забезпечувати себе без постійної соціальної підтримки.

Програма буде поширюватися тільки на українців, яким тимчасовий колективний захист надали до вересня 2026 року. Для тих, хто прибув пізніше, пропонований спеціальний механізм застосовуватися не буде. Сім'я також зможе отримати новий статусПерейти на новий вид на проживання разом з працюючим заявником зможуть його близькі родичі, якщо вони також перебувають у Норвегії за програмою тимчасового колективного захисту.

У проекті до таких родичів відносяться чоловік або дружина або партнер, а також діти молодше 20 років. Для сімей пропонується окрема вимога до доходу основного заявника — на рівні стандартної вимоги Норвегії для сімейної імміграції. Зараз це 3,2 G, або 436 957 норвезьких крон на рік.

Після переходу на нову схему попередній дозвіл на проживання за програмою колективного захисту буде замінений новим ВНЖ. Одночасно уряд підкреслює, що сам механізм колективного захисту українців не скасовується і продовжить діяти у 2027 році. Заявки хочуть приймати онлайнУряд пропонує зробити процедуру повністю електронною.

Заяву планується подавати через портал норвезького Управління у справах іноземців UDI з використанням електронної ідентифікації. Це дозволить розглядати частину заявок без особистого відвідування міграційних органів. Більше того, проект допускає повністю автоматизоване прийняття рішень за заявами, якщо необхідні відомості можуть бути перевірені державними системами.

Подання заяви буде платним. Для дорослого пропонується встановити збір у розмірі 6300 крон, для неповнолітнього — половину цієї суми. Громадське обговорення проекту триватиме до 30 жовтня 2026 року.

Після нього уряд зможе скоригувати умови програми перед її запуском. Майже половина українців працездатного віку вже працюєВлада пояснює зміни помітним зростанням зайнятості українських біженців. За даними Статистичного управління Норвегії, у липні 2026 року працювали близько 48% переміщених українців працездатного віку.

Роком раніше їх частка становила близько 41%. Міністр праці та соціальної інтеграції К'єрсті Стенсенг заявила, що українці вже стали важливою частиною багатьох місцевих громад та ринку праці. За її словами, нова система повинна забезпечити більшу передбачуваність як самим українцям, так і їх роботодавцям і муніципалітетам.

Уряд розраховує, що можливість отримати більш стійкий міграційний статус стане додатковим стимулом для працевлаштування тих українців, які поки не працюють. За матеріалами: NRK, Уряд Норвегії, Міністерство праці та соціальної інтеграції Норвегії