Перебої в Ормузькій протоці дедалі сильніше впливають на світову торгівлю, зачіпаючи поставки енергоносіїв, продовольства та добрив. Світова організація торгівлі попереджає, що тривала криза на одному з ключових морських маршрутів може додатково сповільнити глобальні товарні потоки, тоді як перевізники вже перебудовують логістику в обхід протоки. СОТ називає Ормузьку протоку одним із найважливіших морських вузьких місць світу.
Через неї проходять критично важливі потоки нафти, газу, продовольства та добрив між Перською затокою й глобальними ринками, тому перебої на цьому маршруті мають наслідки далеко за межами Близького Сходу. Організація вже створила окрему систему моніторингу торгівлі через Ормуз, яка відстежує рух ключових товарів практично в режимі реального часу. СОТ також фіксує торговельні заходи, які уряди запроваджують у відповідь на кризу, зокрема щодо енергоносіїв, добрив та аграрної продукції.
За оцінкою СОТ, світова торгівля товарами у базовому сценарії може зрости у 2026 році на 1,9%. Однак у сценарії тривалого збереження високих цін на енергоносії через конфлікт на Близькому Сході темпи зростання можуть сповільнитися до 1,4%. Дані за другий квартал, які повніше відобразять наслідки перебоїв в Ормузі, організація ще опрацьовує.
При цьому поки світова торгівля демонструє значну стійкість. Індикатор товарної торгівлі СОТ у вересні становив 102 пункти – вище нейтрального рівня 100. Високий попит на електронні компоненти та товари, пов'язані з розвитком штучного інтелекту, частково компенсує негативний вплив близькосхідної кризи.
Водночас індекс контейнерних перевезень уже опустився нижче довгострокового тренду. Одним із найбільш помітних наслідків кризи стала перебудова транспортних маршрутів. За даними СОТ, після фактичного закриття Ормузької протоки навесні великі судноплавні компанії почали запускати мультимодальні маршрути, які поєднують морські перевезення з автомобільним і залізничним транспортом.
Вони використовують регіональні хаби та сухопутні коридори, щоб підтримувати поставки до країн Перської затоки. Найсильніше криза поки проявилася на енергетичному ринку. Міжнародне енергетичне агентство називає ситуацію найбільшим перебоєм постачання в історії світового нафтового ринку.
До війни через Ормуз щодня проходило близько 15 млн барелів сирої нафти та ще 5 млн барелів нафтопродуктів – приблизно п'ята частина світового споживання нафти. Станом на середину вересня глобальні запаси нафти, за оцінкою IEA, вже скоротилися приблизно на 507 млн барелів порівняно з початком війни. Протягом останніх шести місяців запаси зменшувалися рекордними темпами – у середньому на 2,8 млн барелів на добу.
Агентство попереджає, що подальші перебої з постачанням можуть знову посилити тиск на світові ціни. Наслідки виходять далеко за межі нафтового ринку. Світовий банк раніше зафіксував, що після різкого скорочення судноплавства через Ормуз глобальні ціни на продовольство за два місяці зросли приблизно на 5%.
Особливо відчутним став тиск через дорожчі енергоносії, транспортування та добрива. За прогнозом Світового банку, ціни на добрива у 2026 році можуть зрости приблизно на 31%, а на сечовину – на 60%. У банку попереджають, що подорожчання добрив може погіршити їхню доступність для фермерів і згодом вплинути на врожайність та продовольчі ціни.
На цьому тлі в самій СОТ наголошують на необхідності не закривати ринки у відповідь на кризу. Генеральна директорка організації Нгозі Оконджо-Івеала зазначала, що нинішня реакція держав на перебої в Ормузі поки є менш протекціоністською, ніж під час попередніх криз. Водночас вона застерегла від надмірної залежності від окремих постачальників та маршрутів і закликала диверсифікувати ланцюги постачання.
Загалом СОТ характеризує нинішній період як один із найскладніших для багатосторонньої торговельної системи за всю її 80-річну історію. Водночас це ширша оцінка сукупності геополітичних конфліктів, торговельної напруженості та структурних змін у світовій економіці, а не характеристика лише ситуації в Ормузькій протоці. За матеріалами: Світова організація торгівлі (WTO), Міжнародне енергетичне агентство (IEA), Світовий банк
