Переважна більшість українців вважає, що за час повномасштабної війни рівень корупції в країні зріс. Водночас 72% опитаних покладають на президента Володимира Зеленського відповідальність за корупційні дії його оточення, хоча соціологи застерігають від трактування цієї відповіді як звинувачення президента в особистій причетності до корупції. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 12-21 вересня 2026 року.
За даними КМІС, 72% респондентів вважають, що рівень корупції в Україні за час повномасштабного вторгнення зріс. Лише 6% опитаних бачать його зменшення. Решта вважають, що рівень корупції не змінився, або не змогли визначитися з відповіддю.
Подібне сприйняття суспільством фіксувалося й раніше. У вересні 2025 року 71% респондентів КМІС також говорили про зростання корупції з початку великої війни. Тоді 20% вважали, що ситуація не змінилася, а 5% – що рівень корупції знизився.
Окремо соціологи запитали українців про відповідальність президента Володимира Зеленського за корупційні дії людей із його оточення.72% опитаних відповіли, що Зеленський несе таку відповідальність. Не погодилися з цим твердженням 25% респондентів. Водночас КМІС окремо наголошує, що ці дані потребують обережної інтерпретації.
За поясненням соціологів, поняття "особиста відповідальність" у цьому випадку для значної частини громадян означає передусім політичну відповідальність президента за людей у його команді, а не твердження про його особисту участь у корупційних діях. Ставлення до цього питання помітно залежить від рівня довіри до Зеленського. Серед респондентів, які "скоріше довіряють" президенту, 60% не вважають його відповідальним за корупційні дії оточення.
Серед тих, хто "скоріше не довіряє" Зеленському, 57% покладають на нього відповідальність, 19% – не покладають, ще 23% не визначилися. Серед респондентів, які зовсім не довіряють президенту, 85% вважають його відповідальним. У КМІС також звертають увагу на різницю між суспільним сприйняттям корупції та її фактичним поширенням.
За словами виконавчого директора інституту Антона Грушецького, громадяни значною мірою формують оцінку корупції на вищому рівні на основі інформації з медіа, соціальних мереж та резонансних розслідувань. При цьому гучні корупційні справи можуть сприйматися одночасно і як свідчення поширеності самої проблеми, і як результат активнішої роботи антикорупційних та правоохоронних органів. Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю серед 1002 повнолітніх громадян України, які проживають на території, підконтрольній українському уряду.
До вибірки не входили громадяни, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Формальна статистична похибка для показників, близьких до 50%, не перевищує 4,1%. За матеріалами: КМІС
