Публікації в рубриці “Uncategorized”

Наразі наявність російських ядерних зарядів на території Республіки Білорусь малоймовірна. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України Олексій Громов.
"Я не можу підтвердити цю інформацію (щодо доставки першої партії ядерних зарядів у Білорусь — ред.). Для зберігання ядерних боєприпасів необхідно створити спеціальні умови, розгорнути базу для їх обслуговування. Це дуже складний технологічний процес. На сьогодні наявність ядерних зарядів на території Білорусі є малоймовірною", — зауважив він.

Громов підкреслив, що важко сказати, наскільки реальна загроза використання ядерної зброї проти України. У цьому контексті він наголосив:
"Не треба забувати, що це — війна з підступним противником, який не дотримується міжнародного права та готовий на все заради досягнення своїх цілей. Яскравим прикладом для нас є знищення росіянами Каховської ГЕС".

Вчора, 4 липня, відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Лідери трьох найбільших держав, які прагнуть змінити світовий порядок, де домінують Сполучені Штати, взяли участь у віртуальній зустрічі. Однак спільна поява не продемонструвала ознак збільшення єдності, кожен із них, здавалося, був зосереджений на власній, окремій від інших, меті, пише NYT.
Для президента Росії Владіміра Путіна це означало демонстрацію сили після заколоту “Вагнера” і спробу отримати підтримку його війни проти України.
Для лідера Китаю Сі Цзіньпіна саміт став ще однією можливістю розкритикувати Сполучені Штати, закликавши покласти край "гегемонізму" і "політиці сили".
А для прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді, який головував на зустрічі, це був спосіб продемонструвати розширення ролі його країни і завдати ледь помітного удару своєму заклятому супернику Пакистану, закликавши інші країни об'єднатися в "боротьбі проти тероризму".
На щорічній зустрічі Шанхайської організації співробітництва у підготовлених промовах лідерів не прозвучало жодної драматичної заяви про зміну альянсів. Але форум, який був створений Китаєм і Росією у 2001 році і включає Пакистан та країни Центральної Азії - Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан, дав уявлення про те, як регіональний клуб, створений для протидії західному впливу, може орієнтуватися на конкурентні пріоритети.

Не було жодної згадки про загострення напруги між Пекіном і Нью-Делі, яка підштовхує Індію до зближення зі Сполученими Штатами.
І якщо Путін сподівався, що лідери ШОС можуть виступити з гучними заявами про підтримку, щоб вплинути на його ослаблену позицію всередині країни і підтримати війну проти України, йому довелося задовольнитися загальною картиною і теплим тоном замість цього.
Що ще важливіше, для адміністрації президента США Джо Байдена і більшої частини решти світу саміт ШОС, по суті, виглядав як заява про те, що три лідери контролюють свої внутрішні проблеми і готові відкрити шлях до того, що Путін назвав новим "багатополярним" світом.
"У них усіх є стимули применшувати події і робити так, щоб все виглядало нормально. Вони показали, що все під контролем і немає ніяких розколів, незважаючи на проблеми Росії і бажання Індії розвивати зв'язки з США", - сказав доцент кафедри політології Національного університету Сінгапуру Ян Чонг.

Жоден лідер пі час саміту у вівторок не мав більшої потреби у відновленні свого іміджу, ніж Путін, який зіштовхнувся з найпотужнішим викликом своєму більш ніж двадцятирічному правлінню минулого місяця, коли бойовики "Вагнера" спробували повалити військове керівництво Росії.
Хоча Путін зміг розрядити кризу, погодившись дозволити ватажку вагнерівців Єгвєнію Прігожину виїхати до Білорусі, цей короткий заколот поставив під сумнів його авторитет і майбутнє.

Виступаючи на своєму першому міжнародному форумі після заколоту, Путін подякував державам ШОС за підтримку після повстання, яке, за його словами, не мало народної підтримки в Росії.
"Об'єднані глибокою відповідальністю за долю батьківщини, російські політичні кола і все суспільство виступили єдиним фронтом проти спроби збройного заколоту", - сказав Путін.

Він також намагався представити саміт як знак міжнародної підтримки свого вторгнення в Україну.
Ніде ця підтримка не є більш важливою, ніж з боку Китаю — єдиної великої країни, яка надала Росії дипломатичне та економічне прикриття. Пекін пішов на це тому, що зробив довгострокову ставку на Путіна як на необхідного партнера, який кине виклик Сполученим Штатам.
Однак ця ставка далася дорогою ціною, оскільки Китай намагається налагодити відносини з ключовими економічними партнерами в Європі. Відмова засудити війну в Україні також привернула увагу світової спільноти до агресивної позиції Пекіна щодо Тайваню.
Віртуальна зустріч надала Сі можливість просунути мету Китаю - відвоювати вплив у Сполучених Штатів. Він розрекламував ШОС як спосіб "покращити глобальне управління" і просувати "модернізацію по-китайськи" - зашифрована мова, що виражає бачення світу, в якому Пекін і його партнери матимуть більший вплив на міжнародні правила і норми.
Яке місце в цьому баченні посідає Індія, ще належить з'ясувати. Найбільший стратегічний суперник Китаю, який приєднався до ШОС у 2017 році, розглядає форум як спосіб збалансувати свої зв'язки із західними країнами та відносини з Китаєм і Росією.

Індія зберегла стабільні зв'язки з РФ, переважно економічні, після того, як відмовилася засудити вторгнення Кремля в Україну. Але її відносини з Китаєм погіршилися через прикордонні суперечки і членство Індії в коаліції зі Сполученими Штатами, орієнтованій на безпеку, під назвою QUAD. Пекін розглядає QUAD як інструмент стримування Китаю.
Гучний візит Моді до Вашингтона минулого місяця посилив підозри Пекіна стосовно того, що Індія зближується зі Сполученими Штатами, аби придушити зростання Китаю.
Попри цю напруженість, Індія зацікавлена у ШОС. Вона покладається на країни Центральної Азії в питаннях постачання енергоносіїв і збереження впливу в Афганістані, що має побічні наслідки для Пакистану.
Моді високо оцінив форум як "важливу платформу" для миру і процвітання, але закликав групу засудити країни, які "використовують тероризм як інструмент своєї політики". Зауваження стосувалося Пакистану, який Індія звинувачує у спонсоруванні бойовиків у спірному регіоні Кашмір.
Аналітики вважають, що Індія не відмовиться від Шанхайської організації співробітництва і не вийде з неї, оскільки це позбавить її плацдарму в Центральній Азії і тоді країна поступиться регіоном головному супротивнику - Китаю.

Російським окупантам вдавалося глушити ракети з американських РСЗВ HIMARS за допомогою систем радіоелектронної боротьби
Про це міністр оборони України Олексій Резніков розповів у коментарі Financial Times.
За його словами, боєприпаси для артилерії з GPS-наведенням, а також реактивні системи залпового вогню, такі як американські "HIMARS", дійсно були "високоточними", але потужні російські радіоелектронні системи знаходять способи глушити їх.
"Росіяни придумують контрзахід, ми інформуємо наших партнерів, і вони роблять новий контрзахід проти цього контрзаходу", — сказав Резніков.

Такий же підхід, додає глава Міноборони, застосовується для підвищення ефективності роботи розвідувальних і ударних безпілотників, які використовуються в безпрецедентних масштабах, але також часто піддаються глушінню.
"Це як постійний маятник. Це війна технологій", — сказав Резніков.

Російський військово-промисловий комплекс (ВПК) спроможний виробляти за місяць близько 100 ракет. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
"За нашими оцінками, за місяць російський ВПК спроможний виробляти близько 100 ракет, у тому числі понад 10 одиниць для ОТРК "Іскандер", до 30 одиниць - морського базування “Калібр” та до 60 одиниць крилатих ракет повітряного базування, включаючи гіперзвукові аеробалістичні ракети "Кинджал", — сказав Громов.
Він зауважив, що Російській Федерації вдається зберігати темпи виробництва ракет, а за окремими зразками озброєння — підвищити. Бригадний генерал пояснив, що це пов’язано з переходом російських підприємств на цілодобовий режим роботи, а також із використанням елементної бази, що закуповується в обхід санкцій.
Громов також повідомив, що ворог використовує значну кількість БпЛА різних типів.
"Зокрема, від Ірану Росія отримала до 1800 дронів типу "Шахед", з яких застосовано під час бойових дій близько 1600 одиниць, залишок – понад 200 одиниць. Запаси цих БпЛА постійно поповнюються за рахунок постачання з Ірану. Крім того, РФ досягла з цією країною домовленостей про будівництво заводу з виробництва дронів типу “Шахед” на території Татарстану, в районі на відстані 10 км від Казані", — уточнив він.

Окрім того, бригадний генерал розповів, що російські війська активно застосовують ударні БпЛА власної розробки типу "Ланцет", які серійно виробляються на "Іжевському механічному заводі", що входить до концерну "Калашніков". За його словами, усього було виготовлено до 900 одиниць цих апаратів, з яких 850 застосовані в зоні бойових дій. Відповідно, їх залишок наразі становить близько 50 БпЛА.
"Але слід зазначити, що внаслідок економічних санкцій Заходу та через відсутність доступу до сучасних технологій технологічні можливості противника з виробництва сучасних дронів залишаються обмеженими", — підкреслив Громов.
Водночас він наголосив, що отримання від країн-партнерів платформи сучасного багатоцільового винищувача покоління 4++ – типу F/А-18, F-16, F-15, JAS-39 Gripen, Eurofighter Typhoon, Rafale – дозволить застосовувати сучасні авіаційні засоби ураження, які є на озброєнні країн-членів НАТО, виявляти засоби повітряного нападу противника на великій відстані – не менше 200 км, знищувати їх на відстані понад 160 км без входження в зону ураження ППО ворога та застосовувати сучасні авіаційні засоби ураження по наземних і морських цілях на відстані до 200 км і більше.

Канада, Швеція, Україна та Велика Британія 4 липня подали позов проти Ірану до Міжнародного суду ООН, головного судового органу Організації Об'єднаних Націй, звинувачуючи Тегеран у порушенні "Монреальської конвенції" у зв’язку зі збиттям літака МАУ в 2020 році.
У своїй заяві чотири держави стверджують, що Іран порушив низку зобов'язань за Монреальською конвенцією внаслідок збиття 8 січня 2020 року військовослужбовцями Корпусу вартових ісламської революції Ірану цивільного літака "Міжнародних авіаліній України" рейсу PS752.
Усі 176 пасажирів та членів екіпажу, які перебували на борту літака, багато з яких були громадянами та резидентами держав-заявників, загинули в авіакатастрофі.

На думку заявників, Іран "не вжив усіх можливих заходів для запобігання незаконному та умисному вчиненню злочину, описаного в статті 1 Монреальської конвенції, включаючи знищення рейсу PS752.
Іран також згодом не зміг провести неупереджене, прозоре і справедливе кримінальне розслідування відповідно до міжнародного права, стверджують держави-позивачки.
Канада, Швеція, Україна та Британія намагаються обґрунтувати юрисдикцію Суду на підставі пункту 1 статті 36 Статуту Суду та пункту 1 статті 14 Монреальської конвенції, сторонами якої є всі чотири заявники та Іран.
Міжнародний суд ООН є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Він був створений відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй у червні 1945 року.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявляє, що членство Швеції в НАТО може створити проблеми для Альянсу, оскільки уряд країни дозволив акцію зі спалення Корану.
"З точки зору стратегічної і безпекової оцінки, зараз більш відкрито обговорюється питання, чи буде членство Швеції в НАТО тягарем чи перевагою", – сказав Фідан.

За його словами, Туреччина досі не схвалює шведську заявку на вступ в НАТО, оскільки Швеція досі не виконала тристоронню угоду, підписану Анкарою, Стокгольмом і Гельсінкі про боротьбу з тероризмом, а також через нездатність шведського механізму безпеки запобігати інцидентам, подібним до спалення Корану.
Глава МЗС Туреччини вважає, що дозвіл Швеції на образи символів ісламу може спричинити проблеми з безпекою для НАТО, що ставить під сумнів безпековий і стратегічний внесок цієї країни.
Фідан нагадав, що Туреччина, Швеція і Фінляндія проведуть ще одну зустріч 6 липня в Брюсселі, яку організував генсек НАТО Єнс Столтенберг. "Ми дамо нашу оцінку після цієї зустрічі", – додав турецький міністр.
Членство Швеції досі не ратифікували лише дві країни – Угорщина й Туреччина.

На сьогоднішньому засіданні Ставки верховного головнокомандувача обговорили захист українських атомних електростанцій від російських атак, ситуацію на фронті, а також нарощування виробництва техніки та боєприпасів.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
Про захист АЕС доповідали командувач ВПС Микола Олещук, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова ДПСУ Сергій Дейнеко.
Про ситуацію на фронті доповідали головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужного, командувач Сухопутних військ Олександр Сирський, а також командувачі напрямків Тарнавський, Москальов та Наєв.
Також обговорили подальше нарощування власного виробництва техніки та боєприпасів, прискорення темпів ремонтування техніки західного зразка. Про це доповідали командувач сил логістики Гуляк, міністр стратегічної промисловості Камишін, міністр інфраструктури Кубраков та міністр оборони Резніков.

Кремль планує додатково залучити до збройних сил РФ до 500 тисяч осіб за рахунок набору контрактників для комплектування та поповнення втрат підрозділів у зоні бойових дій. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
"Офіційно мобілізація в РФ призупинена. Однак здійснюються заходи з набору військовослужбовців за контрактом для комплектування та поповнення втрат підрозділів у зоні бойових дій. За планами Кремля, до лав збройних сил передбачається додатково залучити до 500 тисяч осіб.
Але рівень підготовки та забезпечення військовослужбовців, що підписують контракти, є недостатнім для виконання завдань за призначенням – вони набувають необхідний досвід безпосередньо в ході бойових дій. Проте зважаючи на значний мобілізаційний ресурс, Росія здатна повністю забезпечити власні збройні сили особовим складом для ведення тривалої війни на виснаження", – зазначив він.

Громов уточнив, що в період з початку весняного призову противник залучив на контрактну службу лише від 6 до 15 тисяч осіб. Водночас, за його словами, керівництво РФ планує у стислі терміни поліпшити ситуацію шляхом формального "влиття" до складу збройних сил бойовиків приватних військових компаній, окрім ПВК "Вагнер", чисельністю близько 40 тисяч осіб.
Бригадний генерал також поінформував, що нині в центрах підготовки на території Білорусі проходять навчання від 3 до 5 тисяч мобілізованих російських військовослужбовців.
Окрім того, Громов зауважив, що в Росії масового набору ув’язнених осіб до регулярних військ не було.
"У складі загальновійськових з’єднань та військових частин діють лише штатні роти "шторм-z", які комплектуються засудженими, що погодилися підписати контракт з міністерством оборони РФ", – додав він.

У цьому контексті заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ розповів, що масовий набір ув’язнених, за окремими оцінками – до 27 тисяч осіб, здійснювався у ПВК "Вагнер", підрозділи якої виконували завдання в інтересах регулярних військ РФ та активно застосовувалися в бойових діях у Бахмуті.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що на саміті НАТО у Вільнюсі вдасться домовитися про такі зобов'язання перед Україною, які її не розчарують. Про це, з посиланням на LRT.
Литовський глава висловив сподівання, що президент України Володимир Зеленський після приїзду до Вільнюса "обов'язково отримає, можливо, не все з того, що він очікує у своїх планах-максимум, але точно отримає багато".
Він зазначив, що не став би так категорично формулювати, що Україна не отримає запрошення до НАТО після війни "у тій чи іншій формі". За його словами, це саме те, що зараз обговорюється в Альянсі.
"У мене є відчуття, що ми ще знайдемо ті формулювання, які не розчарують українців і скажуть більше, ніж ми звикли озвучувати" , – додав Науседа.

На його думку, успіх означатиме, якщо учасники саміту скажуть більше, ніж на саміті у Бухаресті у 2008 році. Він уточнив, що окремі держави приїдуть у Вільнюс зі своїми додатковими пакетами підтримки.
"Точно є не одна, не дві і навіть не чотири держави, які, ну, хотіли б масштабнішого тексту, і саме зараз йде діалог між такими державами і обережнішими державами і, сподіваюся, він завершиться взаємоприйнятним способом" , - резюмував Науседа.

Нагадаємо, напередодні президент Володимир Зеленський закликав президента США Джо Байдена запросити Україну до НАТО вже зараз – навіть якщо країна приєднається до Альянсу після війни.

Лідерами у допомозі Росії у постачаннях зброї для війни проти України залишаються Іран, Білорусь та КНДР. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України Олексій Громов.
"Лідерами у допомозі РФ залишаються такі країни, як Іран, Білорусь та Північна Корея. Крім того, окремі країни пострадянського простору сприяють завезенню на територію РФ високотехнологічних складових для виготовлення сучасного озброєння та військової техніки", – зазначив Громов.

Водночас, за його словами, не виключається, що взаємодія між збройними силами Росії та Китайської Народної Республіки буде продовжуватися.
"З одного боку, ослаблена Росія є гарантією податливості Москви до китайської політики, тобто – рамки російської міжнародної та військової активності відповідатимуть інтересам Китаю. З іншої сторони, Пекін зацікавлений у вивченні саме бойового досвіду російської армії, який вона отримала у протистоянні із західними системами та зразками озброєння", – пояснив бригадний генерал.

При цьому Громов підкреслив, що Китай має насамперед амбітні економічні інтереси як на Американському континенті, так і в Африці. "У таких умовах поліпшення відносин між КНР і США може уповільнити темпи китайсько-російського військового співробітництва", – додав заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ.

Командувач Сухопутних військ Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що контрнаступ "іде за планом", а командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський – що Україна приберігає потенціал.
Сирський дав інтерв'ю ABC після повернення з-під Бахмута і висловив упевненість, що Україні вдасться звільнити це місто.
Сирський зазначив, що ніхто з союзників Україну не підштовхує з контрнаступом, є бажання самих військових досягти певних рубежів, однак вирішити це у спокійному місці – одне, а виконати "в умовах шаленого опору противника" – інше.
"Ми всі хочемо досягти цього результату, але поки що все розвивається згідно з планами, які були розроблені та затверджені. Я б назвав це природним процесом досягнення нашої перемоги без жодного тиску чи підштовхування з чийогось боку.
Це дуже складний процес… Я можу сказати, що з нашого боку це боротьба за звільнення території нашої держави, з боку противника – це суто загарбницька війна. Але вона набула настільки жорсткого характеру, що цей процес дуже складний і кривавий. Ми розуміємо, що правда за нами і ми переможемо", — заявив він.

За словами Сирського, "ворог зазнає у 8, а то й у 10 разів більших втрат, особливо за кількістю загиблих військовослужбовців".
Наразі генерал Сирський здійснює нагляд за українськими силами навколо Бахмута та на сході, де цього тижня українські війська просунулися вперед на південному фланзі, зазначає ABC News.

Зі свого боку, генерал Тарнавський, який керує контрнаступом на півдні, сказав, що ситуація "стабільна" і що Україна ще не використала "весь свій потенціал".
Обидва генерали подякували США за військову підтримку, зазначивши, що бронетехніка, надана Заходом, змінює ситуацію на полі бою.
Проте, як на сході, так і на півдні українські війська стикаються з величезними мінними полями на окупованій Росією території, ворог атакує техніку.

"Це запекле протистояння з ворогом, який використовує мінні поля, протитанкові засоби. Вони проводять широкомасштабні операції з повітря, наносять авіаційні та ракетні удари. Росіяни цілеспрямовано б'ють по західній техніці. Вони намагаються знищити якомога більше техніки. Це для них пріоритет", — сказав Тарнавський.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що для досягнення миру Вірменія має вивести свої війська із Нагірного Карабаху.
Про це Алієв сказав на міністерській зустрічі Координаційного бюро Руху неприєднання.
За його словами, Азербайджан представив п'ять основних принципів для підписання мирного договору з Вірменією, заснованих на взаємному визнанні суверенітету і територіальної цілісності один одного.
"Хоча Вірменія була змушена визнати Карабах частиною Азербайджану, на території Азербайджану, де тимчасово розміщено російських миротворців, усе ще перебувають залишки вірменських збройних сил", – зазначив Алієв.

Він наголосив, що якщо Вірменія справді зацікавлена в досягненні миру в регіоні, то її збройні сили мають повністю залишити Карабах.
Крім того, Алієв заявив, що вірменські військові та парамілітарні формування на місцях мають бути роззброєні та демобілізовані.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін особисто застеріг главу Кремля Владіміра Путіна від використання ядерної зброї проти України. Це свідчить про те, що Пекін занепокоєний війною Росії, навіть попри "мовчазну підтримку" Москви. Про це пише FT, посилаючись на слова західних та китайських чиновників.
Відповідна заява була зроблена під час державного візиту Сі до Москви в березні, який став однією з його перших поїздок за межі Китаю після кількох років ізоляції в межах політики "нульового ковіду", кажуть джерела.
Відтоді китайські чиновники в приватному порядку приписують собі заслуги в переконанні російського президента відмовитися від погроз застосувати ядерну зброю проти України.
За словами старшого радника китайського уряду, стримування Путіна від використання такої зброї є центральним елементом кампанії Китаю з відновлення пошкоджених зв'язків із Європою. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році поставило Москву і її союзника Пекін у протистояння з більшою частиною континенту.
У своїх публічних заявах Китай послідовно виступає проти використання ядерної зброї в Україні. Але багато хто з прихильників Києва сумнівається у відданості Пекіна такому стримуванню, зважаючи на "безмежне" партнерство Сі з Путіним і "мирний план" Китаю, який значною мірою перегукується з поглядами РФ.

Попередження Сі, однак, дало надію на те, що Китай підкріплює свою публічну риторику за зачиненими дверима - і попереджає про потенційні наслідки для двосторонніх відносин, яких було б достатньо, щоб зупинити Путіна від застосування ядерної зброї.
"Китайці беруть на себе відповідальність за те, що надсилають повідомлення на всіх рівнях", - сказав високопоставлений чиновник адміністрації США.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив у березні, що візит Сі "зменшує ризик ядерної війни, і вони [китайці] дали це дуже, дуже чітко зрозуміти".
Міністерство закордонних справ Китаю не відразу відповіло на запит про коментар. Але колишній урядовець підтвердив, що Сі особисто сказав Путіну не використовувати ядерну зброю, зазначивши, що позиція Китаю проти її застосування була включена в “мирний план” Пекіна.
Путін залишився розчарованим після того, як візит Сі не приніс жодних відчутних перемог для Росії, таких як схвалення довгоочікуваного трубопроводу "Сила Сибіру-2", кажуть західні чиновники з питань безпеки. Засудження застосування ядерної зброї в їхньому комюніке майже напевно було додано за вказівкою Китаю, повідомили джерела видання.
Якби Росія застосувала ядерну зброю проти України, для Китаю це було б значним мінусом, сказав один із чиновників.
Вторгнення Росії в Україну значною мірою залежить від підтримки Пекіна, який допоміг Москві впоратися з економічними санкціями, що виключили її з критично важливих світових ринків і ланцюгів поставок.
Минулого року двосторонній товарообіг Китаю з Росією досяг рекордних 190 млрд доларів, оскільки Пекін збільшив закупівлі російських енергоносіїв і дозволив імпортувати критично важливі технології, включаючи мікрочіпи.
Китай утримується від критики Росії за війну і звинувачує Захід у розпалюванні конфлікту через постачання зброї в Україну. Пекін також зробив тонко завуальовані посилання на "шкідливі акти гегемонії та домінування" з боку США через санкції.

Правоохоронці повідомили про підозру керівниці Звенигородського районного суду Черкаської області Світлані Федорець, яка виправдувала збройну агресію Росії проти України.
Про це йдеться в заявах Державного бюро розслідувань та Служба безпеки.

"Після повномасштабного збройного вторгнення Росії суддя під час особистих бесід з колегами та друзями неодноразово виправдовувала тимчасову окупацію частини території України.
Вона називала захоплені території України "освобожденными", а окупантів називала "нашими" та визнавала АР Крим частиною Росії. Посадовиця неодноразово відвідувала тимчасово окупований Крим, зокрема, навіть зустрічала на півострові новий 2023 рік", — йдеться в повідомленнях.

Джерела видання уточнили, що йдеться про главу Звенигородського районного суду Черкаської області Світлану Федорець.

Жінка тлумачила збройну агресію Росії проти України як "вмотивований крок, виражений стратегічною важливістю Криму та обвинувачувала ЗСУ у невиправданій агресії проти мирних українців".
Обговорюючи російські ракетні удари по українських населених пунктах, суддя трактувала влучання російських ракет у цивільні будинки як економію РФ дорогих високоточних ракет, через що вони попадають по мирному населенню, і наголошувала, що, зокрема, Маріуполь обстрілювали українські військові, а не російські.
Вона стверджувала, що українські снайпери стріляли у людей, а українська армія використовувала населення як "живий щит", не випускаючи їх з міста, виганяла з власних квартир, кидала гранати в підвали через те, що люди розмовляли російською мовою.
Посадовиця заперечувала викрадення й вивезення дітей з тимчасово окупованих територій України тощо.
Суддя підозрюється у виправдування збройної агресії РФ проти України, розпочатої у 2014 році, визнанні правомірною окупації частини території України, вчиненого службовою особою (ч.3 ст.436-2 ККУ).
Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років з конфіскацією майна.
За даними слідства, раніше жінка була суддею Якимівського райсуду у Запорізькій області. Через тимчасову окупацію цієї території у червні 2022 року її відрядили до Черкащини, де призначили спочатку суддею, а потім обрали головою районного суду.
Згодом фігурантка планувала подати у відставку, переїхати до Криму, але при цьому одержувати довічну пенсію судді з українського бюджету.

Військовий заколот найманців групи "Вагнера" загострив розбіжності серед російських силовиків. Високопоставлені генерали не з'являються на публіці і можуть бути заарештовані. Про це з посиланням на Міністерство оборони Великобританії.
Як зазначається у зведенні, генерал Сергій Суровікін, головнокомандувач Повітряно-космічними силами Росії та заступник командувача російських військ в Україні, не з'являвся на публіці після заколоту групи "Вагнера" 23-24 червня 2023 року.
Тим часом заступник міністра оборони генерал-полковник Юнус-Бек Євкуров також був відсутній у виступі керівництва Міноборони 3 липня 2023 року, показаному по телебаченню.
За даними британської розвідки, повідомлення про арешт Суровікіна не можуть бути підтверджені, але влада, ймовірно, буде з підозрою ставитися до його давнього зв'язку з "Вагнером", починаючи зі служби в Сирії з 2017 року. Так само Євкуров був знятий на плівку під час розмови з власником "Вагнера" Євгеном Пригожиним під час захоплення групою Ростова-на-Дону.
"Хоча Суровікін широко відомий на Заході своєю жорстокою репутацією, він є одним з найбільш шанованих старших офіцерів у російській армії і будь-яка офіційна санкція проти нього, ймовірно, викличе розбіжності. Підозра, яка потенційно може впасти на високопоставлених офіцерів, підкреслює, як невдало. посилив існуючі розбіжності у російському співтоваристві національної безпеки" , - зазначають у Міноборони Британії.

Угорщина підтримає заявку Швеції на вступ до НАТО, як тільки Туреччина, яка поки що утримується від ратифікації, дасть знак, що вона також готова це зробити. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
"Якщо там буде рух, то, звичайно, ми дотримаємося нашої обіцянки про те, що Угорщина не буде затримувати членство жодної країни", - сказав Сійярто журналістам у Будапешті, додавши, що він буде в "тісному і безперервному" контакті з колегами із Туреччини найближчими днями.

З усіх країн НАТО лише Туреччина та Угорщина наразі не ратифікували заявку Швеції на вступ в Альянс. Обидві країни перебувають під тиском необхідності схвалити заявку Стокгольма напередодні саміту у Вільнюсі наступного тижня.

Сійярто сказав, що провів низку телефонних розмов зі своїм турецьким колегою. За його словами, найближчими днями Туреччина "проконсультується зі Швецією, а також із лідерами НАТО" щодо зусиль, спрямованих на вихід з глухого кута в питанні членства Стокгольма в Альянсі.
Угорщина ратифікувала заявку Фінляндії на вступ до НАТО в березні, як тільки стало зрозуміло, що Туреччина також підтримає членство країни в Альянсі.
Швеція і Фінляндія відмовилися від позаблоковості після вторгнення Росії в Україну минулого року, прагнучи більшої безпеки шляхом вступу до НАТО. Фінляндія стала членом НАТО у квітні, але для Швеції цей процес повільніший.