Публікації в рубриці “Uncategorized”

Влада США наразі не має достатньої інформації про місцезнаходження лідера групи Вагнера Євгенія Пригожина та його найманців, які брали участь у заколоті в РФ минулими вихідними.
Про це під час брифінгу заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
"У нас немає інформації, яку ми вважаємо достатньо надійною, щоб підтвердити його (Пригожина – ред.) місцезнаходження", – сказав Кірбі.

Він нагадав нещодавню заяву Пентагону про те, що частина бойовиків Вагнера все ще перебуває в Україні, але "незрозуміло, скільки їх і чим вони займаються".
"Ми не маємо чіткого уявлення про те, де знаходиться пан Пригожин або всі його бойовики", – додав Кірбі.

Нагадаємо, минулих вихідних керівник приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин розпочав, а потім скасував заколот через критику російського військового керівництва. За домовленістю із самопроголошеним білоруським президентом Лукашенком Пригожин вирушив у Білорусь.
Після цього міністри закордонних справ двох країн Балтії у вівторок закликали НАТО зміцнити свої східні кордони у відповідь на дислокацію бойовиків приватної військової компанії "Вагнер" в Білорусі. А президент Польщі Анджей Дуда заявив, що передислокація групи Вагнера до Білорусі є дуже негативним сигналом для його країни.

Поліція в польському місті Бранево, що розташоване біля Калінінградської області Росії, в п’ятницю виявила й вилучила об’єкт, схожий на повітряну кулю.
Поліція Вармінсько-Мазурського воєводства, де розташоване Бранево, повідомила, що близько 12:00 у п'ятницю поліцейські отримали повідомлення від одного з мешканців. Той повідомив, що знайшов об'єкт, схожий на повітряну кулю.
Патруль поліцейських виїхав на місце і підтвердив, що такий об'єкт там перебуває.
"Його вилучили й передали військовим", – зазначив речник поліції Рафал Яцковський в коментарі РАР.

Міністерство оборони Польщі пізніше прокоментувало, що об’єкт, за попередніми висновками, є метеорологічною кулею.
"Наразі справу розслідують відповідні служби", – додало відомство у Twitter.

#Balon odnaleziony w powiecie braniewskim. Jest komunikat #MON#PAPInformacje https://t.co/ub6TPvMz1I— PAP (@PAPinformacje) June 30, 2023
На початку місяця в цьому ж Вармінсько-Мазурському воєводстві на північному сході Польщі знайшли рештки невеликої повітряної кулі, яка могла потрапити на польську територію з боку Білорусі.
Перед тим, у травні, в Польщі зафіксували появу в повітряному просторі об'єкта – ймовірно, спостережного аеростата, який залетів із боку Білорусі. Його пошуки тривали більше трьох тижнів.

Десять лідерів держав-членів Європейського Союзу у п’ятницю провели неформальну зустріч в кулуарах засідання Європейської ради, аби обговорити те, як розширення ЄС може позначитись на його майбутньому.
Про це стало відомо порталу Euractiv.
Дискусія відбулась у межах неформального сніданку, який ініціювала Франція, Німеччина та Нідерланди й куди були запрошені лідери Бельгії, Італії, Польщі, Португалії, Румунії, Іспанії та Швеції.
За словами поінформованих джерел, переговори були зосереджені на тому, "як керувати процесом розширення" ЄС паралельно із розглядом питання про майбутніх його членів.
Серед проблемних питань, які супроводжує розширення ЄС – ухвалення рішень, зокрема перехід від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю, функціонування внутрішнього ринку ЄС та зміни в бюджеті, вплив на окремі сфери, зокрема сільське господарство, а також запровадження свободи пересування.

"Це вперше лідери ЄС фактично сіли за стіл переговорів, щоб обговорити це… Це не те, на що потрібно відповісти завтра, у нас є час, але ми також не повинні чекати до останньої хвилини, щоб потім шукати відповіді", – зазначає співрозмовник Euractiv.

Очікується, що лідери ЄС продовжать дискусію про необхідні реформи й підготовку до розширення на неформальному саміті в іспанській Гранаді у жовтні, коли вона головуватиме в Євросоюзі.
"Після Гранади дискусії триватимуть під час наступних самітів ЄС, і ми, ймовірно, матимемо певні результати вже наступного року – ми говоримо про довгостроковий процес. ЄС уже не той, що раніше", – сказав Euractiv анонімний дипломат ЄС.

Як повідомлялось, міністри закордонних справ 7 країн Європейського Союзу закликали відійти від принципу одностайності в ухваленні рішень у спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС та ширше використовувати голосування кваліфікованою більшістю.

Міністерство цифрової трансформації візьме на себе низку повноважень Держспецзв’язку та стане центральним органом телекомунікаційної сфери.
Про це заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Кабмін підтримав розширення повноважень Мінцифри з 1 вересня 2023 року. Так, відомство перебере на себе ряд повноважень Держспецзв’язку, яке, своєю чергою, зосередитися на захисті критичної інфраструктури.
Федоров зазначив, що Міцифра продовжить відновлювати інтернет і зв’язок на деокупованих територіях, впроваджувати 5G, працювати над приєднанням до роумінгу з країнами Євросоюзу, спрощувати ведення телеком-бізнесу, бронювати працівників телеком-компаній та тотально знищувати бюрократію.

За його словами, відомство маємо чіткий план та досвід. За його словами, за три Мінцифра:
надала доступ понад 1 млн українців у 3,3 тисячах сіл до швидкісного інтернету завдяки інтернет-субвенції; передала 42 тисячі Starlink, які допомагають безперебійно працювати критичній інфраструктурі; покрила Wi-Fi понад 7,5 тисяч шкіл, лікарень, екстрених служб та соціальних об’єктів; допомогла відновити зв’язок у деокупованих містах; сприяла запуску національного роумінгу, який допоміг 1,5 млн українців залишатися на зв’язку під час знеструмлень; забезпечила 3 тисячі закладів освіти Wi-Fi в укриттях; допомогла запустити 4G-покриття для понад 2,7 млн українців у 8,3 тисячі міст; запустила ініціативу з резервування номерів військових, які загинули або зникли безвісти.
Федоров додав, що мета Мінцифри - забезпечити якісним звʼязком та інтернетом 95% населення країни.

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко почав погрожувати країнам Європи ударами по "центрах прийняття рішень". Білорусь нібито вже знайшла їх на військових картах.
Про це Лукашенко заявив на виступі на честь Дня незалежності Білорусі.
Диктатор нафантазував, що країни Європи нібито "кладуть свою голову на ядерну гільйотину і розраховують, що відбудуться малою жертвою".
"Зараз стало модно говорити про центри прийняття рішень. Так от, координати цих центрів нам до міліметра відомі. І позавчора вони чітко та ясно визначені та затверджені мною на військових картах", - додав Лукашенко.

За його словами, якщо державність та незалежність російського та білоруського народу виявляться під реальною загрозою, то "відповідь буде адекватною".
"Не випробовуйте наш слов'янський терпець і свою долю", - пригрозив диктатор.

Варто зауважити, що раніше Лукашенко, намагаючись виправдати повномасштабну війну проти України, "уславився" своєю обіцянкою "показати, звідки напад на Білорусь готувався". Це сталося під час зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним 11 березня. Для цього самопроголошений президент Білорусі "навіть привіз з собою до Москви карти". Ця фраза диктатора швидко стала мемом.

Коли українські пілоти керуватимуть багатоцільовими винищувачами F-16, для держави-агресора Росії не залишиться жодного шансу в небі України.
Про це заявив президент Володимир Зеленський.
"Хоч ворог поки що має значну технічну перевагу в авіації, але наші пілоти від першого дня повномасштабної війни мають очевидну перевагу в моралі та майстерності!
Вони рятують українців від російського терору бомбами, ракетами та вбивчими дронами. Коли українські пілоти керуватимуть F-16 – свобода стане нездоланною, а для держави-терориста не залишиться жодного шансу у нашому небі", — заявив він.

Президент подякував героїчним українським льотчикам і поширив відео фандрейзингової платформи United24, яка орієнтована на іноземних донорів.
У ролику розповідається про те, на якій застарілій техніці доводиться працювати українським пілотам.
Наприклад, МІГ-29 не пристосований для боротьби з невеликими цілями, такими як "Шахед" або крилаті ракети, оскільки авіоніка і радіолокаційна система літака застарілі.
Тому F-16 є критично важливими для України як для наступальної стратегії, так і для перехоплення ракет і крилатих бомб за межами української території, що потенційно може врятувати життя тисяч цивільних осіб, йдеться у повідомленні.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду заявив, що після перемоги Україна має стати центром виробництва сучасної зброї в Європі.
"Безпека нашої країни після війни – це не лише вступ до НАТО. Це насамперед наша армія і наш оборонно-промисловий комплекс. Україна має стати центром виробництва сучасної зброї в Європі", – сказав він.

За його словами, Україна переходить на нову структуру оборонної промисловості, плануючи спільні проєкти з найбільшими оборонними компаніями.
"Це обов'язково включатиме і локалізацію у виробництві техніки та зброї. Робимо великий акцент на сучасні технологічні рішення та розробки", – заявив прем'єр.

Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що Україна має гарні перспективи мати свої ракети з дальністю поразки понад тисячу кілометрів. Також в Укроборонпромі повідомляли про успішне застосування українського БПЛА на дистанції 1000 км.

Європейський Союз та його країни-члени упродовж наступних тижнів активно обговорюватимуть можливі майбутні гарантії безпеки для України, щоб підтримати реалізацію української Формули миру, кожен з десяти пунктів якої відповідають Хартії ООН.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками другого дня роботи саміту ЄС заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
"Щодо гарантій безпеки - ми будемо активно обговорювати цю тему протягом наступних тижнів, у тому числі під час саміту НАТО у Вільнюсі. Я думаю, що дуже важливо, в контексті розвитку таких гарантій безпеки, щоб Україна продовжувала шлях реформ. Щоб Україна змогла зміцнити країну, боротися проти корупції та проти відмивання грошей, мати чітку програму дій, сформувати ефективну та потужну судову систему. Оскільки Європейська комісія супроводжує уряд України у впроваджені цих реформ, я можу засвідчити - швидкість та рішучість, з якою вони (українці – ред.) виконують ці реформи, є вражаючою", - наголосила очільниця Єврокомісії.

Вона зауважила, що всі прагнуть миру, але, без сумніву, ніхто не хоче миру більше за українців, та дала високу оцінку Формулі миру Володимира Зеленського.
"Ця ініціатива, що складається з 10-ти пунктів, є чудовою основою для того, щоб рухатися далі. Тому що будь-який її окремий пункт і кожне слово погоджуються із Хартією ООН або з резолюціями Об’єднаних Націй. Це забезпечує широку глобальну підтримку для принципів, що викладені в цій Формулі миру", - сказала фон дер Ляєн.

"Щодо Саміту миру - безумовно, це рішення має приймати Україна та українська влада, коли організовувати та коли надсилати запрошення на такий саміт. Але я хочу висловити потужну підтримку з нашого боку усьому тому, з чого складається Формула миру президента Зеленського", - додала глава ЄК.

Міністерство закордонних справ України перевіряє інформацію про можливе перебування українців в аеропорту Кишинева, де в п’ятницю вдень сталась смертельна стрілянина.
Про це повідомив речник відомства Олег Ніколенко.
За словами Ніколенка, МЗС України відслідковує ситуацію в аеропорту Кишинева.
"Дипломати взаємодіють із молдовською владою задля отримання деталей, з‘ясовують можливу наявність українців", – додав він.

Речник МЗС уточнив, що для отримання допомоги українці можуть звертатися на гарячу лінію українського посольства: +37360170896.

Як повідомлялось, у Кишинівському аеропорту в п’ятницю вдень один із пасажирів-іноземців відкрив стрілянину, після чого роботу летовища призупинили, а пасажирів евакуювали.
У результаті загинули щонайменше двоє людей, а поліція почала дії із затримання зловмисника.
У зв'язку з інцидентом в аеропорту затримуються всі рейси, заплановані на 30 червня. Персонал і пасажирів аеропорту евакуювали з будівлі.
За даними ЗМІ, пасажир прибув рейсом із Туреччини, а стрілянину він відкрив після того, як йому відмовили у в'їзді.
Молдова посилила контроль в аеропорту Кишинева у зв'язку з повномасштабною агресією проти України на тлі побоювань, що так до держави можуть потрапити проросійські агенти.

Розвідувальний центр Сил оборони Естонії підготував оперативне зведення щодо спроби збройного заколоту в РФ, яку здійснили найманці групи Вагнера і його наслідків для Росії, Білорусі та України.
Як зазначили в естонській розвідці, можливо, початок заколоту став результатом прорахунку ватажка групи Євгенія Пригожина. Він міг покладатися на підтримку деяких воєначальників і те, що до походу на Москву приєднаються частини регулярної армії. Група Вагнера зіткнулася зі слабким опором, але й на бік заколотників ніхто не перейшов.
Ймовірно, Пригожин зрозумів свій прорахунок і шукав виходу із ситуації. Зі свого боку, Александр Лукашенко запропонував прийнятні гарантії безпеки, додали у відомстві.
За даними розвідувального центру, Лукашенко міг бути лише посередником у переговорах, однак тривалі дружні стосунки між ним і Пригожиним мали важливий вплив на розвиток подій.

Лукашенко був зацікавлений у пошуку вирішення ситуації, оскільки його режим безпосередньо залежить від стабільності РФ.
У відомстві повідомили, що на сьогодні Пригожин з'їздив до Білорусі, однак, наскільки відомо, бійці групи Вагнера перебувають на своїх базах на окупованих територіях у Луганській області. Ймовірно, найближчим часом частина "вагнерівців" і справді переїде в РБ.
З одного боку, присутність бійців "Вагнера" в Білорусі дозволяє Лукашенку використовувати їх як інструкторів підрозділів спеціального призначення. Однак, великий контингент може дестабілізувати обстановку в країні. Наразі невідомо, скільки бійців "Вагнера" опиниться в Білорусі, додають естонські розвідники.
Судячи з усього, Росія припинить фінансову та іншу підтримку групи Вагнера, бійцям запропонували перейти до складу ЗС РФ.
У розвідці припускають, що РФ лише тільки починає розбиратися з наслідками заколоту. Щодо заколотників можуть бути застосовані суворі заходи, можливе посилення контролю над збройними силами та органами безпеки.
Ймовірно, у найближчій перспективі дії "вагнерівців" не матимуть значного впливу на хід війни в Україні.

Лідери держав-членів Європейського Союзу на саміті, який почався в четвер, підтримали план використання заморожених активів Центробанку Росії на користь України, що передбачає стягнення з них податку на прибуток.
Про це стало відомо агенції Bloomberg.
Лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі у четвер підтримали вивчення варіанту використання прибутку від активів російського Центробанку. За оцінками, цей прибуток може становити близько трьох мільярдів євро на рік.
ЄС планує заручитись підтримкою країн "Групи семи" в цьому питанні. За даними Bloomberg, Брюссель уже вів переговори з Вашингтоном, і дискусії продовжаться в найближчі дні й тижні, а Британія раніше підтримала план використання прибутків.

Більш детальну пропозицію Європейська комісія готується представити до кінця літа, але незрозуміло, коли саме це станеться, оскільки вона постає перед низкою політичних та юридичних викликів.
За словами співрозмовників Bloomberg, існує юридичний ризик, що план може бути оскаржений у суді. Також існує побоювання, що відсотки й прибутки, отримані від заморожених суверенних активів РФ, належать саме Росії.
Раніше, як повідомлялось, Євросоюз дійшов висновку про неможливість законної конфіскації активів російського Центробанку для використання для відбудови України.
У той самий час Британія не буде скасовувати санкції проти Росії, доки Україна не отримає від неї компенсації збитків, заподіяних агресією. Власники підсанкційних активів у Британії зможуть без попередніх умов, в тому числі щодо зняття санкцій, передати їх для відновлення України.

Уряд Данії планує виділити 1,3 млрд данських крон (близько 170 млн євро) на військову підтримку України. Про це заявили в Міністерстві оборони країни.
Пакет допомоги серед іншого включає ракети протиповітряної оборони, боєприпаси, машини для розмінування та кошти на придбання артилерійських снарядів.
"Дуже важливо, щоб ми продовжували підтримувати Україну. Це велика і важлива пожертва, яку ми зробили на основі побажань і потреб України, і яка повинна підтримувати боротьбу України проти російських військ", – заявив виконувач обов’язків міністра оборони Троелс Лунд Поульсен.

За його словами, цей пакет допомоги надсилає важливий сигнал про те, що Данія стоятиме на боці України стільки, скільки це необхідно.
"На жаль, здається, що війна затягується, і завдяки численним пожертвам ми та наші союзники посилаємо потужний сигнал про те, що ми підтримуємо українців у довгостроковій перспективі", – резюмував Троелс Лунд Поульсен.

Європейська рада вирішила продовжити антиросійські санкції ще на шість місяців. Обмеження діятимуть до кінця грудня.
Про це заявив брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк у Twitter.
"Тим часом Єврорада вирішила продовжити санкції ЄС проти Росії на шість місяців. Угорщина запросила оцінку впливу, але погодилася на зелене світло, беручи до уваги оцінку Комісією санкцій, яка буде найближчим часом", - написав Йозвяк.

Санкції Євросоюзу проти Росії
Нагадаємо, санкції, які продовжив Євросоюз, було введено ще у 2014 році у відповідь на окупацію частини території України росіянами. Обмеження значно розширили після того, як у 2022 році країна-агресор розпочала повномасштабне вторгнення.
Санкції включають заборону на імпорт нафти, відключення від SWIFT кількох російських банків, а також призупинення мовлення окремих пропагандистських ЗМІ РФ на території країн Євросоюзу.
Усього з початку повномасштабного вторгнення проти Росії було запроваджено 11 пакетів санкцій.

У Росії рейтинг схвалення дій ватажка "ПВК Вагнер" Євгенія Пригожина впав приблизно удвічі після заколоту, проте майже третина росіян досі підтримують його. Про це свідчать опитування російського Левада-центру, яке проводилося 22-28 червня.
За даними опитування, 22-23 червня 58% респондентів позитивно ставилися до заколоту. Після його завершення про схвалення дій ватажка "ПВК Вагнер" заявили 29% опитаних.
Серед характеристик Пригожина, які виділяють найчастіше, 27% опитаних називали його прямолінійність, відкритість і чесність; 23% відзначали його лідерські якості ("гарний керівник", "може згуртувати народ", "створив сильну армію"); 18% підкреслити його енергійність. Рідше його називали "патріотом", "хорошим військовим", ставили в заслугу взяття Бахмута.
Опитані, які не схвалюють діяльність Євгена Пригожина (під кінець опитування ця думка почала переважати), говорили, що він "влаштував заколот, пішов проти влади/Путіна/Росії/народу" (34%), а також зазначали, що у нього "непомірні амбіції", "він лізе у президенти" та він "агресивний, зарозумілий, багато говорить" (по 8%), 7% називали "бандитом".

До спроби заколоту 19% респондентів були готові підтримати Пригожина, якби він узяв участь у президентських виборах 2024 року. Після 24 червня частка таких опитаних знизилася вдвічі – до 10%.
Також після заколоту знизився рівень схвалення дій міністра оборони Сергія Шойгу, якого Пригожин звинуватив в ударах по таборах найманців, спробі знищити його ПВК та іншому. Тижнем раніше діяльність міністра схвалювали 60% респондентів, а після заколоту – 48%.
Про підтримку міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова заявили близько 75% – його рейтинг майже не змінився. Майже на тому самому рівні лишився і рейтинг глави Чечні Рамзана Кадирова (близько 70%).
Використання найманців на боці Росії та участь засуджених у війні вважають допустимим по 57% респондентів, приблизно 30% дотримуються протилежної точки зору. Скоріше неприпустимою або абсолютно неприпустимою участь таких формувань на боці РФ бачать 29% респондентів.

Українські військові знищили штаб російських окупантів та склад паливно-мастильних матеріалів у Бердянську 30 червня. Про це повідомили Збройні сили України.
"У результат успішного удару Сил оборони зранку 30.06.2023 уражено штаб та склад ПММ окупантів у передмісті тимчасово окупованого Бердянська", — сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялось, що вранці 30 червня в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області пролунало 11 вибухів.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю The Washington Post заявив, що для успішного просування на фронті Україні потрібно більше всіх видів зброї, значно більше снарядів і обов'язково винищувачі F-16, щоб мати перевагу в повітрі.
Видання зазначає, що на своєму командному пункті Залужний має екран, який показує йому все, що знаходиться в повітрі будь-якої миті – це й авіація країн НАТО на західному кордоні України, українські літаки в небі над Україною та російські літаки на східних кордонах.
"Кількість літаків, які чергують біля наших західних кордонів, удвічі перевищує кількість російських літаків, які руйнують наші позиції. Чому ми не можемо взяти хоча б третину звідти і перекинути сюди?"
Ніхто не каже, що завтра ми маємо переозброїтися та отримати 120 літаків. Навіщо? Мені не потрібно 120 літаків. Достатньо дуже обмеженої кількості. Але вони потрібні. Бо іншого шляху нема. Тому що ворог використовує авіацію іншого покоління. Це якби ми зараз пішли в наступ з луками і стрілами, і всі б сказали: "Ви збожеволіли?". Але на це питання: "Ні, ні"" , - заявив головком.

Винищувачі потрібні, зокрема, для того, щоб розірвати сухопутний коридор між материковою Росією та тимчасово окупованим Кримом, який окупанти створили на півдні України. Розрив цього зв'язку завдав би значний удар по можливості Росії поповнювати свої війська.

Видання нагадує, що напередодні давно запланованого контрнаступу Україна вперше отримала західні бойові танки, зокрема німецькі "Леопарди" та бойові машини піхоти.
Ці танки та бойові машини дебютували на полі бою, коли розпочався контрнаступ на початку цього місяця. Але Залужний визнав, що кілька із них уже знищено.
"Ми отримали "Леопард" не для того, щоб на них їздили на парадах чи фотографувалися політики, чи знаменитості. Вони прийшли сюди на війну. А "Леопард" на полі бою – це не "Леопард", а мішень" , - заявив Залужний .

Саме тому, за його словами, Україна потребує авіації та більшої кількості снарядів. Про потреби ЗСУ Залужний говорить зокрема із головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі.
"У нас є домовленість: 24/7 ми на зв'язку. Тому іноді я можу зателефонувати та сказати: "Якщо я не отримаю 100 000 снарядів за тиждень, загине 1000 осіб. Станьте на моє місце" , - наголосив Залужний.

За словами головнокомандувача ЗСУ, Міллі поділяє всі його побоювання.
"Але не Міллі вирішує, чи отримаємо ми літаки чи ні. І поки це рішення приймається, у очевидній ситуації, щодня гине багато людей - дуже багато. Просто тому, що рішення ще не прийнято" , - підсумував Залужний.