Публікації в рубриці “Uncategorized”

Українські військові знищили штаб російських окупантів та склад паливно-мастильних матеріалів у Бердянську 30 червня. Про це повідомили Збройні сили України.
"У результат успішного удару Сил оборони зранку 30.06.2023 уражено штаб та склад ПММ окупантів у передмісті тимчасово окупованого Бердянська", — сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялось, що вранці 30 червня в тимчасово окупованому Бердянську Запорізької області пролунало 11 вибухів.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю The Washington Post заявив, що для успішного просування на фронті Україні потрібно більше всіх видів зброї, значно більше снарядів і обов'язково винищувачі F-16, щоб мати перевагу в повітрі.
Видання зазначає, що на своєму командному пункті Залужний має екран, який показує йому все, що знаходиться в повітрі будь-якої миті – це й авіація країн НАТО на західному кордоні України, українські літаки в небі над Україною та російські літаки на східних кордонах.
"Кількість літаків, які чергують біля наших західних кордонів, удвічі перевищує кількість російських літаків, які руйнують наші позиції. Чому ми не можемо взяти хоча б третину звідти і перекинути сюди?"
Ніхто не каже, що завтра ми маємо переозброїтися та отримати 120 літаків. Навіщо? Мені не потрібно 120 літаків. Достатньо дуже обмеженої кількості. Але вони потрібні. Бо іншого шляху нема. Тому що ворог використовує авіацію іншого покоління. Це якби ми зараз пішли в наступ з луками і стрілами, і всі б сказали: "Ви збожеволіли?". Але на це питання: "Ні, ні"" , - заявив головком.

Винищувачі потрібні, зокрема, для того, щоб розірвати сухопутний коридор між материковою Росією та тимчасово окупованим Кримом, який окупанти створили на півдні України. Розрив цього зв'язку завдав би значний удар по можливості Росії поповнювати свої війська.

Видання нагадує, що напередодні давно запланованого контрнаступу Україна вперше отримала західні бойові танки, зокрема німецькі "Леопарди" та бойові машини піхоти.
Ці танки та бойові машини дебютували на полі бою, коли розпочався контрнаступ на початку цього місяця. Але Залужний визнав, що кілька із них уже знищено.
"Ми отримали "Леопард" не для того, щоб на них їздили на парадах чи фотографувалися політики, чи знаменитості. Вони прийшли сюди на війну. А "Леопард" на полі бою – це не "Леопард", а мішень" , - заявив Залужний .

Саме тому, за його словами, Україна потребує авіації та більшої кількості снарядів. Про потреби ЗСУ Залужний говорить зокрема із головою Об'єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі.
"У нас є домовленість: 24/7 ми на зв'язку. Тому іноді я можу зателефонувати та сказати: "Якщо я не отримаю 100 000 снарядів за тиждень, загине 1000 осіб. Станьте на моє місце" , - наголосив Залужний.

За словами головнокомандувача ЗСУ, Міллі поділяє всі його побоювання.
"Але не Міллі вирішує, чи отримаємо ми літаки чи ні. І поки це рішення приймається, у очевидній ситуації, щодня гине багато людей - дуже багато. Просто тому, що рішення ще не прийнято" , - підсумував Залужний.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вдає, що не помічає успіхів України і невдач Росії у війні та нарікає, що ЄС витрачає на підтримку України забагато коштів, які могли б бути використані в інтересах угорських чи польських громадян. Його заяви пролунали в ефірі Radio Kossuth.
Орбан говорив про економічно-фінансове становище Угорщини та Євросоюзу і в цьому контексті знову торкнувся теми російсько-української війни та допомоги Україні.
Угорський прем’єр наполягає, що ЄС неправильно вирішив підтримувати Україну у війні "так, щоб Росія зазнала поразки".
"Минуло півтора року, а результат нульовий, навіть негативний. Ми не завдали поразки Росії, політичне керівництво РФ на своїх посадах, російська економіка почувається завдяки йому дуже добре. А ми, навпаки, потерпаємо від інфляції і більше не маємо грошей, щоб підтримувати українців", – заявив Орбан.

Видання поруч з цією цитатою нагадало, що прем’єр "забув" про заколот ПВК "Вагнер" минулими вихідними, та що доходи РФ від продажу енергоносіїв цього року будуть помітно нижчими, а свої цілі щодо України Москва провалила ще у перші місяці війни.
Орбан заявляє, що ситуація не зміниться, якщо ЄС не змінить підхід і потрібні мирні переговори, інакше "загине ще багато людей".
"У бюджеті ЄС вже немає грошей. Де ці гроші? Думаю, ми знаємо відповідь, вони десь в Україні. Де гроші угорців, де гроші поляків? Боюся, що в Україні. Вони віддають їх на війну, якої не мало б бути", – нарікає Орбан, не згадуючи, що вторглася в Україну Росія.

Він також поставив під сумнів те, що в Україні європейські кошти витрачають саме на те, на що їх надавали.

США схиляються до надання Україні касетних боєприпасів, і оголосити про це можуть вже на початку липня. Про це заявили два американських посадовці, якій обіймають високі посади, повідомляє NBC News.
Третій американський посадовець сказав, що США розглядають можливість надання Україні вдосконалених звичайних боєприпасів подвійного призначення (DPICM), але відмовився назвати будь-які терміни для оголошення про це.
DPICM – це боєголовки класу "земля-земля", які вибухають і розсіюють кілька невеликих боєприпасів або бомб на великих площах, спричиняючи більш масштабні руйнування, ніж одиночні постріли.
Це можуть бути кумулятивні заряди, які пробивають бронетехніку, або ж вони можуть розлітатися на осколки чи фрагменти, що робить їх більш небезпечними і смертоносними для особового складу.
Деякі правозахисні групи виступають проти їх використання через побоювання, що нерозірвані бомби можуть вибухнути після бою, потенційно поранивши або вбивши невинних цивільних осіб.

Україна просить США про надання DPICM з минулого року, але ця ідея зустріла опір через міжнародний договір, який забороняє передачу, використання і накопичення цієї зброї.
США, Україна і Росія не є підписантами цього договору, але понад 100 країн підписали його, в тому числі багато союзників США.
США розробили касетні боєприпаси під час холодної війни і згодом накопичили велику кількість таких боєприпасів, багато з яких зараз наближаються до кінця свого терміну зберігання.
Боєприпасами DPICM можна стріляти з артилерійських систем, які США вже надали Україні.
Цього тижня двопартійна група членів Конгресу надіслала листа з проханням до адміністрації Байдена надати Україні "невикористаний величезний арсенал".
За даними ЗМІ, Сполучені Штати також наблизились до ухвалення рішення про надання Україні далекобійних тактичних ракетних систем ATACMS.

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) прийшли до висновку, що визнання "стратегічної ініціативи" на Бахмутському напрямку пов’язане з бажанням використати цю ініціативу ще більшою мірою
У звіті вказують на те, що український Генеральний штаб заявив, що українські війська захопили "стратегічну ініціативу" на Бахмутському напрямку і наразі ведуть широкий наступ у цьому районі.
На думку аналітиків, українські офіційні особи, ймовірно, зараз підтверджують, що українські сили володіють ініціативою для того, щоб дати зрозуміти, що вони мають намір використовувати цю ініціативу більшою мірою.
Українські війська провели наступальні операції щонайменше на двох інших ділянках (крім Бахмутського напрямку – ред.) фронту і, за повідомленнями, 29 червня досягли успіхів.

Зазначають аналітики й те, що Кремль може мати намір взяти на себе формальний контроль над групою "Вагнера" після її збройного заколоту і перетворити її на державну структуру, хоча незрозуміло, чи зобов'язався Кремль дотримуватися такого курсу дій.
Нещодавні супутникові знімки, можливо, зафіксували активне будівництво ймовірної нової бази групи "Вагнера" в Осиповицькому районі Білорусі.
Військові аналітики наголошують, що бойовики групи "Вагнера" можуть дислокуватися і в інших місцях Білорусі. У потенційній базі "Вагнера" в Осиповецькому районі немає нічого особливо унікального або цікавого.
"У Білорусі розташовано багато полігонів і польових таборів, на яких на початку 2022 року перебувало 30 000 російських солдатів – багато з них знаходилися на кордоні з Україною в Гомельській і Брестській областях.
Група "Вагнера" в Білорусі могла б використовувати деякі з цих об'єктів як бази, а також замість бази в Осиповицькому районі, про яку ходять чутки", - йдеться в огляді.

Вказують аналітики й на те, що пов'язані з Кремлем бізнесмени можуть придбати медіа-імперію Пригожина, ймовірно, як частину зусиль, спрямованих на знищення його репутації в Росії.
У звіті зазначається, що речник Кремля Дмитро Пєсков 29 червня відмовився відповідати на питання про місцезнаходження генерала армії Сергія Суровікіна, що викликало нові спекуляції в російському інформаційному просторі.
Фахівці припускають, що відмова Пєскова свідчить про те, що російські чиновники, можливо, ведуть розслідування щодо Суровікіна.
Крім того, західні спостерігачі продовжують розмірковувати про місцезнаходження начальника російського Генерального штабу генерала армії Валерія Герасимова після заколоту "Вагнера".
Хоча, нагадують експерти, Герасимов і раніше не з'являвся на публіці протягом тривалих періодів.
На думку військових аналітиків, цілком можливо, що Путін ще не вирішив, як повною мірою відреагувати на заколот "Вагнера". Це стосується і потенційного оновлення командного складу російських збройних сил або зміни в тому, кому з військового керівництва Путін надає перевагу.
Ключові висновки ISW за 29 червня:
Український Генеральний штаб заявив, що українські війська перехопили "стратегічну ініціативу" на Бахмутському напрямку і наразі проводять широкий наступ у цьому районі. Українські війська провели наступальні операції щонайменше на двох інших ділянках фронту і, за повідомленнями, 29 червня досягли успіхів. Кремль, можливо, має намір взяти під свій формальний контроль групу "Вагнера" після її збройного заколоту і перетворити її на державну структуру, хоча незрозуміло, чи зобов'язався Кремль дотримуватися такого курсу дій. Нещодавні супутникові знімки, можливо, зафіксували активне будівництво передбачуваної нової бази ПВК "Вагнер" в Асиповичах, Білорусь. Бізнесмени, пов'язані з Кремлем, можливо, купують вітчизняну медіа-імперію Пригожина, ймовірно, як частину зусиль, спрямованих на знищення його репутації в Росії. Речник Кремля Дмитро Пєсков відмовився повідомити про місцезнаходження генерала армії Сергія Суровікіна 29 червня, що викликало нові спекуляції в російському інформаційному просторі. Західні спостерігачі продовжують припускати місцезнаходження начальника російського Генерального штабу генерала армії Валерія Герасимова після заколоту "Вагнера", хоча його відсутність на публіці не обов'язково свідчить про його нинішнє офіційне становище в російському військовому керівництві. Російські та українські війська продовжили обмежені наземні атаки на південь від Кремінної. Війська РФ продовжували обмежені наступальні операції на фронті Авдіївка-Донецьк. На початку травня російські війська побудували дамбу на околиці Токмака в окупованій Запорізькій області напередодні українського контрнаступу. Джерело, пов'язане з російським загоном БАРС, повідомило, що російські війська переміщують військову техніку в невизначені райони на східному (лівому) березі Дніпра. Партизанське угруповання Криму "Атеш" заявило, що російські війська збільшують свою присутність в Армянську для захисту ключових об'єктів інфраструктури на півночі Криму. За повідомленнями, російські козачі збройні формування підписують контракти з Міністерством оборони Росії в рамках більш широкої формалізації, спрямованої на інтеграцію нерегулярних формувань у структури МО.

Колишній президент Штатів Дональд Трамп в інтерв'ю Reuters заявив, що Україні, можливо, доведеться віддати Росії частину території, щоби зупинити війну.
Трамп не виключив, що українській владі, можливо, доведеться поступитися частиною території на користь Росії, щоб зупинити війну, яка почалася з вторгнення російських військ в Україну 16 місяців тому.
Крім того, він заявив, що російський президент був "дещо ослаблений" заколотом "вагнерівців", і що США мають використати цей момент для переговорів щодо мирного врегулювання між Росією та Україною.
"Я хочу, щоб люди перестали гинути через цю безглузду війну" , - сказав Трамп.

"Я думаю, що найбільша річ, яку США мають робити зараз, - це встановлення миру: зібрати Росію та Україну і укласти мир" , - додав колишній президент США.

Щодо звинувачень у військових злочинах, висунутих проти Путіна міжнародним кримінальним судом у березні минулого року, Трамп сказав, що його долю слід обговорювати, коли війна закінчиться, "бо зараз, якщо ви порушите цю тему, ви ніколи не досягнете миру, ви ніколи не досягнете врегулювання".

Рада Безпеки ООН зібралася у п’ятницю на чергове засідання на вимогу Росії для обговорення постачання західної Зброї Україні.
Від секретаріату ООН виступила заступниця Генерального секретаря з питань роззброєння Ісумі Накаміцу. Росія запросила до участі окремих експертів, яких постпред України при ООН Сергій Кислиця у Твіттері назвав "найпідступнішими захисниками вторгнення в Україну та диктаторських режимів загалом", зокрема американського журналіста Макса Блюменталя, якого звинувачують в отриманні коштів з РФ.
Нагадаємо, раніше Росія кілька разів скликала засідання Радбезу для спроб "засудження" західних поставок зброї Україні. Російській делегації неодноразово вказували на Радбезі ООН, що сама вона отримує зброю з Ірану та Північної Кореї.

Німеччина в середу відзвітувала про чергову партію військової допомоги, переданої Україні, серед якої згадується радіолокаційна станція повітряного спостереження TRML-4D.
Це випливає з інформації на сайті уряду ФРН.
Окрім TRML-4D, Україна отримала від Німеччини три мостоукладальні машини Biber, мобільну систему розмінування, дві машини прикордонної охорони та 16 ваговозів Zetros.
Першу РЛС повітряного спостереження TRML-4D Україна отримала від Німеччини у травні.
TRML-4D використовує новітню радіолокаційну технологію AESA, здатну виявляти, відстежувати й класифікувати різні типи повітряних цілей, зосереджуючись на малих, швидких і низьколітаючих і/або маневруючих крилатих ракетах і літаках, а також вертольотах, що зависають у повітрі.
Система забезпечує швидке виявлення і супроводження близько 1500 цілей в радіусі до 250 кілометрів.
Минулого тижня Німеччина передала Україні партію військової допомоги, до якої увійшли, серед іншого, високоточні керовані боєприпаси.

У Міністерстві оборони США не мають інформації про які-небудь плановані на найближчий час рішення про надання Україні ракет ATACMS.
Про це заявив речник Пентагону Патрік Райдер на брифінгу 29 червня.
"Мені нема чого оголосити щодо ATACMS, і я не знаю про будь-які близькі рішення щодо ATACMS", – сказав речник Пентагону.

На прохання журналістів він коментував повідомлення видання The Wall Street Journal, яке раніше сьогодні повідомило, що Сполучені Штати Америки "близькі" до узгодження передачі України далекобійних ракет ATACMS.
Наприкінці травня президент США Джо Байден на запитання, чи вже час для США надати Україні далекобійні ракети ATACMS, відповів, що "це все ще на розгляді".
Ракета ATACMS має радіус дії до 300 кілометрів.
Copyright © 2023 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з 48-м віцепрезидентом США Майком Пенсом, обговорили безпекову співпрацю і питання членства України в НАТО.
"Сьогодні в Києві 48-й віцепрезидент США Майк Пенс. Обговорили нашу оборону, взаємодію між нашими народами, безпекову співпрацю та важливість рішучості й визначеності партнерів щодо майбутнього членства України в НАТО", - розповів президент.
Він підкреслив, що підтримка Сполучених Штатів, усіх американців, кожної американської родини, усіх громадських сил, Конгресу – обох партій і обох палат - для нашої боротьби за свободу є життєво важливою. "І звичайно, підтримка президента Сполучених Штатів Джо Байдена. Я дякую за цю підтримку!", - наголосив Зеленський.
Президент підкреслив, що для України дуже важливою є підтримка США не лише зброєю, адже Сполучені Штати надають і фінансову допомогу, гуманітарну й політичну підтримку.
Фото: president.gov.ua"Цінуємо, що обидві головні партії США – Республіканська й Демократична – залишаються єдиними в підтримці України. І, звичайно, ми відчуваємо потужну підтримку народу Сполучених Штатів", – сказав Зеленський.

У цьому контексті він подякував за нещодавні пакети оборонної допомоги обсягом 2,1 млрд дол. та 500 млн дол., виділені США 6 червня та 27 червня відповідно, а також акцентував на безпрецедентному загальному обсязі наданої підтримки, який з лютого минулого року сягнув 43,1 млрд дол.
Глава держави окремо висловив подяку за гучний голос Майка Пенса на підтримку України в Республіканській партії США.

Він докладно поінформував ексвіцепрезидента Сполучених Штатів про ситуацію на полі бою, поділився українською оцінкою нещодавніх подій у РФ і того, як вони вплинуть на безпеку в регіоні. У цьому зв’язку Зеленський наголосив на першочерговій важливості продовження й посилення оборонної допомоги Україні з боку партнерів, зокрема артилерією та далекобійною зброєю. Глава держави відзначив важливість якнайшвидшої підготовки українських пілотів і надання Україні бойових літаків F-16.
Президент поділився очікуваннями від Вільнюського саміту НАТО. Він заявив, що партнери мають продемонструвати рішучість і дати Україні визначеність щодо майбутнього членства.
"Це те, що мотивуватиме наших людей. І це також зброя, тільки політична. Можливо, вона навіть потужніша за ракети. Для цього ми маємо побачити своє майбутнє в НАТО", – наголосив глава держави.

Зеленський розповів Пенсу про гуманітарну ситуацію, що склалася в південних регіонах України після руйнування російськими окупантами греблі Каховської ГЕС. У цьому контексті Президент подякував американським доброчинним організаціям, які допомагають забезпечувати постраждалі від цього злочину території питною водою.

Країни-члени Північноатлантичного альянсу близькі до консенсусу щодо вступу України до НАТО.
Про це заявила посол США в НАТО Джуліанна Сміт.
"Я думаю, більшість із нас упевнені, що ми зможемо дійти до угоди, яка відображатиме те, де ми перебуваємо, і в яку українці повірять і відчують, що це щось більше, ніж повторення Бухареста", - сказала вона.

За її словами, альянс наближається до консенсусу щодо формулювань, але зазначила, що не хоче передбачати остаточну версію угоди.
"Одним із варіантів, який ми розглядаємо, є дозвіл Україні пропустити План дій щодо членства", - заявила вона.

Посол США в НАТО повідомила, що Вашингтон веде переговори з Києвом про те, щоб "заспокоїти їх у довгостроковій перспективі та допомогти їм у тому ж дусі, що ми робили протягом останніх 15 місяців".
Вона не повідомила, чи можуть бути зроблені якісь конкретні заяви до саміту у Вільнюсі.
"Коли ви зберете все це разом, я думаю, це дасть українцям відчуття, що ми їх почули і розуміємо, що вони шукали щось конкретне", - сказала Сміт.

Рік тому, під час повномасштабного вторгнення РФ, Україна подала офіційну заявку на вступ до НАТО. Члени НАТО та генсек Єнс Столтенберг неодноразово наголошували на тому, що Україна не приєднається до Альянсу, поки триває війна.

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявляє, що Україна ретельно готується до будь-яких сценаріїв розвитку подій навколо Запорізької АЕС.
Про це він сказав в ефірі телемарафону.
"Що стосується ситуації на Запорізькій АЕС. Ми дуже ретельно готуємось до будь-яких сценаріїв, які можуть відбутися. Проходять певні навчання. Ми працюємо за тією процедурою, яка в нас є. Якщо є відповідна інформація від нашої розвідки, що це може відбутися, ми маємо протокол, як діяти", - зазначив Данілов.

Водночас він висловив думку, що реакція світу на події навколо ЗАЕС мала б бути жорсткою і миттєвою.
"Якщо, не дай Бог, такі події (теракт на ЗАЕС - ред.) відбудуться, то треба говорити про те, в якому світі ми живемо, коли країна-терорист може завдати фактично ядерного удару по країні, яка не має до неї жодного стосунку, і я б вважав, що ця реакція світу мала б бути миттєвою, щоб поставити крапку в цьому питанні", - заявив секретар РНБО.

Він переконаний, що чим швидше Україна здобуде перемогу над країною-терористом, тим швидше світова спільнота видихне і буде розуміти, що світ знаходиться у безпеці.

На найближчому засіданні Ставки верховного головнокомандувача, зокрема, будуть розглядати й розміщення в Білорусі найманців ПВК "Вагнер".
Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов в ефірі телемарафону.
Данілов наголосив, що спершу потрібно подивитися, де "вагнерівці" опиняться, якою буде їхня кількість, які будуть загрози, чи з'являться 8-8,5 тисяч найманців у Білорусі.
За словами секретаря РНБО, зараз такої кількості бойовиків Євгена Пригожина там немає. Втім, за короткий проміжок часу для "вагнерівців" був поставлений табір із літніх наметів.

"Будемо дуже уважно спостерігати, для чого все це буде там відбуватися. Чи то для дратування Литви, чи то для дратування Польщі, чи то щоб наші війська на кордоні перебували в напрузі.
Завтра будемо дуже уважно за цим питанням спостерігати. Я можу сказати, що президент Володимир Зеленський дав доручення на найближчому засіданні Ставки верховного головнокомандувача розглянути це питання з урахуванням інформації розвідспільноти й головкома. На найближчому засіданні Ставки таке питання буде розглядатися", — заявив він.

Данілов наголосив, що "Вагнер" – це терористи, які мандрують світом на літаках. На його думку, світ мав би сильніше реагувати на це.

Україна та ще низка держав приєднуються до санкцій Євросоюзу, які спрямовані проти осіб, причетних до дестабілізації Молдови.
Про це заявив голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.
За словами Борреля, окрім України, санкції також запровадять Північна Македонія, Чорногорія, Албанія та Боснія та Герцеговина.
При цьому намір приєднатися до обмежень, які запровадила Європейська Рада, висловили члени Європейської асоціації вільної торгівлі та члени Європейської економічної зони - Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія.

"Вони забезпечать відповідність своєї національної політики даному рішенню Ради. Європейський Союз приймає до відома це зобов'язання та вітає його", - додав глава дипломатії ЄС.

Нагадаємо, 30 травня Єврорада затвердила санкції проти фізичних осіб, які підривають чи загрожують суверенітету та незалежності Республіки Молдова, чи демократії, верховенству закону, стабільності чи безпеці в країні.
Під обмеженнями вже перебувають молдавські олігархи-втікачі Володимир Плахотнюк та Ілан Шор, депутат проросійської партії "Шор" Марина Таубер і не тільки.

Тема, пов’язана зі збройним заколотом ПВК "Вагнер", а також подальший розвиток подій в Російській Федерації стане однією з тем обговорень під час саміту лідерів країн-членів НАТО у Вільнюсі наступного місяця.
Таке переконання висловив у четвер під час брифінгу в Вашингтоні речник Державного департаменту США Метью Міллер.
"Я впевнений, що події останніх кількох днів, безумовно, стануть темою для розмови", - зауважив представник зовнішньополітичного відомства США.

Водночас, за його словами, це не означає, що цьому питанню виділятиметься окремий пункт порядку денного.
Він також зауважив, що Сполучені Штати впродовж останніх днів проводили консультації із союзниками, в тому числі в межах альянсу НАТО щодо розвитку ситуації в Росії.
При цьому Міллер підкреслив, що це ніяк не впливає на обсяги підтримки України з боку Сполучених Штатів.
Представник Держдепу також нагадав про заяву держсекретаря Блінкена, що в Вашингтоні очікують за підсумками саміту в Вільнюсі побачити «суттєвий пакет як політичної, так і практичної підтримки України». У цьому зв’язку він зазначив, що розмови між лідерами продовжуються.

Австрія виступила проти ухвалення гарантій безпеки для України на рівні Євросоюзу. Австрійський канцлер Карл Негаммер під час першого дня саміту ЄС, у четвер, 29 червня, дав зрозуміти, що його країна відмовиться дати потрібну згоду на такі зобов'язання.
Аналогічну позицію зайняли також Ірландія, Кіпр та Мальта, додав глава австрійського уряду.
"Нам як нейтральним державам ясно, що в такому вигляді вони (гарантії безпеки. – Ред.) не можуть існувати", – пояснив Негаммер.

Деякі держави-члени напередодні дводенної зустрічі закликали Брюссель подбати про гарантії безпеки Києву на період після закінчення розв'язаної Росією війни проти України. Вони могли б включати конкретні обіцянки військової допомоги або зобов'язання допомоги у разі нападу, зазначає агентство dpa.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц лаконічно прокоментував тему гарантій безпеки. Федеративна Республіка "разом із найближчими союзниками вже довгий час веде такі дискусії з Україною" та продовжить їх, заявив глава німецького уряду.

Тим часом у проєкті підсумкового комюніке учасників саміту йдеться не про гарантії безпеки, а про обіцянки у сфері безпеки, які, як правило, не мають на увазі пряму військову підтримку, зазначає dpa.
"Європейський Союз і держави-члени готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні обіцянки в галузі безпеки щодо України, які допоможуть Україні у довгостроковій обороні, стримуванні актів агресії та протидії зусиллям щодо дестабілізації", - наводить агентство витяг з документа.
У разі збройної агресії щодо однієї з країн-учасниць Євросоюзу інші держави-члени зобов'язані надати допомогу та підтримку всіма можливими засобами, що зазначено у статті 42 Договору про Європейський Союз. Україна подала заявку на вступ до ЄС у лютому 2022 року, невдовзі після вторгнення російських військ. Єврокомісія у травні того ж року рекомендувала визнати Україну кандидатом на вступ, але при цьому висунула умови, які Києву необхідно виконати.