Публікації в рубриці “Uncategorized”

Члени Північноатлантичного Альянсу вже погодили продовження мандату генерального секретаря Єнса Столтенберга ще на один рік, офіційне рішення очікується наступного тижня до саміту НАТО у Вільнюсі.
Про це стало відомо виданню Politico та агенції AFP від європейських та американських дипломатів.
Низка дипломатів НАТО підтвердила, що 31 країна-член Альянсу досягла консенсусу щодо продовження повноважень Столтенберга ще на один рік. Американське джерело сказало Politico, що продовження повноважень генсека є "завершеною справою".
Дипломат із Західної Європи додав, що рішення "буде офіційно оформлене наступного тижня", про існування консенсусу сказали дипломат зі Східної Європи і високопосадовець НАТО.

Жоден із потенційних наступників Столтенберга, як-то прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес або прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, так і не зміг отримати підтримку 31 держави-члена НАТО.
У ЗМІ й раніше потрапляла інформація, що союзники у НАТО схиляються до того, щоби продовжити термін повноважень чинного генсека Єнса Столтенберга через труднощі з обранням наступника.
Також зазначалося, що Джо Байден нібито особисто вмовляв Єнса Столтенберга залишитися на посаді генсека НАТО під час його останньої поїздки до Вашингтона.

Цьогоріч у липні Україна і Польща проведуть низку заходів із вшанування жертв Волинської трагедії.
Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда.
За його словами, Польща зараз може проводити пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв в Україні, що було неможливо робити ще декілька років тому.
"Це свідчить про якісну зміну: сьогоднішня українська влада має більше розуміння цього питання, ніж її попередники кілька років тому", – сказав польський президент.

Він також розповів про свої переговори під час візиту до Києва із спікером Верховної Ради, і з президентом Володимиром Зеленським, і з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, "щоб просунути справу далі".
"У нас тут є різні заходи, які перебувають на підготовчій стадії: ми домовилися з українською стороною, що поки що не розголошуємо деталей у ЗМІ. Тому, будь ласка, вибачте, що я не розкриваю деталей, але так, 80-ті роковини Волинської різанини принесуть нам низку спільних польсько-українських заходів", – зазначив Дуда.

Нагадаємо, у травні речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна заявив, що Володимир Зеленський має просити вибачення перед поляками за Волинь. У відповідь український посол Василь Зварич наголосив: "Будь-яка спроба нав'язати українському президенту або Україні те, що ми повинні робити щодо спільного минулого, є неприйнятною і прикрою".
Після цього держсекретар канцелярії президента Польщі Малгожата Папроцька, реагуючи на це, заявила, що питання Волинської трагедії не повинні бути частиною "твіттерної дипломатії".
А згодом Ясіну відсторонили від роботи речника польського МЗС.
Як відомо, одним із найболючіших питань у спільній історії Польщі та України наразі залишається трактування трагічних подій на Волині в часи Другої світової, коли підрозділи УПА вчинили акції масового вбивства поляків, які у Польщі нині розцінюють як геноцид.

Президент Володимир Зеленський у четвер, 29 червня, зустрівся з екоактивісткою Гретою Тунберг, віцепрезидентом Європейського парламенту Гайді Гаутала та іншими екоактивістами.
Про це заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
За словами Єрмака, також на зустрічі були присутні колишній міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем та президент Ірландії в 1990-1997 роках Мері Робінсон. Всі вони є членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни.
Як заявив Зеленський, Міжнародна робоча група буде працювати над питаннями, пов'язаними із впливом російської агресії на екологічну систему України.

Він звернув увагу активістів на катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС, із якими зіткнулися жителі Херсонської області. Президент заявив про важливість ініціатив представників Міжнародної робочої групи щодо екологічних злочинів Росії й акцентував, що агресор має понести справедливу відповідальність за злочин екоциду в нашій країні.
Водночас Маргот Вальстрем наголосила на солідарності й допомозі Україні у важкий час війни. За її словами, важливо забезпечити якнайширшу оцінку завданої Росією шкоди.
А ось екоактивістка Грета Тунберг подякувала за запрошення. Вана розповіла, що залучатиме представників екологічних громадських організацій до діалогу стосовно основних завдань Міжнародної робочої групи та привернення уваги до екологічних наслідків війни.

Німеччина розгортає систему протиповітряної оборони дальнього радіуса дії Patriot у Вільнюсі в рамках підготовки до липневого саміту НАТО.
Про це заявили у Збройних силах Литви.
Зазначається, що це перший випадок, коли система Patriot виконує бойові завдання в цій балтійській країні.
"Місце розгортання укомплектоване екіпажем Збройних сил Німеччини, який забезпечить безперебійне функціонування системи", – йдеться в повідомленні.

Вказується, що напередодні саміту будуть розгорнуті й інші бойові сили і засоби відповідно до заздалегідь розроблених планів, процедур, концепцій зв'язку і логістики, для чого залучать понад 3 тисяч військовослужбовців Литви.

Під час саміту Збройні сили Литви разом із союзниками додатково забезпечуватимуть протиповітряну оборону, охорону критично важливих об'єктів і важливих маршрутів, захист фізичних осіб, перевірку помешкань і транспортних засобів, а також пошук вибухових речовин на об'єктах.
Раніше анонсувалося, що Німеччина перекине свій ЗРК Patriot зі Словаччини в Литву для охорони саміту НАТО.
Також повідомлялося, що на час саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня Іспанія відправить туди зенітно-ракетний комплекс NASAMS з військової бази Ліелварде у сусідній Латвії.

Сполучені Штати Америки близькі до того, щоб погодити передачу Україні далекобійних ракет ATACMS.
Про це пише The Wall Street Journal.
Як пише видання, прискорення такого рішення пов'язано з тим, що у Росії почалась внутрішня боротьба військового керівництва.
Однак наразі і у США і європейські партнери України заявили, що Штати близькі до того, щоб українські військові отримали ATACMS.

Далекобійні ракети ATACMS
Ще минулого року українські офіційні особи почали закликати Штати до передачі далекобійних ракет ATACMS. Завдяки їм, наші воїни змогли б завдавати ударів по тилових районах зосередження ворога. Також для використання такого озброєння наша країна вже має реактивні системи залпового вогню HIMARS.
Тривалий час США відхиляли прохання України й лише нещодавно президент США Джо Байден підтвердив, що Штати почали розгляд передачі нашим воїнам вищезгаданих ракет.
Тим часом комітет Палати представників США із закордонних справ підтримав резолюцію із закликом до адміністрації голови Білого дому передати Україні ATACMS.

Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подасть позов до Міжнародного суду ООН проти Ірану. Позов стосуватиметься збитого у 2020 році літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Про це заявив спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
"Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подають до Міжнародного суду ООН позов проти Ірану за збиття літака рейсу PS752", - написав Ніколенко.

У заяві сказано, що члени Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, що представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство та Іран не дійшли згоди щодо організації арбітражу відповідно до статті 14 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.
У зв'язку з цим Координаційна група планує продовжувати колективні зусилля, та забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за збиття рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Нагадаємо, 8 січня 2020 року літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" був збитий іранськими військовими над Тегераном. Жертвами катастрофи стали 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, зокрема громадяни України.
Як повідомлялося, 16 квітня суд Ірану виніс вирок 10 військовим у справі про катастрофу рейсу PS752.

Війна між силовиками - ФСБ та Міністерством оборони Росії - входить в активну фазу. Тож не виключені фізичні знищення унаслідок цього протистояння.
Про це заявив представник ГУР МО Андрій Черняк.
"За нашими оцінками, це вже відкрита війна між так званими "вежами" Кремля, в результаті якої будуть фізичні знищення представників конкуруючих сторін", - сказав Черняк.

Як розповів представник ГУР, у російській "верхівці" вже розуміють, що їх диктатор Володимир Путін став слабким. Тож зараз вони намагаються здобути собі владу.

"Путін уже не може це контролювати і тримати баланс. ФСБ і Міноборони Росії розуміють, що це для них шанс здобути певну політичну перемогу", - зазначив Черник.

Що ж стосується Пригожина і перебазування частини "вагнерівців" у Білорусь - то українська розвідка поки що на сьогодні не бачить загрози для України, акцентував співрозмовник.
"Вони в будь-якому разі не будуть підпорядковані Міноборони Росії. Табори, що будуються для них на території Білорусі - це для підготовки "вагнерівців". Але в нас немає даних, що їх будуть готувати для нападу на Україну з території Білорусі", - підсумував Черняк.

Нагадаємо, що інформація про конфлікт та своєрідне змагання між Федеральною службою безпеки (ФСБ) та Міністерством оборони РФ триває вже давно. І наразі однією з причин цього протистояння є війна, яку розв'язала Росія проти України і тепер намагається утримати свої позиції на тлі контрнаступу ЗСУ.

Європейський Союз може розпочати переговори щодо членства України у грудні за умови виконання країною всіх необхідних критеріїв.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками зустрічі з главами держав та урядів країн ЄС заявила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.
"Є розуміння, що переговори про входження мають розпочатися вже цього року. Я сподіваюся, що Європейська рада у грудні буде тим місцем та у той час, коли цей крок може бути зробленим. Я дуже чітко зазначила - кожна країна має свій шлях. Коли ми говоримо про Україну – це не лише про швидкість, з якою ви перевищуєте виконання первинних запитів, або швидкість, з якою ви відповіли на опитувальник. Все це відбувається під час війни. Це має визнаватися", - сказала Мецола.

Вона зауважила, що її позиція, а також позиція Європейського парламенту дуже зрозумілі: коли реформи будуть здійснені, зокрема, у сфері судової сфері, у сфері свободи слова або захисту меншин, тоді ЄС має зробити адекватний крок, щоб винагородити ці зусилля.
"Я є, скажімо так, оптимістичною налаштованою після заяв, які я почула від лідерів як під час Європейської ради, так і в ході наших бесід з ними. Існує імпульс, моментум, і цей моментум не буде зупинений, як не буде зупинена і наша підтримка", - додала президентка Європарламенту.

Як повідомлялося, 29-30 червня у Брюсселі відбувається черговий саміт ЄС, першим питанням порядку денного якого є ситуація в Україні та допомога ЄС у дотриманні її права на самооборону проти російської агресії.

Колишній віцепрезидент США і кандидат на номінацію від Республіканської партії Майк Пенс у четвер, 29 червня, приїхав з неанонсованим візитом до України.
Зазначається, що під час поїздки в Україну Пенс зустрівся із президентом Володимиром Зеленським.
"Приїзд сюди як приватної особи, можливість на власні очі побачити героїзм українських солдатів…побачити героїзм людей в Ірпені… побачити сім'ї, чиї будинки були буквально розбомблені в розпал російського вторгнення, лише зміцнює мою рішучість зробити свій внесок, продовжувати закликати до рішучої американської підтримки наших українських друзів і союзників", – сказав він.

WATCH: Mike Pence makes surprise visit to Ukraine, tells @DashaBurns that American support for Ukraine "is bigger than politics."Mike Pence: If Russia wins, “the second half of the 21st century could look an awful lot more like the first half of the 20th century.” pic.twitter.com/pX4OiD2HJL— Meet the Press (@MeetThePress) June 29, 2023
Пенс також відвідав міста Мощун, Буча та Ірпінь у Київській області, які постраждали від російської окупації на початку вторгнення.
"Я тут, тому що важливо, щоб американський народ зрозумів прогрес, якого ми досягли, і те, як підтримка українських військових відповідає нашим національним інтересам", – додав Пенс.

На початку червня Пенс оголосив, що балотуватиметься на посаду президента, розпочавши боротьбу за номінацію від Республіканської партії.
Він також заявляв, що підтримує допомогу США Україні, а також зробив зауваження експрезиденту США Дональду Трампу, який називав Путіна "генієм".

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що Україна повинна мати можливість "пропустити" План дій щодо членства в НАТО на своєму шляху до вступу в Альянс.
Про це він заявив на пресконференції із главою Міноборони Канади в Лондоні.
"Я думаю, що ми повинні абсолютно точно розглянути можливість пропуску Плану дій щодо членства", – сказав Воллес.

Водночас британський міністр визнав, що всі питання, пов'язані зі вступом України в НАТО, не будуть вирішені швидко.
Він також вважає малоймовірним, що всі питання щодо гарантій безпеки для України будуть вирішені до саміту НАТО у Вільнюсі, який відбудеться в липні.
Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що Лондон буде "дуже прихильним", якщо Україна зможе пройти через спрощений процес вступу до НАТО.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак не виключив, що найманці групи Вагнера, які перебралися на територію Білорусі після спроби заколоту в РФ, здійснюватимуть провокації.
Про це польський міністр заявив в ефірі TVP Info.
"Пам'ятаймо, що ми можемо мати справу з провокаціями з боку групи Вагнера", – сказав Блащак.

Він назвав "вагнерівців" деморалізованими людьми, які мають бойовий досвід, і через це є дуже небезпечними.
Блащак додав, що на засіданні Комітету з питань оборони та Комітету з питань національної безпеки Польщі були видані розпорядження службам, підпорядкованим міністру внутрішніх справ та адміністрації, а також міністру національної оборони.
Напередодні Польща вирішила укріпити кордон з Білоруссю через прибуття до сусідньої країни найманців із російської групи Вагнера.

Питання майбутнього членства України в НАТО будуть обговорювати вже після саміту в Вільнюсі.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг четвер у Брюсселі перед початком зустрічі з лідерами ЄС.
"Після саміту НАТО ми обговоримо прагнення України щодо членства в НАТО. І я абсолютно впевнений, що союзники надішлють дуже сильний сигнал підтримки Україні", - заявив генсек.

Він нагадав про консенсус усіх членів блоку про те, що його двері відкриті, що Україна одного дня стане членом НАТО, а також щодо того, що не Росія, а союзники та Київ вирішуватимуть, коли настане правильний час надати Україні повноцінне запрошення.

"Найважливіше зараз і найактуальніше – підтримати та забезпечити збереження України як суверенної нації у Європі. Якщо ми не зможемо зробити цього, не буде сенсу обговорювати питання членства як такого", - сказав Столтенберг.

При цьому він зауважив, що той факт, що Європейський Союз надав Україні статус кандидата, також впливає на дискусії, які відбуваються у лавах НАТО.
Столтенберг наголосив на надзвичайній важливості стратегічного партнерства між ЄС і НАТО на тлі російської війни проти України. Допомогу Україні як з боку союзників по Альянсу, так і партнерів по ЄС Столтенберг назвав "безпрецедентною", а взаємодію двох структур такою, що доповнює одне одну.
"На саміті НАТО ми очікуємо на оголошення нових зобов’язань щодо військової підтримки Україні", - сказав політик і згадав також "мультипрограму" з підвищення сумісності ЗСУ з арміями союзників, яка допоможе наближенню членства України в Альянсі.

Керівник української розвідки Кирило Буданов вважає, що ватажка ПВК "Вагнер Євгена Пригожина переконали припинити збройний заколот, натиснувши на його "патріотичні переконання".

"Мені неприємно це визнавати, але Євген Пригожин є патріотом Росії. Лукашенко та інші особи змогли його переконати, що своїми діями він розірве Росію. Могла б виникнути аналогічна ситуація, як у нас в 2014 році, коли Янукович кричав, що він "легітимний", — сказав Буданов.

Раніше керівник ГУР МО заявив, що "вагнерівці" більше не воюватимуть в Україні.

Європейський Союз готується запропонувати Україні "майбутні зобов'язання у сфері безпеки", в рамках яких, зокрема, пообіцяють розширити ініціативу з підготовки українських військових і можливість відправки військових місій ЄС.
Про це Financial Times розповіли джерела, знайомі із ходом дискусії.
Зазначається, що європейські лідери зобов'яжуться продовжити фінансування поставок зброї Україні через Європейський фонд миру, який фінансується країнами ЄС.
Вони пообіцяють розширити ініціативу ЄС з підготовки українських військових.
Крім того, розглядається можливість відправки військових місій ЄС в Україну, якщо умови для цього будуть визнані прийнятними і такий крок буде узгоджений усіма членами, розповіло одне із джерел.

За словами одного з дипломатів, який брав участь в обговоренні, запропонована декларація ЄС, розроблена Францією, має на меті надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії.
Інший посадовець додав, що вона також покликана забезпечити участь ЄС в ширшій системі безпеки, яка розробляється для захисту України. Однак це зустріло опір з боку нейтральних Ірландії, Мальти і Австрії.
У проєкті заяви лідерів, з яким ознайомилося Financial Times, йдеться, що ЄС "готові разом з партнерами зробити внесок у майбутні зобов'язання щодо безпеки України, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації".
Напередодні видання Euractiv повідомляло, що Європейська рада на зустрічі протягом четверга й п’ятниці має обговорити, які майбутні безпекові зобов'язання Європейський Союз може надати Україні.
Крім того, питання гарантій безпеки має бути обговорене на саміті Північноатлантичного Альянсу в липні.

Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров має вплив на різні силові відомства за рахунок розстановки своїх людей на позиції різних рівнів у цих структурах.
Наразі заступник голови ОПУ забезпечує "координацію" правоохоронних органів.
Так, за даними видання, на заступника голови ОПУ орієнтуються:
– директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов;
– заступник директора Бюро економічної безпеки Віталій Гагач;
– керівник головного управління контррозвідувального захисту об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ Артем Шило;
– заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе;
– в.о. голови Нацполіції Іван Вигівський.
"Часто помилково кажуть, що Малюк (голова СБУ – ред.) – від Татарова. Це не зовсім так. Вася понятійно винний Олегу, адже Татаров сприяв, аби той став керівником СБУ. Але Васю вибирав президент, довго до нього придивлявся.
Щодо генпрокурора, то Костін – це людина Єрмака. Андрій просто переключив Костіна на роботу з Олегом", – пояснює впливовий співрозмовник із команди голови Офісу президента.

Складно назвати людиною Татарова і керівника МВС Ігоря Клименка. Він очевидно має власну вагу в системі і розбудовує свою команду в міністерстві. Але у вибудуваній системі влади, де є один центр ухвалення рішень, глава МВС все одно мусить "координуватись" із профільним замом глави ОП. Як і керівництво АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів), митниці тощо.
Також, за даними видання, заступник голови ОПУ має досить "робочі" зв'язки з кількома суддями. Йдеться, наприклад, про голову Печерського районного суду Києва Руслана Козлова та голову Шевченківського районного суду Києва Євгена Мартинова.
Відкритим залишається питання, чи має заступник Єрмака вплив на новостворені антикорупційні органи.
"Розумієте, нового керівника НАБУ Кривоноса чи його заступника Углаву, м'яко кажучи, важко назвати людьми Татарова. Але Олегу і не потрібно ставити туди своїх кадрів, щоб не створювати скандалу з міжнародними партнерами. Йому достатньо завербувати когось всередині, аби отримувати завчасно інформацію про справи й обшуки", – пояснює впливове джерело, яке було залучене до створення Національного антикорупційного бюро.

Те саме стосується і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Заступником керівника САП є Андрій Синюк, який, за даними журналістів, товаришує з Олексієм Симоненком.
Тим самим, який свого часу забрав справу Татарова в НАБУ і якого УП пізніше фіксувала в колі друзів на дні народження силового заступника глави ОП. Але якихось прямих доказів "співпраці" згаданих персонажів з Татаровим поки зафіксувати не вдалося.

У четвер, 29 червня у словацькому місті Попрад розпочався судовий процес над колишнім президентом країни Андреєм Кіскою, якого звинувачують у податковому шахрайстві.
У четвер і п'ятницю суд має заслухати обвинувачених, а також зачитати десятки свідчень свідків і документальних доказів.
На літо також заплановане ще одне основне слухання, його дата залежить від присутності обох сторін.
Кіска разом з виконавчим директором компанії KTAG звинувачуються у податковому шахрайстві. Згідно із матеріалами справи, Кіска фінансував свою передвиборчу кампанію за рахунок KTAG, а потім незаконно отримав повернення ПДВ на понесені витрати на суму у 155 тисяч євро.
Обвинувальний акт був поданий прокурором Пряшівської обласної прокуратури у квітні 2022 року.
Сам колишній словацький президент не вважає себе винним. Кіска заявив, що радий тому, що зможе розповісти в суді про те, як все відбувалося, і вірить, що справедливість візьме гору.
Андрей Кіска обіймав пост президента Словаччини з 2014 по 2019 рік. У 2020 році він вирішив піти з політики через проблеми зі здоров'ям.