Публікації в рубриці “Uncategorized”

Німеччина розгортає систему протиповітряної оборони дальнього радіуса дії Patriot у Вільнюсі в рамках підготовки до липневого саміту НАТО.
Про це заявили у Збройних силах Литви.
Зазначається, що це перший випадок, коли система Patriot виконує бойові завдання в цій балтійській країні.
"Місце розгортання укомплектоване екіпажем Збройних сил Німеччини, який забезпечить безперебійне функціонування системи", – йдеться в повідомленні.

Вказується, що напередодні саміту будуть розгорнуті й інші бойові сили і засоби відповідно до заздалегідь розроблених планів, процедур, концепцій зв'язку і логістики, для чого залучать понад 3 тисяч військовослужбовців Литви.

Під час саміту Збройні сили Литви разом із союзниками додатково забезпечуватимуть протиповітряну оборону, охорону критично важливих об'єктів і важливих маршрутів, захист фізичних осіб, перевірку помешкань і транспортних засобів, а також пошук вибухових речовин на об'єктах.
Раніше анонсувалося, що Німеччина перекине свій ЗРК Patriot зі Словаччини в Литву для охорони саміту НАТО.
Також повідомлялося, що на час саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня Іспанія відправить туди зенітно-ракетний комплекс NASAMS з військової бази Ліелварде у сусідній Латвії.

Сполучені Штати Америки близькі до того, щоб погодити передачу Україні далекобійних ракет ATACMS.
Про це пише The Wall Street Journal.
Як пише видання, прискорення такого рішення пов'язано з тим, що у Росії почалась внутрішня боротьба військового керівництва.
Однак наразі і у США і європейські партнери України заявили, що Штати близькі до того, щоб українські військові отримали ATACMS.

Далекобійні ракети ATACMS
Ще минулого року українські офіційні особи почали закликати Штати до передачі далекобійних ракет ATACMS. Завдяки їм, наші воїни змогли б завдавати ударів по тилових районах зосередження ворога. Також для використання такого озброєння наша країна вже має реактивні системи залпового вогню HIMARS.
Тривалий час США відхиляли прохання України й лише нещодавно президент США Джо Байден підтвердив, що Штати почали розгляд передачі нашим воїнам вищезгаданих ракет.
Тим часом комітет Палати представників США із закордонних справ підтримав резолюцію із закликом до адміністрації голови Білого дому передати Україні ATACMS.

Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подасть позов до Міжнародного суду ООН проти Ірану. Позов стосуватиметься збитого у 2020 році літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Про це заявив спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
"Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подають до Міжнародного суду ООН позов проти Ірану за збиття літака рейсу PS752", - написав Ніколенко.

У заяві сказано, що члени Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, що представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство та Іран не дійшли згоди щодо організації арбітражу відповідно до статті 14 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.
У зв'язку з цим Координаційна група планує продовжувати колективні зусилля, та забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за збиття рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Нагадаємо, 8 січня 2020 року літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" був збитий іранськими військовими над Тегераном. Жертвами катастрофи стали 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, зокрема громадяни України.
Як повідомлялося, 16 квітня суд Ірану виніс вирок 10 військовим у справі про катастрофу рейсу PS752.

Війна між силовиками - ФСБ та Міністерством оборони Росії - входить в активну фазу. Тож не виключені фізичні знищення унаслідок цього протистояння.
Про це заявив представник ГУР МО Андрій Черняк.
"За нашими оцінками, це вже відкрита війна між так званими "вежами" Кремля, в результаті якої будуть фізичні знищення представників конкуруючих сторін", - сказав Черняк.

Як розповів представник ГУР, у російській "верхівці" вже розуміють, що їх диктатор Володимир Путін став слабким. Тож зараз вони намагаються здобути собі владу.

"Путін уже не може це контролювати і тримати баланс. ФСБ і Міноборони Росії розуміють, що це для них шанс здобути певну політичну перемогу", - зазначив Черник.

Що ж стосується Пригожина і перебазування частини "вагнерівців" у Білорусь - то українська розвідка поки що на сьогодні не бачить загрози для України, акцентував співрозмовник.
"Вони в будь-якому разі не будуть підпорядковані Міноборони Росії. Табори, що будуються для них на території Білорусі - це для підготовки "вагнерівців". Але в нас немає даних, що їх будуть готувати для нападу на Україну з території Білорусі", - підсумував Черняк.

Нагадаємо, що інформація про конфлікт та своєрідне змагання між Федеральною службою безпеки (ФСБ) та Міністерством оборони РФ триває вже давно. І наразі однією з причин цього протистояння є війна, яку розв'язала Росія проти України і тепер намагається утримати свої позиції на тлі контрнаступу ЗСУ.

Європейський Союз може розпочати переговори щодо членства України у грудні за умови виконання країною всіх необхідних критеріїв.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками зустрічі з главами держав та урядів країн ЄС заявила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.
"Є розуміння, що переговори про входження мають розпочатися вже цього року. Я сподіваюся, що Європейська рада у грудні буде тим місцем та у той час, коли цей крок може бути зробленим. Я дуже чітко зазначила - кожна країна має свій шлях. Коли ми говоримо про Україну – це не лише про швидкість, з якою ви перевищуєте виконання первинних запитів, або швидкість, з якою ви відповіли на опитувальник. Все це відбувається під час війни. Це має визнаватися", - сказала Мецола.

Вона зауважила, що її позиція, а також позиція Європейського парламенту дуже зрозумілі: коли реформи будуть здійснені, зокрема, у сфері судової сфері, у сфері свободи слова або захисту меншин, тоді ЄС має зробити адекватний крок, щоб винагородити ці зусилля.
"Я є, скажімо так, оптимістичною налаштованою після заяв, які я почула від лідерів як під час Європейської ради, так і в ході наших бесід з ними. Існує імпульс, моментум, і цей моментум не буде зупинений, як не буде зупинена і наша підтримка", - додала президентка Європарламенту.

Як повідомлялося, 29-30 червня у Брюсселі відбувається черговий саміт ЄС, першим питанням порядку денного якого є ситуація в Україні та допомога ЄС у дотриманні її права на самооборону проти російської агресії.

Колишній віцепрезидент США і кандидат на номінацію від Республіканської партії Майк Пенс у четвер, 29 червня, приїхав з неанонсованим візитом до України.
Зазначається, що під час поїздки в Україну Пенс зустрівся із президентом Володимиром Зеленським.
"Приїзд сюди як приватної особи, можливість на власні очі побачити героїзм українських солдатів…побачити героїзм людей в Ірпені… побачити сім'ї, чиї будинки були буквально розбомблені в розпал російського вторгнення, лише зміцнює мою рішучість зробити свій внесок, продовжувати закликати до рішучої американської підтримки наших українських друзів і союзників", – сказав він.

WATCH: Mike Pence makes surprise visit to Ukraine, tells @DashaBurns that American support for Ukraine "is bigger than politics."Mike Pence: If Russia wins, “the second half of the 21st century could look an awful lot more like the first half of the 20th century.” pic.twitter.com/pX4OiD2HJL— Meet the Press (@MeetThePress) June 29, 2023
Пенс також відвідав міста Мощун, Буча та Ірпінь у Київській області, які постраждали від російської окупації на початку вторгнення.
"Я тут, тому що важливо, щоб американський народ зрозумів прогрес, якого ми досягли, і те, як підтримка українських військових відповідає нашим національним інтересам", – додав Пенс.

На початку червня Пенс оголосив, що балотуватиметься на посаду президента, розпочавши боротьбу за номінацію від Республіканської партії.
Він також заявляв, що підтримує допомогу США Україні, а також зробив зауваження експрезиденту США Дональду Трампу, який називав Путіна "генієм".

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що Україна повинна мати можливість "пропустити" План дій щодо членства в НАТО на своєму шляху до вступу в Альянс.
Про це він заявив на пресконференції із главою Міноборони Канади в Лондоні.
"Я думаю, що ми повинні абсолютно точно розглянути можливість пропуску Плану дій щодо членства", – сказав Воллес.

Водночас британський міністр визнав, що всі питання, пов'язані зі вступом України в НАТО, не будуть вирішені швидко.
Він також вважає малоймовірним, що всі питання щодо гарантій безпеки для України будуть вирішені до саміту НАТО у Вільнюсі, який відбудеться в липні.
Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що Лондон буде "дуже прихильним", якщо Україна зможе пройти через спрощений процес вступу до НАТО.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак не виключив, що найманці групи Вагнера, які перебралися на територію Білорусі після спроби заколоту в РФ, здійснюватимуть провокації.
Про це польський міністр заявив в ефірі TVP Info.
"Пам'ятаймо, що ми можемо мати справу з провокаціями з боку групи Вагнера", – сказав Блащак.

Він назвав "вагнерівців" деморалізованими людьми, які мають бойовий досвід, і через це є дуже небезпечними.
Блащак додав, що на засіданні Комітету з питань оборони та Комітету з питань національної безпеки Польщі були видані розпорядження службам, підпорядкованим міністру внутрішніх справ та адміністрації, а також міністру національної оборони.
Напередодні Польща вирішила укріпити кордон з Білоруссю через прибуття до сусідньої країни найманців із російської групи Вагнера.

Питання майбутнього членства України в НАТО будуть обговорювати вже після саміту в Вільнюсі.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг четвер у Брюсселі перед початком зустрічі з лідерами ЄС.
"Після саміту НАТО ми обговоримо прагнення України щодо членства в НАТО. І я абсолютно впевнений, що союзники надішлють дуже сильний сигнал підтримки Україні", - заявив генсек.

Він нагадав про консенсус усіх членів блоку про те, що його двері відкриті, що Україна одного дня стане членом НАТО, а також щодо того, що не Росія, а союзники та Київ вирішуватимуть, коли настане правильний час надати Україні повноцінне запрошення.

"Найважливіше зараз і найактуальніше – підтримати та забезпечити збереження України як суверенної нації у Європі. Якщо ми не зможемо зробити цього, не буде сенсу обговорювати питання членства як такого", - сказав Столтенберг.

При цьому він зауважив, що той факт, що Європейський Союз надав Україні статус кандидата, також впливає на дискусії, які відбуваються у лавах НАТО.
Столтенберг наголосив на надзвичайній важливості стратегічного партнерства між ЄС і НАТО на тлі російської війни проти України. Допомогу Україні як з боку союзників по Альянсу, так і партнерів по ЄС Столтенберг назвав "безпрецедентною", а взаємодію двох структур такою, що доповнює одне одну.
"На саміті НАТО ми очікуємо на оголошення нових зобов’язань щодо військової підтримки Україні", - сказав політик і згадав також "мультипрограму" з підвищення сумісності ЗСУ з арміями союзників, яка допоможе наближенню членства України в Альянсі.

Керівник української розвідки Кирило Буданов вважає, що ватажка ПВК "Вагнер Євгена Пригожина переконали припинити збройний заколот, натиснувши на його "патріотичні переконання".

"Мені неприємно це визнавати, але Євген Пригожин є патріотом Росії. Лукашенко та інші особи змогли його переконати, що своїми діями він розірве Росію. Могла б виникнути аналогічна ситуація, як у нас в 2014 році, коли Янукович кричав, що він "легітимний", — сказав Буданов.

Раніше керівник ГУР МО заявив, що "вагнерівці" більше не воюватимуть в Україні.

Європейський Союз готується запропонувати Україні "майбутні зобов'язання у сфері безпеки", в рамках яких, зокрема, пообіцяють розширити ініціативу з підготовки українських військових і можливість відправки військових місій ЄС.
Про це Financial Times розповіли джерела, знайомі із ходом дискусії.
Зазначається, що європейські лідери зобов'яжуться продовжити фінансування поставок зброї Україні через Європейський фонд миру, який фінансується країнами ЄС.
Вони пообіцяють розширити ініціативу ЄС з підготовки українських військових.
Крім того, розглядається можливість відправки військових місій ЄС в Україну, якщо умови для цього будуть визнані прийнятними і такий крок буде узгоджений усіма членами, розповіло одне із джерел.

За словами одного з дипломатів, який брав участь в обговоренні, запропонована декларація ЄС, розроблена Францією, має на меті надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії.
Інший посадовець додав, що вона також покликана забезпечити участь ЄС в ширшій системі безпеки, яка розробляється для захисту України. Однак це зустріло опір з боку нейтральних Ірландії, Мальти і Австрії.
У проєкті заяви лідерів, з яким ознайомилося Financial Times, йдеться, що ЄС "готові разом з партнерами зробити внесок у майбутні зобов'язання щодо безпеки України, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації".
Напередодні видання Euractiv повідомляло, що Європейська рада на зустрічі протягом четверга й п’ятниці має обговорити, які майбутні безпекові зобов'язання Європейський Союз може надати Україні.
Крім того, питання гарантій безпеки має бути обговорене на саміті Північноатлантичного Альянсу в липні.

Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров має вплив на різні силові відомства за рахунок розстановки своїх людей на позиції різних рівнів у цих структурах.
Наразі заступник голови ОПУ забезпечує "координацію" правоохоронних органів.
Так, за даними видання, на заступника голови ОПУ орієнтуються:
– директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов;
– заступник директора Бюро економічної безпеки Віталій Гагач;
– керівник головного управління контррозвідувального захисту об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ Артем Шило;
– заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе;
– в.о. голови Нацполіції Іван Вигівський.
"Часто помилково кажуть, що Малюк (голова СБУ – ред.) – від Татарова. Це не зовсім так. Вася понятійно винний Олегу, адже Татаров сприяв, аби той став керівником СБУ. Але Васю вибирав президент, довго до нього придивлявся.
Щодо генпрокурора, то Костін – це людина Єрмака. Андрій просто переключив Костіна на роботу з Олегом", – пояснює впливовий співрозмовник із команди голови Офісу президента.

Складно назвати людиною Татарова і керівника МВС Ігоря Клименка. Він очевидно має власну вагу в системі і розбудовує свою команду в міністерстві. Але у вибудуваній системі влади, де є один центр ухвалення рішень, глава МВС все одно мусить "координуватись" із профільним замом глави ОП. Як і керівництво АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів), митниці тощо.
Також, за даними видання, заступник голови ОПУ має досить "робочі" зв'язки з кількома суддями. Йдеться, наприклад, про голову Печерського районного суду Києва Руслана Козлова та голову Шевченківського районного суду Києва Євгена Мартинова.
Відкритим залишається питання, чи має заступник Єрмака вплив на новостворені антикорупційні органи.
"Розумієте, нового керівника НАБУ Кривоноса чи його заступника Углаву, м'яко кажучи, важко назвати людьми Татарова. Але Олегу і не потрібно ставити туди своїх кадрів, щоб не створювати скандалу з міжнародними партнерами. Йому достатньо завербувати когось всередині, аби отримувати завчасно інформацію про справи й обшуки", – пояснює впливове джерело, яке було залучене до створення Національного антикорупційного бюро.

Те саме стосується і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Заступником керівника САП є Андрій Синюк, який, за даними журналістів, товаришує з Олексієм Симоненком.
Тим самим, який свого часу забрав справу Татарова в НАБУ і якого УП пізніше фіксувала в колі друзів на дні народження силового заступника глави ОП. Але якихось прямих доказів "співпраці" згаданих персонажів з Татаровим поки зафіксувати не вдалося.

У четвер, 29 червня у словацькому місті Попрад розпочався судовий процес над колишнім президентом країни Андреєм Кіскою, якого звинувачують у податковому шахрайстві.
У четвер і п'ятницю суд має заслухати обвинувачених, а також зачитати десятки свідчень свідків і документальних доказів.
На літо також заплановане ще одне основне слухання, його дата залежить від присутності обох сторін.
Кіска разом з виконавчим директором компанії KTAG звинувачуються у податковому шахрайстві. Згідно із матеріалами справи, Кіска фінансував свою передвиборчу кампанію за рахунок KTAG, а потім незаконно отримав повернення ПДВ на понесені витрати на суму у 155 тисяч євро.
Обвинувальний акт був поданий прокурором Пряшівської обласної прокуратури у квітні 2022 року.
Сам колишній словацький президент не вважає себе винним. Кіска заявив, що радий тому, що зможе розповісти в суді про те, як все відбувалося, і вірить, що справедливість візьме гору.
Андрей Кіска обіймав пост президента Словаччини з 2014 по 2019 рік. У 2020 році він вирішив піти з політики через проблеми зі здоров'ям.

Росія намагається запевнити країни Африки та Близького Сходу, що після заколоту Кремль зможе взяти під контроль сили "Вагнера", які "працюють" на цих континентах. Про це, з посиланням на The Wall Street Journal.

"Через кілька годин після того, як армія колишніх ув'язнених і найманців Євгена Пригожина зупинила свій наступ на Москву, Кремль вирішив взяти під повний контроль глобальну імперію, побудовану сумнозвісним військовим підприємцем.
Заступник міністра закордонних справ Росії вилетів до Дамаска, щоб особисто передати повідомлення президенту Сирії Башару Асаду: сили групи Вагнера більше не будуть діяти там самостійно.
Високопосадовці російського МЗС зателефонували президенту Центральноафриканської Республіки, до особистої охорони якого входять найманці "Вагнера", і запевнили, що суботня криза не завадить російській експансії в Африці. Урядові літаки Міністерства з надзвичайних ситуацій Росії перекинули з Сирії до Малі, ще одного з ключових закордонних форпостів Вагнера", - йдеться у матеріалі видання.

Росія, яка роками заперечувала будь-який зв'язок з Вагнером, схоже, намагається взяти під свій контроль розгалужену мережу найманців, якою керують Пригожин і його помічники.
За мінімальних витрат і на відстані витягнутої руки "Вагнер" допомагав Кремлю посилювати міжнародний вплив і збирати доходи, якими керувала холдингова компанія Пригожина "Конкорд" і мережа підставних компаній, що допомагали спрямовувати кошти в Кремль.

За словами західних чиновників, компанії Вагнера заробляють сотні мільйонів доларів на рік в Африці.
Джерелами доходу групи є експорт суданського золота до Росії, а також алмазів з ЦАР до ОАЕ і деревини до Пакистану, повідомили ці чиновники.
Протягом багатьох років "Вагнер Груп" працювала як сила безпеки для автократичних режимів на Близькому Сході та в Африці, а віднедавна вона навшпиньки просувається до країн Латинської Америки та Карибського басейну.
В Україні та Росії, включно з Росією, "Вагнер" налічує понад 30 000 бойовиків.
Близько 6000 найманців "Вагнера" виконують різноманітні завдання за межами Росії та України - від охорони шахт і політиків у ЦАР, де громадянська війна триває вже десять років, до захисту нафтових свердловин і підконтрольних уряду територій у Сирії.
У Малі бійці "Вагнера" за підтримки винищувачів і гелікоптерів російського виробництва розгортаються разом з малійськими солдатами в сахарських селах, що потрапили під владу ісламістів. Бойовики воюють з державою з 2012 року.
Відзначається, що доля сил "Вагнера" тепер залежить від того, чи зможе Кремль одночасно маргіналізувати Пригожина і зберегти імперію, яку він побудував на трьох континентах.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін на вихідних прилетів до Дамаска, щоб закликати Асада не дозволити бойовикам "Вагнера" покинути Сирію без нагляду з боку Москви, розповіли люди, які були поінформовані про цю розмову.
У заяві, поширеній офісом Асада після зустрічі, йдеться про те, що вони обговорили питання координації, особливо в "світлі останніх подій".
Винищувачі "Вагнера", які в основному діяли в Сирії самостійно, у вівторок отримали наказ прибути на авіабазу Міністерства оборони Росії в сирійському портовому місті Латакія, і вони його виконали, розповіли двоє людей, знайомих з цим питанням.

На думку розвідки, серед наслідків "заколоту Вагнера" для України значущими є компрометація російського керівництва та те, що підлеглі Євгена Пригожина більше не воюватимуть проти нашої держави. Про це повідомив керівник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов.

"Ми отримали компрометацію російського керівництва. В черговий раз зруйновано міф про непохитність російського режиму. Було нанесено втрати військово-космічним силам РФ. А ще – ПВК "Вагнер" більше не братиме участь у бойових діях на території України. А це найефективніший підрозділ РФ, який вмів досягати успіху за будь-яку ціну", - заявив Буданов.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вважає, що заколот ПВК "Вагнер" послабив владу очільника Кремля і ЄС потрібно обговорити нові ризики, що постають у зв'язку з більшою нестабільністю Росії. Про це він сказав у коментарі ЗМІ перед зустріччю лідерів країн Євросоюзу.
Боррель сказав, що останні події у Росії будуть однією з ключових тем обговорення. За його словами, досі ЄС розглядав Росію передусім як загрозу, оскільки Москва застосувала силу проти України, але тепер змушений врахувати нові ризики через внутрішню нестабільність у Росії.
"Очевидно, що Путін виходить з цієї кризи слабшим. Але слабший Путін – це більша небезпека. Тож нам треба дуже добре розуміти наслідки... Путін втратив монополію на застосування сили, і, безперечно, нестабільна Росія є більшим ризиком", – зазначив Жозеп Боррель.

На уточнюючі запитання про те, що збираються робити країни Євросоюзу, Боррель зазначив, що ЄС "думає над сценаріями і потребує глибокого аналізу".

"Будьте певні, саме цим зараз займаються усі розвідки країн-членів", – додав дипломат.

Боррель зауважив, що з приводу того, що відбувалося у Росії, подальших подій і наслідків заколоту залишається дуже багато питань. Він припустив, що очільник Кремля ближчим часом почне боротьбу з людьми всередині системи, у лояльності яких має сумніви.
"Єдина відповідь, яку ми можемо дати на будь-що, що відбувається в Росії – це продовжувати підтримувати Україну", – наголосив високий представник ЄС.

Він додав, що проситиме лідерів продовжити підтримувати фінансування Європейського фонду миру, з якого у тому числі фінансують військову допомогу для України.