Публікації в рубриці “Uncategorized”

Після заколоту в Росії американські посадовці підозрюють, що так звані "червоні лінії" Володимира Путіна є гнучкішими, ніж вважалося раніше, у тому числі щодо питання постачання озброєння Україні. Про це, з посиланням на Politico.
"Американські посадовці підозрюють, що одним з мотивів Путіна для укладення угоди з Пригожиним було уникнення широкомасштабного насильства на території Росії.
Це змусило декого (на Заході - ред.) замислитися над тим, чи можуть вони піти далі і надати Україні смертоноснішу зброю з більшою дальністю дії – в тому числі і F-16.
Вони думають: червона лінія Путіна може бути м'якшою, ніж вважалося раніше, і він може вирішити не йти на ескалацію, побоюючись розширення конфлікту – так вважають двоє людей, знайомих з ходом дискусії. Але вони підкреслили, що жодного рішення ще не прийнято", - відзначає видання.

Держсекретар США Ентоні Блінкен, відповідаючи у вівторок на запитання, чи може хаос у російській армії стимулювати контрнаступ України, заявив: "Я думаю, що є певна можливість".
Однак він додав, що американські чиновники все ще чекають, щоб побачити, як розвиватимуться події.

Як наголошує видання, у короткостроковій перспективі очевидно, що саміт НАТО, який відбудеться через два тижні в Литві, набуде нової актуальності. Блінкен натякнув на "потужний пакет для України", який буде представлений лідерами НАТО у Вільнюсі. Але також можливо, що плани альянсу щодо можливого вступу України можуть змінитися, враховуючи військову слабкість Росії і цілком реальну перспективу громадянської війни на її кордонах.
Президент Eurasia Group Ян Бреммер вважає, що "це все ще висока планка (для потенційного членства України в НАТО), тому що 31 країна (НАТО) має сказати "так".
"Але це допоможе. У Заходу тепер менше причин турбуватися про передбачувані червоні лінії Путіна, і більше причин турбуватися про те, як підготуватися до дестабілізованої, непередбачуваної ситуації в Росії", - відзначає видання.

Як повідомляє Politico, на думку одних аналітиків, "стриманість" Путіна під час угоди з Пригожиним може бути ознакою його раціональності, на думку інших – ослаблений диктатор може стати ще більш божевільним.
Крихкість путінського режиму також змушує деяких американських посадовців детальніше розглядати можливість постпутінської Росії – і ядерного запасу, який може стати ще більш дестабілізуючим фактором для світового порядку.

Європейський Союз готується запропонувати Україні "зобов'язання у сфері безпеки у майбутньому". Лідери блоку прагнуть узгодити довгострокові зобов'язання для Києва на тлі зростаючої нестабільності в Росії. Про це, з посиланням на Financial Times.
За даними видання, обговорення обіцянки, яка включена до проекту підсумків саміту лідерів ЄС у четвер, відбувається на тлі скромного прогресу українського контрнаступу та наслідків невдалого заколоту "Вагнера" в Росії, які спонукають столиці переосмислити, який рівень підтримки потрібен Києву.
Члени ЄС Франція та Німеччина, поряд з Великобританією та США, очолюють зусилля щодо узгодження двосторонніх угод про безпеку, щоб надати Україні довгострокове фінансування, військові поставки, навчання та розвіддані, щоб допомогти їй відобразити повномасштабне вторгнення Росії та захистити її від агресії у майбутньому.
Незважаючи на те, що це далеко не та взаємна оборона, яку принесе членство в НАТО, ці обіцянки покликані забезпечити деякий тимчасовий захід, щоб заспокоїти Київ і вселити у нього впевненість у постійній підтримці Заходу.
Пропонована декларація ЄС, розроблена Францією, спрямована на те, щоб надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії, за словами одного анонімного дипломата, який брав участь в обговореннях.
За словами другого анонімного чиновника, це також розглядається як гарантія того, що блок буде зацікавлений у ширшій безпековій системі, що розробляється для захисту України, і не буде відсторонений альянсом НАТО на чолі зі США. Але це зустріло опір з боку Ірландії, Мальти та Австрії, нейтральних держав блоку, за словами офіційних осіб, поінформованих про обговорення, які хочуть ясності щодо того, що спричинять "зобов'язання".

Проект заяви
У проекті заяви лідерів ЄС, з якою ознайомилася Financial Times, йдеться, що ЄС та його держави-члени "готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов'язання в галузі безпеки перед Україною, що допоможе Україні захищатися у довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та чинити опір дестабілізуючим зусиллям".
У ньому додається, що робота полягатиме в тому, щоб "швидко розглянути умови такого внеску", беручи до уваги "політику безпеки та оборони деяких держав-членів", маючи на увазі нейтральні країни. Текст може бути змінено до прийняття.
Деякі держави-члени заявили, що ідея "зобов'язань" визначена дуже розпливчасто, і запросили більш формальну схему зовнішньополітичного підрозділу ЄС.
"Ми вже досить багато робимо для виконання зобов'язань у галузі безпеки", - сказав анонімний дипломат ЄС, посилаючись на фінансову підтримку блоку Києву та його ініціативи щодо пошуку, виробництва та постачання більшої кількості боєприпасів.

Відповідаючи на питання про зобов'язання щодо безпеки, Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії, сказала, що "кожен окремий союзник" повинен вирішувати, що він може робити.
"Але важливо те, що ми говоримо, що це загальноприйнятий шлях, - сказала Каллас у середу. - Ми працюємо над [формулюванням]. Ми не хочемо порожніх слів".
Саміт ЄС
Дводенний саміт лідерів Європейського Союзу пройде 29-30 червня. Лідери обговорять наслідки перерваного заколоту у Росії. На саміті у Брюсселі вони поговорять з головою НАТО Єнсом Столтенбергом та обговорять, яку роль ЄС може відіграти у зобов'язаннях Заходу щодо зміцнення безпеки України.
Країни НАТО сперечаються про те, що запропонувати Києву на зустрічі лідерів альянсу у Вільнюсі 11-12 липня. У той час як Київ та його найближчі союзники у Східній Європі закликають до конкретних кроків наблизити Україну до членства, західні уряди, такі як США та Німеччина, побоюються будь-яких кроків, які можуть наблизити альянс до війни з Росією.
За словами керівника Офісу президента Андрія Єрмака, Україна очікує запрошення в НАТО з відкритою датою.

Ставлення українців до Китаю та Туреччини погіршується. Третина українців вважають, що Китай – це ворожа країна. Про це, з посиланням на дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Якщо у жовтні минулого року Китай вважали скоріше нейтральною країною (63%), ця оцінка змінилася на більш нейтрально-негативну: 34% оцінили її як ворожу країну, 52% як нейтральну.
Щодо Туреччини збільшилася оцінка її як нейтральної країни: 48% вважають її нейтральною, 40% - дружньою, тоді як торік оцінка її як дружньої країни (51%) була більшою ніж нейтральна (39%).

Ставлення українців до найбільших країн-союзників залишається дуже позитивним: 94% вважають Польщу дружньою країною, 86% вважають дружніми США, 85% - Великобританію.
Ставлення до Німеччини серед українців продовжує покращуватися: відсоток оцінки її як дружньої країни зріс із 65% минулого року до 80%.
Ставлення до Китаю
Нагадаємо, у жовтні 2022 року Китай для українців залишався переважно нейтральною країною. У 2023 році китайський режим висунув так званий "мирний план", який передбачає окупацію Росією захопленої частини території України. Пекін заявляє про підтримку Кремля, а китайський диктатор Сі Цзіньпін приїжджав навесні до Володимира Путіна, на арешт якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер.
До війни Китай був найбільшим торговим партнером України. Нині Україна здебільшого торгує із країнами ЄС.

У ніч з середи на четвер у Франції повторилися протести із заворушеннями через смерть хлопця, якого застрелила поліція під час дорожньої перевірки; протести поширилися на нові міста. Про це, з посиланням на BFMTV.
Заворушення знову повторилися у багатьох містечках столичного регіону, а також розширилися на нові міста – Ніцу, Тулузу, Ліон.
У передмісті Парижа Нантер, де й стався інцидент, учасники заворушень кидалися у поліцію коктейлями Молотова та змусили правоохоронців відійти.
Численні хуліганські підпали зафіксували у містечках департаменту О-де-Сен та в самому Парижі. У департаменті Валь-де-Марн протестувальники з використанням піротехніки атакували охоронців на вході до в’язниці, але всередину потрапити не змогли.

В департаменті Ессон повідомляють про підпалений автобус без пасажирів. В одному з містечок протестувальники увірвалися в приміщення мерії і підпалили його.
Міністр внутрішніх справ Жераль Дарманен каже про 150 затриманих. За його словами, від нападів постраждали також відділки поліції та школи.
Президент Еммануель Макрон вранці назвав невиправданими погроми, що відбувалися протягом ночі, та закликав до спокою. Також він скликав засідання міжвідомчої кризової команди.
Нагадаємо, заворушення спалахнули після того, як вранці у вівторок поліцейські під час рутинної перевірки учасників дорожнього руху застрелили 17-річного хлопця за кермом.
Поліцейський, який стріляв, та його напарник залишаються під вартою.
Попередньої ночі внаслідок заворушень згоріли близько 40 авто і постраждали понад 20 правоохоронців, повідомляли про понад 30 затриманих.

Ізраїль побоюється передавати Україні свою зброю. В Єрусалимі вважають, що їхнє озброєння може потрапити в руки Ірану. Про це, з посиланням на прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху в інтерв'ю The Wall Street Journal.
Глава ізраїльського уряду заявив, що відхилив прохання Вашингтона та Києва щодо постачання озброєння українській армії.
"У нас є побоювання, яких, я думаю, немає у когось із західних союзників України", - сказав ізраїльський прем'єр.

За його словами, Ізраїль побоюється, що зброя може бути захоплена в Україні та передана Ірану. Зокрема, мова йде про систему протиповітряної оборони "Залізний купол", яка була розроблена Ізраїлем спільно з США.
"Якби ця система потрапила в руки Ірану, то мільйони ізраїльтян залишилися б беззахисними та під загрозою", - заявив Нетаньяху.

Також він наголосив, що Ізраїлю потрібна "свобода дій" у Сирії, де його армія (ЦАХАЛ) часто атакує іранські цілі поблизу російських військ.

Позиція Ізраїлю щодо війни
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну влада Ізраїлю заявила про нібито свій нейтралітет. Єрусалим не надав Україні зброю, але й відкрито не підтримав агресію РФ. Також Ізраїль не погодився остаточно виступити посередником.
Проте останнім часом взаємодія Ізраїлю з Росією посилилась. Зокрема, ізраїльський уряд провів два раунди політичних переговорів на високому рівні з МЗС Росії та домовився про дипломатичну місію.
Посол України в Ізраїлі розкритикував відверто проросійську політику уряду Ізраїлю, після чого його викликали в МЗС.

Сполучені Штати та Китай розглядають можливість збільшення комерційних авіарейсів між країнами. Про це повідомив помічник держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихого океану Деніел Крітенбрінк.
Виступаючи на заході Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, Крітенбрінк заявив, що країни домовилися "розглянути можливість поетапного збільшення кількості комерційних рейсів між Сполученими Штатами та Китаєм".
За його словами, до спалаху коронавірусу між США та Китаєм здійснювалося близько 350 рейсів на тиждень, зараз їх лише 24 на тиждень.
"Я думаю, ми можемо зробити краще", - додав він.

За його словами, домовленості було досягнуто під час візиту держсекретаря Ентоні Блінкена до Китаю на початку цього місяця.
Після початку пандемії COVID-19 у 2020 році дві країни обмежили польоти та поїздки, щоб запобігти поширенню хвороби, і авіасполучення не було відновлено повністю.
Критенбрінк заявив, що хотів би дисбаланс у кількості китайських студентів у США та американських студентів у Китаї.
За його словами, зараз у США навчається близько 300 тисяч китайських студентів, тоді як в університетах Китаю здобувають освіту лише 350 американських студентів.

Після спроби держперевороту в РФ "вагнерівців" продовжуються обговорення деталей домовленостей, укладених між засновником цієї ПВК Євгеном Пригожиним та Кремлем за посередництва самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Про це розповіли аналітики Інституту вивчення війни (ISW).
Експерти зазначають, що повідомлення про угоду, укладену за посередництва Лукашенка і спрямовану на припинення збройного повстання найманців Пригожина, дозволяють припустити, що залучені сторони, можливо, досі обговорюють деталі угоди.
Згідно з даними відстеження рейсів від 27 червня, що представила незалежна білоруська моніторингова група The Hajun Project, літак "кухаря Путіна" вилетів з аеродрому Мачулищі в Білорусі у напрямку РФ вилетів до Москви, а потім одразу ж - до Санкт-Петербурга.
Військовий злочинець, колишній російський офіцер і блогер Ігор Гіркін стверджував, що Пригожин повернувся до РФ для переговорів з неназваними російськими офіційними особами та "Вагнерівською командною радою".
При цьому в ISW не можуть незалежно підтвердити, чи дійсно Пригожин повернувся до Росії, а також подробиці передбачуваного візиту. Однак у звіті йдеться, що Пригожин міг ненадовго повернутися, щоб опрацювати додаткові деталі угоди, укладеної Лукашенком.
Російські джерела продовжували спекулювати на специфіці цієї угоди. Так, російський "воєнкор", пов'язаний з "вагнерами", опублікував інтерв'ю з білоруським найманцем цієї ПВК, у якому бойовик заявив, що "Вагнер" відкрив "новий бойовий напрямок" у Білорусі, і що деякі "вагнерівці" будуть "працювати в Росії ", а деякі "працюють у Білорусі".

Російське опозиційне видання "Медуза" з посиланням на джерело в Міноборони РФ заявило, що лише 1000 найманців ПВК "Вагнера" вирушили до Білорусі разом із Пригожиним.
За даними білоруського опозиційного каналу "Бєламова", на супутникових знімках від 27 червня видно будівництво нового військового об'єкта в Осиповичському районі РБ, який не було видно 13 червня. Це дозволяє припустити, що на знімках може бути видно будівництво тренувального табору "вагнерівців" у Білорусі.
При цьому не ясно, чи з'явилося будівництво військового об'єкта до оголошення про угоду Пригожина та Лукашенка 24 червня, і експерти ISW не можуть незалежно підтвердити, чи має цей об'єкт якесь відношення до "вагнерівців".
"Однак широко поширені спекуляції навколо позиції "Вагнера" у Білорусі припускають, що деякі аспекти угоди все ще перебувають у стадії опрацювання", - йдеться у звіті.

Ключові висновки
Російські джерела припустили, що повстання ПВК "Вагнера" здійснює широкий вплив на структуру російського командування. Повідомляється, що 28 червня російська влада заарештувала генерала армії Сергія Суровікіна, що, можливо, вказує на те, що Кремль має намір очистити Міноборони від осіб, які вважаються нелояльними. Кремль, швидше за все, спробує врівноважити бажання пом'якшити широко поширену зневагу до діячів з істеблішменту Міноборони РФ, яке розпалило повстання "вагнерівців", та спробувати позбавити прав тих, хто, можливо, співчував повстанню. Російська Дума розглядає додаткові заходи щодо посилення контролю над інформаційним простором та розвитку самоцензури в широких інтернет-спільнотах. 28 червня Білорусь офіційно ратифікувала угоду про створення спільних російсько-білоруських навчальних центрів у РБ. 28 червня міністр оборони РФ Сергій Шойгу провів телефонну розмову з начальником Генерального штабу Збройних Сил Ісламської Республіки Іран генерал-майором Мохаммадом Багері. За непідтвердженими даними, російська військова поліція нібито затримала командирів "групи Вагнера" у Сирії. Українські війська вели контрнаступальні операції як мінімум на чотирьох ділянках фронту. Російські та українські війська провели наземні атаки в районі Кремінної, Бахмута та на заході Донецької області. У ніч на 27 червня війська РФ завдали удару по об'єктах цивільної інфраструктури Краматорська Донецької області. Російські джерела стверджували, що ЗСУ продовжували контрнаступні операції у західній частині Запорізької області та провели обмежені розвідувальні атаки на східному (лівому) березі Дніпра в районі Антонівського мосту на Херсонщині 27 та 28 червня. Російські джерела повідомили про зусилля РФ щодо роз'яснення умов проходження військової служби. Російська та окупаційна "влада" продовжує зусилля щодо усунення юридичних невідповідностей у рамках приєднання окупованих територій.
Перекидання "вагнерівців" до Білорусі
Після того, як засновник ПВК "Вагнера" Євген Пригожин 24 червня перервав свій "похід на Москву" після розмови з білоруським диктатором Олександром Лукашенком, у Кремлі заявили про те, що ватажок найманців вирушить до Білорусі, і проти нього буде закрито кримінальну справу за фактом перевороту у РФ.
Також стало відомо, що "вагнерівцям" дозволили або підписати контракт із Міноборони РФ, або піти до Білорусі. Пригожин, за словами Лукашенка, вже 27 червня перебував на території РБ.
На цьому тлі в мережі розповсюджують чутки про перекидання "вагнерівців" до Білорусі, але їх уже спростував моніторинговий канал "Беларускі Гаюн".
Натомість ЗМІ вже показали супутникові знімки табору в Білорусі, де можуть розмістити "вагнерівців".

Целью стран Запада сейчас является помощь Украине в обороне от российского вторжения, а не смена путинского режима.
Об этом заявил канцлер Германии Олаф Шольц.
Глава немецкого правительства подчеркнул, что надеятся на свержение режима в России во время бунта основателя частной военной компании "Вагнера" Евгения Пригожина было бы бессмысленно, поскольку не факт, что такой вариант развития событий "был бы лучше".
"Войска "Вагнера" - это военное подразделение, которое действует очень агрессивно по всему миру, и непосредственно в войне России против Украины", - добавил канцлер.

Он также отметил, что неудавшийся мятеж ослабил российского диктатора Владимира Путина.
"Я действительно считаю, что он ослаблен, поскольку это показывает, что в структурах авторитарной власти есть трещины, и он не так прочно сидит в седле, как он всегда утверждает", - рассказал Шольц.

Канцлер уточнил, что пока неясно, заставит ли такая ситуация Россию вывести войска из Украины и начать мирные переговоры.

Причетні до вчорашнього російського ракетного удару по Краматорську, в результаті якого загинули 11 громадян, та ще понад 60 отримали поранення, заслуговують на максимальне покарання.
Про це заявив президент Володимир Зеленський.
Він зазначив, що протягом усього дня продовжувалися роботи на місці російського теракту.
"На жаль, кількість загиблих збільшилась. Російські ракети забрали життя 11 наших людей, серед них - три дитини. Мої співчуття рідним. Травмовані та поранені понад 60 людей", - сказав президент.

Також Зеленський нагадав, що 28 червня співробітники СБУ та поліцейські затримали мешканця Краматорська, який був коригувальником цього ракетного обстрілу із закладу громадського харчування у центрі міста, де в момент удару знаходилася велика кількість відвідувачів.
"Кожен, хто допомагає російським терористам знищувати життя, заслуговує на максимальне покарання. І це стосується не лише якихось там колаборантів. Про них усе ясно. Це люди без людяності", - наголошує глава держави.

Зеленський звернув увагу, що кожен у світі, хто не розуміє, що не можна бути спільником держави-терориста, має за це відповідати перед усім міжнародним співтовариством.
"Корегувальник проходить за статтею про державну зраду. Можливе покарання - включно з довічним. Спільники держави-терориста повинні розглядатися як зрадники людства й людяності", - сказав він.

Більше ніж третина росіян, 35 відсотків, згідно з соціологічним опитуванням компанії Russian Field, скасували б рішення про повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, ухвалене президентом РФ Володимиром Путіним 24 лютого минулого року, якби вони мали таку можливість.
Видання The Moscow Times зазначає, що для таких настроїв це рекордний показник: у перші місяці повномасштабної війни проти рішення воювати з Україною виступали від 26 до 28 відсотків респондентів, у грудні минулого року – 33 відсотки.
Як свідчать дані опитування, частка тих, хто "не скасовував би" рішення вторгнутися в Україну, вперше впала нижче половини від числа опитаних, склавши 49 відсотків.
Згідно з опитуванням, найбільш антивоєнні настрої панують серед молоді віком від 18 до 24 років, а підтримка війни найбільш популярна у чоловіків віком від 45 років.

"Частка прихильників скасування "воєнної операції" у минулому досягла найбільшого, а частка противників – найменшого рівня. Це означає найбільшу неоднозначність думок респондентів із цього питання за весь час спостережень", – кажуть автори дослідження.

Раніше повідомлялося, що, згідно з опитуванням Russian Field, частки тих росіян, які виступають за продовження війни, і тих, хто виступає за перехід до мирних переговорів, практично зрівнялися: 45 і 44% відповідно.
Минулого року в серпні, за даними опитування Russian Field, можливе рішення президента Росії Володимира Путіна розпочати «новий наступ на Київ» підтримали б 60 відсотків росіян, при цьому 65 відсотків респондентів схвалили б і намір президента укласти мирну угоду та припинити війну.
Автори опитування зазначали, що його результати можуть не збігатися з реальною думкою респондентів, оскільки "росіяни бояться говорити на цю тему – збільшились відмови, зменшилася щирість".
Загалом за продовження воєнних дій в Україні тоді висловилася половина опитаних, а за перехід до мирних переговорів – 38 відсотків. Загальний рівень підтримки так званої "спецоперації" (як у Росії називають повномасштабну війну проти України) становив 69%, проти виступали близько чверті респондентів, ще 8% не змогли відповісти.
Copyright © 2023 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий заявив, що рішення Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування населених пунктів, в тому числі Запоріжжя, має бути скасоване.
"Скандальне рішення Національної комісії зі стандартів державної мови щодо перейменування населених пунктів має бути скасовано", — написав Лісовий.
Лісовий вважає, що комісія вийшла за межі своїх повноважень, оскільки питання заборони пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації топонімії, згідно із законом, покладено на інші органи.
Він пояснив, що функціями комісії є формування та оприлюднення переліку населених пунктів, назви яких потребують обов'язкового погодження зі стандартами державної мови та рекомендаціями щодо погодження назв таких сіл, селищ, міст зі стандартами державної мови.

"Виглядає, що члени комісії підійшли до розроблення рекомендацій дуже формально. Є у назві корінь "красн" або "черв"? Ок, перейменувати. А чи є там насправді історичний зв’язок із комуністами, ніхто не вивчав (а це, власне, і не завдання цієї комісії). Тому нині це рішення має бути скасовано і напрацьовано нове – компетентними та уповноваженими органами", — додав міністр.

Служба безпеки зібрала доказову базу на колишнього голову Чабанівської сільради Фастівського району Київщини Олександра Киризлієва. Він виправдовував збройну агресію РФ.
Про це йдеться в заяві СБУ.
Як з'ясували слідчі, чиновник тривалий час очолював місцевий осередок забороненої "Партії регіонів". Він вирізнявся своєю прокремлівською позицією, яку неодноразово оприлюднював серед односельчан.
Незадовго до 24 лютого 2022 року він таємно виїхав до Росії через треті країни. На початку вторгнення РФ Киризлієв обдзвонював своїх підлеглих і закликав їх не вступати до місцевих загонів тероборони та не чинити спротив рашистам.

Колишній чиновник намагався зірвати проведення оборонних заходів на території громади для якнайшвидшого просування російських військ у напрямку Києва. Окрім цього він проводив агітацію серед місцевихв користь підтримки агресора і допомагати окупаційним угрупованням РФ з провізією та розквартируванням на території населеного пункту.
Він також продовжив підривну діяльність на власній сторінці у Facebook, де виправдовував агресивну політику Кремля і називав війну в Україні "внутрішнім громадянським конфліктом".
В СБУ підтвердили факти злочинних дій чиновника. На основі доказів Чабанівська сільрада достроково припинила повноваження Киризлієва як голови та звільнила його із займаної посади.
Йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників, вчинені службовою особою).

Президент Володимир Зеленський зустрівся з головним майстер-сержантом 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура" Валерієм Маркусом, під час якої обговорив реформу сержантського корпусу.

"Обговорили реформу сержантського корпусу, зокрема й забезпечення достойного рівня заробітних плат для сержантів відповідно до їхнього досвіду служби.
Наше військо та всі його складові частини мають бути сучасними й забезпеченими всім необхідним не лише на полі бою", — заявив президент.

Також Зеленський заявив про необхідність впровадження змін, які допомогли б поліпшити службу в українському війську.
Зокрема, йшлося про цифровізацію та запровадження автоматизованих систем обліку, які дадуть змогу витрачати менше часу на паперову роботу й оперативно отримувати потрібну інформацію.
Фото: t.me/V_Zelenskiy_official

Голову Тернопільської облради Михайла Головка, затриманого за отримання хабара, арештували на 60 діб з можливістю внесення застави у 805 тисяч грн.

"Застосувати до підозрюваного Головка Михайла запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави", — заявив під час засідання суддя Олег Ткаченко.

Термін тримання під вартою Головка визначений до 26 серпня включно, сума застави − 805 200 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов’язки:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із Тернополя та Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, указаними в ухвалі суду; здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
Нагадаємо, 26 червня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка на отриманні хабаря. Також повідомлялося, що затримали двох заступників голови Тернопільської ВЦА − Ігоря Дем'янчука і Ігоря Гайдука.
За даними слідства, вони вимагали майже 1,8 млн грн у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів комунальним підприємством Тернопільської облради.

Грузія не приєднується до західних санкцій проти РФ, однак і не дозволяє використовувати свою територію для їхнього обходу.
Про це на пресконференції у Тбілісі заявив спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван.
"Можу сказати те, що заходи, які були вжиті тут (у Грузії – ред.), є дуже надійною гарантією того, що обходу не буде", – зазначив він.
О'Салліван сказав, що Грузія дуже серйозно ставиться до свого зобов'язання не допускати використання своєї території для обходу санкцій.
Раніше глава офісу з координації санкцій Держдепу США Джеймс О'Браєн заявив, що Росія хоче використовувати територію Грузії "для фінансування своєї воєнної машини".
У Грузії відмовляються запроваджувати санкції проти РФ. Як нещодавно заявляв спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі, запровадження його країною санкцій проти РФ означало би ескалацію аж до загрози війни.

Російська влада передала під "попередню опіку" 1 184 дітей, депортованих з окупованих територій України − це втричі більше, ніж окупанти заявляли публічно.
За даними видання "Важные истории", після початку повномасштабного вторгнення Росія депортувала з України від 4,4 до 19,5 тисячі дітей. Частину з них уже віддали під опіку в російські сім'ї.
Наприкінці 2022 року уповноважена з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова заявила, що в сім'ї було влаштовано 380 дітей, вивезених з України. Те саме число вона називала і навесні-влітку 2023 року.
Однак, за даними "Важных историй", переданих у сім'ї дітей може бути щонайменше втричі більше, ніж стверджує Львова-Бєлова.
Згідно зі звітом про діяльність уряду Ростовської області за 2022 рік, під попередню опіку передали 1 184 дитини, які прибули "без законних представників із територій Донбасу та України".
Видання зазначає, що з цього формулювання незрозуміло, який статус у цих дітей. У цю цифру можуть входити діти-сироти, які жили в дитбудинках на окупованих територіях або втратили батьків під час війни. У такому разі Львова-Бєлова занижує дані про українських дітей, відданих на виховання в російські сім'ї.

Також до цієї цифри могли потрапити діти, які виїхали в Росію з іншими родичами (бабусею, тіткою тощо), а їхні батьки залишилися на окупованих територіях.
І тут можуть бути враховані вихованці дитячих закладів, яких масово вивезли до Росії. Над такими дітьми зазвичай опіку оформляє директор закладу.
Також видання зазначає, що, ймовірно, не всі з 1 184 дітей залишилися в Ростовській області, оскільки у звіті Мінпросвіти йдеться про те, що у 2022 році в цьому регіоні під попередню опіку віддали лише 534 дитини. Це може свідчити про те, що решту дітей вивезли в інші регіони.
Міносвіти Ростовської області на запитання "Важных историй" відповідати відмовилося.
Однак видання вивчило відкриті джерела і дані Мінпросвіти та встановило місцезнаходження 290 дітей з України у 23 регіонах Росії.
Найбільше дітей − 47 осіб − перебувають у Новосибірській області. Щонайменше 30 дітей опинилися в сім'ях Московської області, 25 − у Калузькій, 24 - у Нижньогородській. Ще 21 депортована дитина живе в сім'ях Ямало-Ненецького автономного округу, 20 − у Ленінградській області.
В інші регіони вивезли менше ніж 20 дітей.
Також у новинах як регіони, куди вирушили депортовані українські діти, згадувалися Пензенська, Ростовська, Костромська і Новгородська області, але скільки в підсумку туди приїхало дітей − невідомо.
Видання звертає увагу, що, ймовірно, усіх цих дітей віддали в російські сім'ї з квітня по жовтень 2022 року. Бо з листопада новини про масове влаштування депортованих дітей під опіку перестали з'являтися − у ЗМІ потрапляли лише поодинокі випадки.
У жовтні 2022 року Львова-Бєлова стверджувала, що в російські сім'ї планують передати ще приблизно тисячу дітей із так званих "ДНР і ЛНР", але жодних новин про це не було, а чиновниця продовжила повторювати ту саму цифру про 380 українських дітей, які перебувають у сім'ях у Росії.
Раніше "Важные истории" повідомляли, що Росія могла депортувати з України понад 2,5 тисячі сиріт.