Публікації в рубриці “Uncategorized”

Грузія не приєднується до західних санкцій проти РФ, однак і не дозволяє використовувати свою територію для їхнього обходу.
Про це на пресконференції у Тбілісі заявив спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван.
"Можу сказати те, що заходи, які були вжиті тут (у Грузії – ред.), є дуже надійною гарантією того, що обходу не буде", – зазначив він.
О'Салліван сказав, що Грузія дуже серйозно ставиться до свого зобов'язання не допускати використання своєї території для обходу санкцій.
Раніше глава офісу з координації санкцій Держдепу США Джеймс О'Браєн заявив, що Росія хоче використовувати територію Грузії "для фінансування своєї воєнної машини".
У Грузії відмовляються запроваджувати санкції проти РФ. Як нещодавно заявляв спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі, запровадження його країною санкцій проти РФ означало би ескалацію аж до загрози війни.

Російська влада передала під "попередню опіку" 1 184 дітей, депортованих з окупованих територій України − це втричі більше, ніж окупанти заявляли публічно.
За даними видання "Важные истории", після початку повномасштабного вторгнення Росія депортувала з України від 4,4 до 19,5 тисячі дітей. Частину з них уже віддали під опіку в російські сім'ї.
Наприкінці 2022 року уповноважена з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова заявила, що в сім'ї було влаштовано 380 дітей, вивезених з України. Те саме число вона називала і навесні-влітку 2023 року.
Однак, за даними "Важных историй", переданих у сім'ї дітей може бути щонайменше втричі більше, ніж стверджує Львова-Бєлова.
Згідно зі звітом про діяльність уряду Ростовської області за 2022 рік, під попередню опіку передали 1 184 дитини, які прибули "без законних представників із територій Донбасу та України".
Видання зазначає, що з цього формулювання незрозуміло, який статус у цих дітей. У цю цифру можуть входити діти-сироти, які жили в дитбудинках на окупованих територіях або втратили батьків під час війни. У такому разі Львова-Бєлова занижує дані про українських дітей, відданих на виховання в російські сім'ї.

Також до цієї цифри могли потрапити діти, які виїхали в Росію з іншими родичами (бабусею, тіткою тощо), а їхні батьки залишилися на окупованих територіях.
І тут можуть бути враховані вихованці дитячих закладів, яких масово вивезли до Росії. Над такими дітьми зазвичай опіку оформляє директор закладу.
Також видання зазначає, що, ймовірно, не всі з 1 184 дітей залишилися в Ростовській області, оскільки у звіті Мінпросвіти йдеться про те, що у 2022 році в цьому регіоні під попередню опіку віддали лише 534 дитини. Це може свідчити про те, що решту дітей вивезли в інші регіони.
Міносвіти Ростовської області на запитання "Важных историй" відповідати відмовилося.
Однак видання вивчило відкриті джерела і дані Мінпросвіти та встановило місцезнаходження 290 дітей з України у 23 регіонах Росії.
Найбільше дітей − 47 осіб − перебувають у Новосибірській області. Щонайменше 30 дітей опинилися в сім'ях Московської області, 25 − у Калузькій, 24 - у Нижньогородській. Ще 21 депортована дитина живе в сім'ях Ямало-Ненецького автономного округу, 20 − у Ленінградській області.
В інші регіони вивезли менше ніж 20 дітей.
Також у новинах як регіони, куди вирушили депортовані українські діти, згадувалися Пензенська, Ростовська, Костромська і Новгородська області, але скільки в підсумку туди приїхало дітей − невідомо.
Видання звертає увагу, що, ймовірно, усіх цих дітей віддали в російські сім'ї з квітня по жовтень 2022 року. Бо з листопада новини про масове влаштування депортованих дітей під опіку перестали з'являтися − у ЗМІ потрапляли лише поодинокі випадки.
У жовтні 2022 року Львова-Бєлова стверджувала, що в російські сім'ї планують передати ще приблизно тисячу дітей із так званих "ДНР і ЛНР", але жодних новин про це не було, а чиновниця продовжила повторювати ту саму цифру про 380 українських дітей, які перебувають у сім'ях у Росії.
Раніше "Важные истории" повідомляли, що Росія могла депортувати з України понад 2,5 тисячі сиріт.

Найманці російської приватної військової компанії "Вагнер" наразі не беруть участь у бойових діях на території України
Про це заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр в ефірі телемарафону.
"Вагнер" справді не воює наразі. І справді заведені не лише десантно-штурмові війська і професіонали, а й ті, хто, як то кажуть, "не обкатаний цією війною", підрозділи. І вони справді несуть наразі втрати. Але потрібно віддати належне професійності наших військових: стоїть завдання максимально знищувати ворога", — сказала вона.

За її словами, заколот "вагнерівців" жодним чином не вплинув на ситуацію на фронті.
"Але потрібно сказати, що військові, коли планують свої наступальні та оборонні дії, вони враховують фактор, що в РФ розпочалася політична нестабільність, і що в них уже є конкуренція між різними кланами і спецслужбами", — додала Маляр.

Також вона закликала "не плекати жодних ілюзій щодо РФ і не думати, що в них є межі, або що кордони ЄС їх можуть зупинити".
"З урахуванням того, що у них ще ПВК виходять з-під контролю, може бути все, що завгодно", — підкреслила Маляр.

У Польщі ухвалили рішення укріпити кордон з Білоруссю через прибуття до сусідньої країни найманців із російської групи Вагнера.
Про це після засідання Комітету з питань національної безпеки і оборони заявив віцепрем’єр Ярослав Качинський.
Віцепрем'єр Польщі зазначив, що група Вагнера в Білорусі, яка, за оцінками, може налічувати близько восьми тисяч бійців, створює "принаймні потенційно нову" ситуацію.
"Це елемент, який є небезпечним для України, він є потенційно небезпечним і для Литви, і може бути небезпечним для нас. Це може означати нову фазу гібридної війни, набагато складнішу, ніж та, з якою ми стикалися досі. Тому були прийняті рішення, що стосуються зміцнення нашої оборони на східному кордоні", – сказав він.

За словами віцепрем’єра, рішення про укріплення кордону стосується як збільшення сил, які будуть там постійно присутні, так і збільшення кількості різного роду загороджень та укріплень.
"Політика безпеки орієнтована на найтемніші сценарії. І керуючись цим принципом, ми змушені були приймати такі рішення", – додав Качинський.

Міністри закордонних справ двох країн Балтії у вівторок закликали НАТО зміцнити свої східні кордони у відповідь на дислокацію бойовиків приватної військової компанії "Вагнер" в Білорусі.
Білорусь межує з трьома країнами-членами НАТО – Латвією, Литвою і Польщею. Президент останньої, Анджей Дуда, раніше заявив, що передислокація групи Вагнера до Білорусі є дуже негативним сигналом для його країни.

Державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що Китаю все важче підтримувати власну позицію щодо вторгнення Росії в Україну.
За його словами, позиція Китаю щодо війни в Україні "стає все більш складною" для Пекіна.
"Пекіну довелося йти дуже складною лінією з першого дня. З одного боку, шукати способи підтримати Росію - в тому числі дипломатично просуваючи її аргументи, її фальшиві аргументи, по всьому світу. Водночас намагатися здаватися нейтральним і намагатися представити себе якимось миротворцем", - заявив Блінкен.

Він також розповів, що згадував про Росію і її вторгнення під час свого візиту в Пекін минулого тижня. Тоді ж сторони "погодилися, що це те, про що ми повинні продовжувати говорити".
"Може настати момент, якщо з'явиться можливість для справжньої дипломатії і переговорів, коли Китай зможе відіграти позитивну і продуктивну роль. Це все ще, на жаль, я думаю, далеко в майбутньому. Але я думаю, що деякі суперечності між подвійними ролями, які намагається грати Китай, стають все більш і більш очевидними", - зауважив держсекретар.

На його думку, Китай підтримає РФ, бо є "дружнім сусідом та партнером, який координує дії в нову еру.

У період з 21 по 27 червня 2023 року росіяни збільшили кількість ракетних обстрілів України та застосування дронів.
Про це йдеться в повідомленні Міноборони України.
За даними військових, росіяни збільшили кількість ракетних ударів по Україні в 1,6 раза. За останній тиждень було завдано 74 ракетних ударів, якщо брати попередній період - було завдано 46 ударів.
Військові нагадали, що українське небо захищають різні системи ППО, а кожна збита ворожа ракета чи дрон - це десятки та сотні врятованих життів.

Варто зауважити, що в Україні діє заборона на публікації в соціальних мережах:
фото і відео пусків наших ракет протиповітряної оборони; фото і відео позицій наших засобів ППО; свої думки, яка українська зброя де може стояти і які об’єкти прикривати; скільки одиниць техніки бачили чи пусків ракет чули.
Будь-яка інформація може бути використана ворогом для коригування майбутніх ударів.
Инфографика: Military media center

Прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас анонсувала "сюрприз" щодо членства України в НАТО на липневому саміті Альянсу у Вільнюсі.
Про це вона заявила під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.
"Я впевнена, що єдина гарантія безпеки України, яка дійсно працює, – це НАТО. Але я не хочу якось зіпсувати сюрприз саміту у Вільнюсі", - сказала Каллас.

Своєю чергою Столтенберг висловив упевненість у тому, що лідери на зустрічі
"прийдуть до єдиної позиції" щодо приєднання України до НАТО. "Поки що рано передбачати результати саміту. Зараз йдуть консультації, як відбувається завжди щодо важливих рішень, які нам необхідно ухвалити. Але я абсолютно впевнений, що лідери на саміті прийдуть до єдиної позиції щодо того, як відповісти на очікування України щодо членства", - зазначив генсек.

У Державному департаменті вважають, що Росія хоче використовувати територію Грузії "для фінансування своєї воєнної машини".
Про це під час візиту до Тбілісі заявив глава офісу з координації санкцій Держдепу США Джеймс О'Браєн.
"Ми працюємо з кількома сусідами Росії, оскільки знаємо, що росіяни хочуть використати територію Грузії для фінансування та забезпечення своєї воєнної машини", – сказав представник Держдепу.

Він зазначив, що тому США працюють із сусідами Росії та її найбільшими торговельними партнерами, щоб цього не сталося.

"Те, що ми бачили в деяких із цих країн – це спроба посилити свою політику так, щоб Росія меншою мірою могла використовувати їхні території у військових цілях. Ми бачимо це в публічних заявах Туреччини, в Казахстані, а також у хорошій, дуже великій роботі урядових відомств Грузії", – зазначив О'Браєн.

Нагадаємо, 26 червня у Грузію прибули спеціальний представник ЄС з питань санкцій Девід О’Салліван, а також уповноважені посадовці Держдепу США та МЗС Британії, щоб обговорити питання контролю над дотриманням міжнародних санкцій.
Раніше О’Салліван казав, що ЄС, США та Британія досліджують різке зростання експорту у сусідні з Росією країни, оскільки це може бути ознакою того, що у підсумку частина з них опиняються у РФ в обхід санкцій.
У Грузії відмовляються запроваджувати санкції проти РФ. Як нещодавно заявляв спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі, запровадження його країною санкцій проти РФ означало би ескалацію аж до загрози війни.

Російський диктатор Володимир Путін став "абсолютно" ослабленим після спроби заколоту голови ПВК "Вагнера" Євгена Пригожина.
Про це заявив президент США Джо Байден.
Зазначається, що це був найчіткіший коментар голови Білого дому, який намагався обережно коментувати події, які нещодавно стались в Росії, аби не дати привід диктатору знову звинувачувати Захід у власних проблемах.
У своєму першому коментарів, в понеділок, 26 червня, Байден наполягав на тому, що Захід не має жодного відношення до заколоту.

Президент США відзначив, що Путін явно програє війну, а також програє її в себе вдома. Диктатор, за словами Байдена, став вигнанцем у всьому світі. Відповідаючи на питання, чи став Путін слабшим сьогодні, ніж був минулого тижня, голова Білого дому відповів: "Я знаю, що так".
Заколот Пригожина
24 червня, Пригожин, після звинувачення в бік Міністерства оборони Росії щодо удару по тилових позиціях "вагнерівців", заявив про намір "розібратися з беззаконням", зокрема з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу та головою Генштабу Валерієм Герасимовим.
Попри те, що колона з його найманцями вирішила відступити за 200 км від Москви, плани засновник ПВК неабияк налякали Кремль: шляхи були перекриті, озброєні силовики зігнані, а Путін та його еліта - повтікали зі столиці.

Міністр оборони Олексій Резніков заявив, що Україна на липневому саміті НАТО у Вільнюсі очікує отримати гарантії того, що вона буде запрошена приєднатися до Альянсу після завершення війни з Росією, оскільки успішно виконала всі три передумови.
Про це він сказав в інтерв’ю The Guardian.
"У Вільнюсі глави держав і урядів країн-членів НАТО матимуть можливість виправити помилку Бухареста 2008 року і продемонструвати відповідальне лідерство, виправдавши наші очікування. Це покаже Росії, що її вплив має закінчуватися на її кордонах, а подальша агресія лише прискорить крах терористичної держави", - сказав він.

"Ми реалісти і не вимагаємо неможливого. Тому наші очікування від Вільнюського саміту НАТО дуже реалістичні: отримати гарантію запрошення до НАТО після перемоги України у війні. Ми готові негайно підписати протокол про вступ, щоб розпочати процедуру ратифікації та остаточного приєднання", - наголосив Резніков.

Він зазначив, що трьома ключовими передумовами членства в НАТО є оперативна сумісність з силами Альянсу, прозора система закупівель і цивільний контроль над збройними силами.
"На сьогодні Україна успішно виконала всі три передумови", - сказав міністр.

За його словами, зміцнення східного флангу НАТО в інтересах Альянсу, оскільки Росія залишатиметься загрозою в осяжному майбутньому.
"З огляду на агресивну позицію Росії, яка не зміниться найближчим часом, в інтересах НАТО посилити і зміцнити свій східний фланг. Сьогодні Україна вже слугує захисним щитом для східноєвропейських членів НАТО. Якщо цей щит дасть тріщину, наступними жертвами російської агресії можуть стати країни Балтії, Польща, Угорщина чи Словаччина", - підкреслив Резніков.
Він наголосив, що не має жодних сумнівів, що в інтересах НАТО, щоб бойовий досвід України (з використанням стандартних систем озброєнь НАТО проти російської армії) був повністю доступний країнам НАТО.

Резніков наголосив, що українці добре усвідомлюють слабку позицію, в якій Україна опинилася після підписання Будапештського меморандуму 1994 року, згідно з яким країна відмовилася від свого ядерного арсеналу в обмін на зобов'язання США, Росії та Великої Британії поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України.
"Важливо, що сьогодні підтримка українським народом нашого членства в НАТО знаходиться на історично безпрецедентному рівні - рекордно високих 83%. Не в останню чергу тому, що з 2014 року ми на власні очі побачили руйнівний вплив провалу Будапештського меморандуму", - сказав він.

Саме тому, за словами глави МОУ, членство України в НАТО сприймається переважною більшістю українців як єдино можлива ефективна форма гарантій безпеки для мирного майбутнього. "І саме тому членство України в Альянсі, як і наша територіальна цілісність, не підлягають обговоренню", - резюмував він.

Президент Литви Гітанас Науседа розповів, що замовлені його країною пускові установки ЗРК NASAMS прибудуть до України приблизно за три місяці.
Після того, як Литва оголосила про рішення купити для України дві пускові установки NASAMS, Науседа заявив, що це вдалося зробити без шкоди для національної безпеки.
"Ми раді, що змогли це зробити без шкоди для власної безпеки, іншими словами, всі системи NASAMS, які були в Литві, залишаться на місці", – сказав литовський президент.

Установки, які Литва купує у норвезької компанії Kongsberg за 9,8 млн євро, повинні надійти в Україну протягом трьох місяців.
"Це має бути кінець вересня, початок жовтня", – сказав Науседа.

Минулого року президент України Володимир Зеленський звернувся до Литви з проханням передати системи протиповітряної оборони середньої дальності NASAMS. Однак Державна рада оборони тоді вирішила не передавати системи, отримані у 2020 році, посилаючись на власні оборонні потреби Литви.
Міністерство національної оборони Литви також оголосило в середу, що Міністерство оборони Норвегії зробить додатковий внесок, передавши допоміжне обладнання для систем запуску ракет NASAMS.
Як повідомлялося, Гітанас Науседа очікує президента України Володимира Зеленського з першою леді на саміті НАТО і буде дуже здивований, якщо цього не станеться.

На липневому саміті у Вільнюсі Україна очікує отримати модальність щодо майбутнього в НАТО та гарантії безпеки до членства в Альянсі.
Про це заявив президент України Володимира Зеленського на спільній пресконференції з президентами Польщі та Литви.
"Якщо Альянс хоче бути потужним і не бачить своє існування без України, це справедливо, що ми хочемо отримати хоча б хоч якусь модальність нашого майбутнього в НАТО, якісь конкретні речі. Ми про такі конкретні речі й просимо", - сказав Зеленський.

Він зазначив, що мова не йде про сьогоднішнє членство, адже Україна розуміє, що під час війни не може вступити до Альянсу.

"Ще раз підкреслюю: ми адекватна держава і розуміємо, що у час війни ми не можемо бути членами НАТО, але ми повинні бути впевнені, що після війни ми будемо. І саме такий сигнал ми хочемо отримати, що після війни Україна буде членом НАТО", - наголосив президент.

Третім сигналом, за словами Зеленського, є надання Україні гарантії безпеки до вступу до Альянсу.
"А що робити, поки ми не в НАТО? Нас підтримують інші держави й ми б хотіли третій сигнал на саміті НАТО, що Україна отримає гарантії безпеки, але не замість НАТО, а на той час, поки ми ще не в Альянсі", - сказав президент.

Міністерство закордонних справ Китаю відреагувало на заяву свого посла при ЄС Фу Цун, який не виключив підтримки Пекіном прагнення України відновити територіальну цілісність, повернувшись до кордонів станом на 1991 рік.
Про це під час пресконференції заявила речниця МЗС КНР Мао Нін.
Вона зазначила, що позиція Китаю щодо України "є послідовною і чіткою".
"Ми вважаємо, що всі сторони повинні працювати над створенням сприятливих умов для політичного врегулювання кризи шляхом діалогу і переговорів", – сказала речниця китайського МЗС.

Нагадаємо, напередодні китайський посол при Європейському Союзі Фу Цун заявив, що не виключає підтримки Пекіном прагнення України відновити територіальну цілісність, повернувшись до кордонів станом на 1991 рік.
Коли китайського дипломата запитали про підтримку цілей України, зокрема повернення окупованих Росією українських територій, він відповів: "Не бачу причин, чому ні".
Водночас у квітні посол Китаю у Франції Лу Шає заявив, що колишні радянські країни "не мають ефективного статусу в міжнародному праві", оскільки немає міжнародної угоди, яка б матеріалізувала їхній статус суверенної країни.

Президент Володимир Зеленський переконаний, що контингент ПВК "Вагнер" у Білорусі буде незначним, оскільки більше як 20 тисяч «вагнерівців» уже знищено українськими силами оборони.
Про це він заявив під час спільної з президентами Польщі Анджеєм Дудою та Литви Гітанасом Науседою пресконференції у Києві.
"Вагнерівці" є на тимчасово окупованій території України. Вони є і були на Луганщині, це правда. Багато з них знищили наші Збройні сили, сили оборони і безпеки – понад 20 тисяч їх було знищено. Тому ту кількість, яка пішла, скажімо так у позитивному сенсі, пішла на Москву, порівнювати з тим, скільки їх було в нас, неможливо. Тому я не можу сказати, наскільки вони будуть комусь загрожувати на території Білорусі, тому що вважаю, що контингент цей буде не дуже великий", - сказав Зеленський.

Президент також запевнив, що українська армія вважає, що ситуація на півночі нашої держави попри присутність "вагнерівців" у Білорусі незмінна і контрольована.
Він також підкреслив, що в Україні у "вагнерівців" точно не буде такого шляху, який вони пройшли в Росії під час бунту Євгена Пригожина, оскільки українське військо потужне і сучасне не на словах.
Водночас Зеленський висловив переконання, що на саміті НАТО у Вільнюсі мають прозвучати чіткі безпекові меседжі від Альянсу для Польщі і Литви, які також межують з Білоруссю.

Ватажок бойовиків ПВК Вагнер Євген Пригожин планував захопити військове керівництво Росії під час заколоту.
Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на західних офіційних осіб.
За даними видання, спочатку Пригожин мав намір захопити міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова. За даними неназваних джерел, ФСБ дізналася про план за два дні до того, як його мали виконати.
Західні спецслужби дізналися про плани Пригожина, проаналізувавши перехоплені електронні повідомлення та супутникові знімки, повідомив чиновник, обізнаний із цим питанням. На думку західних офіційних осіб, початковий план мав хороші шанси на успіх, але зазнав невдачі після витоку інформації про змову, що змусило Пригожина діяти за альтернативним планом.

Згідно з даними західної розвідки, змова Пригожина ґрунтувалася на його впевненості в тому, що частина російських збройних сил приєднається до повстання та піде проти своїх власних командирів.
За даними західної розвідки, підготовка Пригожина до заколоту передбачала накопичення великої кількості боєприпасів, пального та військової техніки, включно з танками, бронемашинами та сучасними мобільними засобами ППО, за кілька днів до атаки. Розвідка вважає, що війська ПВК із легкістю взяли Ростов-на-Дону, в якому розташований великий військовий аеропорт, оскільки деякі командири регулярних військ могли бути частиною змови.
Також, за даними західної розвідки, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував прийняти ПВК Вагнера у своїй країні, почасти для того, щоб зміцнити власну безпеку від можливого посягання з боку Росії. Путін давно прагне поглинути Білорусь, йдеться в матеріалі. Розміщення військ ПВК у Білорусі має слугувати гарантією особистої безпеки Лукашенка, додали джерела.

Уряд Швейцарії не дозволив реекспорт майже сотні танків Leopard 1, які після модернізації у Німеччині мали передати Україні.
Федеральна рада Швейцарії 28 червня відхилила запит компанії Ruag SA щодо 96 танків Leopard 1 A5 на підставі законодавства про нейтралітет.
Зазначені танки зараз зберігаються в Італії в небоєздатному стані. Їх планували перевезти до Німеччини для модернізації, а після того передати Україні як військову допомогу.
"Федеральна рада дійшла висновку, що продаж 96 танків не можливий у зв’язку з положеннями чинного законодавства. Зокрема, такий продаж суперечив би закону про засоби військового призначення і означав би зміну швейцарської політики нейтралітету", – пояснили у заяві.

В середині червня Національні збори – нижня палата парламенту – підтримала дозвіл продати Німеччині 25 із 96 списаних бойових танків Leopard 2 попри суворі експортні обмеження.
Минулого тижня Швейцарія анонсувала пакет гуманітарної допомоги вартістю 1,2 мільйона швейцарських франків (1,22 мільйона євро) для розмінування в Україні.
Швейцарію критикують за те, що вона забороняє іншим державам передавати Києву вироблену в неї зброю з міркувань нейтралітету. Йдеться зокрема про Німеччину, яка не може постачати Україні боєприпаси до самохідних установок Gepard.