Публікації в рубриці “Uncategorized”

Двопартійна група американських законодавців звернулась із листом до адміністрації президента США Джо Байдена, закликаючи її схвалити надання Україні касетних боєприпасів для ефективнішого прориву оборонних ліній РФ.
Про це пише Foreign Policy.
У листі, надісланому в п'ятницю Байдену, конгресмени Джо Вілсон, Стів Коен і Вікторія Спартц закликали Білий дім надіслати Україні так звані вдосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення (DPICM) для допомоги в її контрнаступі.
"Передача DPICM Україні дає можливість надати українським Збройним Силам потужний потенціал для використання проти російської армії та найманців. Тож застосуймо їхній невикористаний величезний арсенал для перемоги України та відновлення миру в Європі", – пишуть законодавці.

Вони також вказують, що касетні боєприпаси були розроблені у США в часи "холодної війни" саме для "протидії чисельній і матеріальній перевазі Росії".
"І тепер вони можуть бути використані за призначенням в обороні України – і в обороні Європи, і, зрештою, в національній безпеці США", – додають конгресмени.

Касетні боєприпаси зазвичай випускають велику кількість дрібних елементів, які можуть уражати і вбивати цивільне населення. Також у цих боєприпасів порівно високий відсоток нерозривання, через що вони становлять небезпеку протягом багатьох років після завершення конфлікту.
У 2008 році понад 120 країн ухвалили договір про заборону виробництва, використання й накопичення касетних боєприпасів. Сполучені Штати, Росія та Україна відмовилися приєднатися до нього.

Комітет з питань безпеки та оборони Верховної ради рекомендував ухвалити законопроєкт №9342 про доплати військовим.
Про це заявив нардеп Ярослав Железняк.
Цей законопроєкт розробили замість гучної поправки про доплати військовим у розмірі 30 тисяч гривень.
Железняк розповів, що з першого читання збережені такі норми:
Основна задача законопроєкту - військовим щомісячно виплачується додаткова винагорода у 30-100 тисяч гривень. Доплата виплачується на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабміном, тобто як зараз - пропорційно часу виконання бойових завдань. Доплати строковикам лишили на рівні 6 тисяч гривень на місяць, курсантам - 2350 гривень.
Окрім того, законопроєкт передбачає відпустки для військових - до 30 днів щорічна та до 10 днів за сімейними обставинами. Для курсантів - до 10 днів зимової та до 20 днів літньої.

У тексті наголошується, що до участі у веденні бойових дій не допускаються військові з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, які не пройшли курс базової військової підготовки.
Мінімальний термін проходження базової військової підготовки - не менше одного місяця.
Що змінилося у порівнянні з першим читанням:
Для поранених, які визнані непридатними до військової служби та зараховані у розпорядження відповідних командирів передбачено два місяці виплат за останньою займаною посадою, з 3-го місяця до закінчення розпорядження - додаткова виплата 20100 гривень. Загиблим внаслідок поранення передбачена одноразова виплата у розмірі 100 тисяч гривень. Тяжко пораненим на лікуванні, полоненим та зниклим безвісти щомісячна додаткова винагорода у 100 тисяч гривень. Мінімальний поріг доплати для інструкторів - 15 тисяч гривень. Щорічна відпустка строковикам збільшилася з 10 до 30 днів. Безперервна відпустка на лікування - не більше 4 місяців.
Законопроєкт має бути розглянутий в парламенті на наступних пленарних засіданнях.

Доплати військовим
Після початку повномасштабної війни в Україні виплачували додаткову грошову винагороду військовим, які не беруть участь у бойових діях, у розмірі 30 тисяч гривень. Проте з 1 лютого 2023 року такі щомісячні виплати скасували.
10 квітня Рада підтримала повернення надбавки військовим, поліцейським, службі цивільного захисту, у розмірі 30 тисяч гривень. При цьому рішення ускладнило переговори з МВФ, оскільки суперечить зобов’язанням української влади.
Закон про повернення доплат усім військовим в розмірі 30 тисяч гривень не подали на підпис президенту Володимиру Зеленському. Замість цього в Раді створили робочу групу для розв'язання цих питань.

Євросоюз погодив новий механізм, що має на меті стимулювати оборонну промисловість та допомогти країнам модернізувати озброєння. Про це повідомили у пресслужбі Європарламенту.
Ввечері у вівторок Європарламент і Рада ЄС досягли згоди щодо нових правил з метою стимулювати країни ЄС до спільних оборонних закупівель та підтримати європейський оборонпром.
Новий короткостроковий інструмент зі скороченою назвою EDIRPA допоможе країнам закривати найбільш термінові оборонні потреби на тлі інтенсивної допомоги Україні, а також має підвищити ефективність і конкурентність європейських виробників.
Європарламент і Рада ЄС домовилися про бюджет на 300 млн євро для фінансування цього інструмента. ЄС вноситиме до 20% на кожну закупівлю від очікуваної вартості контракту про спільну закупівлю – для кожного консорціуму країн-членів та асоційованих країн.

Аби скористатися цими коштами, компанії з контрактами на спільну закупівлю мають базуватися у ЄС або асоційованих країнах (у тому числі країнах Європейської асоціації вільної торгівлі, тобто включаючи Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію).
Країни, які спільно купуватимуть товари військового призначення, також зможуть домовитися купувати їх спільно з Україною та Молдовою.
"Якщо варварська війна РФ проти України чогось нас навчила, то це того, що зараз ми не готові захищати себе. Не можна далі ігнорувати це, ми маємо спільно виправляти ситуацію, і мали би зайнятися цим набагато раніше. Ця угода, попри доволі скромний бюджет, є важливим кроком до реальної спільної безпекової та оборонної політики ЄС", – зазначив доповідач від комітету із закордонних справ та безпеки Міхаель Галер.

Неформальна домовленість започатковує роботу над законодавчим актом, на основі якого інструмент створять і запустять.
EDIRPA стане доповненням до Європейського фонду миру, з якого зараз фінансують у тому числі військову допомогу країн-членів для України.