Публікації в рубриці “Uncategorized”

Президент США Джо Байден доручив своїй Адміністрації провести перемовини з Російською Федерацією у питанні щодо можливого випробування ядерної зброї у космосі.
Про це заявив координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі на брифінгу.
За його словами, загроза національній безпеці США, про яку раніше повідомлялось у ЗМІ, це можливі випробування ядерної зброї Росією у космосі.
"Ми не говоримо про зброю, яка може бути використана для нападу на людей або для фізичного знищення тут, на землі", - сказав Кірбі.

Водночас президент Байден доручив налагодити дипломатичну взаємодію з Росією та іншими союзниками. Кірбі зауважив, що США та союзники серйозно ставляться до загрози від РФ.
"Ми дуже серйозно ставимося до цієї потенційної загрози. Розвідка США "має серйозні побоювання щодо широкого розсекречення цих розвідувальних даних", - заявив він.

Він вважає, що нова антисупутникова зброя РФ може мати вплив на землю.
Що передувало
Радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван розповів про загрозу національній безпеці, однак ширший брифінг відбудеться завтра.
А CNN писало, що голова комітету Палати представників з розвідки Майк Тернер надав розвіддані про серйозну загрозу національній безпеці всім членам Конгресу для вивчення. Це може бути пов'язано з Росією.
Вчора видання ABC News повідомило, що РФ хоче розмістити ядерну зброю в космосі, саме тому голова комітету Палати представників з розвідки Майк Тернер надав розвіддані про серйозну загрозу національній безпеці США.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі заявив про ризик захоплення міста Авдіївка Донецької області російськими силами через відсутність достатньої кількості зброї в українських оборонців.
Про це Кірбі сказав на брифінгу в Білому домі 15 лютого.
Представник Білого дому заявив про "неймовірно інтенсивні бої" на сході України, виокремивши Авдіївку.
"На жаль, ми отримуємо повідомлення від українців, що ситуація там критична. Оскільки росіяни продовжують щодня тиснути на українські позиції, є загроза, що Авдіївка перейде під російський контроль", – додав він.

За словами Кірбі, значною мірою це пояснюється нестачею артилерійських снарядів в України та перевагою Росії в живій силі.
"І оскільки Конгрес досі не ухвалив додатковий законопроект, ми не змогли надати Україні артилерійські снаряди, яких вона відчайдушно потребує, щоб зірвати ці російські атаки. Зараз російські війська досягли українських окопів, фактично в Авдіївці, і починають пригнічувати українську оборону", – наголосив представник Ради нацбезпеки США.

Він закликав Палату представників якнайшвидше схвалити додаткове фінансування для України, бо в іншому випадку "те, що зараз відбувається в Авдіївці, цілком може статися і в інших місцях на фронті".
Українська армія вже кілька місяців тримає оборону Авдіївки від дедалі сильнішого натиску окупантів. Останніми днями становище погіршується і, за деякими повідомленнями, українським силам може навіть загрожувати оточення в місті.

Президент України Володимир Зеленський 15 лютого записав звернення з потяга та повідомив, що провів напередодні закордонного відрядження низку нарад: щодо безпекової архітектури та прикордонної ситуації з Польщею.
Про це говорить звернення Зеленського.

"Друге – провів сьогодні кілька підготовчих нарад перед нашою міжнародною активністю. Зараз якраз на шляху.
Заплановані вагомі зустрічі з партнерами. Нові угоди. Робимо все, щоб вони стали сильними для України, і, впевнений, саме так і буде. Створюємо для нашої держави нову безпекову архітектуру, яка допомагатиме не просто тут і зараз, а реально довгостроково. І це те, чого в України ніколи не було, хоча було потрібним завжди".
Також президент провів нараду щодо прикордонної ситуації з Польщею, доручив прем’єр-міністру України терміново переговорити з польським колегою.

"Ми в Україні сприймаємо як очевидне порушення принципів солідарності те, що відбувалося й триває щодо наших громадян та українських вантажів. Українське зерно на асфальті – це не просто кілька драматичних кадрів.
Це свідчення того, як емоції можуть ставати небезпечними. Ми маємо попри все захищати добросусідство та солідарність, які змінюють історію всієї Європи на краще".
Зеленський зазначив, що Україна разом із Польщею має визначити спільне ставлення, зокрема, до імпорту російського зерна та іншого імпорту з Росії на територію країн Європи, щоб захистити наші суспільства і, зокрема, фермерів – і українських, і польських.

Створення спільного центру навчання України та НАТО допоможе розробляти нові технологічні підходи та підготовку до майбутніх загроз.
Про це написав міністр оборони України Рустем Умєров, повідомляє його Twitter та Telegram-канал Міноборони.
"Україна і НАТО пліч-о-пліч удосконалюватимуть систему підготовки кадрів", - написав Умєров.

На його думку, створення такого центру є одним з головних досягнень другого засідання Ради Україна - НАТО на рівні міністрів оборони.

"Для нас JATEC - це розробка нових технологічних підходів до підготовки до майбутніх загроз. Я хотів би висловити глибоку вдячність усім, хто брав участь у підготовці, особливо Міжнародному секретаріату НАТО, Польщі та Німеччині", - заявив міністр.

Умєров зауважив, що Україна та країни НАТО повинні зосередитися на розбудові довгострокового оборонного потенціалу та стійкого ОПК.
"Міністерство оборони України прагне створити механізми, які зблизять партнерів з оборонної промисловості країн-членів Альянсу та України. Ми готові до створення спільних підприємств, спільного інвестування, локалізації виробництва, масштабування виробництва в оборонному секторі", - сказав він.

Він зауважив, що саміт НАТО у Вашингтоні має стати платформою для нових рішучих кроків, які наблизять Україну до членства в Альянсі.
Водночас союзники наголосили на необхідності забезпечити стале та своєчасне надання Україні всієї необхідної допомоги та на важливості посилення спроможностей оборонних індустрій держав-членів НАТО. Низка держав також оголосили про готовність вже у найближчому майбутньому укласти з Україною двосторонні безпекові домовленості.
Нагадаємо, раніше генсекретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО вирішило відкрити в польському Бидгощі спільний навчальний центр, де українські військові навчатимуться і тренуватимуться разом із військовослужбовцями Альянсу.
Навчання НАТО
У першій половині 2024 року НАТО проводить серію навчань під загальною кодовою назвою Steadfast Defender-24. Польща стане однією з приймаючих країн і розмістить на своїй території значну кількість солдатів і техніки союзників.
У рамках Steadfast Defender-24 відбудуться польські національні навчання за участю збройних сил інших країн під назвою Dragon-24.
Як наголошують у польському генштабі, такі навчання є оборонними та не спрямовані проти будь-якої країни.

Німеччина вже почала постачання Україні короткострокового пакета військової допомоги на суму 100 мільйонів євро, до складу якої входять транспортна техніка й снаряди для безпілотників.
Про це в Брюсселі заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у межах засідання у форматі "Рамштайн", його цитує пресслужба Міноборони ФРН 15 лютого.
За словами Пісторіуса, про пакет допомоги оголосив генеральний інспектор Бундесверу генерал Карстена Броєр під час візиту до України минулого тижня, де він зустрівся з головнокомандувачем Збройних Сил України Олександром Сирським.
До пакета, серед іншого, входять протимінні машини із захистом від засідок (MRV), бомби для озброєння малих безпілотників, 77 ваговозів MULTI 1A1, медичне обладання і комплекти запчастин для різних систем озброєння.
"Це озброєння вже надійшло або найближчим часом надійде до Збройних сил України. За словами міністра, постачання та ремонт стануть ще більш важливими, ніж раніше, на третьому році війни", – йдеться в пресрелізі Міноборони Німеччини.

Також Пісторіус нагадав, що Німеччина за останні дні вже передала Україні додаткові 155-міліметрові боєприпаси, танки для розмінування, інженерну техніку та розвідувальні безпілотники.
Крім того, міністри оборони Німеччини та Франції 14 лютого підписали угоду про створення "коаліції спроможностей" для розбудови протиповітряної оборони України.
Раніше міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що керівництво Росії не має сподіватися, що західна підтримка України починає слабшати.

Азербайджан планує військові дії на кордоні з перспективою перетворення ескалації у повномасштабну війну проти Вірменії.
Про це повідомляє Radio France internationale, яке цитує прем'єр-міністра Вірменії Ніколу Пашиняна.
"Наш аналіз показує, що Азербайджан хоче розпочати військові дії на деяких ділянках кордону з перспективою перетворення військової ескалації на повномасштабну війну проти Вірменії... Цей намір прочитується у всіх заявах і діях Азербайджану", - заявив Пашинян під час засідання уряду.

Як пише видання, Єреван стурбований тим, що Азербайджан, підбадьорений успіхом у Карабасі, може вторгнутись на територію Вірменії, щоб створити сухопутний міст до ексклава Нахічевань.
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном
19 вересня 2023 року Азербайджан оголосив про початок "антитерористичних заходів локального характеру" у Нагірному Карабаху. У регіоні розпочалася операція азербайджанської армії. Вірменія відмовилася перекидати свою армію на територію регіону. Глава вірменського уряду визнав площу Азербайджану в 86,6 тисячі кв. км, що включає Нагірний Карабах. Проте мирна угода між Вірменією та Азербайджаном досі не була укладено.
Вже в січні 2024 року президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що країни створили основні умови для підписання мирного договору.
Втім, вже 13 лютого Вірменія та Азербайджан звинуватили одне одного в завданні ударів. Вірменська сторона має поранених.

Президент Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію медичного канабісу. Документ регулює обіг канабісу в медичній, промисловій і науковій діяльності
Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради.
Вказано, що 13 лютого "Закон про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни" було повернуто з підписом президента.
Тепер закон набуде чинності через пів року після його оприлюднення.
Нагадаємо:
13 липня 2023 року Верховна Рада підтримала законопроєкт про легалізацію медичного канабісу у першому читанні, а 21 грудня 2023 року – у другому.
Вже 22 грудня фракція Батьківщина заблокувала підписання законопроєкту. Однак 16 січня парламент розблокував його підписання, відхиливши постанову Батьківщини.

Міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Чеслав Секерський заявив, що переговори з Україною щодо умов експорту деякої агропродукції перебувають на завершальній стадії.
Про це Секерський сказав у четвер, його слова наводить видання Wprost.
У Міністерстві сільського господарства і розвитку села Польщі у четвер відбулася зустріч керівництва міністерства з фермерами, які протестують по всій країні.
Після переговорів глава міністерства Чеслав Секерський сказав, що переговори з Україною щодо ввезення агропродукції тривають.
"Ми ведемо переговори про двосторонню угоду з Україною, щоб встановити певні принципи на цей період, які б визначали розмір квот на окремі товари, які можуть потрапити на польський ринок, щоб не вплинути на стабільність окремих ринків", - сказав Секерський.

Він додав, що переговори перебувають на фінальній стадії і до кінця березня все має бути узгоджено, включаючи встановлення принципів, обсягів і квот.
"Україна не йде на це добровільно, але ми усвідомлюємо, що надмірний наплив товарів порушить ринок. Існують певні запобіжники, які ми хочемо запровадити, щоб Україна могла експортувати.
В основному ми хочемо, щоб ЄС підтримав фінансування транспорту, українського експорту в ті частини світу, де є потреба в цьому продовольстві, але в той же час ми також усвідомлюємо, що це не може бути за рахунок європейських фермерів, в основному з країн, що межують з Україною", – сказав польський міністр.

Нагадаємо, на кінець березня у Варшаві заплановане спільне засідання урядів України та Польщі.
Між тим, у четвер 15 лютого глава уряду Денис Шмигаль у телефонній розмові з главою уряду Польщі Дональдом Туском обговорив ситуацію на кордоні, де польські фермери влаштували блокаду українських вантажівок.

Аналітики Північноатлантичного альянсу вважають нереальним перехід російської армії до наступу в Україні.
Про це заявив журналістам у Брюсселі високопосадовець НАТО, що спілкувався на умовах анонімності.
За словами джерела, НАТО не бачить ані здатності, ані підготовки до нападу з боку РФ.
"Хай якою є тактична ситуація зараз, видається малоймовірним, що Росія навесні зможе розпочати значну наступальну операцію", – заявив представник керівництва Альянсу.

Ключовою умовою для значного наступу РФ в Альянсу вважають проведення мобілізації, у обсягах, суттєво вищих за нинішні, а цей процес потребує часу і наразі не запущений.
"Для того, щоби підтримувати серйозний наступ, Росії знадобилося би провести хвилю мобілізації. Але Путін не хоче цього робити дорогою до виборів. І хоча прихована мобілізація відбувається, ми це бачимо, але вона не дозволить розпочати справді серйозний наступ протягом весни", – переконаний посадовець.

Представник НАТО наголосив, що це не суперечить активізації бойових дій на окремих ділянках фронту – на думку НАТО, РФ свідомо обрала саме такий шлях.
"Буде фокус на символічних невеликих операціях на кшталт того, що відбувається у Авдіївці, але стратегічного наступу ми не чекаємо", – підкреслив він.

У НАТО, утім, не мають інформації, чи не розпочнеться мобілізація після виборів, що свідчитиме про початок підготовки до подальших дій.
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель раніше заявив, що після президентських "виборів" у березні Росія може почати ще один великий наступ в Україні.
Як повідомляла ЄП, найгарячішою темою зустрічі міністрів оборони НАТО стала ситуація після заяв Дональда Трампа. Дивіться пояснення у відео "Трамп проти НАТО, але це збільшує допомогу ЗСУ".
Крім того, за підсумками зустрічі у Брюсселі Члени НАТО зобов’язалися поставити ЗСУ мільйон дронів. Також стало відомо, що НАТО та Україна створюють спільний навчальний центр у Польщі.

Україна в майбутньому хоче купувати турецькі винищувачі п'ятого покоління KAAN і вже знає де їх використовувати.
Про це заявив посол України в Туреччині Василь Боднар, повідомляє CNN Türk.
Україна працює над двигуном для літака
Посол повідомив, що це не нова ідея, переговори почалися ще до війни. В Україні є кілька компаній із різним досвідом у проєктуванні двигунів.
Також Боднар уточнив, що є свого роду консорціум українських компаній, який конкурує за цей двигун з іншими міжнародними та вітчизняними виробниками.
"Однак в України є досвід і хороший партнерський лейбл, і ми можемо швидко виробити техніку з тими характеристиками, які так необхідні для цього літака. Створення такого проєкту також принесе значну користь турецькій стороні. Бо мати власне виробництво, що базується на нових технологіях, - це прогрес не лише у зміцненні безпеки та оборони, а й у конкурентоспроможності на ринках", - сказав посол.

Україна хоче в майбутньому купити ці літаки
Боднар додав, що у KAAN є повний потенціал, щоб конкурувати з F-35 і F-22, і це історія майбутнього.
"Отже, як ми вже говорили, якщо нам вдасться домогтися успіху і запобігти впливу третіх сторін як на Сході, так і на Заході, ми будемо одними з найсильніших у регіоні", - додав він.

Також журналіст уточнив, чи буде Україна купувати KAAN у майбутньому. Посол відповів, що Україна не тільки купить, а й користуватиметься ним.
"Ми також знаємо, де його використовувати", - підсумував він.

KAAN
Турецький проект винищувача п'ятого покоління, що розробляється держкомпанією аерокосмічної індустрії Türk Havacılık ve Uzay Sanayii.
Три можливих варіанти дизайну були представлені в травні 2013 року на Міжнародній оборонній виставці IDEF-2013 у Стамбулі. Вартість програми може обійтися в 10 мільярдів доларів.
Туреччина та її ставлення до війни РФ проти України
Туреччина від самого початку вторгнення РФ в Україну займає неоднозначну позицію. З одного боку країна заявляє про свою підтримку територіальної цілісності України, з іншого - Туреччина вирішила не приєднуватися до санкцій і періодично веде офіційний діалог із Кремлем.
У серпні 2022 року повідомлялось, що турецький уряд поставив 50 протимінних бронеавтомобілів Kirpi для українських військових.
Також у жовтні стало відомо, що турецький приватний виробник зброї Canik поставляє в Україну сотні великокаліберних кулеметів, які можна комбінувати з бронетехнікою.

Експрезидент США Дональд Трамп прокоментував заяву глави Кремля Владіміра Путіна про те, що він хотів би перемоги Джо Байдена на виборах президента США. Про це Трамп заявив на мітингу у Південній Кароліні.
За словами колишнього президента США, ці слова Путіна стали для нього "компліментом".
"Президент Росії Путін щойно зробив мені великий комплімент. Він щойно сказав, що волів би бачити президентом Джо Байдена, а не Трампа. Ось це комплімент. Багато людей сказали: "О, Боже, це дуже погано". Ні, ні, це добре", – сказав Трамп своїм прихильникам.

За його словами, не дивно, що Путін хотів би бачити Байдена в Білому домі.
Трамп нагадав, що за часів свого президентства він запровадив санкції проти російського газопроводу "Північний потік-2", але адміністрація Байдена скасувала ці санкції у травні 2021 року.
Нагадаємо, Путін заявив, що на посаді президента США для Росії кращий Джо Байден, а не Дональд Трамп.
За даними агентства Bloomberg, Трамп у разі перемоги на наступних президентських виборах збирається "зменшити зобов’язання" перед деякими членами НАТО, а також планує підштовхувати Україну і Росію до переговорів.

Угорщина заблокувала затвердження 13-го пакету санкцій ЄС проти Росії. Про це виданню Financial Times розповіли неназвані офіційні особи.
За даними джерел, на вчорашньому засіданні послів ЄС Угорщина була єдиною країною, яка не підтримала 13-й пакет санкцій, спрямований проти майже 200 осіб та організацій з Росії, Китаю та інших країн, які, як вважається, допомагають Москві у військових діях.
Один із посадовців розповів, що Угорщина не погодилась із новими санкціями через наявність у списку китайських компаній.

Інший урядовець, поінформований про переговори, дипломатично охарактеризував їх як "дуже плідний обмін думками", делікатно деталізувавши блокування з боку Угорщини.
За його словами, угорський посол "попросив трохи більше часу для аналізу змісту пропозицій".
Речник посла Угорщини в ЄС не відповів на прохання про коментар.
Джерела видання зазначають, що дискусії триватимуть, і, ймовірно, міністри країн-членів порушать це питання на засіданні наступного тижня.
Прихильники пакета санкцій сподіваються досягти згоди до наступної середи, щоб встигнути до 24 лютого.
13-ий пакет санкцій ЄС проти Росії має бути ухвалений міністрами закордонних справ ЄС у Брюсселі 19 лютого, але його вміст ще може змінитись. За даними ЗМІ, у ньому також можуть бути санкції проти Північної Кореї за надання Росії ракет, які вона використовує проти України.

Глави МЗС Великої Британії і Польщі Девід Кемерон і Радослав Сікорський спільно звернулись до Конгресу США і особисто до спікера Палати представників Майка Джонсона із закликом схвалити проєкт з фінансуванням України. Відповідну заяву вони зробили під час спільної пресконференції.
Кемерон, зокрема, підкреслив, що Польща і Британія мають політичну волю підтримувати Україну і зроблять усе, щоб переконати інші країни надати свою підтримку.
"Враховуючи силу і міць США, ми дуже хочемо, щоб американський Конгрес затвердив пакет допомоги для підтримки України у фінансовому, але насамперед у військовому плані, у найближчі місяці", – сказав британський міністр.

За його словами, світові країни, включно з Іраном та Китаєм, уважно дивляться на ситуацію, що склалася, щоб "перевірити, чи є ми як країни Заходу надійними союзниками".
Сікорський доповнив звернення Кемерона:
"Я хочу, щоб ви сприйняли це як наше спільне звернення до Палати представників і особисто до спікера Джонсона із закликом поставити на голосування пакет допомоги Україні. Це стане епохальним рішенням, яке вплине на авторитет США у світі".
На брифінгу вранці 14 лютого спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що не поставить на голосування ухвалений Сенатом законопроєкт про додаткове фінансування для України, Ізраїлю і Тайваню.
Нагадаємо, цього тижня Сенат США проголосував за пакетний законопроєкт, який передбачає 61 млрд доларів для України на підтримку її зусиль з протистояння агресії РФ, 14 млрд доларів для Ізраїлю у його війні проти ХАМАС і ще 4,83 млрд доларів для підтримки партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема Тайваню, і стримування агресії з боку Китаю.
Поки невідомо, чи погодиться достатня кількість республіканців у Палаті представників підтримати проєкт після його схвалення у Сенаті. Але деякі з них уже публічно тиснуть на Джонсона, вимагаючи схвалення документа.

В Європейському Союзі розглядають можливість створення нової посади єврокомісара з питань оборони, який займатиметься промисловими аспектами оборонної політики. Про це Politico розповіли посадовці Єврокомісії.
"Хоча рішення щодо складу і ролі Єврокомісії визначатиме новий президент, я можу підтвердити, що президентка фон дер Ляєн дуже схвально ставиться до цього питання", – сказав співрозмовник видання.

Очікується, що фон дер Ляєн оголосить про свій намір балотуватися на другий термін під час політичної зустрічі зі своєю партією ХДС у Німеччині в понеділок.
Якщо вона отримає схвалення країн ЄС на ще один термін на чолі Єврокомісії, вона вирішить, як розподілити портфелі в майбутньому її складі – в тому числі і потенційну посаду в оборонній сфері.

Відповідаючи на запитання про плани створення посади комісара з питань оборони, дипломат ЄС сказав:
"Я був би здивований, якби вони цього не зробили. На оборону може бути спрямований значний фінансовий пакет. Тому вам знадобиться хтось, хто буде здійснювати нагляд за ним".
Серед претендентів на посаду нового комісара, за даними видання, розглядають кандидатуру глави МЗС Польщі Радослава Сікорського або прем’єр-міністерки Естонії Каї Каллас.
"Зростає розуміння того, що Європа повинна робити набагато більше в сфері оборони. Тому ми, швидше за все, побачимо щось з такою назвою. Але що саме буде включено до нього, буде предметом запеклих дебатів", – сказав співрозмовник видання.

Однією з компетенцій нового єврокомісара може стати роль ЄС у промисловій політиці, спрямованій на задоволення спільних потреб у боєприпасах і розгортання інвестицій ЄС у програми розвитку озброєнь, розподілених між кількома країнами.
65-річна Урсула фон дер Ляєн до обрання головою Єврокомісії очолювала Міністерство оборони Німеччини. Очікується, що її кандидатуру на виборах очільника виконавчого органу ЄС підтримає більшість країн-членів.

Українські прикордонники не фіксують якихось активних дій на кордоні з Білоруссю через запровадження у Лельчицькому районі країни режиму контртерористичної операції, ситуація є контрольованою. Про це заявив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.
"Інформація про запровадження в одному з районів Гомельської області Білорусі, що межує з кордоном України, режиму контртерористичної операції більше схожа на привернення уваги.

За наявною інформацією, в цьому районі на території РБ планувалося проведення якихось чергових нескінченних навчань, які проводяться в Білорусі постійно. Не виключено, що ці навчання вони вирішили назвати контртерористичним режимом. Однак якоїсь значної активності по той бік кордону ми не спостерігаємо. Ми продовжуємо укріплювати наш кордон і пильно його обороняти, аби не допустити жодних провокацій", – сказав Демченко.

15 лютого КДБ Білорусі повідомило, що в Лельчицькому районі Гомельської області Білорусі, який межує з Україною, ввели режим контртерористичної операції.
Про причини введення режиму контртерористичної операції КДБ не повідомило. У райвиконкомі зазначили, що режим контртерористичної операції запроваджено в межах навчань.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Росія не загрожує безпеці жодної з країн НАТО. Про це він сказав в інтерв'ю під час свого візиту до Хорватії в понеділок.
Сійярто не погодився з кількома західними військовими посадовцями, які вважають можливим напад Росії на країну-члена НАТО протягом наступних кількох років.
"Навіщо їм (росіянам) це робити? НАТО набагато сильніший за Росію. Навіщо комусь нападати на когось, хто набагато сильніший за нього? Який у цьому сенс?" – сказав він хорватському інформаційному агентству HINA.

"Росія не становить загрози безпеці для жодної країни-члена НАТО", – заявив глава МЗС Угорщини.

Сійярто відвідав хорватське місто Петрінья, де відкрив школу, відремонтовану за майже 22 мільйони євро, виділені угорською державою після землетрусу, що стався в цьому регіоні наприкінці 2020 року.
Останнім часом декілька європейських посадовців, у тому числі з військової сфери, у своїх заявах допустили можливість нападу РФ на країну-члена НАТО.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що Росія переозброюється швидше, ніж очікувалося, і може напасти на країну НАТО протягом 3-5 років.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у січні, що Альянс повинен готуватися до нападу Росії на країну НАТО протягом 5-8 років.