Публікації в рубриці “Uncategorized”

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Росія не загрожує безпеці жодної з країн НАТО. Про це він сказав в інтерв'ю під час свого візиту до Хорватії в понеділок.
Сійярто не погодився з кількома західними військовими посадовцями, які вважають можливим напад Росії на країну-члена НАТО протягом наступних кількох років.
"Навіщо їм (росіянам) це робити? НАТО набагато сильніший за Росію. Навіщо комусь нападати на когось, хто набагато сильніший за нього? Який у цьому сенс?" – сказав він хорватському інформаційному агентству HINA.

"Росія не становить загрози безпеці для жодної країни-члена НАТО", – заявив глава МЗС Угорщини.

Сійярто відвідав хорватське місто Петрінья, де відкрив школу, відремонтовану за майже 22 мільйони євро, виділені угорською державою після землетрусу, що стався в цьому регіоні наприкінці 2020 року.
Останнім часом декілька європейських посадовців, у тому числі з військової сфери, у своїх заявах допустили можливість нападу РФ на країну-члена НАТО.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зазначив, що Росія переозброюється швидше, ніж очікувалося, і може напасти на країну НАТО протягом 3-5 років.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив у січні, що Альянс повинен готуватися до нападу Росії на країну НАТО протягом 5-8 років.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з польським колегою Дональдом Туском. Сторони обговорили блокаду українського кордону польськими фермерами.
Про це повідомив глава українського уряду в Telegram.
"Провели бесіду з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Ключова тема - ситуація на кордоні та ризики, пов'язані з цим", - зазначив Шмигаль.

За його словами, ситуація з розсипаним на дорозі українським зерном є неприйнятною. Подібна радикальна риторика польських фермерів є неприпустимою.
"Запропонував польському колезі у діалозі між нашими урядами знайти рішення, яке підтримає українських аграріїв і не зашкодить польським фермерам", - додав прем'єр.

Також Шмигаль зазначив, що зараз спостерігається зростання імпорту, зокрема зернових, до ЄС з Росії та третіх країн. На думку прем'єра, Україна та Польща мають об'єднати зусилля для недопуску на європейський ринок російської продукції.
"Мають бути об'єднаними проти спільних викликів і ворогів, що загрожують безпеці Європи. Подякував польському народу за потужну підтримку під час війни", - наголосив глава Кабміну.

Що передувало
Нагадаємо, ще минулого тижня польські фермери заблокували три пункти пропуску на кордоні з Україною: "Медика - Шегині", "Хребенне - Рава-Руська" та "Дорогуськ - Ягодин".
На перерахованих вище КПП значно ускладнено рух вантажівок.

Польські фермери заявили, що 20 лютого заблокують всі пункти пропуску на кордоні з Україною, однак ще є час, щоб цього уникнути.
Про це розповіла віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Коментуючи ситуацію із розсипаним українським зерном на польсько-українському кордоні, Стефанішина наголосила, що умови торгівлі між країнами Україна визначала і визначає лише на рівні Європейського союзу, поважаючи правила.
Ці правила, за словами віцепрем'єра, мають дотримуватись всіма сторонами.
"Угода про Асоціацію дає весь арсенал інструментів, який можна використати для врегулювання цих питань", - додала вона.

За словами Стефанішиної, українська сторона налаштована підтримувати прямий діалог із польськими партнерами задля врегулювання питання.
Вона також повідомила, що вже відбулися зустрічі з керівництвом Польщі на найвищому рівні.
"Ми чітко розуміємо, що економічного у цих протестів мало. Європейська комісія підтвердила, що немає загрози ринку, нове рішення про продовження торгових преференцій щодо України містить чіткі запобіжники від перевищення обсягів імпорту, які можуть загрожувати внутрішньому ринку ЄС та окремих країн-членів", - пояснила віцепрем'єр.

Більше того, Стефанішина зауважила, що в розблокуванні цього питання найбільший крок зробила саме Україна.
"Ми розблокували Чорне море. Тому, саме у цих умовах зараз, ця риторика дуже сумна, не говорячи вже про емоційний компонент того, що для українців зерно має сакральне значення так само як маца для євреїв", - пояснила вона.

Днями польські фермери заявили, що 20 лютого заблокують всі пункти пропуску на кордоні з Україною, однак на думку Стефанішиної, ще можна цьому запобігти.
"Блокування кордону можна уникнути, є ще час до 20 лютого для вжиття заходів", - зазначила віцепрем'єр.

Блокада українсько-польського кордону
Нагадаємо, 6 листопада минулого року польські перевізники розпочали страйки на кордоні з Україною. Польські протестувальники вимагали повернути систему пропусків для українських перевізників.
У січні польський уряд підписав угоду з перевізниками, щоб розблокувати кордон з Україною. В рамках угоди сторони домовилися призупинити протести на під'їздах до трьох пунктів пропуску на кордоні до 1 березня.
Проте у вівторок, 13 лютого, польські фермери заявили, що заблокують усі прикордонні пункти пропуску з Україною. Мова також про підʼїзди до залізничних станцій і морських портів.

Співробітників Департаменту захисту національної державності СБУ, які стежили за редакцією Bihus.Info, відправили до зони бойових дій у Донецькій та Луганській області
Про це журналістам проєкту Bihus.info заявили у СБУ.
У Службі безпеки України нагадали, що вже було звільнено керівника Департаменту захисту національної державності СБУ Романа Семенченка, підлеглі якого проводили стеження за журналістами. Тепер обов'язки Семенченка виконує Андрій Іщук.
Решту "зазначених у запиті співробітників СБУ" за наказом голови спецслужби Василя Малюка переміщено для виконання оперативно-бойових завдань у зону проведення бойових дій, зокрема, на території Донецької та Луганської областей, йдеться у відповіді.
Як повідомлялось, у мережу "злили" відео, на якому працівники команди розслідувачів Bihus.Info нібито вживали наркотики. Засновник та ідейний натхненник проекту Денис Бігус прокоментував ситуацію, пообіцявши "жорсткі кадрові зміни".
18 січня Національна поліція зареєструвала заяву редакції Bihus.Info про перешкоджання журналістській діяльності та втручання у особисте життя.
Вже увечері 5 лютого журналісти Bihus.Info випустили власне розслідування інциденту, заявивши, що за ними незаконно стежили працівники Департаменту захисту національної державності (ДЗНГ) Служби безпеки України. До того ж навіть після початку журналістського розслідування.
6 лютого народні депутати проголосували за виклик голови СБУ Василя Малюка для заслуховування справи про тиск на команду Bihus.Info.4
Справою про незаконне стеження за дорученням Офісу генпрокурора займається Держбюро розслідувань

За фактом незаконного збору інформації щодо представників редакції Bihus.Info розпочато ще одне розслідування – щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Про цк повiдомила пресслужба Офісу генпрокурора на офіційних сторінках та у коментарі УП.

"Офіс Генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактами порушення недоторканості приватного життя та використання спеціальних технічних засобів отримання інформації".
Зазначається, що в ході досудового розслідування були встановлені факти, які можуть свідчити про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. На території етнографічного комплексу здійснювався незаконний збір інформації про журналістів редакції Bihus.Info. Дані могли бути використані для подальшого впливу на них.

У зв’язку з цим до ЄРДР внесені відомості та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 171 КК України – вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків вчинений службовою особою з використанням свого службового становища.
Наразі здійснюються процесуальні та слідчі дії, направлені на встановлення кола осіб, причетних до вчинення злочину.
Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Державного бюро розслідувань.
Це вже третє провадження, відкрите правоохоронцями щодо прослуховування та стеження за Bihus.Info. Водночас, як уточнили УП в пресслужбі ОГП, провадження, які було передано ДБР від СБУ (за ст. 359 Кримінального кодексу України) та від Нацполу (за заявою 8 співробітників видання, стаття 182 ККУ –ред.), були об’єднані. Доцільність доєднання нинішнього провадження буде вирішено найближчим часом.
Передісторія:
16 січня у мережу злили відео, де співробітники проєкту розслідувань Bihus.Info, ймовірно, вживають наркотичні речовини, керівник проєкту Денис Бігус записав відеозвернення з поясненнями та запевнив, що всі, хто співпрацює з Bihus.Info, здадуть тести на вживання наркотиків. При цьому журналісти заявили про незаконне стеження і прослушку. Вони провели власне розслідування. 5 січня журналісти-розслідувачі з Bihus.Info оприлюднили розслідування і заявили, що ідентифікували тих, хто встановив приховані камери у готельні номери для стеження за редакцією. Це була Служба безпеки України. СБУ офіційно заявила, що керівництво вже прийняло кадрові рішення щодо Департаменту захисту національної державності через незаконне стеження за журналістами Bihus.Info. Голова Служби безпеки України Василь Малюк офіційно прокоментував стеження за журналістами Bihus.Info співробітниками департаменту захисту національної державності та звільнення керівника ДЗНД СБУ. Народні депутати проголосували за виклик Малюка до Верховної Ради із доповіддю щодо прослуховування Bihus.Info.

Президент України Володимир Зеленський призначив Євгена Мойсюка спеціальним уповноваженим з питань реалізації міжнародних гарантій безпеки та розвитку Сил оборони.
Про це говорить відповідний указ і вечірнє звернення Зеленського.
"Призначити Мойсюка Євгена Георгійовича спеціальним уповноваженим президента України щодо реалізації міжнародних гарантій безпеки та розвитку Сил оборони України", - йдеться в указі.

Коментар Зеленського
За словами президента України Володимира Зеленського, Євгеній Мойсюк тепер займатиметься реалізацією гарантій безпеки для нашої країни, а також розвитком Сил оборони.
"Ми створюємо для України принципово нову систему безпекових відносин з провідними державами світу, і кожен елемент таких відносин має бути повністю реалізований. Щоб не було жодної декларативності", - уточнив президент.

Він нагадав, що вже є така угода з Великою Британією. І зараз триває підготовка нових угод, і не лише з європейськими силами. Кожна домовленість має бути реалізована якнайшвидше.
Що відомо про Мойсюка
Мойсюк з 2000 по 2002 рік служив у 25 окремій повітряно-десантній бригаді в Болграді на посадах командира парашутно-десантного і розвідувального взводу.
У 2004-2005 рр. проходив службу в Іраку у складі українського миротворчого контингенту, а з 2008 до 2009 року був у складі миротворчої місії в Косово.
2012 року Мойсюк став командиром першого парашутно-десантного батальйону.
У війні з російськими окупантами він брав участь з 2014 року. Зокрема, у грудні 2014 року керував обороною Донецького аеропорту та виведенням особового складу. 5 грудня 2018 року йому присвоїли звання генерал-майора.
З 21 липня 2019 року Мойсюк був командувачем Десантно-штурмових військ ЗСУ. Вже 5 грудня 2019 року він отримав звання генерал-лейтенанта.
У 2021 році президент Володимир Зеленський звільнив Мойсюка з посади командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ та призначив заступником головнокомандувача ЗСУ.
Нагадаємо, раніше Олександр Сирський став головнокомандувачем ЗСУ. Також було повністю перезавантажено все керівництво Збройних сил.

Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 13 лютого повідомив, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський та мністр оборони Рустем Умєров відвідали всі гарячі точки фронту, та розв'язують наявні проблеми.
Про це говорить звернення Зеленського.

"Перше – фронт, і зокрема Авдіївка, Купʼянськ, Лиман. Максимум уваги, максимум підтримки.
Головком Сирський, міністр оборони Умєров зараз на місцях, саме там, на фронті, увесь день. Обʼїхали сьогодні всі гарячі точки фронту. Доповіли щодо ситуації. Розв'язують наявні проблеми – комплектація підрозділів, зміцнення, управління. Буде посилення дронами, РЕБ, командні позиції будуть теж зміцнені. Пізніше буде докладна доповідь".
Також Зеленський повідомив, що у Сполучених Штатах відбулося стратегічно важливе голосування за пакет подальшої підтримки України.

"Наступний крок – голосування Палати представників. Це дуже, дуже важливо. Очікуємо такого ж морально сильного вибору та рішення, яке запрацює. Запрацює для спільної безпеки".

Кабінет міністрів схвалив постанови про реорганізацію трьох вишів у Львові, Києві та Харкові.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.
Рішення стосується таких вишів:
Інститут фізичної оптики імені О. Г. Влоха приєднали до Львівського національного університету імені Івана Франка; Науково-дослідний інститут українознавства приєднали до КНУ імені Тараса Шевченка; Українську інженерно-педагогічну академію приєднають до ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Зазначається, що рішення ухвалені з метою оптимізації мережі наукових установ та закладів вищої освіти, поліпшення управління, посилення кадрового потенціалу, дослідницької бази, можливостей додаткового залучення конкурсного і позабюджетного фінансування наукової діяльності дослідницьких інституцій.
Водночас це дасть можливість університетам посилити дослідницьку складову в освітньому процесі.
В Україні скоротять кількість університетів
В Україні планують скоротити кількість закладів вищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що модернізація ВНЗ тісно пов'язана з демографічним чинником.
Зокрема, до кінця лютого в Україні має відбутися п'ять або шість об'єднань університетів.