Публікації в рубриці “Новини Світу”

Сполучені Штати затвердили плани кількаденної серії ударів, зокрема по іранських військових об'єктах та об'єктах в Іраку і Сирії, у відповідь на атаки на американські цілі, зокрема на базу на півночі Йорданії.
Про це з посиланням на американських посадовців повідомив телеканал CBS News.
За даними CBS News, конкретний час ударів США по іранських об'єктах і військових залежатиме головно від погоди – щоб запобігти ненавмисному ураженню цивільних осіб, які можуть опинитися в цьому районі в останній момент.
Співрозмовники телеканалу також визнали, що після того, як у середу проіранське шиїтське угруповання "Катаїб Хезболла" оголосило про призупинення військових операцій проти військ США, вони не фіксували нових нападів на місця дислокації американських військ у регіоні.
Водночас джерела CBS News не вказали, що це відтермінує удари американських збройних сил.
Нагадаємо, на початку тижня троє американських військовослужбовців загинули і десятки отримали поранення під час атаки безпілотного літального апарату на американські сили, дислоковані на північному сході Йорданії поблизу сирійського кордону.
Попередньо вважається, що ворожий безпілотник ударив військову базу США через те, що його сплутали з американським дроном.
Глава Пентагону Ллойд Остін, коментуючи атаку, раніше підкреслив, що вона не залишиться без відповіді.

Президентка Європарламенту Роберта Метсола заявила, що ЄП проведе голосування щодо виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро на пленарному засіданні, що почнеться з 26 лютого.
Про це вона заявила на пресконференції в Брюсселі.
За її словами, голосування відбудеться на наступному пленарному засіданні парламенту.
"Сьогодні гарний день для Європи. Було б добре, якби ми мали домовленість 26 лютого, це справді важливо для нас", – сказала Метсола, зазначивши, що Європарламент має вивчити деталі досягнутої домовленості перед голосуванням.

За її словами, Європарламент від початку прагнув, щоб угода про допомогу для України була укладена в рамках бюджету і нині це відбулося.
"Україна є нашим пріоритетом, і саме тому нам сьогодні необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС і в рамках бюджету ЄС. Це додасть надійності, легітимності та передбачуваності, яких від нас чекають, тому що безпека України – це безпека Європи", – заявила Метсола.

За її словами, зобов'язання "підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно" було взяте не тільки з моральної, а й зі стратегічної точки зору.
"Ми знали, що настане момент, коли наш світ зазнає випробування, і цей момент настав зараз", – заявила вона.

Як відомо, на позачерговому саміті 1 лютого лідери ЄС подолали довготривалий спротив Угорщини і погодили виділення багаторічної макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.
За даними ЗМІ, серед компромісів з Орбаном – те, що Єврокомісія щорічно буде звітувати про реалізацію пакета допомоги і дебати на рівні лідерів на цю тему. Також нібито передбачено, що через два роки Європейська рада зможе попросити Єврокомісію запропонувати перегляд нового бюджету.

У Вірменії в четвер, 1 лютого, набув чинності Римський статут Міжнародного кримінального суду. Тепер у разі відвідування країни російського диктатора Володимира Путіна можуть заарештувати за ордером МКС.
Парламент Вірменії ратифікував Римський статут 3 жовтня минулого року. У листопаді Міжнародний кримінальний суд оголосив, що Римський статут для Вірменії набуде чинності з 1 лютого 2024 року.
Ратифікація Вірменією Римського статуту викликала невдоволення російської сторони, оскільки МКС 2023 року видав міжнародний ордер на арешт Путіна за депортацію українських дітей.

Ордер МКС передбачає, що країни, які ратифікували Римський статут, повинні будуть заарештувати диктатора під час відвідування цих країн. МЗС Росії навіть направило ноту у зв'язку з відправленням урядом Вірменії Римського статуту на ратифікацію в Національні збори.
Зазначається, що рішення про приєднання до Римського статуту було продиктовано тим, що влада вбачає в цьому можливість притягнути Азербайджан до відповідальності за скоєні ним військові злочини.
Ордер на арешт Путіна
З початку повномасштабного вторгнення Росія на постійній основі депортує українських дітей до анексованого Криму, Білорусі або віддалених районів Росії.
Депортація стала підставою для того, щоб Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт диктатора Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини в РФ Марію Львову-Бєлову через незаконну депортацію українських дітей.

Італія може направити літаки у район Червоного моря в межах своєї участі у військово-морській місії ЄС Aspides для захисту торгових суден від нападів повстанців-хуситів. Про це заявив італійський міністр оборони Гвідо Крозетто.
За його словами, у місії братиме участь щонайменше один італійський корабель терміном на рік.
"І ми також розглядаємо можливість відправки повітряних засобів для спостереження і збору даних", – заявив Крозетто на спільному засіданні оборонних комітетів Сенату і Нижньої палати італійського парламенту.

Раніше ЗМІ повідомили, що постійні представники країн-членів Європейського Союзу схвалили створення військово-морської місії ЄС із захисту морського судноплавства у Червоному морі, якому загрожують атаки повстанців-хуситів із Ємену.
Згідно з пропозиціями Європейської служби зовнішніх справ, з якими ознайомились журналісти, місія передбачатиме "щонайменше три есмінці або фрегати, оснащені системами ППО, з багатоцільовими можливостями протягом щонайменше одного року".
Раніше ЄС розглядав можливість використання для цієї цілі своєї місії "Аталанта" з протидії піратству, яка діє в Індійському океані, але Іспанія виступила проти, хоча не відкинула можливість організації окремої місії.
Свою місію в Червоному морі вже розгорнули США. У грудні розпочалась операція Prosperity Guardian, яка складається зі спеціальної коаліції до 20 партнерів.

Американські парламентарі наполягають на укладенні угоди про припинення вогню, яка могла б зупинити війну в Секторі Гази досить надовго, щоб призупинити військові дії Ізраїлю і, можливо, закласти основу для більш тривалого перемир'я. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
За словами американських і арабських чиновників, обізнаних із перебігом переговорів, Ізраїль і ХАМАС розглядають можливість укладення угоди, що складається з трьох частин, яка передбачає звільнення заручників у Газі, починаючи з шеститижневого припинення вогню.
Згідно з проєктом угоди, розробленим цього тижня керівниками міжнародних розвідок у Парижі, на наступних етапах також мають припинитися бойові дії та звільнити більше заручників.

Американські переговорники на чолі з директором Центрального розвідувального управління Вільямом Бернсом стверджують, що Ізраїлю буде важко відновити війну з нинішньою інтенсивністю після тривалої перерви, кажуть чиновники.
США також повідомили колегам по переговорах, що Ізраїль розглядає ідею переходу до фази - після звільнення всіх заручників - протягом якої основні операції будуть більш обмеженими, включно з авіаударами по Газі, додали чиновники.
"Ми розглядаємо тривалу паузу як мету. Як довго - це частина обговорення, але довше, ніж те, що ми бачили в листопаді, а це був приблизно тиждень", - сказав прес-секретар Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.

За його словами Кірбі, адміністрація президента США Джо Байдена сподівається, що всі сторони погодяться на припинення бойових дій, що дасть змогу вивести заручників із Гази та доставити туди більше гуманітарної допомоги.

Державний секретар США Ентоні Блінкен незабаром вирушить з новим візитом на Близький Схід. Про це AFP розповів неназваний американський посадовець.
За словами співрозмовника агентства, Блінкен повернеться в регіон "найближчими днями".
Візит Блінкена у регіон відбуватиметься на тлі посилення переговорів щодо пропозиції зупинити наступальні операції Ізраїлю в Газі і звільнити заручників, утримуваних ХАМАС.
Це буде п'ята поїздка Блінкена в регіон з 7 жовтня, коли бойовики ХАМАС здійснили напад на Ізраїль.

Під час кожної поїздки держсекретар зазвичай відвідує як Ізраїль, так і низку арабських країн.
Поїздка Блінкена відбуватиметься в той час, коли Ізраїль і ХАМАС розглядають пропозицію заморозити бойові дії в обмін на звільнення заручників.
У понеділок Блінкен заявив, що є "реальна надія" на те, що він назвав "хорошою, сильною пропозицією" за посередництва Катару.
Востаннє американський держсекретар відвідував Близький Схід на початку січня. Він відвідав Туреччину, Йорданію, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Саудівську Аравію, Єгипет та Ізраїль, а також побував на Західному березі річки Йордан і зупинявся в Греції.

Військово-морська місія Європейського союзу для захисту комерційного судноплавства в Червоному морі від атак єменських хуситів буде запущена, як очікується, 19 лютого.
Про це заявив верховний представник ЄС у закордонних справах та політиці безпеки Жозеп Боррель, передає Euronews.
Ця місія матиме назву Aspides.
Глава європейської дипломатії розповів після неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС в Брюсселі, що морська безпека в Червоному морі "значно погіршилася" за останні тижні. Тож блок просуває роботу нової морської операції, щоб "діяти в суто оборонному режимі для захисту торгових суден".
"Наша мета полягає в тому, щоб створити та запустити цю місію, Aspides, не пізніше 19 лютого. Я сподіваюся, і я впевнений, що ми це зробимо", - заявив Боррель.

Також зазначається, що в бельгійській столиці міністри закордонних справ держав-членів ЄС мають схвалити план щодо проведення такої місії.

Місія ЄС із захисту судноплавства у Червоному морі
Раніше, 22 січня, голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив про те, що країни блоку досягли принципової політичної угоди про початок військової операції із забезпечення безпеки торговельного судноплавства в Червоному морі.
Передбачається, що вона має покласти край атакам хуситів з Ємену на комерційні кораблі.
Зазначимо, що Червоне море є дуже важливим торговим шляхом, через який проходить приблизно 12% світової торгівлі, включаючи 30% світового контейнерного руху.
Атаки з боку хуситів у Ємені змусили деякі великі судноплавні компанії уникати цього регіону на користь довших і, отже, дорожчих маршрутів, що призвело до затримок доставки та вже змусило деякі заводи в Європі тимчасово зупинити виробництво.
За планами, місія ЄС передбачатиме розгортання європейських військових кораблів і повітряних систем раннього попередження для захисту вантажних суден у регіоні.
Станом на зараз лише п'ять держав-членів ЄС публічно заявили про участь у даній місії, це: Бельгія, Франція, Німеччина, Греція, Італія.
Раніше повідомлялося, що Німеччина відправить фрегат "Гессен" до Червоного моря в рамках місії ЄС проти хуситів. Крім того, Бельгія надасть фрегат Louise-Marie для участі у європейській оборонній операції в регіоні.
Удари коаліції по хуситах через напади на кораблі
На початку січня США та Велика Британія завдали потужних ударів по цілях, пов'язаним з хуситами в Ємені. Це стало відповіддю на постійні атаки хуситів на цивільні судна у Червоному морі.
28 січня повідомлялося, що у Червоному морі безпілотник хуситів атакував британський військовий корабель. А вже наступного дня єменські хусити повідомили, що вони нібито атакували американський есмінець. Однак в Пентагоні спростували заяву бойовиків.

ЄС в рамках своєї навчальної місії планує підготувати ще 20 тисяч українських солдатів.
Про це заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель після зустрічі міністрів оборони країн ЄС.
"Ми майже досягли мети підготувати 40 тисяч українських солдатів в рамках нашої навчальної місії для України. І сьогодні ми погодилися додати ще 20 тисяч військових до цієї місії, і це підніме планку до 60 тисяч підготовлених солдатів загалом", – сказав Боррель.

За його словами, цифру у 60 тисяч планують досягти до кінця літа.
"Гарна підготовка означає збереження життів на полі битви", – наголосив Боррель.

Раніше повідомлялося, що цього року Німеччина хоче підготувати ще 10 тисяч солдатів з України.
Рішення про започаткування тренувальної місії було прийнято міністрами закордонних справ країн-членів у листопаді 2022 року.
Тоді йшлося про те, що спочатку в Німеччині, Польщі та інших країнах ЄС пройдуть підготовку до 15 тисяч українських солдатів. Пізніше ця цифра була збільшена до 30 тисяч, а потім до 40 тисяч. Бундесвер підготував близько 10 тисяч з них.
Торік у жовтні президент Володимир Зеленський подякував членам Європейського Союзу за рішення надати Україні західні винищувачі F-16 і закликав інтегрувати навчання на них у тренувальну місію ЄС EUMAM.

Міжнародний суд ООН у середу виніс рішення за позовом України проти Росії щодо порушення останньою Міжнародної конвенції про заборону расової дискримінації.
Міжнародний суд завершив розгляд скарги України за звинуваченнями на адресу РФ, поданої у 2017 році.
Суд ООН відхилив більшу частину звинувачень України на адресу РФ з цього позову, у тому числі – вирішив, що вважає недоведеним порушення Росією міжнародного права під час заборони діяльності Меджлісу.
Утім, Суд визнав, що Росія порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини у сфері освіти. Президентка Суду Джоан Доног’ю, зокрема, звернула увагу на дані про вибухове зменшення кількості школярів, що навчаються українською.
"Було зниження на 80% у перший рік (після протиправної анексії Криму), і ще на 50% у подальший", – зауважила вона.

Суддя Доног’ю пояснила, що Суд вважає непереконливими пояснення РФ про природні причини такого зниження.
"Навіть зважаючи на те, що був суттєвий відплив українських родин на материкову Україну, Суд не вважає це обґрунтуванням різкого зменшення обсягу навчання на 90%", – заявила вона.

Також суд підтвердив, що Росія порушувала наказ цього Суду від 2017 року про тимчасові заходи (зокрема, щодо заборони Меджлісу). Але оскільки у підсумку суд не знайшов у цьому порушення Конвенції про заборону расової дискримінації, то жодних покарань за це Росії не призначили.
Як повідомлялося раніше, Суд ООН підтвердив меншу частину звинувачень України до РФ щодо фінансування тероризму.

Європейські інституції і країни-члени ЄС взяли зобов’язання виділити Україні військову підтримку щонайменше на 21 мільярд євро.
Про це заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель після зустрічі міністрів оборони країн ЄС.
"Усі ми, держави-члени ЄС, європейські інституції до сьогодні надали Україні військового обладнання на 28 млрд євро. Це не прогнози і очікування, це реальність", – сказав він.

Боррель розповів, що на зустрічі міністрів запитали про зобов’язання на цей рік.
"Згідно зі списком, наданим державами-членами, йдеться про 21 млрд євро на військову підтримку України, закладених у бюджети на 2024 рік", – заявив топдипломат.

Боррель наголосив, що це мінімум, оскільки окремі держави-члени ще не представили цифри своєї підтримки.
"Але йдеться про 21 мільярд на цей рік у порівнянні з 28 мільярдами у попередні два роки", – наголосив він.

Як відомо, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єри Данії Метте Фредеріксен, Чехії Петр Фіала, Естонії Кая Каллас та Нідерландів Марк Рютте написали спільний лист, в якому закликали до колективних зусиль для довгострокової підтримки України.
Раніше Шольц закликав європейські країни збільшити обсяги поставок озброєнь Україні, побоюючись, що допомога з боку США може припинитися.
Перед цим повідомляли, що канцлер Німеччини хоче скористатись самітом ЄС 1 лютого, аби закликати партнерів до відправлення Україні більшої кількості зброї.

Європейські інституції і країни-члени ЄС взяли зобов’язання виділити Україні військову підтримку щонайменше на 21 мільярд євро.
Про це заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель після зустрічі міністрів оборони країн ЄС.
"Усі ми, держави-члени ЄС, європейські інституції до сьогодні надали Україні військового обладнання на 28 млрд євро. Це не прогнози і очікування, це реальність", – сказав він.

Боррель розповів, що на зустрічі міністрів запитали про зобов’язання на цей рік.
"Згідно зі списком, наданим державами-членами, йдеться про 21 млрд євро на військову підтримку України, закладених у бюджети на 2024 рік", – заявив топдипломат.

Боррель наголосив, що це мінімум, оскільки окремі держави-члени ще не представили цифри своєї підтримки.
"Але йдеться про 21 мільярд на цей рік у порівнянні з 28 мільярдами у попередні два роки", – наголосив він.

Як відомо, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єри Данії Метте Фредеріксен, Чехії Петр Фіала, Естонії Кая Каллас та Нідерландів Марк Рютте написали спільний лист, в якому закликали до колективних зусиль для довгострокової підтримки України.
Раніше Шольц закликав європейські країни збільшити обсяги поставок озброєнь Україні, побоюючись, що допомога з боку США може припинитися.
Перед цим повідомляли, що канцлер Німеччини хоче скористатись самітом ЄС 1 лютого, аби закликати партнерів до відправлення Україні більшої кількості зброї.

Президенти більшості груп у Європарламенті у чіткому посланні до угорського прем’єра Віктора Орбана наголосили на потребі ухвалити рішення про допомогу Україні без зволікань.
З текстом послання ознайомилося видання Euractiv.
Правоцентристська Європейська народна партія, ліберальна партія "Оновити Європу", соціалісти і демократи, "Зелені" та націонал-консервативна партія "Європейські консерватори та реформісти", до якої потенційно може приєднатись партія Орбана, закликали лідерів ЄС домовитися про подальшу фінансову допомогу Україні під час позачергового саміту Європейської ради, який розпочнеться 1 лютого.
Не підписали звернення лише "Ліві" та ультраправа євроскептична група "Ідентичність та демократія" (ID).
"Ми, президенти основних політичних груп в Європарламенті, єдині в заклику до всіх глав держав і урядів ЄС (...) прийняти рішення, необхідні для вирішення надзвичайних проблем, що постали перед Україною", – йдеться в декларації, підписаній президентами груп.

Хоча лідерам Євросоюзу вдалося обійти опозицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана і домовитися про початок переговорів про вступ до ЄС з Києвом, 15 грудня Орбан наклав вето на виділення Україні 50 мільярдів євро фінансової допомоги, що поставило під сумнів здатність Європи надавати постійну підтримку.
У чіткому посланні до Орбана президенти групи наголошують, що "подальші затримки або щорічні вето не є варіантом".
"Ми закликаємо Європейську раду та держави-члени виконати свої обіцянки, забезпечити ефективну і стійку довгострокову військову підтримку Україні та активізувати зусилля з доставки боєприпасів і військової підтримки, які так терміново потрібні українським силам оборони", – додається в посланні.

Напередодні позачергового саміту ЄС, на якому буде вирішуватися доля багатомільярдної допомоги Україні, президент Європейської ради Шарль Мішель наголосив на критичній потребі досягти домовленості.
Як повідомлялося, лідери Євросоюзу запропонують внести у рішення саміту ЄС ідею проводити щорічні обговорення запланованого пакета допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, щоб заручитись підтримкою Угорщини у затвердженні виділення коштів.
Нагадаємо, угорський прем’єр Віктор Орбан підтвердив, що минулої суботи Будапешт направив до Брюсселя компромісну угоду щодо розблокування фінансування ЄС для України в обсязі 50 млрд євро.
За його словами, компроміс полягає у тому, що фінансування Україні виділятиметься за умови, "якщо ви гарантуєте, що кожного року ми будемо вирішувати, чи будемо продовжувати надсилати ці гроші, чи ні". Тобто, по суті, це означає можливість для Угорщини щорічно блокувати допомогу.

Міжнародний суд ООН у середу виголошує фінальне рішення по суті у так званій "Великій справі" України проти Росії, що включала звинувачення щодо фінансування тероризму.
Позов був поданий щодо порушення Росією двох міжнародних конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Звинувачення стосувалися епізодів 2015-2017 років.
У рішенні Міжнародного суду, яке зачитала президентка Суду Джоан Доног’ю, Суд визнав Росію винною у порушенні Конвенції щодо фінансування тероризму за однією зі статей – №9. Суд заявив, що Росія не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму, на які неодноразово звертала увагу Україна.
Утім, Суд визнав необґрунтованою більшу частину звинувачень України на адресу РФ.
Ключовою проблемою стало те, що Суд обрав консервативний підхід до трактування Конвенції та вирішив, що фінансування тероризму у розумінні Конвенції стосується лише перерахування коштів і не поширюється на надання бойовикам військової техніки та зброї; таким чином, до прикладу, постачання "Буку" не підпадає під цю заборону.
Утім, у підсумку це означає, що Міжнародний суд частково визнав Росію винною у порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.
Про суть позову читайте у статті Суд ООН виніс перше рішення проти Кремля.

Державна дума Росії в другому і третьому читаннях ухвалила закон про конфіскацію майна за так звані "фейки" про російську армію (стаття 207.3 Кримінального кодексу РФ).
Новий закон також передбачає конфіскацію майна у засуджених за кількома іншими статтями – про публічні заклики до провадження діяльності, спрямованої проти безпеки держави, про публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, про заклики до запровадження санкцій, про надання допомоги у їхньому виконанні, про реабілітацію нацизму.

Конфіскація майна (на підставі обвинувального вироку) стосуватиметься засуджених за злочини "з корисливих міркувань або за наймом".
До ухвалення цього закону російський Кримінальний кодекс уже передбачав конфіскацію майна у засуджених за кількома десятками статей. Це були переважно «економічні» або тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Copyright © 2024 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Опір угоді щодо посилення безпеки на американському кордоні з Мексикою не є спробою допомогти Дональду Трампу у його передвиборчій кампанії. Про це заявив спікер Палати представників США Майк Джонсон.
Відповідаючи на питання, чи є опір спікера угоді, над якою сьогодні працює Сенат, спробою допомогти колишньому президенту Трампу в його президентській кампанії, Джонсон відповів: "Ні, це абсурд. Ми несемо відповідальність за те, щоб виконувати свій обов'язок".
"Наш обов'язок - чинити правильно перед американським народом, захищати людей. Перше і найважливіше завдання федерального уряду - захищати громадян. Ми не робимо цього за президента Байдена (Джо Байден, голова Білого дому, - ред.)", - заявив Джонсон.

Як пише видання, республіканці в Палаті представників наполягають на тому, що будь-яка додаткова допомога Україні повинна бути схвалена лише за умови вирішення міграційних проблем на кордоні США та Мексики.
Тим часом Трамп закликав республіканців "укладати лише ту угоду, яка буде досконалою на кордоні" й відкидати будь-які пропозиції Сенату, "якщо ми не отримаємо все необхідне, щоб зупинити вторгнення мільйонів і мільйонів людей".
Демократи, зі свого боку, звинуватили Трампа й республіканців в тому, що вони навмисно відкидають будь-яку угоду, щоб мати змогу балотуватися з цього питання у 2024 році і не дати Байдену перемогти в майбутніх президентських виборах.
Одне з основних положень угоди, відповідно до чуток, стосується повноважень виконавчої влади зупиняти міграцію, якщо кількість нелегальних перетинів кордону перевищує 5 000 на день. Республіканці вважають, що поріг повинен бути набагато нижчим.