Публікації в рубриці “Новини Світу”

Посли Євросоюзу досягли згоди щодо використання прибутку від заморожених російських активів для допомоги Україні.
Про це говорить головування Бельгії у Раді Європейського союзу у Twitter.
"Посли ЄС щойно досягли принципової згоди щодо пропозиції про використання надприбутку, пов'язаного із замороженими активами, для підтримки відновлення України", - сказано в повідомленні.

Більш детальних подробиць у бельгійському головуванні не розкрили.
Оновлено 21:48: Кореспондент "Радіо Свобода" у Брюсселі Рікард Йозвяк уточнив, що посли Євросоюзу своїм рішенням дозволили переказати доходи від російських активів на окремий рахунок.
"Тепер залишилося домовитися про наступний крок - фактичне відправлення грошей в Україну", - додав він.

Конфіскація російських активів на користь України
Нагадаємо, ще наприкінці минулого року західні ЗМІ писали про те, що США запропонували країнам "Великої сімки" конфіскувати заморожені російські активи у розмірі 300 млрд доларів на користь України.
Такий план нібито мають намір узгодити до другої річниці повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну.
Пізніше журналісти писали про те, що Євросоюз просунувся у питанні запровадження податку на непередбачений прибуток від заморожених активів російського центрального банку. Але про конфіскацію поки не йдеться.
При цьому кілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявляв, що країни Заходу наблизилися до конфіскації активів РФ.

Спортивний арбітражний суд дискваліфікував російську фігуристку Камілу Валієву на чотири роки з 25 грудня 2021 року через позитивний тест на допінг. Її позбавили всіх нагород за цей період, включно з золотою медаллю Чемпіоната Європи та командної перемоги на Олімпійських іграх-2022 в Пекіні
Про це повідомляється на сайті Спортивного арбітражного суду.
Згідно з вердиктом суду, Валієва порушила антидопінгові правила перед Олімпіадою в Пекіні. Позитивний допінг-тест, результат якого виявили вже після того, як російська фігуристка стала олімпійською чемпіонкою в командних змаганнях. Валієву допустили до особистих змагань. Однак у лютому 2022 року Міжнародне антидопінгове агентство підтвердило, що російська фігуристка порушила антидопінгові правила.
Суд почав розглядати справу Валієвої з листопада 2022 року. WADA вимагала дискваліфікувати російську фігуристку на чотири роки. Спортивний арбітраж задовольнив вимоги антидопінгового агентства.
Термін дискваліфікації Валієвої бере відлік з 25 грудня 2021 року. Крім заборони змагатися, російську фігуристку позбавили усіх медалей, нагород і призових коштів. Зокрема, Валієва втратила "золото" Чемпіонату Європи-2022.
Після вироку Росія втратить і "золото" командних змагань Олімпіади-2022. Після перерозподілу медалей командними чемпіонами Ігор стала збірна США. "Срібло" та "бронза" відійшли, відповідно, Японії та Канаді. Вердикт щодо розподілу олімпійських медалей мають закріпити відповідні органи.

Міжнародний суд ООН цієї п’ятниці оголосить рішення про прийнятність скарги України проти Росії щодо неправдивих звинувачень Києва у "геноциді на Донбасі", які Кремль використав для виправдання свого вторгнення.
Дату рішення оголосила пресслужба суду.
Проміжне рішення Суд має оголосити у п’ятницю 2 лютого – за підсумками розгляду попередніх заперечень від російської сторони.
Рішення мають оголосити на засіданні у Палаці миру в Гаазі о 15 годині за місцевим часом.
Нагадаємо, йдеться про скаргу України, подану 26 лютого 2022 року проти Росії, в якій Україна просить суд притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду, яке вона використала для виправдання своєї повномасштабної агресії – говорячи про "геноцид на Донбасі".
У жовтні 2022 року РФ подала свої попередні заперечення у цій справі та поставила під сумнів, що Міжнародний суд може розглядати дану скаргу.
Останні слухання у цій справі відбулися у вересні 2023 року. Українська сторона на них закликала відхилити заперечення Росії та розглянути її позов у повному обсязі.

Європейський союз не має планів запроваджувати економічні санкції проти Угорщини для того, щоб змусити її схвалити допомогу Україні від блоку.
Про це повідомляє The Guardian.
"Документ, згаданий у статті Financial Times - це довідкова записка, написана секретаріатом ради під свою відповідальність, в якій описується поточний стан угорської економіки", - розповів виданню неназваний високопосадовець ЄС.

Він уточнив, що в такій записці не міститься "якийсь конкретний план щодо довгострокового бюджету ЄС та Фонду для України, а також не викладається будь-який план щодо Угорщини".
За словами чиновника, переговори щодо перегляду бюджету ЄС, який передбачає допомогу Україні у розмірі 50 млрд євро, продовжуються та ґрунтуються на пошуку компромісу.
Варто зауважити, що Угорщина наприкінці минулого року заблокувала виділення 50 млрд євро для України. Вона стала єдиною країною, яка проголосувала проти такого рішення. Запитання планують знову розглянути на саміті, який відбудеться 1 лютого.
Що передувало
Нагадаємо, сьогодні, 29 січня, видання Financial Times писало про те, що Євросоюз має план економічних санкцій проти Угорщини. Їх нібито можуть застосувати, якщо країна відмовиться підтримувати допомогу Україні.
Такі обмеження можуть спричинити крах угорської економіки, уточнювали у виданні. Зокрема, країні загрожує втрата робочих місць та уповільнення економічного зростання.

У жовтні 2023 року Офіс директора національної розвідки, який контролює всі розвідувальні служби США, почав посилену роботу щодо OSINT – розвідки з відкритих джерел, зокрема…

Дональду Трампу доведеться витратити майже всю готівку, яка в нього є, на врегулювання двох судових позовів. Про це пише Bloomberg. Минулого тижня суд присяжних у…

Російська Федеральна служба безпеки завербувала євродепутатку з Латвії Татьяну Жданок, яка представляє партію "Русский союз Латвії". Про це йдеться в розслідуванні Re:Baltica, The Insider, Delfi.ee…

Представник консервативної партії ХДС Крістіан Геррготт переміг кандидата від ультраправої "Альтернативи для Німеччини" ("АдН") Уве Трума у другому турі регіональних виборів у східній землі Тюрингія…

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про те, що Єреван запропонував Баку підписати пакт про ненапад. "Ми запропонували Азербайджану зробити демілітаризацію кордону, також механізм взаємного контролю…

Адміністрація президента США Джо Байдена розглядає можливість уповільнення або призупинення поставок деяких видів зброї до Ізраїлю, щоб чинити тиск на прем'єра Біньяміна Нетаньягу та змусити…

Кремлівські чиновники намагаються створювати інформаційні умови для дестабілізації політичної ситуації в Молдові, ймовірно, з метою запобігання інтеграції Молдови до ЄС.
Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики відзначають, що Росія незабаром може висунути претензії проти Молдови, які будуть пов'язані нібито з небажанням порозумітися з Придністров'ям.
Експерти ISW пояснили, що Кремль таким чином, швидше за все, створює інформаційні умови для виправдання майбутньої російської агресії в Молдові і готовий для цього використати привід захисту своїх "співвітчизників за кордоном" та "Російського світу" – концепції, заснованої на розпливчастих визначеннях етнічних росіян різних країнах.
Росія може спробувати виправдати свою агресію чи зусилля щодо дестабілізації в Молдові, стверджуючи, що жителі Придністров'я перебувають у небезпеці через передбачувану відмову Молдови від процесу придністровського врегулювання.

Адміністрація президента США Джо Байдена наразі розглядає можливі варіанти відповіді на удар по американських силах в Йорданії, внаслідок якого загинули троє військовослужбовців. Про це пише Bloomberg.
За даними агентства, наразі Байден стикається з тиском щодо жорсткої відповіді на удар, яка передбачає пряме протистояння з Іраном, оскільки відповідальність за атаку США поклали на підтримувані Тегераном угруповання.
Джерело агентства розповіло, що ця атака вимагатиме жорсткішої відповіді, ніж та, на яку пішли США після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
У матеріалі йдеться, що однією з можливостей є таємна операція, в ході якої США завдадуть удару по Ірану. При цьому американська сторона не братиме на себе відповідальність за нього, але тим самим надішле чіткий сигнал Тегерану.

Крім того, не виключено, що цілями США стануть іранські посадовці, як це було з убивством іранського генерала Касема Сулеймані в Багдаді у 2020 році, наказ про яке віддав тодішній президент Дональд Трамп.
Агентство зазначає, що атака по американських силах в Йорданії ставить Байдена перед необхідністю ухвалити рішення, яке стане одним з найбільш значущих за час його президентства.
Він хоче покарати винних у нападі і стримати Іран від його агресивних дій у регіоні, але це може поставити США в пряму конфронтацію з керівництвом Тегерана, підкреслено в матеріалі.
У неділю стало відомо, що троє американських військовослужбовців загинули і десятки отримали поранення під час атаки безпілотного літального апарату на американські сили, дислоковані на північному сході Йорданії поблизу сирійського кордону.

Республіканці у Сенаті найближчим часом можуть підтримати угоду про кордон, незважаючи на тиск з боку колишнього президента Дональда Трампа. Про це заявив сенатор від Демократичної партії США Кріс Мерфі.
"Я сподіваюся, що у нас все ще буде достатньо республіканців у Сенаті, які хочуть вирішити проблему на кордоні, а не просто дотримуватися вказівок Дональда Трампа, але ми побачимо протягом наступних 24-48 годин, чи це правда", - заявив Мерфі.

За його словами, вже є готова двопартійна угода, наразі доопрацьовується її текст. Сенатор також припустив, що деякі республіканці хочуть зберегти кордон "хаотичним" з політичних цілей, але все ж таки висловив упевненість у досягненні угоди найближчими днями.

"І я впевнений, що достатня кількість республіканців у Сенаті збирається приєднатися до нас, щоб ухвалити цей двопартійний закон потенційно вже наступного тижня, і ми можемо показати, що Вашингтон все ще може встати і працювати над цими великими проблемами навіть якщо Дональд Трамп вболіває за хаос", – додав він.

Зазначається, що Мерфі є одним із провідних учасників переговорів, який активно просуває двопартійну угоду про кордон, що має відкрити додаткове фінансування для України, якщо його ухвалить Конгрес.
Питання посилення південного кордону США останніми місяцями стали частіше обговорювати в Конгресі США. Зокрема, республіканці вимагали зміни законодавства, щоб включити радикальніші пропозиції щодо захисту кордону з Мексикою. В обмін вони обіцяли підтримати надання допомоги для України та Ізраїлю.
За даними The Wall Street Journal, президент США Джо Байден погодився на посилення імміграційної політики, щоб уникнути критики та для забезпечення допомоги Україні.
Також повідомлялося, що на тлі дискусій про закриття кордону з Мексикою Трамп намагався тиснути на республіканців, щоб вони не підтримували надання допомоги Україні, оскільки це нібито може підвищити рейтинги Байдену.
Тим часом у Техасі почали встановлювати огорожу на кордоні з Мексикою. Губернатор штату Техас Грег Ебботт заявив, що готовий піти проти федеральної влади щодо захисту південного кордону США від напливу мігрантів.

Ізраїль заявив, що завдає ударів по лікарнях та інших ключових об'єктах інфраструктури для захоплення тунелів. Про це повідомляє The Wall Street Journal.
За словами ізраїльтян, виведення з ладу тунелів, довжина яких досягає 300 миль (майже 483 км), позбавить ХАМАС щодо безпечного зберігання зброї та боєприпасів, місця для укриття бойовиків, командно-контрольних центрів для свого керівництва та можливості маневрувати територією.

Ізраїль намагався знищити тунелі різними методами: затопити їх водою із Середземного моря, зруйнувати тунелі за допомогою авіаударів та рідкої вибухівки, обшуки із собаками та роботами, знищення входів та рейди висококваліфікованих солдатів.
Важко точно оцінити рівень руйнування тунелів, бо невідомо скільки кілометрів тунелів існує. За оцінками ізраїльських та американських військових, від 20% до 40% тунелів було пошкоджено або виведено з ладу. Більшість із них знаходиться на півночі Сектору Гази.
"Ізраїль має підрозділи, що спеціалізуються на розмінуванні тунелів, але багато з них є інженерами, навченими руйнувати тунелі, а не шукати заручників і лідерів ХАМАСу. Зокрема, для зачистки тунелів потрібно більше військ, зазначили чиновники", - заявили американські чиновники.

"Крім того, головні військові цілі Ізраїлю - знищення або захоплення вищих лідерів ХАМАСу і порятунок 100 заручників, що залишилися, - суперечать один одному", - зазначили чиновники США.

Митники в аеропорту Мюнхена конфіскували майже 455 тисяч євро готівкою, які намагався ввезти із собою 66-річний пенсіонер із України. Про це Головне митне управління в…

Танкер компанії "Trafigura", який за твердженнями представників компанії перевозив нафту російського походження був атакований хуситами у Червоному морі. Про це повідомляє Bloomberg. Танкер був атакований…