Публікації в рубриці “Новини Світу”

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна і Європа спільними зусиллями можуть вирівняти "артилерійський баланс" з Росією, і необхідна для цього робота ведеться. Про…

Європейський союз (ЄС) може запровадити санкції проти американського пропагандиста Такера Карлсона через інтерв'ю останнього з російським диктатором Володимиром Путіним.
Про це повідомляє Newsweek.
Що сталось
Цього тижня Карлсон відвідав Росію, а вже вчора, 6 лютого, заявив, що незабаром опублікує інтерв'ю з російським диктатором.
Як пояснив пропагандист, він має намір взяти інтерв'ю у Путіна через те, що, нібито, "більшість американців не мають жодного уявлення про те, чому він (Володимир Путін, - ред.) вторгся в Україну і які його цілі зараз".
Наразі зміст інтерв'ю поки що невідомий, втім, очікується, що воно буде прихильним до Росії, оскільки пропагандист неодноразово захищав країну-агресора.
Зокрема Карлсон заявив про те, що також звернувся з проханням про інтерв'ю до президента України Володимира Зеленського.

ЄС може запровадити санкції
За словами колишнього прем'єр-міністра Бельгії й чинного члена Європейського парламенту Гі Вергофстадта, інтерв'ю з Путіним може призвести до того, що ексведучий Fox News опиниться в конфлікті з ЄС.
"Оскільки Путін є військовим злочинцем, а ЄС накладає санкції на всіх, хто допомагає йому в цьому, здається логічним, щоб Служба зовнішніх справ також розглянула його справу (проти Такера Карлсона, - ред.)", - заявив один із законодавців.

Як пояснює видання, для того, щоб внести особу до санкційного списку ЄС, необхідно представити докази на розгляд Службі зовнішніх справ ЄС. Після цього справу передадуть на розгляд Європейській раді - органу, який складається з лідерів країн ЄС, які, зі свого боку, прийматимуть остаточне рішення щодо запровадження обмежень.
"Він (Такер Карлсон, - ред.) більше не журналіст, а пропагандист найогиднішого режиму на європейській землі, який є найбільш небезпечним для нашого миру і безпеки", - заявив колишній депутат Європарламенту Луїс Гарікано.

Ще один депутат Європарламенту Урмас Пает наголосив на тому, що Путін є не лише президентом країни-агресора, але й людиною, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом (МКС) та звинувачується в геноциді й військових злочинах.
"Карлсон хоче надати трибуну комусь, кого звинувачують у злочинах геноциду - це неправильно. Якщо Путіну є що сказати, він повинен сказати це перед МКС. Водночас Карлсон не є справжнім журналістом, оскільки він явно висловлював свою симпатію до російського режиму і Путіна та постійно принижував Україну, яка стала жертвою російської агресії. Так от, за таку пропаганду злочинного режиму можна потрапити до списку санкцій. Це стосується, в першу чергу, заборони на в'їзд до країн ЄС", - додав Пает.

Наступний крок для членства України в Європейському союзі має стати невідкладне фактичне започаткування переговорів. Про це заявив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль, на спільнiї прес-конференції з…

Голова Служби безпеки Василь Малюк на зустрічі з послами країн G7 обговорив ситуацію щодо стеження за журналістами Bihus.Іnfo, повідомив про кадрові рішення та запевнив, що…

Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель розраховує, що ЄС надасть Україні 1,155 млн боєприпасів до кінця 2024 року. Про…

Європейський суд у Люксембурзі відхилив скаргу російського мільярдера Алішера Усманова на рішення ЄС запровадити проти нього санкції через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Рішення опубліковане на сайті суду.
Усманов потрапив до санкційного списку у 2022 році – майже одразу після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Рішення було обґрунтоване тим, що Усманов має "особливо тісні зв'язки" з Володимиром Путіним та активно підтримує дестабілізацію України. Бізнесмен заперечував ці твердження. Він наполягав на тому, що до списку його включили лише через його великий статок, заперечував якісь особливі зв'язки з Путіним і свій вплив на політичні рішення, які ухвалює російська влада.

У вересні 2023 року Європейський союз перестав використовувати слово "олігарх" щодо Усманова. Якщо раніше в обґрунтуванні санкцій його називали "улюбленим олігархом Володимира Путіна", то тепер він став "улюбленим провідним бізнесменом", або favourite leading businessperson.
Сестра Усманова Гульбахор Ісмаїлова також опинилась у санкційному списку ЄС – на неї були зареєстровані деякі з активів олігарха, зокрема яхта Dilbar вартістю $600 млн.
Усманов має британське підданство, тож вважається одним із найбагатших людей не тільки Росії, але й Великої Британії. Тривалий час Усманов був власником лондонського футбольного клубу "Арсенал", а з його холдингом USM донедавна мав спонсорський контракт ліверпульський "Евертон".

Швеція припинила розслідування підриву "Північних потоків", так і не дійшовши до чітких висновків щодо причетних до цього осіб.
У заяві шведської прокуратури йдеться, що попереднє розслідування було припинено, оскільки ніщо не вказує на те, що до нападу причетна Швеція або її громадяни.
Слідчі дійшли висновку, що шведська влада не має юрисдикції в цій справі та не в змозі провести подальше розслідування.

За словами прокурора Матса Люнгквіста, який очолював розслідування у Швеції, його відомство тісно співпрацювало з попереднім розслідуванням, яке проводять у Німеччини.
"В межах цієї співпраці ми передали матеріали, які можуть бути використані як докази в німецькому розслідуванні", – зазначив він.

Нагадаємо, у березні 2023 року в західних ЗМІ з'явились матеріали з припущеннями, що за вибухом газопроводів могли стояти неурядові групи, до яких могли входити росіяни та українці. Пізніше медіа стверджували, що розвідка Нідерландів нібито дізналась про план здійснення диверсії українцями й попередила про це США.
У травні було оприлюднене спільне розслідування журналістів з Північної Європи, згідно з яким російські кораблі принаймні тричі бували у районах вибухів на гілках російського газопроводу "Північний потік", а один з них – за п’ять днів до інциденту.
Україна заперечує свою причетність до підриву "Північних потоків".

У вівторок, 6 лютого, Палата представників Конгресу США не змогла ухвалити законопроєкт спікера Майка Джонсона про надання військової допомоги лише Ізраїлю. Більшість конгресменів назвали документ "політичним трюком", що не має нічого спільного з правом цієї країни на самооборону.
Окремий законопроєкт спікера Палати представників Майка Джонсона передбачає виділення коштів лише на підтримку Ізраїлю та американських сил на Близькому Сході - пріоритети, які, на його думку, мають бути "відокремлені" від інших питань національної безпеки.

Законопроєкт виніс на голосування конгресмен від Республіканської партії Кен Калверт. Більшість демократів, навіть затяті прихильники Ізраїлю, засудили його і назвали "політичним трюком", що має "мало спільного з правом Ізраїлю на самооборону".
Калверт заявив, що його пропозиція є "чистим законопроєктом", позбавленим менш популярних положень про національну безпеку.
"Твердження про те, що цей законопроєкт є політичним, є відверто неправдивими. Сьогодні у нас є можливість зібратися разом і послати сильний сигнал: Сполучені Штати стоять на боці Ізраїлю. Єдині люди, які роблять це політичним, - це ті, хто виступає проти нього", - сказав він незадовго до голосування.

Спікер Джонсон припустив, що після того, як законодавці "подбають" про Ізраїль, вони "займуться" іншими питаннями.

"Ми повинні розібратися з цими заходами незалежно і окремо. Я думаю, що вони цього заслуговують", - сказав він журналістам.

Однак напередодні голосування десятки законодавців, зокрема лідери Демократичної партії та члени ультраконсервативної фракції в Палати представників, повідомили про намір відхилити законопроєкт.
Незадовго до голосування лідер демократичної меншості в Палаті представників Хакім Джеффріс, лідер демократів Кетрін Кларк і голова фракції демократів Піт Агілар у меморандумі "Шановний колего" заявили про готовність підтримати будь-які серйозні двопартійні зусилля через особливі відносини між Сполученими Штатами та Ізраїлем.
Однак вони зазначили, що окремий закон "пропонується не з добрими намірами".
"Скоріш за все, це абсолютно очевидна і цинічна спроба екстремістів MAGA (Make America Great Again - "Зробімо Америку великою знову". - ред.) підірвати можливість всеосяжного двопартійного пакету фінансування, спрямованого на вирішення проблем національної безпеки Америки на Близькому Сході, в Україні, Індо-Тихоокеанському регіоні та усьому світі", - йдеться у меморандумі.

Проблеми з фінансовою допомогою США для України
20 жовтня президент США Джо Байден подав у Конгрес законопроєкт 106 млрд доларів. Він передбачає допомогу Ізраїлю та Україні, а також Тайваню і державам Індо-Тихоокеанського регіону. З цієї суми 61,3 млрд доларів пропонувалося виділити на Україну, а 14,3 млрд доларів – на Ізраїль.
Однак Палата представників 2 листопада затвердила альтернативний законопроєкт новообраного спікера Майка Джонсона, що передбачає військову допомогу на 17,6 млрд доларів виключно Ізраїлю без України.
У грудні Сенат заблокував розгляд цього документу. Причиною стали вимоги республіканців внести до законопроєкту жорсткіший комплекс заходів щодо захисту південного кордону США з Мексикою.
Опісля демократи і республіканці почали переговори щодо нової угоди по кордону. Байден заявив про готовність закрити південний кордон у разі кризи з мігрантами і закликав законодавців ухвалити відповідний законопроєкт.
Наприкінці січня Сенат і Конгрес погодили текст угоди щодо кордону США з Мексикою. Однак Джонсон назвав проєкт угоди "мертвонародженим". Таким чином він натякнув, що республіканська більшість у нижній палаті Конгресу не планує голосувати за цей документ.

Оперативне командування Збройних сил Польщі повідомило про активацію польської та союзницької авіації на тлі масованої ракетної атаки РФ на Україну.
"Повідомляємо, що спостерігається інтенсивна діяльність дальньої авіації Російської Федерації, пов'язана з заподіянням ракетних ударів по території України", – йдеться у повідомленні.

Як повідомляється, у зв’язку з цим активізували всі необхідні процедури для забезпечення безпеки польського повітряного простору, а оперативне командування здійснює постійний моніторинг ситуації.
"Попереджаємо про активізацію польської та союзницької авіації, що може бути пов'язано з виникненням підвищеного рівня шуму, особливо в південно-східному регіоні країни", – заявили також у командуванні.

Режим білоруського диктатора Олександра Лукашенка продовжує наживатися на продажі тютюну у Великій Британії, попри міжнародні санкції.
Про це повідомляє видання inews.co.uk.
Зазначається, що Національна статистична служба Великої Британії вважає Білорусь одним з основних постачальників на британський ринок нелегальних тютюнових виробів.
В уряді Британії відзвітували про те, що в липні 2022 року - червні 2023 року Велика Британія імпортувала з Білорусі "напої та тютюн" на суму понад 202 млн доларів, що становило 96% усіх білоруських поставок у цю країну.
Міністерство підприємництва і торгівлі та Управління національної статистики Великої Британії, яке збирає дані про торгівлю, відмовилися розкрити інформацію про те, яку частку із зазначеної суми становить незаконне ввезення тютюну.
ЗМІ вказують, що Велика Британія втрачає близько 3,5 млрд доларів на рік через несплату податків за контрабандний тютюн.

Хто допомагає Лукашенку
Лукашенко використовує людей зі свого оточення як "гаманці" для поповнення скарбниці своєї сім'ї та фінансування репресій.
Серед таких людей називаються власники компанії "Табак-інвест" Павло Топузідіс і Віктор Петрович, які є одними з найбагатших людей країни і перебувають під санкціями США з 5 грудня 2023 року.
Вони володіють ТОВ "Табак-інвест", яке до 2017 року було єдиним приватним виробником тютюну в Білорусі і виробляло близько 30% від загального обсягу продукції в Білорусі.
Білорусь є лідером з контрабанди тютюну
Видання вказує, що Білорусь тривалий час вважалася одним із найбільших у світі джерел контрабандних сигарет і тютюнових виробів.
У 2021 році митне управління Литви заявило, що, за його оцінками, 80% із 328 млн контрабандних сигарет, вилучених ним у 2023 році, було вироблено в Білорусі.
За іншою оцінкою, близько 10% нелегального тютюну, що надходить до Великої Британії, надходить із Білорусі.
Санкції проти режиму Лукашенка
На початку грудня Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти Білорусі. Причиною цього стала її допомога Росії у війні та участь у депортації українських дітей.
А нещодавно речник Держдепу Метью Міллер заявив, що США засуджують злочинні дії режиму Олександра Лукашенка в Білорусі. Вашингтон натякнув, що готовий посилити санкції.

Міністерка закордонних справ Канади Мелані Жолі 6 лютого оголосила про запровадження санкцій проти 11 керівників терористичного угруповання ХАМАС за причетність до нападу на Ізраїлю у жовтні 2023 року.
Як повідомили в МЗС Канади, санкції спрямовані на обмеження здатності ХАМАС залучати фінансування для подальших терактів проти Ізраїлю. Для країни це перший випадок застосування свого санкційного законодавства проти "недержавного суб'єкта".
До переліку підсанкційних осіб увійшли політичний лідер ХАМАС Ях'я Сінвар, військовий лідер угруповання Мухаммед Дейф, а також військовий очільник "Ісламського джихаду в Палестині" Акрам аль-Аджурі.
Канадське МЗС нагадало, що ще раніше країна віднесла ХАМАС до переліку терористичних організацій. Відповідно, участь в цьому угрупованні або допомога йому є кримінальним злочином, а його членам в’їзд до Канади заборонений.
Нагадаємо, Європейський Союз уже запровадив санкції проти політичного лідера ХАМАС у Газі Ях'ї Сінвара, а також проти ватажка бойового крила ХАМАС Мохаммеда Дейфа.
Також Рада ЄС схвалила режим спеціальних обмежувальних заходів проти терористичних угруповань ХАМАС та "Ісламський джихад у Палестині", який дозволяє накладати санкції на тих, хто надає угрупованню фінансову чи будь-яку іншу підтримку.

Колишньому найманцю з ПВК "Вагнера" Андрію Медведєву в Норвегії відмовили в наданні притулку.
Про це повідомляє Dagbladet.
Через трохи більше ніж рік після того, як Андрій Медведєв незаконно перетнув норвезько-російський кордон у Фіннмарку, Управління імміграції відхилило його заяву про надання притулку в Норвегії.
Про це журналістам розповів його адвокат Брюнюльф Ріснес.
Найманець може залишитися в Норвегії
Проте йому було дозволено тимчасове проживання в Норвегії через загрозу безпеці, пов'язану з його відправленням назад до Росії.
Його можна продовжувати на постійній основі, але він не дає права на подальшу постійну посвідку на проживання або громадянство і має деякі інші обмеження.

Чому найманцю відмовили в притулку
У Норвегії статус біженця надається тим, кого визначають як біженця відповідно до Конвенції про статус біженців, а також тим, кому загрожує смертна кара, тортури або інше покарання після повернення на батьківщину.
Однак є деякі винятки, зокрема для людей, винних у воєнних злочинах або інших серйозних злочинах. Раніше Медведєв заявляв, що був членом ПВК "Вагнера" і що разом з іншими найманцями він кілька місяців воював на боці Росії у війні проти України.
У Норвегії його кілька разів допитувала організація Kripos, яка несе національну відповідальність за розслідування воєнних злочинів.
Відмову планують оскаржити
Адвокат заявив, що якби Медведєв був солдатом російської армії, він міг би отримати притулок у Норвегії, хоча він брав участь у бойових діях в Україні.
"Але оскільки група "Вагнера" формально не входила до складу російських сил, норвезька влада вважає, що він не повинен мати захисту як біженець", - сказав він.

Також адвокат повідомив, що планує оскаржити відмову в наданні притулку колишньому найманцю.
Історія Андрія Медведєва
Рік тому стало відомо, що з Росії втік колишній командир штурмового загону "Вагнера" Андрій Медведєв. Він прибув до Норвегії і готовий був дати свідчення проти глави ПВК Євгена Пригожина.
Пізніше поліція звільнила з-під варти колишнього командира приватної військової компанії "Вагнера" Андрія Медведєва.
Через місяць колишнього командира російської групи найманців "Вагнера" Андрія Медведєва було заарештовано після того, як він влаштував п'яний дебош біля бару в Осло.

Федеральний апеляційний суд округу Колумбія ухвалив рішення, що Дональд Трамп не застрахований від судового переслідування за ймовірні злочини, які він скоїв під час свого президентства, щоб "скасувати" результати виборів у 2020 році.
Про це повідомляє CNN.
Як зазначається, таке рішення є серйозним ударом для ключових позицій захисту Трампа у справі про підрив федеральних виборів, яку порушив проти нього спеціальний прокурор Джек Сміт.
Колишній президент стверджував, що поведінка, в якій його звинуватив Сміт, була частиною його офіційних обов'язків як президента і тому захищала Трампа від кримінальної відповідальності.
"У контексті цієї кримінальної справи колишній президент Трамп став громадянином Трампом, який має такі ж права на захист, як і будь-який інший обвинувачений у кримінальному правопорушенні. Але будь-який виконавчий імунітет, який, можливо, захищав його, коли він був президентом, більше не захищає його від цього судового переслідування", - йдеться в заяві суду.

Вибори у США і проблеми з балотуванням Трампа
Чергові президентські вибори у Сполучених Штатах заплановані на 5 листопада 2024 року.
Згідно з прогнозами, головним кандидатом від демократів може стати чинний американський лідер Джо Байден. Водночас кандидатом від республіканців має непогані шанси стати Дональд Трамп.
20 грудня 2023 року Верховний суд Колорадо заборонив Трампу брати участь у праймеріз на території штату через 14 поправку Конституції США. Вона забороняє участь у виборах організаторів та учасників заколоту, яким суд визнав штурм трампістами Капітолію 6 січня 2021 року.
Команда експрезидента подала апеляцію на це рішення до Верховного суду США. Судді вже почали розгляд. Рішення очікується 8 лютого, воно, ймовірно, буде застосовано на території всієї країни.
Трамп закликав Верховний суд скасувати рішення про заборону брати участь в праймеріз у Колорадо.
Тим часом Джо Байден і Дональд Трамп стали лідерами праймеріз у штаті Нью-Гемпшир.

Анонсоване рішення з приводу шведського розслідування підриву "Північних потоків" нібито буде оголошенням про закриття розслідування.
Про це повідомило шведське Expressen, посилаючись на джерела своїх німецьких партнерів.
Шведський прокурор Матс Люнгквіст, який очолює слідство у справі підриву "Північних потоків", у понеділок анонсував новини стосовно розслідування цього тижня.
У вівторок низка відомих німецьких ЗМІ, серед яких Süddeutsche Zeitung, NDR і Zeit, повідомили, що це буде рішення про закриття розслідування.
Якщо інформація підтвердиться, таке рішення може бути пов’язане з висновком про відсутність будь-якого "шведського сліду" у диверсії.

Прокурор Люнгквіст раніше казав, що мета розслідування у Швеції – переконатися, чи для цих дій якось використали територію Швеції, та наскільки це зачепило інтереси й безпеку країни.
Закриття розслідування у Швеції ніяк не вплине на розслідування, які ведуть німецькі й данські відомства.
Німецькі ЗМІ зазначають, що німецькі слідчі тепер сподіваються отримати від Швеції матеріальні докази – фрагменти підірваної труби, оскільки це може зіграти дуже важливу роль для німецького розслідування.
Офіційне оголошення щодо шведського розслідування очікують у середу 7 лютого.
Нагадаємо, у березні 2023 року в західних ЗМІ з'явились матеріали з припущеннями, що за вибухом газопроводів могли стояти неурядові групи, до яких могли входити росіяни та українці. Пізніше медіа стверджували, що розвідка Нідерландів нібито дізналась про план здійснення диверсії українцями й попередила про це США.
У травні було оприлюднене спільне розслідування журналістів з Північної Європи, згідно з яким російські кораблі принаймні тричі бували у районах вибухів на гілках російського газопроводу "Північний потік", а один з них – за п’ять днів до інциденту.
Україна заперечує свою причетність до підриву "Північних потоків".

Комісія національної безпеки Литви запропонувала закрити ще два контрольно-пропускні пункти на білоруському кордоні та вжити заходів щодо скорочення поїздок між двома сусідніми країнами.
Про це повідомляє LRT.
До цієї комісії входять прем'єр-міністр, кілька членів уряду, представники адміністрації президента і спецслужб.
Пропозиція стосується прикордонних контрольно-пропускних пунктів у Лаворішкесі та Райгардасі, двох із чотирьох, які залишаються відкритими після того, як Литва закрила два останні КПП у серпні.

Що ще може змінитися
Комісія також пропонує посилити пасажирське автобусне сполучення між Литвою і Білоруссю, поступово скорочуючи кількість дозволів, що видаються приватним перевізникам.
Ще одна пропозиція стосується обмеження посадки і висадки пасажирів на залізничному прикордонному пункті Кена, а також заборони пішоходам і велосипедистам перетинати білорусько-литовський кордон.
З чим це пов'язано
Голова Національного центру кризового управління Вілмантас Віткаускас повідомив на пресконференції в канцелярії уряду, що 1 березня контрольно-пропускні пункти будуть закриті.
"Потік білоруських громадян за останній час збільшився приблизно на 50 відсотків через усі автодорожні пункти пропуску вздовж кордону з Білоруссю. Збільшення потоків транспорту, товарів і людей вимагає оптимізації процесу управління цими потоками і ще більш детального огляду осіб, транспортних засобів і товарів", - сказав він.

Контроль за виконанням санкцій
Згідно із заявою, пропоновані рішення дадуть змогу скоротити кількість транспортних засобів і пасажирів, що прямують транзитом через Литву, а також знизять імовірність дій білоруських і російських спецслужб і служб безпеки проти Литви.
Цей крок також спрямований на більш ефективне блокування ввезення підсанкційних товарів у Білорусь і Росію, а також на запобігання контрабанді.
Позиція Литви щодо санкцій проти Білорусі
Нещодавно глави митних служб Литви, Латвії та Естонії домовилися про єдиний контроль під час реалізації санкцій Європейського союзу проти Росії та Білорусі.
Також на початку року Литва позбавила посвідки на проживання директора санаторію "Білорусь" Іллі Єпіфанова, яким користується білоруський диктатор Олександр Лукашенко.
А ще в листопаді стало відомо, що Литва штрафуватиме за недотримання міжнародних і національних санкцій.

Військові сили Ірану, Росії та Китаю збираються провести спільні військово-морські навчання у найближчі тижні. Про це заявив командувач ВМС Ірану контрадмірал Шахрам Ірані.
Виступаючи на військово-морській базі у північному іранському місті Манджіл, контрадмірал Ірані заявив, що спільні навчання пройдуть до кінця поточного іранського року (19 березня).

Він також сказав, що для участі у спільних навчаннях також запрошено низку інших країн.
Військові навчання пройдуть з метою забезпечення "регіональної безпеки та реалізації спільних інтересів", додав він.
У березні 2023 року військово-морські сили Ірану, Китаю та Росії провели військові навчання "Пояс морської безпеки 2023" у північній частині Індійського океану. Це були четверті спільні навчання між ними останніми роками.
Після вторгнення Росію в Україну Москва отримала підтримку від Ірану та Китаю, які продовжують торгувати з нею, а Тегеран постачає зброю.