Публікації в рубриці “Новини Світу”

Країни Європейського союзу побоюються заходів у відповідь і кібератак з боку Росії після конфіскації її активів. Про це повідомляє Politico.
Група промислово розвинених країн G7 розглядає пропозицію використовувати російські активи як заставу для банківських кредитів, які могли б фінансувати відновлення України, за словами чиновників, залучених до процесу. Ці кошти будуть конфісковані, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації після закінчення війни.
Ці пропозиції висуваються на тлі зростаючих побоювань з приводу заходів Москви у відповідь - зокрема потенційних кібератак на західні країни - у разі повномасштабної конфіскації її заморожених активів.

Кілька європейських чиновників, які брали участь в обговореннях, попередили, що це може викликати відповідну реакцію проти європейських активів у Росії.
"Ми вступаємо в незвідані води. Будь-яка людина буде стурбована потенційними наслідками конфіскації активів", - заявив один із дипломатів ЄС, який говорив на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні переговори.

Незв'язана спроба ЄС спрямувати Україні кошти з центрального бюджету зіштовхнулася з серйозним політичним опором, що змусило уряди шукати альтернативні джерела грошей.
Наприкінці минулого року західна преса писала про те, що США запропонували країнам "Великої сімки" конфіскувати заморожені російські активи у розмірі 300 млрд доларів на користь України. Ініціативу хотіли погодити до 24 лютого 2024 року.

Японія та інші країни "Великої сімки" планують з 20 лютого посилити правила дотримання стелі цін для імпортерів російської нафти. Про це пише японське видання Nikkei.
За даними видання, наразі від страхових компаній та перевізників потрібно отримувати запевнення в тому, що ціна на нафту не перевищує встановлену міжнародними санкціями межу, і такий документ діє на весь період договору страхування чи транспортування.
Тепер передбачається, що подібний документ буде потрібен на кожне навантаження. Як стверджується, про посилення правил домовилися представники країн G7, Євросоюзу та Австралії.

Санкції проти нафтової галузі РФ
Країни "Великої сімки", ЄС і Австралія ввели стелю цін на російську нафту, що поставляється морем, на рівні 60 доларів за барель. З 5 лютого 2023 року аналогічні обмеження почали діяти на постачання нафтопродуктів із Росії.
Гранична вартість була визначена на рівні 100 та 45 доларів за барель залежно від категорії нафтопродуктів. Повідомляється, що для зміни цих обмежень потрібна згода всіх держав ЄС та членів G7.
Згодом санкції країн Заходу призвели до того, що половина російського експорту нафти та нафтопродуктів у 2023 році пішла до Китаю, тоді як частка Індії зросла за два роки до 40%. Частка Європи в експорті нафти з Росії впала вдесятеро – приблизно до 4-5%.
Потоки нафти з Росії зіткнулися з проблемами після посилення санкцій США, спрямованих проти трейдерів та судноплавних компаній. Ознаки нових складнощів з'явилися лише через кілька тижнів після того, як Міністерство фінансів США запровадило наймасштабніші санкції проти російських нафтотрейдерів та державної судноплавної компанії "Совкомфлот" з початку війни проти України.

Кандидатка у президенти від Республіканської партії Ніккі Гейлі подала заявку на захист у Секретну службу через велику кількість погроз, які вона отримала. Про це пише The Wall Street Journal.
Гейлі є найбільшим суперником Дональда Трампа на висування від Республіканської партії у 2024 році.

Журналістам WSJ Гейлі підтвердила заявку на захист:
"У нас було багато проблем. Це не завадить мені робити те, що я повинна робити".
Прохання про захист було подано федеральним чиновникам. Журналістам не відповіли на запитання які саме погрози вона отримувала.
Наприкінці минулого тижня в Колумбії, що у Південній Кароліні, невідому жінку схопив співробітник приватної охорони Хейлі, коли вона намагалася вибігти на сцену.
На її заходах також були протестувальники, засмучені тим, що Хейлі підтримує Україну та Ізраїль.

Суд Боснії і Герцеговини 5 лютого почав розгляд по суті справи проти президента Республіки Сербської Мілорада Додіка, зачитавши йому звинувачення у невиконанні розпоряджень Високий представника Крістіана Шмідта.
Про це повідомляє портал Klix.ba.
Суддя у справі Додіка Сена Узунович зачитала обвинувальний акт у справі Додіка, якому інкримінують невиконання наказу Шмідта про скасування двох антиконституційних законів Республіки Сербської.
Раніше адвокати Додіка неодноразово намагались перенести початок процесу, заявляючи процесуальні клопотання. Тепер же суд може перейти до розгляду доказів та заслуховування свідків. Наступне засідання призначене на 21 лютого.
На засіданні 5 лютого захист клопотав про відкликання судді Узунович, заявляючи про її політичну упередженість. Це питання розгляне колегія суддів.
Нагадаємо, минулого року законодавці Республіки Сербської проголосували за два закони: призупинення дії рішень Конституційного суду Боснії і Герцеговини та припинення публікації указів і рішень Високого представника в офіційній газеті.
Ці рішення Високий представник визнав такими, що не відповідають Дейтонським угодам, і анулював їх. Але Додік демонстративно проігнорував це й навіть погрожував арештувати Шмідта, якщо він приїде в РС.
Мілорад Додік, який має тісні зв'язки з Росією, наполягає на відокремленні Республіки Сербської від Боснії і Герцеговини, що пережила кровопролитну війну в 1990-х роках і знову стоїть перед загрозою можливого розпаду.

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко офіційно дозволив своїм військовим стріляти по мирному населенню з вогнепальної зброї.
Про це говорить його указ.
Зазначається, що тепер військові матимуть право використовувати бойову техніку, а також зброю з урахуванням обстановки та характеру злочину з вимогами загальновійськових статутів.
Указом встановлено, що військовий повинен буде роз'яснити, що він може почати стріляти і дати час особі виконати вимоги законодавства.
Однак Лукашенко передбачив винятки, за яких військові зможуть стріляти по людях без попередження. Це стосується випадків, коли зволікання створює пряму загрозу життю військовослужбовця.
Режим Лукашенко в Білорусі
У серпні 2020 року у Білорусі спалахнули масові акції непокори. Люди вийшли на вулиці по всій країні після оголошення попередніх результатів виборів, згідно з якими Олександр Лукашенко нібито отримав 80% голосів та знову залишився на посаді президента Білорусі.
Ще перед голосуванням білоруський режим, побоюючись поразки на виборах, почав переслідувати всіх можливих опонентів. Коли Центрвиборчком Білорусі оголосив попередні результати виборів, тисячі білорусів вийшли на вулиці, щоб показати свою незгоду з явною фальсифікацією.
За утиск опозиції, розгін протестів, а також переслідування журналістів на режим Лукашенка вже було накладено кілька пакетів санкцій з боку ЄС та інших країн світу. Окрім того, в ЄС уже готують нові санкції за інші злочини режиму.
Нещодавно Лукашенко підписав поправки до закону про президента. Серед них, зокрема, є гарантії на недоторканність, довічну охорону і право на державну нерухомість після відставки.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам закликав країну бути готовою до можливого конфлікту навіть після завершення повномасштабної війни Росії проти України.
Про це, як повідомляє VG, він сказав під час лекції у Військовому товаристві Осло ввечері 5 лютого.
Очільник норвезького оборонного відомства підкреслив, що в РФ були знищені паростки демократії, і "ніщо не вказує на те, що Росія стане такою, як ми".
"Тих небагатьох росіян, які наважуються протестувати, кидають до в'язниці або відправляють на війну. Там їх використовують як гарматне м'ясо. Там немає опозиції, немає свободи преси, немає громадянського суспільства, якому дозволено представляти будь-яку контрсилу проти все більш авторитарного режиму", – додав він.

Грам підкреслив, що така Росія "залишиться з нами надовго", а отже, навіть після завершення війни в Україні загроза з її боку зберігатиметься.
"Ми повинні бути готові до того, що Росія може переоцінити свої плани і те, де вона розміщує свої сили у відповідь на членство Фінляндії і Швеції в НАТО", – додав голова Міноборони Норвегії.

У зв’язку з цим він наголосив на важливості збільшення інвестицій в оборону, навчань і покращення взаємосумісності норвезьких збройних сил із союзниками в Альянсі.
Нагадаємо, схожі заяви останнім часом пролунали від військових багатьох інших країн.
Приміром, міністр оборони Німеччини припускає, що Росія може напасти на когось із членів НАТО через 5-8 років.
А головнокомандувач Збройних сил Швеції Мікаель Бюден та міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін заявили, що усі громадяни країни мають бути готовими до війни.

У короля Великої Британії Чарльза ІІІ діагностували онкологічне захворювання
Про це повідомляє Букінгемський палац.
Зазначається, що король почав регулярне лікування сьогодні, 5 лютого.
Він продовжить виконувати державні обов'язки, але на час лікування відійде від публічної діяльності.
У заяві палацу сказано, що король "залишається цілком позитивно налаштованим щодо свого лікування та з нетерпінням чекає на повернення до виконання повноцінних державних обов’язків якомога швидше".
"Його Величність вирішив повідомити про свій діагноз, щоб запобігти спекуляціям, та сподіваючись, що це сприятиме розумінню громадськістю всіх людей у світі, які хворіють на рак", — йдеться у заяві палацу.

Король відкладе свої публічні виступи, і очікується, що інші старші члени королівської сім’ї допоможуть замінити його під час лікування.
Хоча Чарльз призупинить свої публічні заходи, 75-річний король продовжить виконувати свою конституційну роль глави держави.
Жодних подробиць щодо стадії раку чи прогнозу поки немає.

США посилюють санкційний тиск щодо перевізників російської нафти, тож Кремль шукає нові способи, щоб заховати свій "тіньовий флот" від обмежень.
Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що кількість суден, які перейшли під прапор африканської країни, зросла вп'ятеро минулого місяця, порівнюючи із середньомісячним показником за 2023 рік.
Це означає, що наприкінці січня під прапором Габону було понад 100 суден "тіньового флоту" порівняно з 20 роком раніше.
"Реєстр прапорів Габону почав набирати популярність як зручний прапор, пропонуючи зацікавленим сторонам простий і дешевий притулок", - сказав генеральний директор і співзасновник Windward AI Амі Деніел.

За його словами, цей крок спрямований на те, щоб уникнути уваги регулюючих органів.

США посилюють контроль за санкціями проти РФ
Останніми місяцями США та їхні союзники посилюють обмеження цін на експорт російської нафти, націлюючись на трейдерів і фірми, які допомагають перевозити нафту вище цінової стелі.
За словами Деніела, регулювальні органи також посилюють контроль над кількома країнами, суднові реєстри яких зазвичай асоціюються з незаконною діяльністю.
"Такі прапори, як Ліберія, Сент-Кітс і Невіс тощо, піддаються серйозній атаці з боку регулюючих органів, що робить їх менш привабливими для зловмисників", - сказав він.

У четвертому кварталі 2023 року до трійки країн із найбільшим прапором для кораблів "тіньового флоту" входили Панама, Ліберія і Росія.
Росія активно ховає свої танкери
У матеріалі зазначено, що близько 50 суден, які отримали прапор Габона минулого місяця, втратили прапори Ліберії та Панами і належали компаніям, що базуються в Росії. Усі судна мають зареєструватися в державі прапора, яка потім забезпечує дотримання міжнародних морських правил відповідно до законів ООН.
"Тіньовий флот", що характеризується непрозорим володінням і використанням обманних методів, як-от відключення систем стеження, швидко розширився після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
"Обмеження США на російську та іранську нафту, а також попередні обмеження на венесуельські вантажі створили процвітаючу торгівлю для цих старих суден, що працюють поза контролем Заходу", - пише Bloomberg.

Посилення санкцій
Нагадаємо, санкції країн Заходу призвели до того, що половина російського експорту нафти та нафтопродуктів у 2023 році пішла до Китаю, тоді як частка Індії зросла за два роки до 40%. Частка Європи в експорті нафти з Росії впала вдесятеро приблизно до 4-5% з приблизно 40-45%.
Потоки нафти з Росії зіткнулися з проблемами після посилення санкцій США, спрямованих проти торговців та судноплавних компаній. Ознаки з'явилися лише за кілька тижнів після того, як Міністерство фінансів США запровадило наймасштабніші санкції проти російських нафтотрейдерів та державної судноплавної компанії "Совкомфлот" з початку війни проти України.
Нещодавно США ввели нові санкції за перевезення російської нафти. Під обмеження потрапили майже 20 танкерів.

Попри санкції проти РФ мільйони барелів палива з російської нафти все ще імпортуються до Великої Британії.
Про це повідомляє BBC з посиланням на два окремі дослідження.
Британія є однією з багатьох західних країн, які заборонили імпорт нафти і нафтопродуктів, що походять з Росії, намагаючись зменшити кількість доходів, які Москва може отримати від викопних видів палива.
Але два окремі звіти, які отримала компанія BBC, свідчать про те, що правила нафтопереробки дозволяють продуктам, виробленим з російської сирої нафти, потрапляти до Британії.
Ця "лазівка в нафтопереробці" означає, що такі країни, як Індія і Китай, які не запровадили санкції проти Кремля, можуть легально імпортувати російську нафту і переробляти її в нафтопродукти, такі як авіаційне пальне і дизельне паливо, заявив Центр досліджень енергетики і чистого повітря (CREA).

Потім ці держави експортують цю продукцію до Британії чи країн ЄС.
"Проблема цієї лазівки полягає в тому, що вона збільшує попит на російську нафту і дозволяє збільшити обсяги продажів, а також підвищує їхню ціну, що збільшує кошти, які надходять до військової скарбнички Кремля", – сказав Ісаак Леві, керівник відділу європейсько-російської політики та енергетичного аналізу CREA.

В окремій дослідницькій роботі кампанія Global Witness підрахувала, що протягом 2023 року до Великої Британії було імпортовано близько 5,2 мільйона барелів нафтопродуктів, вироблених з російської сирої нафти.
Більша частина імпортованого палива – 4,6 мільйона барелів – це авіаційне пальне, яке, на думку дослідників групи, використовувалося в кожному 20 авіарейсі у Британії.
Згідно з ексклюзивними даними CREA, наданими BBC, протягом перших 12 місяців дії заборони на постачання російської нафти з грудня 2022 року нафтопродукти, що імпортуються Британією, були отримані з російської нафти на суму 569 млн фунтів стерлінгів.
В обох звітах стверджується, що так звана лазівка побічно забезпечила Кремлю понад 100 млн фунтів стерлінгів податкових надходжень.
У них також сказано, що основна частина імпорту надходила в основному з трьох нафтопереробних заводів в Індії – Jamnagar, Vadinar та New Mangalore, а також з дев'яти інших у кількох країнах, включаючи Китай.
Більшість оцінок, зроблених CREA та Global Witness, були засновані на аналізі даних про постачання нафти, отриманих від аналітичної компанії Kpler, а дані про ціни – на основі даних Євростату та деяких інших джерел.
І CREA, і Global Witness заявили, що обидва дослідження ґрунтуються на припущеннях, і визнали наявність проблем та обмежень при аналізі такої торгівлі.
Дані Міжнародного енергетичного агентства показують, що імпорт російської нафти в Індію зріс після початку війни в Україні.
Нагадаємо, Лондон закличе європейські держави припинити імпорт російського скрапленого природного газу через побоювання, що він може опинитися в енергетичній системі Британії.
Британія оголосила про намір відмовитись від російської нафти у березні 2022 року, відразу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Нідерланди готують для передачі Україні ще шість багатоцільових винищувачів F-16, довівши їхню загальну кількість до 24
Про це повідомила у соцмережі Х міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.
"Міністерство оборони Нідерландів готує до постачання Україні ще шість винищувачів F-16. Загальна кількість складає раніше обіцяні Україні 24 F-16", — написала вона.

Міністр наголосила, що "перевага у повітрі має важливе значення для протидії російській агресії".

Defensie gaat 6 extra F-16's gereedstellen voor levering aan Oekraïne. Daarmee komt het totaal op 24 F-16’s. Luchtoverwicht van ???????? is essentieel om de Russische agressie tegen te gaan.https://t.co/IdKB2WSGSu#StandWithUkraine— Kajsa Ollongren (@DefensieMin) February 5, 2024

Як повідомлялось, командувач Об'єднаних Сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв заявив, що в комплекті до винищувачів F-16 Україна отримає і ракети з дальністю ураження цілей на 300-500 км.

Посол Росії у Франції Алексєй Мєшков буде викликаний цього понеділка, 5 лютого, до Міністерства закордонних справ Франції. Про це йдеться в повідомленні каналу BFMTV, який посилається на дипломатичне джерело.
Послу мають заявити про засудження російських ударів, в результаті яких минулого тижня загинули двоє французьких гуманітарних працівників в Україні.

Париж "також засудить відновлення дезінформації, спрямованої проти Франції", додало те ж джерело, через кілька днів після того, як Міністерство збройних сил виявило "скоординований маневр Росії" з розповсюдження неправдивої інформації, що стосується Франції.
Напруженість у відносинах між Францією і Росією останнім часом зросла, коли Москва звинуватила Францію у "мілітаристському божевіллі" після оголошень про нові поставки зброї Києву.
Франція також очікує, що стане мішенню для нової хвилі російської дезінформації, в той час, як в лютому очікується візит президента Емманюеля Макрона в Україну.

Сполучені Штати знищили або пошкодили 84 з 85 цілей в Сирії та Іраку під час серії авіаударів, яких вони завдали у п'ятницю у відповідь на загибель американських військових на базі в Йорданії. Про це пише CNN з посиланням на двох анонімних представників Міноборони США.
За словами співрозмовників з Пентагону, всі, крім однієї з 85 цілей, були "знищені або функціонально пошкоджені".

Повний аналіз після ударів все ще триває, але один із посадовців заявив CNN, що немає жодних ознак того, що під час операції загинули члени іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Президент США Джо Байден заявив журналістам, які подорожували з ним до штату Невада в неділю, що ці удари спрямовані на стримування та підрив діяльності бойовиків у регіоні.
Це був перший випадок, коли Сполучені Штати завдали ударів одночасно в обох країнах. До списку цілей входили центри управління, розвідувальні центри, склади ракет, ракетні установки, склади для зберігання безпілотників тощо.

Гелікоптер Мі-8, який належав МНС Росії, провалився під лід і затонув в Онезькому озері. Його уламки виявили рятувальники за 11 км від берега.
У раніше визначеному районі пошуку приблизно за 20 км від села Дерев'яне рятувальники знайшли частину фюзеляжу повітряного судна та велику промоїну. Попередньо, вертоліт під час аварії пробив лід і пішов на дно, саме тому у воді перестав працювати аварійний маяк, що утруднило пошуки.

Вранці роботи на місці катастрофи продовжать водолази, глибина тут може досягати 40-50 метрів.
У МНС зазначили, що вертольотом керував досвідчений екіпаж із тисячами годин нальоту, вони неодноразово залучалися до пошуку та порятунку людей.
Учора ввечері, 4 лютого, стало відомо, що гелікоптер Мі-8 зі складу Міністерства з надзвичайних ситуацій РФ "зник з радарів", пролітаючи над Карелією. На його борту було троє людей. Борт, як пишуть російські Telegram-канали, летів із Петрозаводська до міста Вітегра Вологодської області.

Доходи Єгипту від Суецького каналу в січні впали майже вдвічі після того, як напади єменських бойовиків у Червоному морі змусили великі судноплавні компанії відправляти судна альтернативними маршрутами. Про це повідомляє Bloomberg.
За даними видання, у січні дохід становив близько 428 млн доларів порівняно з 804 млн доларів за той же період у 2023 році. При цьому кількість суден, що курсують каналом, скоротилася на 36%.
Суецький канал є найкоротшим морським шляхом між Азією та Європою. Він є важливим джерелом іноземної валюти для Єгипту і приніс йому близько 10,25 млрд доларів у 2023 році.

Атаки хуситів на кораблі у Червоному морі
З листопада минулого року у Червоному морі продовжуються атаки єменських хуситів на торгові судна, які мають зв'язок з Ізраїлем. У січні терористичне угруповання завдало найбільшого удару. Військові США та Британії відбили атаку у Червоному морі.
На початку січня США та Британія завдали потужних ударів по цілям, пов'язаними з хуситами в Ємені. Це стало відповіддю на постійні атаки хуситів на цивільні судна у Червоному морі.
28 січня повідомлялося, що в Червоному морі безпілотник хуситів атакував британський військовий корабель, а вже наступного дня єменські хусити повідомили, що вони нібито атакували американський есмінець. Однак у Пентагоні спростували заяву бойовиків.

Правління Комітету Палати представників США проти великого пакета допомоги Ізраїлю, оскільки це може призвести до кризи. Про це йдеться на сторінці Кокуса Свободи у соцмережі X (Twitter).
Зазначається, що Байден подається передбачуваному тиску з метою запропонувати ще більший, але тепер неоплачений пакет допомоги Ізраїлю.

"Коли у нашої країни щомісячний дефіцит у 200 млрд доларів і державний борг у 34 трлн доларів, Америка не повинна і не зобов'язана позичати для підтримки Ізраїлю. Особливу тривогу викликає те, що оскільки нам доведеться позичати, ми одночасно оподатковуємо і займаємо гроші для фінансування ХАМАС, а також фінансуємо всю політику Джо Байдена, яка ставить під загрозу американський народ, таку, як її безпрецедентну прикордонну кризу", - написано в заяві.

"Конгрес може надати допомогу Ізраїлю, скоротивши фінансування ООН, скасувавши розширення податкового управління, скасувавши "фонд підкупу" Міністерства торгівлі або припинивши ліві податкові пільги щодо зміни клімату", - заявили республіканці.

Президент Польщі Анджей Дуда зробив нову заяву після своїх висловлювань щодо деокупації Криму. Він запевнив, що підтримує Україну у загарбницькій війні, яку розв'язала Росія.
Про це говорить повідомлення Дуди у Twitter (X).
"Мої дії та позиція щодо жорстокої агресії Росії проти України були і є зрозумілими з першого дня: Росія порушує міжнародне право, є агресором та окупантом. Напад Росії на Україну та окупація міжнародно визнаних територій України, включно з Кримом, є злочином", - зазначив польський президент.

Дуда додав, що війна не може закінчитися перемогою Росії, а московський імперіалізм треба зупинити, перемогти та заблокувати на майбутнє.
"Україна має перемогти, бо цю війну має виграти вільний світ. Ми всі стоїмо пліч-о-пліч за вільну, суверенну та незалежну Україну, проти агресії та жорстокого імперіалізму", - підкреслив він.

Що сказав Дуда про Крим
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що не впевнений, чи зможе Україна деокупувати Крим. Але, на його думку, Україні вдасться повернути Донецьк і Луганськ. Дуда назвав Крим "особливим місцем", у тому числі й з історичних причин.
Посол України в Польщі Василь Зварич наголосив, що Крим - це територія України, а деокупація півострова - "наше спільне завдання та зобов'язання перед вільним світом".