Публікації в рубриці “Новини Світу”

Канада розглядає можливість передачі Україні ракет класу "повітря-земля" CRV7. Канадський уряд планував їх утилізувати.
Про це повідомляє CBC.
Лідер опозиційної Консервативної партії Канади П'єр Пуальєвр вимагав відправити ракети CRV7 Україні на засіданні парламенту 2 лютого. Він наголосив, що краще віддати боєприпаси Україні, ніж утилізувати.
"Замість того, щоб змусити канадців платити мільйони доларів за виведення з експлуатації цієї зброї зброю слід віддати Україні, яка може використовувати її для захисту суверенітету", - сказав він.

Речник міністра оборони підтвердив, що канадський уряд розглядає можливість надання ракет.. Але у відомстві вважають, що перш ніж відправити ракети в Україну, потрібно дізнатися потреби української армії та ефективність ракет.
У Канаді наголошують, що проблема з постачанням цих ракет полягає у тому, що країна має десятки тисяч таких ракет та двигунів до них, але не всі вони з боєголовками.

Що відомо про ракети CRV7
У Канаді називаються ці ракети "озброєнням холодної війни". Вони були виготовлені у 1980-х роках, а зняті з виробництва на початку 2000-х років.
CRV7 - авіаційна некерована ракета канадської розробки калібру 70 мм зі складним оперенням. Вона призначена для ударів по наземних цілях.
Міністерство оборони Канади має 83 303 таких ракет.
Допомога від Канади
Нагадаємо, Канада з початку повномасштабного вторгнення надала Україні військову та фінансову допомогу. 23 січня міністр оборони Канади анонсував новий пакет допомоги для України. До нього увійшли 10 багатоцільових катерів від Zodiac Hurricane Technologies.
Також у Канаді анонсували старт навчання українців на винищувачах F-16.
Вчора з робочим візитом до Києва прибула міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі. Вона зустрілася з українським колегою Дмитром Кулебою та президентом Володимиром Зеленським.
Жолі у Києві зробила декілька важливих заяв. Зокрема, про те, що Україна та Канада обговорюють гарантії безпеки для нашої країни, угода вже на фінішній прямій, а також про створення коаліції для повернення українських дітей.

Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та представники румунських фермерів і перевізників 2 лютого підписали угоду про припинення протестів на тлі аналогічних акцій в інших європейських країнах.
Відповідно до угоди між румунським урядом і фермерами, 5 лютого при прем’єрі країни створять міжвідомчий комітет "для аналізу та пошуку найкращих рішень щодо вимог протестувальників". До складу комітету увійдуть представники профільних міністерств Румунії, а також фермерів і перевізників.
"Метою комітету є врегулювання претензій фермерів і перевізників та розробка конкретних пропозицій щодо вирішення проблем у відповідних секторах економіки", – йдеться в пресрелізі уряду Румунії.

Цей компроміс слідує за оголошеним минулого тижня пакетом заходів, який передбачає низку субсидій і виплат румунським фермерам і далекобійникам.
Фермери в Румунії з минулого місяця спорадично блокували пункти пропуску на кордоні з Україною, вимагаючи субсидій і захисту від впливу українського імпорту.
А втім, аналогічні фермерські протести відбуваються в низці країн Європи.
В усіх країнах фермери в цілому обурені зниженням доходів, зростанням цін на електроенергію і паливо, а також бюрократичною тяганиною і екологічною політикою, які, на їхню думку, підривають їхню здатність конкурувати з іншими країнами.

Чехія змушує країни ЄС профінансувати закупівлю, за її оцінками, 450 000 боєприпасів для артилерії, наявних за межами блоку.
Про це повідомляє Politico.
"Європа не виконує свою обіцянку щодо відправлення в Україну 1 мільйона артилерійських снарядів до березня, а чехи заявляють, що настав час шукати постачання за межами ЄС", - йдеться в матеріалі.

Франція очолила заклики до Європи нарощувати свій власний промисловий потенціал для доставки боєприпасів Україні. Однак тепер ЄС заявляє, що до березневого терміну в Україну доставлять 524 000 снарядів, а до кінця року обіцяно тільки 1,1 мільйона.
Politico пише, що коли на початку 2023 року ЄС уточнював свої зобов'язання щодо військової допомоги, Франція, лідер оборонної промисловості блоку, наполягала на тому, щоб субсидії зосереджувалися тільки на місцевому виробництві, а не спрямовувалися поза ЄС.

Де Європа може купити боєприпаси
Видання пише, що заклик Чехії підвищує ймовірність того, що Європа замість цього звернеться до збройових компаній Південної Кореї, Туреччини та Південної Африки.
За словами чиновника, головний дипломат ЄС Жозеп Боррель особливо згадав, що Корея може бути залучена для отримання додаткових снарядів.
План ЄС щодо збільшення поставок боєприпасів передбачає відшкодування країнам мільярдів євро через Європейський фонд миру за відправлення снарядів з наявних запасів.
Це існуватиме разом з 1 мільярдом євро для стимулювання спільних закупівель боєприпасів Європейським оборонним агентством та 500 мільйонами євро для підтримки проєктів з виробництва боєприпасів.
Проблеми з боєприпасами існують не тільки в ЄС
Один дипломат сказав, що цифра в 450 000 була озвучена під час неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у Брюсселі в середу.
Прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала потім заявив своїм колегам під час саміту лідерів ЄС у четвер, що снаряди можуть бути отримані з-за меж Євросоюзу, щоб допомогти блоку виконати свої обіцянки.
"ЄС - не єдиний союзник, який не може домогтися результатів. Політичний глухий кут у Вашингтоні також зупинив потоки американської зброї в Україну", - пише Politico.

Снаряди для України
У березні 2023 року міністри оборони та закордонних справ ЄС погодили план із спільної закупівлі боєприпасів. Він передбачає надання Україні 1 млн снарядів протягом наступних 12 місяців. Зокрема, мова йшла про сім країн.
Але вже в листопаді ЄС поінформував членів, що навряд чи зможе передати Україні обіцяний 1 млн артснарядів. Цей план повинні виконати до березня 2024 року.
При цьому наприкінці листопада єврокомісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон, наводячи статистичні дані, заявляв, що до весни 2024 року виробничий потенціал оборонних підприємств у ЄС складе більше мільйона артилерійських снарядів. Але для передачі боєприпасів Україні потрібне відповідне рішення, якого поки що немає.

Сполучені Штати Америки сьогодні, 2 лютого, запровадили нові санкції проти мережі компаній, які допомагали Ірану у виробництві дронів-камікадзе типу "Шахед".
Про це повідомляє Міністерство фінансів США.
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) наклало санкції на ключову мережу закупівель великих постачальників матеріалів і чутливих технологій для іранських програм балістичних ракет і безпілотних літальних апаратів, зокрема на дрони серії "Шахед".
Чотири організації, що базуються в Ірані та Гонконзі, позначені сьогодні, діяли як таємні закупівельні організації.
Заступник міністра фінансів по боротьбі з тероризмом і фінансовою розвідкою Брайан Нельсон заявив, що тривале поширення Іраном своїх передових звичайних озброєнь, включно з дронамі і ракетами, націленими на солдатів США, залишається серйозною загрозою стабільності регіону.
"Ми без вагань задіємо весь наш набір інструментів, щоб зруйнувати незаконні мережі закупівель, які постачають компоненти для цих систем озброєння, а також притягнути до відповідальності тих, хто намагається експортувати цю зброю терористичним проксі-групам", - додав він.

Хто саме потрапив під санкції
У Мінфіні уточнили, що обмеження були введені проти:
Компанії FYIT із Гонконгу; Компанії Duling Technology з Гонконгу; Компанії Advantage Trading з Гонконгу; Компанії NSMI з Ірану; Компанії COPC із Гонконгу.
Іран допомагає РФ з озброєнням
Іран з перших місяців повномасштабного вторгнення підтримав російське вторгнення в Україну. Крім того, країна надала Росії військову допомогу. Зокрема, Тегеран надав Москві дрони-камікадзе, якими окупанти з осені 2022 року атакують Україну.
Нещодавно видання Sky News повідомило, що Іран розробив для РФ новий "вибуховий" дрон Shahed-107, який Москва може використовувати проти України.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат тоді повідомляв, що нове озброєння, яке отримає Росія, може стати викликом для України. Але поки немає інформацію про передачу Іраном нових дронів та ракет російській армії.

Заступники постійних представників держав-членів Європейського Союзу в Брюсселі 2 лютого досягли угоди щодо Акта про штучний інтелект, який стане першим механізмом обов’язкового регулювання цієї сфери у світі.
Про це пише Politico.
Майбутній Акт про штучний інтелект, згідно з погодженим проєктом, заборонить або обмежить застосування цієї технології в деяких сферах, а також зобов’яже розробників дотримуватись стандартів прозорості та стрес-тестування.
Євросоюз є першим, хто погодив запровадження обов'язкових правил для технологій штучного інтелекту. Рішення заступників послів держав-членів ЄС слідує за попередньою згодою трьох ключових євроінституцій, про яку оголосили у грудні.
Як зазначає Politico, подальше погодження Акта про штучний інтелект постало перед опором найбільших економік ЄС – Німеччини та Франції, які побоювались через падіння конкурентоспроможності своїх компаній, та Австрії, яка висловлювала заперечення щодо положень про захист даних.
Зрештою, за даними Politico, опір трьох країн вдалось подолати запевненнями, що Єврокомісія зробить офіційні заяви щодо питань, які тих непокоять – позаяк саме вона відповідатиме за втілення Акта про штучний інтелект.
Акт все ще потребує офіційного схвалення Європейського парламенту, де досі тривають дискусії про його найбільш неоднозначні положення – зокрема про технологію розпізнавання облич. Поза тим, після погодження на рівні комітетів голосування у Європарламенті може відбутись у квітні.
Минулого місяця Єврокомісія оголосила про пакет заходів з розвитку штучного інтелекту та оголосила про намір створити профільне Управління ЄС, яке відповідатиме за імплементацію Акта.

Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (ООН) сьогодні, 2 лютого, постановив, що має юрисдикцію на розгляд позову України від 2022 року проти РФ.
Про це говорить трансляція засідання суду.
Нагадаємо, у своєму позові проти РФ до Міжнародного суду ООН Україна вимагає притягнути країну-агресора до відповідальності за спотворення поняття "геноциду".
Під час засідання у Палаці миру, де знаходиться Міжнародний суд ООН, було визнано, що суд має юрисдикцію у розгляді справи.
З цього слідує, що позов є повністю або частково прийнятним. Наступним етапом тепер буде розгляд справи по суті.
Суд ООН по позову України проти Росії 31 січня
Нагадаємо, вчора міжнародний суд ООН оголосив фінальне рішення за позовом України проти РФ у справі про порушення конвенцій про заборону фінансування тероризму та подолання форм расової дискримінації - на Донбасі та у Криму.
Суд ООН визнав порушення з боку Росії певних частин Конвенції про заборону фінансування тероризму.
Засідання суду у Палаці миру в Гаазі (Нідерланди) транслювалося у прямому ефірі.
Даний позов проти РФ до суду ООН Україна подала 16 січня 2017 року, він пов'язаний з агресією загарбників у Криму та на Донбасі. У позові йдеться про порушення Кремлем двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поскаржився на те, що йому довелося зняти вето на 50 мільярдів євро допомоги від ЄС для України через те, що політика загнали в глухий кут
Про це Орбан заявив у етері радіостанції Kossuth.
"Я був у глухому куті. Якби ця угода не була досягнута та Угорщина продовжувала б використовувати своє право вето, тоді 26 країн-членів погодилися б направити гроші в Україну і забрали б кошти, призначені для Угорщини, і відправили б їх також в Україну — чому б це було добре?", — зазначив угорський прем'єр.

Водночас Орбан вкотре наголосив, що між Україною та РФ мають розпочатися мирні переговори.
"Час на боці росіян, і чим довше триває війна, тим більше людей гине", — вважає прем'єр-міністр Угорщини.

Як повiдомлялось, лідери країн Європейського Союзу об'єдналися, аби змусити Орбана не блокувати рішення щодо фінансової допомоги Україні.

США вже цими вихідними розпочнуть завдавати ударів по цілях по численних цілях в Іраку та Сирії у відповідь на атаку на свою базу в Йорданії, внаслідок якої загинули троє військових. Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
Цілями американських ударів стануть іранський контингент і об’єкти, зазначили співрозмовники видання.
Крім того, у матеріалі йдеться, що відповідь, яка, як очікується, почнеться вже цими вихідними, буде "багаторівневою".

Вона поєднуватиме військові дії з іншими кроками, які можуть бути скориговані, щоб показати, що Вашингтон не прагне до подальшої ескалації, зазначає видання.
За словами американських посадовців, мета полягає в тому, щоб змусити Іран і його поплічників зменшити кількість нападів по всьому регіону, поки Білий дім і його союзники ведуть переговори про припинення вогню між ХАМАС і Ізраїлем, що, як вони сподіваються, призведе до деескалації напруженості.
Водночас видання наголошує, що Іран надіслав сигнал, що не віддавав наказ про напад на базу США, і попереджаючи, що американські атаки по іранській території або контингенту в регіоні, спонукатимуть його завдати удару у відповідь.

Велика Британія вперше з 2016 року проведе випробувальний запуск ядерної ракети з підводного човна в Атлантичному океані.
Судноплавні компанії були попереджені про те, що будуть проведені випробування, коли підводний човен HMS Vanguard прибув до Атлантичного океану.
Випробування, в якому буде задіяна боєголовка без ядерного заряду, відбудеться до 4 лютого приблизно за 90 км від східного узбережжя Флориди з радіусом дії 5 900 км.
Востаннє Велика Британія випробовувала ядерну зброю в 2016 році.
Хоча такі випробування плануються заздалегідь і не є прямою відповіддю на геополітичну діяльність, вони відбуваються на тлі загострення кризи в Червоному морі.

Прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку не погодився із заявою очільника Генштабу Георгіци Влада про необхідність готуватись до можливого поширення російської агресії за межі України.
Чолаку заявив, що Румунія не братиме участі у жодних війнах.
Відповідь Чолаку з'явилася після того, як Георгіца Влад попередив, що румунам слід готуватися до можливості війни, головним чином, якщо Росія досягне успіху в Україні.

"Давайте зберігати спокій, Румунія не вступить у жодну війну", – сказав румунський прем’єр.

Очільник румунського Генштабу наголошував, що Росія "стала проблемою для світового порядку і для демократії", тож фактично веде війну не просто з Україною, а "з демократичним світом".
"Населення Румунії, як і все населення Європейського Союзу, Європи, повинно хвилюватись, і ми повинні ухвалити відповідні заходи, щоб бути готовими", – додав він.

Голова румунського Генштабу підкреслив, що в разі перемоги в Україні РФ не зупиниться і, найімовірніше, нападе на Молдову й викличе ескалацію на Західних Балканах.

Іран хоч трохи, але стримує прискорення своєї ядерної програми. Так, Тегеран продовжує нарощувати поставки урану, збагаченого до 60% чистоти, який може бути швидко збагачений до рівня, необхідного для виробництва ядерної зброї. Про це заявив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.
За його словами, різке зростання виробництва, що почалося відразу після ізраїльських бойових дій у Секторі Газа у відповідь на терористичну атаку ХАМАС 7 жовтня, схоже, пішло на спад.
"Спостерігається деяке уповільнення. Вони все ще поповнюють запаси, але вже повільніше", - заявив Гроссі.

Неясно, коли саме почалося сповільнення виробництва урану, але, схоже, Іран став турбуватися, що його програма збагачення ядерного палива може стати головною військовою мішенню. Ізраїль регулярно проводить навчання, що імітують бомбардування, а Сполучені Штати понад 15 років вживають заходів, спрямованих на саботаж програми.
Іран заперечує, що його метою є створення ядерної зброї, і досі представники розвідки заявляли, що немає жодних доказів того, що він прагне її створення.
Іранська влада, схоже, ретельно вивіряє свою діяльність зі збагачення урану, щоб залишатися трохи нижче порога збройового матеріалу. Зазвичай під цим розуміють уран, збагачений до 90% чистоти, але зброю можна створити і на паливі, збагаченому дещо нижче цього рівня.

2 лютого Північна Корея випустила кілька крилатих ракет біля західного узбережжя.  Про це йдеться у повідомленні Об'єднаного комітету начальників штабів (JCS).
Південнокорейські військові заявили, що зафіксували запуск ракет близько 11 ранку з західного узбережжя. Кількість ракет не уточнюється.
Це був четвертий запуск крилатої ракети КНДР цього року.
"Посилюючи наш моніторинг і пильність, наші військові тісно співпрацюють зі Сполученими Штатами, щоб відстежувати додаткові ознаки провокацій Північної Кореї", — йдеться в текстовому повідомленні JCS, надісланому журналістам.

Ізраїль та ХАМАС нібито домовилися про тимчасове перемир'я. У його ході планується нове визволення заручників.
Про це заявив офіційний представник Міністерства закордонних справ Катару Маджед аль-Ансарі, повідомляє The Times of Israel.
"На зустрічі в Парижі вдалося консолідувати пропозиції... Ця пропозиція була схвалена ізраїльською стороною, і тепер ми маємо перше позитивне підтвердження з боку ХАМАС", - розповів представник МЗС Катару.

Це сталося під час зустрічі між катарськими, американськими, ізраїльськими та єгипетськими офіційними особами у Парижі.
При цьому ізраїльські ЗМІ з посиланням на неназваних високопосадовців повідомляють про те, що Ізраїль поки не погоджувався на угоду про припинення вогню з ХАМАС.
Що передувало
Нагадаємо, у жовтні минулого року бойовики ХАМАС вторглися до Ізраїлю. Вони вбивали та викрадали як військових, так і мирних жителів.
У відповідь Ізраїль розпочав наземну операцію у Секторі Газа. Військам країни вдалося взяти під контроль більшу частину палестинського анклаву.
Також між Ізраїль та ХАМАС домовлялися про тимчасове припинення вогню. Це зробили для того, щоб бойовики звільнили своїх заручників.
Про пропозицію Ізраїлю до ХАМАС знову призупинити бойові дії стало відомо ще минулого тижня.

Президент США Джо Байден 1 лютого підписав указ, що дозволяє США запровадити нові санкції проти ізраїльських поселенців на Західному березі річки Йордан, причетних до насильницьких нападів на палестинців.
Указ, опублікований на сайті Білого дому, є найбільш значущим кроком будь-якої адміністрації США у відповідь на насильство з боку ізраїльських поселенців проти палестинського цивільного населення на Західному березі річки Йордан.
Перший раунд санкцій стосується чотирьох поселенців, які, на думку США, безпосередньо причетні до нападів на палестинців і систематичних дій, що призвели до вимушеного переселення палестинських громад.
Санкції передбачають, що активи й банківські рахунки цих поселенців-екстремістів у Штатах будуть заморожені, а торгівля з ними – заборонена для американських осіб і компаній.
Крім того, указ Байдена дозволяє США накладати санкції на осіб, які брали участь в актах або погрозах насильства проти палестинських цивільних чи керували такими діями. Стосуватись ці обмеження можуть і представників ізраїльського уряду.
За даними Управління ООН з гуманітарних питань, з 7 жовтня відбулося майже 500 нападів ізраїльських поселенців на палестинців. У них були вбиті щонайменше вісім палестинців, серед них – дитина, і поранені понад 115 людей.
Ізраїльський уряд стверджує, що за останні місяці вжив рішучих заходів для вирішення цієї проблеми і що це призвело до зменшення кількості насильницьких нападів на палестинців на Західному березі річки Йордан.
У грудні 2023 року Сполучені Штати вже запровадили візові санкції проти поселенців, причетних до нещодавніх нападів на палестинців. А Франція пропонує запровадити аналогічні заходи на рівні Європейського Союзу.

Італійська прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон протягом останніх тижнів готували ґрунт, аби переконати Віктора Орбана не блокувати 50 мільярдів фінансової допомоги Україні.
Про це стало відомо Politico від джерел, знайомих із ходом переговорів.
За інформацією співрозмовника видання в оточенні Мелоні, вона ще кілька місяців тому – тобто до саміту ЄС у грудні – почала налагоджувати контакти з оточенням Орбана, а в середу, напередодні зустрічі 1 лютого, делегації допізна працювали для пошуку компромісу.
Цього тижня прем’єрка Італії також говорила з прем’єром Угорщини телефоном, провела годинну зустріч у Брюсселі перед самітом і знову – вранці 1 лютого перед початком засідання Європейської ради.

"Вона кілька разів намагалася бути мостом, і складається враження, що цього разу це спрацювало", – сказав Politico один із дипломатів ЄС.

Свою роль у переконуванні Орбана зіграв і Макрон, який активно спілкувався з ним в останні тижні, а під час особистої зустрічі у січні попросив угорського прем’єра поділитися своїм баченням того, як краще інтегрувати східні країни ЄС.
"Він ніколи не хотів протистояти Орбану, а навпаки, хотів залучити його на свій бік. Це підхід, який сьогодні приносить свої плоди", – сказав Politico співрозмовник із оточення французького президента.

Ці дії дозволили голові Євроради Шарлю Мішелю дуже швидко оголосити про домовленість лідерів ЄС щодо 50 мільярдів євро для України – без фактичного детального обговорення всі присутні погодились із планом, який передбачав незначні поступки Угорщині.
Нагадаємо, лідери ЄС у четвер подолали довготривалу опозицію Угорщини і досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро. Програма розрахована на чотири роки.
У висновках саміту йдеться про те, що Україна зможе отримувати кошти за дотримання низки передумов. Також там сказано, що лідери ЄС щороку проводитимуть дебати щодо програми, а через два роки вони можуть запропонувати Єврокомісії перегляд всієї багаторічної фінансової рамки.