ТЕЛЕГРАФ

У Білому домі заявили, що США стежать за переміщенням найманців російської групи Вагнера.
Про це у спілкуванні із журналістами на борту Air Force One на шляху до штату Південна Кароліна заявив заступник речниці Білого Дому Ендрю Бейтс.
Водночас він сказав, що нових подробиць про місцезнаходження ватажка групи Євгенія Пригожина у США немає.
"Ми продовжуємо стежити за групою Вагнера, як ми вже всім вам повідомили…Вони скоюють широкий спектр злочинів у країнах, де вони діють. Але я не маю жодних нових подробиць про місцезнаходження Пригожина чи групи Вагнера", – зазначив Бейтс, коментуючи заяву самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка про те, що наразі на території країни немає ні найманців ПВК "Вагнер", ні їхнього ватажка Євгенія Пригожина.

За домовленістю із самопроголошеним білоруським президентом Лукашенком після заколоту в Росії Пригожин разом із частиною своїх найманців мав вирушити у Білорусь.
Самопроголошений президент Білорусі заявив, що Пригожин покинув Білорусь, а "вагнерівці" ще не прибули до країни.

Майже половина американців вважає, що найкращий вік для президента США – 50 років. Про це свідчить опитування Pew Research Center. З посиланням на The Hill.
Зокрема, 49 відсотків респондентів, не зважаючи на нинішніх кандидатів у президенти США, вважають, що найкращий вік для лідера країни — 50 років. 24 відсотки опитаних заявили, що хотіли б бачити на посаді президента когось віком 60 років, і 17 відсотків - когось віком 40 років.
Лише три відсотки респондентів заявили, що найкращий вік для президента – 70 років і більше.
Опитування ілюструє невідповідність між бажанням багатьох американців мати молодого лідера та віком потенційних кандидатів у президенти. Чинному президенту США Джо Байдену 80 років, а провідному республіканському кандидату, колишньому президенту Дональду Трампу — 77. Вік Байдена вже викликав занепокоєння серед виборців усіх партій під час недавніх опитувань громадської думки.

Нове дослідження показало відмінності у поглядах старшого та молодшого поколінь жителів США.
Зокрема, молоді американці прихильніше, ніж старші, ставляться до того, щоб президентові було 30-40 років. На противагу цьому, старші американці віддають перевагу президентові у віці 60 років і більше.
Більше третини респондентів у віці 18-29 років сказали, що найкращий вік для президента - 40 років, тоді як лише 3 відсотки респондентів віком від 70 років погодилися з цим. У той же час, 42% найстаріших опитаних сказали, що 60 років - найкращий вік для президента, тоді як трохи менше чверті наймолодших респондентів висловили таку саму думку.
Результати опитування для двох політичних партій схожі, з огляду на середній вік членів партії, кажуть дослідники. Оскільки Демократична партія, як правило, має молодших членів, респонденти-прихильники цієї партії підтримують молодший вік президента.
Байден і раніше жартував про свій вік, визнаючи, що був наймолодшим сенатором країни та шостим наймолодшим сенатором в історії, коли його вперше обрали 1972 року.
"До речі, я вже давно цим займаюся. Я знаю, що не виглядаю таким старим. Я знаю. Мені трохи менше 103. Але якщо відкинути всі жарти... Я був досить впливовим сенатором" , - сказав він на початку цього року під час офіційної вечері у Білому домі.

Опитування проводилося з 5 по 11 червня, у ньому взяли участь 5115 респондентів. Похибка для всієї вибірки склала плюс-мінус 1,7 процентних пункти.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур вважає, що Україні буде важко отримати запрошення стати членом НАТО на саміті Альянсу у Вільнюсі.
Про це Певкур розповів в інтерв'ю Vikerraadio.
"Запрошення України до членства може бути важко здійсненним. Війна ще не закінчилася. Естонія клопоче, щоб Україна отримала чітку дорожню карту. Це те, що посли НАТО формулюють і готують на щоденній основі. Ми сподіваємося, що до Вільнюса вона (дорожня карта. – Ред.) буде готова. Якщо ні, то цілком можливо, що глави держав почнуть доопрацьовувати її на місці", – сказав естонський міністр.

Він також додав, що Естонія вирушить до Вільнюса з пропозицією, що видатки на національну оборону країн-членів НАТО мають становити понад два відсотки.
"Цей рівень має бути нижньою межею, а не метою", – наголосив Певкур.

Палата представників Нідерландів визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Про це заявив президент України Володимир Зеленський.
"Вітаю визнання Палатою представників Нідерландів Голодомору геноцидом. Називати речі своїми іменами - це ключова передумова справедливості та недопущення повторення таких страшних злочинів", - написав він.

Зеленський також вдячний Нідерландам за сильну та комплексну підтримку нашої держави у боротьбі за майбутнє України та всього вільного світу.
При цьому після початку повномасштабної війни Росії проти України розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом активізувався у багатьох країнах. Відповідні декларації вже ухвалили парламенти Британії, Словенії, Бельгії, Ірландії, Румунії, Молдови, Чехії, Німеччини, Ісландії, Франції, Болгарії, Люксембургу та Хорватії.

Президент України Володимир Зеленський зустрінеться з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі в п'ятницю, 7 липня.
Про це йдеться в повідомленні Директорату з комунікацій адміністрації президента Туреччини.
"Адміністрація Президента Туреччини анонсувала зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі в п'ятницю", - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що наприкінці зустрічі в Стамбулі очікується проведення пресконференції.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький приїхав на захід України, щоб вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії. Про це він заявив у Facebook.
Польський прем'єр відвідав неіснуюче селище Острівки на Волині. Він ушанував пам'ять жертв Волинської трагедії.
Під час церемонії Моравецький установив у полі дерев'яний хрест.
Волинська трагедія (у польській історіографії пол. Rzeź wołyńska, "Волинська різанина") — взаємні етнічні чистки польського та українського населення, здійснені Українською повстанською армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів та українського та польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині. Йдеться про десятки тисяч загиблих.
17 грудня 2014 року, під час виступу у Варшаві перед обома палатами польського парламенту та за присутності польського президента Коморовського, прем’єрки Польщі Копач та членів уряду Польщі, президент Порошенко попросив у поляків пробачення за Волинську трагедію.
На початку червня 2016 року відомі українці, зокрема президенти Кравчук та Ющенко звернулись з відкритим зверненням до проводу Польської держави та всього суспільства, в якому були слова "пробачаємо та просимо про вибачення".

У Міноборони Британії проаналізували, для чого російська армія сформувала Азовський військово-морський округ зі штабом в Маріуполі.
Про це йдеться у розвідувальному огляді міністерства про війну в Україні 7 липня.
Британські аналітики нагадали, що 1 липня 2023 року ВМФ Росії створив новий Азовський військово-морський округ зі штабом в окупованому українському портовому місті Маріуполь.
Підпорядкований Чорноморському флоту, округ, згідно з повідомленнями, матиме у своєму розпорядженні вісім бойових кораблів, серед яких три сучасні корвети класу "Каракурт", які можуть запускати крилаті ракети "Калібр".
Азовське море є надзвичайно важливим морським районом для Росії, оскільки воно з'єднує її внутрішні водні шляхи з міжнародними морськими шляхами, наголосили у Міноборони Британії. В умовах війни воно також пропонує альтернативний варіант військового постачання, якщо сухопутні шляхи Росії на південь України будуть перервані.
За словами британських аналітиків, Азовський військово-морський округ, ймовірно, зосередиться на підтримці логістичних і контрпартизанських завдань, звільнивши основний Чорноморський флот для зосередження на ударних операціях на великих відстанях і поширенні своєї морської потужності далі за кордон.