ТЕЛЕГРАФ

Угорщина підтримає заявку Швеції на вступ до НАТО, як тільки Туреччина, яка поки що утримується від ратифікації, дасть знак, що вона також готова це зробити. Про це заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
"Якщо там буде рух, то, звичайно, ми дотримаємося нашої обіцянки про те, що Угорщина не буде затримувати членство жодної країни", - сказав Сійярто журналістам у Будапешті, додавши, що він буде в "тісному і безперервному" контакті з колегами із Туреччини найближчими днями.

З усіх країн НАТО лише Туреччина та Угорщина наразі не ратифікували заявку Швеції на вступ в Альянс. Обидві країни перебувають під тиском необхідності схвалити заявку Стокгольма напередодні саміту у Вільнюсі наступного тижня.

Сійярто сказав, що провів низку телефонних розмов зі своїм турецьким колегою. За його словами, найближчими днями Туреччина "проконсультується зі Швецією, а також із лідерами НАТО" щодо зусиль, спрямованих на вихід з глухого кута в питанні членства Стокгольма в Альянсі.
Угорщина ратифікувала заявку Фінляндії на вступ до НАТО в березні, як тільки стало зрозуміло, що Туреччина також підтримає членство країни в Альянсі.
Швеція і Фінляндія відмовилися від позаблоковості після вторгнення Росії в Україну минулого року, прагнучи більшої безпеки шляхом вступу до НАТО. Фінляндія стала членом НАТО у квітні, але для Швеції цей процес повільніший.

Головнокомандувач Збройних сил Великої Британії Тоні Радакін заявив, що головний удар Збройних сил України в ході контрнаступальних операцій ще попереду, відкинувши закиди щодо повільного просування українських військових.
Радакін зазначив, що відсіч російській агресії "ніколи не обмежується однією дією", а стратегія України полягає в тому, щоб "взяти змором, розтягувати (оборону) і завдавати ударів".
За його словами, ці дії руйнують російські оборонні лінії.
"Питання в тому, як можна взяти лінію фронту довжиною понад тисячу кілометрів і перетворити її на більшу проблему для Росії, ніж для України? Ось чому ви бачите, що Україна намагається діяти на різних напрямках і робить багато маневрів", — сказав командувач.

Він визнав, що український контрнаступ ускладнила висока щільність мінних полів, відсутність прикриття з повітря, а також те, що Україна не отримала всю бажану військову техніку.
Водночас Радакін наголосив, що несправедливо прив'язувати Україну до конкретних часових рамок і що "Росія зараз настільки слабка, що не має сил для (власного) контрнаступу".
"Росія втратила майже половину боєздатності своєї армії. Минулого року вона випустила 10 мільйонів артилерійських снарядів, але в кращому випадку може виробляти мільйон снарядів на рік. Вона втратила 2 500 танків і в кращому випадку може виробляти 200 (нових) танків на рік", – додав він.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що в ході контрнаступальних операцій українські війська "поки що діють дуже чітко та добре організовано".
Про це він сказав на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Румунії Марселем Чолаку.
Шольц сказав, що він "ніколи не очікував, що все може змінитися з дня на день", але додав, що українські сили оборони планували операції "дуже цілеспрямовано".
Водночас румунський прем’єр зауважив, що очікував завершення війни українським контрнаступом.
Шольц також додав, що Україна не зможе стати членом НАТО, поки триває війна, зазначивши, що критерії членства в Альянсі включають "відсутність відкритих прикордонних конфліктів".
Однак, за його словами, важливою є "велика практична підтримка України з боку НАТО", яка триватиме і надалі.
Канцлер розповів, що Німеччина "створила умови для того, щоб підтримувати Україну навіть протягом тривалого часу, якщо війна триватиме довго".
Він наголосив, що багато країн зможуть підтримувати Київ "протягом одного, двох, трьох, а якщо буде потрібно, і більше років, тому що ми не знаємо, як довго триватиме воєнний конфлікт".

Поточні темпи операцій українських сил не свідчать про те, що ситуація зайшла у глухий кут і Україна не може повернути більшу частину своїх територій, йдеться у звіті Інституту вивчення війни.
В інституті нагадали, що українські сили проводили повільні та поступові кампанії блокування районів концентрації росіян на східному березі Херсонської області та обмежені наземні атаки на західному березі в період із серпня по листопад 2022 року, перш ніж остаточно змусити росіян відійти з правого берега в середині листопада.
Водночас в ISW зауважили, що російський зимово-весняний наступ завершився трохи більше, ніж за місяць, не досягнувши значних успіхів уздовж кордону Луганської та Харківської областей.

"Ситуація на півдні України, звичайно, інша, тому що тут немає природних умов, коли росіяни могли розраховувати лише на два мости через Дніпро.
Тим не менше, український контрнаступ на Херсон складався з фаз відносно швидкого просування та тривалих періодів підготовки, боїв, які були спрямовані на виснаження російських сил, і обмежених досягнень, що зрештою зробило російські позиції на західному березі річки слабкими", — йдеться у звіті.

"Нинішній український контрнаступ є менш драматичним і швидким, ніж той, під час якого було звільнено більшу частину Харківської області, але більш успішним, ніж невдалий російський зимово-весняний наступ. Загалом за своїм темпом і початковим прогресом він найбільше схожий на повільніший, але успішний херсонський контрнаступ", — додають в інституті.
Раніше голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що українські контрнаступальні операції наразі просуваються повільніше, ніж прогнозували раніше, однак Сили оборони просуваються впевнено і цілеспрямовано.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що за деокупацію кожного метра української землі воїни платять кров’ю, тому його дратують зовнішні коментарі про те, що контрнаступ відбувається повільніше, ніж очікували.

Президент США Джо Байден наполягає на том, щоб після закінчення повноважень Єнса Столтенберга наступним генсеком НАТО призначили нинішню президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн.
Про це пише The Telegraph з посиланням на джерела.
За даними видання, США надавали перевагу фон дер Ляєн після відхилення кандидатури міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса.
Зазначається, що президент США під час дискусій щодо наступника Столтенберга намагався переконати фон дер Ляєн очолити НАТО.
Як розповіло одне із джерел, Байден і фон дер Ляєн налагодили "міцний контакт" за останні роки, сприяючи тісним трансатлантичним зв’язкам щодо Китаю, України та клімату.
Президентка Єврокомісії раніше заявляла, що для неї велика честь бути включеною до списку потенційних наступників. Однак її речник заявив, що вона "не готова до цієї роботи, ні зараз, ні в майбутньому".
Водночас, як зазначає видання, у приватній розмові фон дер Ляєн сказала Байдену, що не зможе обійняти будь-яку посаду в НАТО щонайменше до наступного року.
У Білому домі бачать можливість переманити її після європейських виборів наступного року.

Армія Росії втратила в Україні майже половину своєї боєздатності, зокрема втрати танків склали близько 2,5 тис. одиниць.
Про це заявив командувач Збройних сил Великої Британії Тоні Радакін.

"Росія втратила майже половину боєздатності своєї армії. Торік вона випустила 10 млн артилерійських снарядів, але в кращому випадку може виробляти 1 млн снарядів на рік. Вона втратила 2,5 тис. танків, а в кращому випадку може виробляти 200 нових танків на рік", — сказав він.

За словами командувача, висока щільність російських мінних полів, відсутність повітряного прикриття в українських сил та не повною мірою надане військове обладнання, яке просив Київ, ускладнили контрнаступальну кампанію.
Водночас, зазначив Радакін, було несправедливо прив’язувати українські наступальні дії до певного терміну і що контрнаступ є комплексом заходів.

Представники європейської розвідки вважають, що Росія готується відправити в Україну більше чеченських бойовиків і засуджених, аби заповнити дірки, залишені найманцями ПВК "Вагнер", які вийшли з поля бою.
Про це повiдомляє Bloomberg.
За словами неназваних чиновників, у зв'язку з тим, що Україна повідомляє про свій контрнаступ у напрямку Бахмута, російські підрозділи ризикують бути "перенапруженими".
Зокрема, Росія перекинула велику кількість військ до Бахмута після того, як наприкінці травня у ПВК "Вагнер" оголосили про відхід з міста, що призвело до дефіциту сил на окупованих територіях півдня України.

Неназвані європейські чиновники твердять, що хоча відхід вагнерівців, як очікується, не змінить хід війни, рішучість Володимира Путіна уникнути повної військової мобілізації означає, що Росія, ймовірно, відправить більше чеченців і ув'язнених на лінію фронту в найближчі тижні.
Незрозуміло, скільки додаткових військ може надати південна російська республіка Чечня. Лідер Чечні Рамзан Кадиров, який сповідує відданість Путіну, заявив у травні в Telegram, що 7000 військових вже перебувають в Україні, а ще 2400 проходять підготовку для двох нових полків Міністерства оборони.
Чеченські бойовики досі не були помітно ефективними під час війни. Деякі критики прозвали їх "батальйонами TikTok" за те, що вони більш активні в соціальних мережах, ніж у бою.
"Кремль може розглядати їх як невикористану штурмову силу, яка може відновити здатність Росії підтримувати одночасні наступальні зусилля", - зазначають аналітики Інституту вивчення війни у звіті від 31 травня.

"Проте, їхня участь в основному в тилових операціях минулого року може свідчити про те, що Кадиров не поспішає залучати свої війська до наступальних операцій", - вважають у вашингтонському дослідницькому центрі.