ТЕЛЕГРАФ

Адміністрація президента США продовжує уважно стежити за ситуацією навколо окупованої росіянами Запорізької атомної станції та зазначає, що станом на п’ятницю ознак підвищення радіації або інших критичних показників не виявлено.
Про це заявив у п’ятницю під час онлайн-брифінгу координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі.
"Ми маємо можливість моніторингу навколо електростанції, і досі не бачили ознак підвищення рівня радіоактивності, або інших чинників для занепокоєння у цьому зв’язку", — зауважив представник адміністрації США.

Водночас, він наголосив, що позиція США залишається незмінною: атомна електростанція, навіть непрацююча, не може бути місцем для проведення бойових дій, оскільки це несе загрозу для всіх навколо.
"Росія не повинна бути там, і якщо відверто, то їм нема чого робити і в Україні", — підкреслив представник Ради нацбезпеки США.

Він також зауважив, що Сполучені Штати уважно відстежують розвиток подій навколо Запорізької АЕС та регулярно контактують з МАГАТЕ.

Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю іноземним ЗМІ, що Україна хоче "показати результати" на полі бою перед майбутнім самітом НАТО в Литві 11 липня.
"До саміту ми повинні показати результати, але кожен метр коштує життя", – сказав він.

Під час розмови Зеленський також визнав, що плани ЗСУ розпочати контрнаступ проти Росії сповільнилися в останні місяці: "Проливні дощі тривають дуже довго, і це сповільнило деякі процеси".
У зв'язку з цим він закликав європейських партнерів продовжувати надавати Україні збройну підтримку: "Цієї осені ми почали контрнаступ і нам потрібен був результат. Ми розраховували на певні речі, але артилерія прибула із запізненням".

"Ми зупинилися, тому що не могли рухатися далі. Рухатися вперед означало втрачати людей, а у нас не було артилерії...
Ми дуже обережні в цьому відношенні. Швидкі речі не завжди безпечні. Якщо мені скажуть, що пройде два місяці і загинуть тисячі людей, або три місяці і загине менше людей, звичайно, я виберу останнє... Між часом і людьми найважливіше - це люди", – розповів він.

Президент також оцінив становище російського диктатора Володимира Путіна та його міжнародний імідж у світі.
Зокрема, Зеленський заявив, що "Путіну загрожує більше, ніж мені", тому що "мене хочуть вбити тільки в Росії, а його хоче вбити весь світ".
Відповідаючи на запитання про підтримку України з боку США та можливу зміну зовнішньої політики США в разі перемоги Республіканської партії на виборах 2024 року, Зеленський висловив упевненість, що вони продовжуватимуть підтримувати її.

"Ми дуже вдячні за цю підтримку. Кого б не обрав американський народ, він нас зрозуміє. Головне - не втратити підтримку цих двох партій. Сполучені Штати є лідером у сфері озброєнь та фінансів, і ми не можемо цього втратити.
Є питання, з яких у нас різні точки зору, але в будь-якому випадку Байден підтримує і Конгрес, і обидві партії підтримують його", – додав президент.

При цьому Зеленський додав, що є "небезпечні сигнали" від "деяких представників Республіканської партії", але вони "розберуться з цим".

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі пояснив, що питання надання Україні озброєнь на кшталт далекобійних ракетних систем ATACMS вирішує президент, і поки що такого рішення він не ухвалив.
Про це Міллі заявив у п’ятницю під час дискусії в Національному пресклубі.
Коментуючи питання зміни позиції адміністрації Джо Байдена щодо надання Україні ATACMS чи винищувачів F-16, генерал пояснив, що йдеться про "постійний процес перегляду рішень".
"Ми це обговорюємо спільно з українською стороною та союзниками в Європі, зокрема в межах Контактної групи з питань оборони України. Це постійний процес ухвалення рішень. І, як уже говорив президент, обговорюються всі ці речі. Станом на зараз рішення немає", – додав Міллі.

Окремо топгенерал США зупинився на питанні надання Україні касетних снарядів, або вдосконалених звичайних боєприпасів подвійного призначення (DPICM)
"Ми тривалий час обговорювали питання DPICM, їх просили українці, їх надали кілька європейських країн. І росіяни використовують їх зараз. Наскільки мені відомо, рішення ще немає", – зауважив він.

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі заявив, що українські контрнаступальні операції наразі просуваються повільніше, ніж прогнозували раніше, однак Сили оборони просуваються впевнено і цілеспрямовано.
Про це він сказав, виступаючи в Національному пресклубі.
"Це (контрнаступ – ред.) відбувається повільніше, ніж люди прогнозували. Мене це не дивує. Вони (українські війська – ред.) просуваються впевнено, цілеспрямовано, прокладаючи собі шлях через дуже складні мінні поля", – зазначив Міллі.

Американський генерал назвав це "частиною природи війни" і наголосив, що "війна на папері і справжня війна – це різні речі".
Він додав, що український контрнаступ буде "дуже довгим" і "дуже кривавим".
"Українці борються за своє існування. Вони воюють проти величезної країни зі 140-мільйонним населенням і численною армією, яка має багато військової техніки", – підкреслив Міллі й додав, що американці допомагають Україні усіма можливими засобами.

Раніше у Білому домі заявили, що США перебувають на регулярному зв’язку з Україною та продовжать надавати підтримку, аби її контрнаступальні дії проти російських військ досягли успіху.
Перед цим видання The New York Times писало, що в адміністрації президента США неофіційно говорять, що український контрнаступ почався повільно і його результати за перші кілька тижнів змушують "протверезіти", проте не поспішають робити висновки.
Зазначимо, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю The Washington Post, яке вийшло у п'ятницю, заявив, що за деокупацію кожного метра української землі воїни платять кров’ю, тому його дратують зовнішні коментарі про те, що контрнаступ відбувається повільніше, ніж очікували.

Станом на травень 2023 року українці на 95% довіряють Збройним силам і на 80% довіряють своєму президенту Володимиру Зеленському.
Про це свідчать результати опитування КМІС, опублікованого 30 червня.

"95% українців довіряють ЗСУ і 80% – президенту Зеленському. І хоча значна частина уваги міжнародних ЗМІ була зосереджена на запитах України щодо додаткового озброєння та обладнання до її партнерів, українці не просто хочуть сильної армії – вони хочуть сильної та інклюзивної демократії.
У травні 2023 року 94% українців повідомили, що важливо, щоб Україна стала повноцінно функціонуючою демократією", — йдеться в повідомленні.

Соціологи повідомляють, що протягом кількох років ставили це питання, але ніколи не бачили такого результату: "Для порівняння, в грудні 2021 року, лише 76% українців сказали, що "важливо" або "дуже важливо", щоб Україна стала повноцінно функціонуючою демократією".

Крім того, підтримка вступу до НАТО та ЄС також перебуває на рекордно високому рівні.
Так, у травні 2023 року 92% повідомили, що хочуть, щоб Україна стала членом ЄС, а 89% повідомили, що хочуть стати членом НАТО.
Крім того, 73% заявили, що міжнародні організації, західні країни або міжнародний бізнес повинні відігравати головну роль у нагляді за процесом відбудови України.
Після більш ніж року війни та звірств українці не вірять, що Росія буде вести переговори сумлінно. За п’ять місяців війни у травні 2022 року 59% респондентів були відкриті до мирних переговорів з Росією. До травня 2023 року кількість тих, хто виступає за переговори, знизилася до 33%, а тих, хто виступає проти переговорів, зросла до 63%.
Також українці впевнені у спроможності країни викорінити корупцію. Українці довіряють боротьбі з корупцією своїй владі в особі НАБУ.

Попри невпинні нічні бомбардування – особливо Києва протягом останніх кількох місяців – моральний дух українців і віра в перемогу залишаються незмінними.
Зараз українці очікують, що війна триватиме довше, але їх мораль і віра в перемогу залишаються незмінними.
У травні 2023 року 47% респондентів очікували ще принаймні 6 місяців війни, порівняно з 18% у травні 2022 року. В останньому опитуванні 44% сказали, що втратили друзів і родину, порівняно з 20% у травні 2022 року.
За останній рік кількість оптимістично налаштованих у майбутнє залишалася практично незмінною. Коли попросили назвати причину їхнього оптимізму, найбільше згадали "перемогу".

Моніторингова група "Беларускі Гаюн" повідомила, що у Білорусі обладнали польовий табір для 8 тисяч осіб, ймовірно, там будуть розміщуватися "вагнерівці". 
"Табір на приблизно 8 000 осіб. Під Осиповичами побудовано польовий табір, де, можливо, розміщуватиметься ПВК "Вагнер".
Видання BBC Verify отримало останні супутникові знімки території колишньої ВЧ №61732 у с. Ціль (Осиповицький р-н, Могильовська обл.) за 30 червня 2023 року", — йдеться в повідомленні.

На кадрах чітко видно, що будівництво польового табору завершено.
Иллюстрация: BBC / Planet LabsУ моніторинговій групі підрахували, що на фото приблизно 298 наметів: "Видно, що це намети М-30, у яких у середньому може розташовуватися по 30 осіб".
Таким чином, обладнано місця для 8 940 осіб, проте не всі намети є житловими - там також мають бути присутніми місця для господарських потреб: туалети, душові, їдальні тощо.
Тож можна з упевненістю сказати, що табір розбито для приблизно 8 000 осіб. Повідомляється, що ці цифри збігаються з озвученими раніше російським виданням "Верстка".
Крім того, на знімку можна помітити також обладнані укріплення в північній частині колишньої військової частини. При цьому будь-якої будівельної або військової техніки на знімку не помічено.

Російський диктатор Володимир Путін намагається відновити свій авторитет після заколоту, влаштованого ПВК Вагнер, однак його спроби "дають тріщину". Про це пише Bloomberg.
За інформацією видання, у силових РФ відомствах розгорілася ворожнеча.
Також опоненти міністра оборони Сергія Шойгу зі спецслужб активізували внутрішні заклики до його відсторонення.
Ватажок ПВК Вагнер Євген Пригожин публічно критикував Шойгу протягом кількох місяців за відсутність успіху у вторгненні в Україну.
23 червня Євген Пригожин оголосив про початок збройного конфлікту з міноборони РФ і похід на Москву.
Причиною він назвав нібито удар російської армії по тилових таборах вагнерівців у Ростові. Конфлікт Пригожина і Шойгу почався набагато раніше: ватажок Вагнера останні кілька місяців наполегливо вимагав відставки міністра оборони, звинувачуючи його в поганому управлінні військами окупантів і недостатньому постачанні боєприпасів вагнерівцям.

Сполучені Штати перебувають на регулярному зв’язку з Україною та продовжать надавати підтримку, аби її контрнаступальні дії проти російських військ досягли успіху.
З такою заявою на брифінгу у п’ятницю виступив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
Кірбі зауважив, що американські посадовці перебувають у постійному контакті з українськими колегами стосовно контрнаступу.
"Вони тримають нас у курсі, й ми продовжуємо робити все можливе, щоб допомогти їм у контрнаступі, чи то шляхом навчань – а як ви знаєте, вони все ще проходять навчання на рівні бригад – чи то через додаткові засоби і, звичайно, порадами та інформацією", – зазначив він.

Представник Білого дому підкреслив, що рішення про темп і напрямок наступу на російські позиції ухвалює саме українська сторона.

"(Українські сили. – Ред.) досягли певного прогресу. І вони самі говорили про те, що він не такий значний, як їм хотілося б, але, знову ж таки, ми зосереджені на тому, щоб переконатися, що у них є все необхідне, і будемо продовжувати це робити", – додав Кірбі.

Раніше видання The New York Times писало, що в адміністрації президента США неофіційно говорять, що український контрнаступ почався повільно і його результати за перші кілька тижнів змушують "протверезіти", проте не поспішають робити висновки.
Зазначимо, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в інтерв'ю The Washington Post, яке вийшло у п'ятницю, заявив, що за деокупацію кожного метра української землі воїни платять кров’ю, тому його дратують зовнішні коментарі про те, що контрнаступ відбувається повільніше, ніж очікували.

Влада США наразі не має достатньої інформації про місцезнаходження лідера групи Вагнера Євгенія Пригожина та його найманців, які брали участь у заколоті в РФ минулими вихідними.
Про це під час брифінгу заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі.
"У нас немає інформації, яку ми вважаємо достатньо надійною, щоб підтвердити його (Пригожина – ред.) місцезнаходження", – сказав Кірбі.

Він нагадав нещодавню заяву Пентагону про те, що частина бойовиків Вагнера все ще перебуває в Україні, але "незрозуміло, скільки їх і чим вони займаються".
"Ми не маємо чіткого уявлення про те, де знаходиться пан Пригожин або всі його бойовики", – додав Кірбі.

Нагадаємо, минулих вихідних керівник приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин розпочав, а потім скасував заколот через критику російського військового керівництва. За домовленістю із самопроголошеним білоруським президентом Лукашенком Пригожин вирушив у Білорусь.
Після цього міністри закордонних справ двох країн Балтії у вівторок закликали НАТО зміцнити свої східні кордони у відповідь на дислокацію бойовиків приватної військової компанії "Вагнер" в Білорусі. А президент Польщі Анджей Дуда заявив, що передислокація групи Вагнера до Білорусі є дуже негативним сигналом для його країни.

Поліція в польському місті Бранево, що розташоване біля Калінінградської області Росії, в п’ятницю виявила й вилучила об’єкт, схожий на повітряну кулю.
Поліція Вармінсько-Мазурського воєводства, де розташоване Бранево, повідомила, що близько 12:00 у п'ятницю поліцейські отримали повідомлення від одного з мешканців. Той повідомив, що знайшов об'єкт, схожий на повітряну кулю.
Патруль поліцейських виїхав на місце і підтвердив, що такий об'єкт там перебуває.
"Його вилучили й передали військовим", – зазначив речник поліції Рафал Яцковський в коментарі РАР.

Міністерство оборони Польщі пізніше прокоментувало, що об’єкт, за попередніми висновками, є метеорологічною кулею.
"Наразі справу розслідують відповідні служби", – додало відомство у Twitter.

#Balon odnaleziony w powiecie braniewskim. Jest komunikat #MON#PAPInformacje https://t.co/ub6TPvMz1I— PAP (@PAPinformacje) June 30, 2023
На початку місяця в цьому ж Вармінсько-Мазурському воєводстві на північному сході Польщі знайшли рештки невеликої повітряної кулі, яка могла потрапити на польську територію з боку Білорусі.
Перед тим, у травні, в Польщі зафіксували появу в повітряному просторі об'єкта – ймовірно, спостережного аеростата, який залетів із боку Білорусі. Його пошуки тривали більше трьох тижнів.