ТЕЛЕГРАФ

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з 48-м віцепрезидентом США Майком Пенсом, обговорили безпекову співпрацю і питання членства України в НАТО.
"Сьогодні в Києві 48-й віцепрезидент США Майк Пенс. Обговорили нашу оборону, взаємодію між нашими народами, безпекову співпрацю та важливість рішучості й визначеності партнерів щодо майбутнього членства України в НАТО", - розповів президент.
Він підкреслив, що підтримка Сполучених Штатів, усіх американців, кожної американської родини, усіх громадських сил, Конгресу – обох партій і обох палат - для нашої боротьби за свободу є життєво важливою. "І звичайно, підтримка президента Сполучених Штатів Джо Байдена. Я дякую за цю підтримку!", - наголосив Зеленський.
Президент підкреслив, що для України дуже важливою є підтримка США не лише зброєю, адже Сполучені Штати надають і фінансову допомогу, гуманітарну й політичну підтримку.
Фото: president.gov.ua"Цінуємо, що обидві головні партії США – Республіканська й Демократична – залишаються єдиними в підтримці України. І, звичайно, ми відчуваємо потужну підтримку народу Сполучених Штатів", – сказав Зеленський.

У цьому контексті він подякував за нещодавні пакети оборонної допомоги обсягом 2,1 млрд дол. та 500 млн дол., виділені США 6 червня та 27 червня відповідно, а також акцентував на безпрецедентному загальному обсязі наданої підтримки, який з лютого минулого року сягнув 43,1 млрд дол.
Глава держави окремо висловив подяку за гучний голос Майка Пенса на підтримку України в Республіканській партії США.

Він докладно поінформував ексвіцепрезидента Сполучених Штатів про ситуацію на полі бою, поділився українською оцінкою нещодавніх подій у РФ і того, як вони вплинуть на безпеку в регіоні. У цьому зв’язку Зеленський наголосив на першочерговій важливості продовження й посилення оборонної допомоги Україні з боку партнерів, зокрема артилерією та далекобійною зброєю. Глава держави відзначив важливість якнайшвидшої підготовки українських пілотів і надання Україні бойових літаків F-16.
Президент поділився очікуваннями від Вільнюського саміту НАТО. Він заявив, що партнери мають продемонструвати рішучість і дати Україні визначеність щодо майбутнього членства.
"Це те, що мотивуватиме наших людей. І це також зброя, тільки політична. Можливо, вона навіть потужніша за ракети. Для цього ми маємо побачити своє майбутнє в НАТО", – наголосив глава держави.

Зеленський розповів Пенсу про гуманітарну ситуацію, що склалася в південних регіонах України після руйнування російськими окупантами греблі Каховської ГЕС. У цьому контексті Президент подякував американським доброчинним організаціям, які допомагають забезпечувати постраждалі від цього злочину території питною водою.

Країни-члени Північноатлантичного альянсу близькі до консенсусу щодо вступу України до НАТО.
Про це заявила посол США в НАТО Джуліанна Сміт.
"Я думаю, більшість із нас упевнені, що ми зможемо дійти до угоди, яка відображатиме те, де ми перебуваємо, і в яку українці повірять і відчують, що це щось більше, ніж повторення Бухареста", - сказала вона.

За її словами, альянс наближається до консенсусу щодо формулювань, але зазначила, що не хоче передбачати остаточну версію угоди.
"Одним із варіантів, який ми розглядаємо, є дозвіл Україні пропустити План дій щодо членства", - заявила вона.

Посол США в НАТО повідомила, що Вашингтон веде переговори з Києвом про те, щоб "заспокоїти їх у довгостроковій перспективі та допомогти їм у тому ж дусі, що ми робили протягом останніх 15 місяців".
Вона не повідомила, чи можуть бути зроблені якісь конкретні заяви до саміту у Вільнюсі.
"Коли ви зберете все це разом, я думаю, це дасть українцям відчуття, що ми їх почули і розуміємо, що вони шукали щось конкретне", - сказала Сміт.

Рік тому, під час повномасштабного вторгнення РФ, Україна подала офіційну заявку на вступ до НАТО. Члени НАТО та генсек Єнс Столтенберг неодноразово наголошували на тому, що Україна не приєднається до Альянсу, поки триває війна.

Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявляє, що Україна ретельно готується до будь-яких сценаріїв розвитку подій навколо Запорізької АЕС.
Про це він сказав в ефірі телемарафону.
"Що стосується ситуації на Запорізькій АЕС. Ми дуже ретельно готуємось до будь-яких сценаріїв, які можуть відбутися. Проходять певні навчання. Ми працюємо за тією процедурою, яка в нас є. Якщо є відповідна інформація від нашої розвідки, що це може відбутися, ми маємо протокол, як діяти", - зазначив Данілов.

Водночас він висловив думку, що реакція світу на події навколо ЗАЕС мала б бути жорсткою і миттєвою.
"Якщо, не дай Бог, такі події (теракт на ЗАЕС - ред.) відбудуться, то треба говорити про те, в якому світі ми живемо, коли країна-терорист може завдати фактично ядерного удару по країні, яка не має до неї жодного стосунку, і я б вважав, що ця реакція світу мала б бути миттєвою, щоб поставити крапку в цьому питанні", - заявив секретар РНБО.

Він переконаний, що чим швидше Україна здобуде перемогу над країною-терористом, тим швидше світова спільнота видихне і буде розуміти, що світ знаходиться у безпеці.

На найближчому засіданні Ставки верховного головнокомандувача, зокрема, будуть розглядати й розміщення в Білорусі найманців ПВК "Вагнер".
Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов в ефірі телемарафону.
Данілов наголосив, що спершу потрібно подивитися, де "вагнерівці" опиняться, якою буде їхня кількість, які будуть загрози, чи з'являться 8-8,5 тисяч найманців у Білорусі.
За словами секретаря РНБО, зараз такої кількості бойовиків Євгена Пригожина там немає. Втім, за короткий проміжок часу для "вагнерівців" був поставлений табір із літніх наметів.

"Будемо дуже уважно спостерігати, для чого все це буде там відбуватися. Чи то для дратування Литви, чи то для дратування Польщі, чи то щоб наші війська на кордоні перебували в напрузі.
Завтра будемо дуже уважно за цим питанням спостерігати. Я можу сказати, що президент Володимир Зеленський дав доручення на найближчому засіданні Ставки верховного головнокомандувача розглянути це питання з урахуванням інформації розвідспільноти й головкома. На найближчому засіданні Ставки таке питання буде розглядатися", — заявив він.

Данілов наголосив, що "Вагнер" – це терористи, які мандрують світом на літаках. На його думку, світ мав би сильніше реагувати на це.

Україна та ще низка держав приєднуються до санкцій Євросоюзу, які спрямовані проти осіб, причетних до дестабілізації Молдови.
Про це заявив голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.
За словами Борреля, окрім України, санкції також запровадять Північна Македонія, Чорногорія, Албанія та Боснія та Герцеговина.
При цьому намір приєднатися до обмежень, які запровадила Європейська Рада, висловили члени Європейської асоціації вільної торгівлі та члени Європейської економічної зони - Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія.

"Вони забезпечать відповідність своєї національної політики даному рішенню Ради. Європейський Союз приймає до відома це зобов'язання та вітає його", - додав глава дипломатії ЄС.

Нагадаємо, 30 травня Єврорада затвердила санкції проти фізичних осіб, які підривають чи загрожують суверенітету та незалежності Республіки Молдова, чи демократії, верховенству закону, стабільності чи безпеці в країні.
Під обмеженнями вже перебувають молдавські олігархи-втікачі Володимир Плахотнюк та Ілан Шор, депутат проросійської партії "Шор" Марина Таубер і не тільки.

Тема, пов’язана зі збройним заколотом ПВК "Вагнер", а також подальший розвиток подій в Російській Федерації стане однією з тем обговорень під час саміту лідерів країн-членів НАТО у Вільнюсі наступного місяця.
Таке переконання висловив у четвер під час брифінгу в Вашингтоні речник Державного департаменту США Метью Міллер.
"Я впевнений, що події останніх кількох днів, безумовно, стануть темою для розмови", - зауважив представник зовнішньополітичного відомства США.

Водночас, за його словами, це не означає, що цьому питанню виділятиметься окремий пункт порядку денного.
Він також зауважив, що Сполучені Штати впродовж останніх днів проводили консультації із союзниками, в тому числі в межах альянсу НАТО щодо розвитку ситуації в Росії.
При цьому Міллер підкреслив, що це ніяк не впливає на обсяги підтримки України з боку Сполучених Штатів.
Представник Держдепу також нагадав про заяву держсекретаря Блінкена, що в Вашингтоні очікують за підсумками саміту в Вільнюсі побачити «суттєвий пакет як політичної, так і практичної підтримки України». У цьому зв’язку він зазначив, що розмови між лідерами продовжуються.

Австрія виступила проти ухвалення гарантій безпеки для України на рівні Євросоюзу. Австрійський канцлер Карл Негаммер під час першого дня саміту ЄС, у четвер, 29 червня, дав зрозуміти, що його країна відмовиться дати потрібну згоду на такі зобов'язання.
Аналогічну позицію зайняли також Ірландія, Кіпр та Мальта, додав глава австрійського уряду.
"Нам як нейтральним державам ясно, що в такому вигляді вони (гарантії безпеки. – Ред.) не можуть існувати", – пояснив Негаммер.

Деякі держави-члени напередодні дводенної зустрічі закликали Брюссель подбати про гарантії безпеки Києву на період після закінчення розв'язаної Росією війни проти України. Вони могли б включати конкретні обіцянки військової допомоги або зобов'язання допомоги у разі нападу, зазначає агентство dpa.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц лаконічно прокоментував тему гарантій безпеки. Федеративна Республіка "разом із найближчими союзниками вже довгий час веде такі дискусії з Україною" та продовжить їх, заявив глава німецького уряду.

Тим часом у проєкті підсумкового комюніке учасників саміту йдеться не про гарантії безпеки, а про обіцянки у сфері безпеки, які, як правило, не мають на увазі пряму військову підтримку, зазначає dpa.
"Європейський Союз і держави-члени готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні обіцянки в галузі безпеки щодо України, які допоможуть Україні у довгостроковій обороні, стримуванні актів агресії та протидії зусиллям щодо дестабілізації", - наводить агентство витяг з документа.
У разі збройної агресії щодо однієї з країн-учасниць Євросоюзу інші держави-члени зобов'язані надати допомогу та підтримку всіма можливими засобами, що зазначено у статті 42 Договору про Європейський Союз. Україна подала заявку на вступ до ЄС у лютому 2022 року, невдовзі після вторгнення російських військ. Єврокомісія у травні того ж року рекомендувала визнати Україну кандидатом на вступ, але при цьому висунула умови, які Києву необхідно виконати.

За однією з версій російських медіа, головнокомандувача Повітряно-космічних сил РФ і заступника командувача Об'єднаного угруповання російських військ в Україні Сергія Суровікіна не заарештовано: його допитали – і відпустили.
Джерела "Важных историй" не підтверджують арешт генерала Суровікіна у зв'язку з його причетністю до заколоту ватажка групи "Вагнер" Євгена Пригожина. Два джерела, близькі до Генштабу і ФСБ, розповіли, що Суровікін не заарештований і не перебуває в "Лефортово", його допитували, але потім відпустили.
"Bloomberg" також написав, що Суровікіна допитали про заколот Пригожина. За словами співрозмовника цього видання, генерала "тримають в одному місці, але не у в'язниці, і слідчі поводяться з ним обережно, щоб не розлютити інших військових, які захоплюються досягненнями Суровікіна в армії".

Z-канали писали, що 29 червня Суровікін нібито був на нараді в Ростові-на-Дону, але журналіст Дмитро Колєзєв це спростовує. За інформацією журналіста, Сергій Шойгу звинуватив Суровікіна у зраді, але заарештувати генерала побоюються, оскільки офіцери за нього. Шойгу спробує "максимально очорнити" Сурровікіна.
Раніше російські медіа писали, що 25 червня Суровікіна затримали і відправили в СІЗО "Лефортово", підконтрольне ФСБ. "Financial Times" також написав про затримання генерала.
Американські видання "The Wall Street Journal" і "The New York Times" із посиланням на дані розвідслужб писали, що Пригожин повідомив Суровікіну про підготовку заколоту, а деякі російські генерали могли співчувати заколотникам. Джерела NYT вважали, що Пригожин залишився живим після заколоту завдяки дружбі із Суровікіним.
Дочка Суровікіна заявила, що нічого не сталося, а дружина Суровікіна – відмовилася коментувати.
Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков порадив запитувати про долю Суровікіна у Міноборони РФ.

Члени Північноатлантичного Альянсу вже погодили продовження мандату генерального секретаря Єнса Столтенберга ще на один рік, офіційне рішення очікується наступного тижня до саміту НАТО у Вільнюсі.
Про це стало відомо виданню Politico та агенції AFP від європейських та американських дипломатів.
Низка дипломатів НАТО підтвердила, що 31 країна-член Альянсу досягла консенсусу щодо продовження повноважень Столтенберга ще на один рік. Американське джерело сказало Politico, що продовження повноважень генсека є "завершеною справою".
Дипломат із Західної Європи додав, що рішення "буде офіційно оформлене наступного тижня", про існування консенсусу сказали дипломат зі Східної Європи і високопосадовець НАТО.

Жоден із потенційних наступників Столтенберга, як-то прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес або прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, так і не зміг отримати підтримку 31 держави-члена НАТО.
У ЗМІ й раніше потрапляла інформація, що союзники у НАТО схиляються до того, щоби продовжити термін повноважень чинного генсека Єнса Столтенберга через труднощі з обранням наступника.
Також зазначалося, що Джо Байден нібито особисто вмовляв Єнса Столтенберга залишитися на посаді генсека НАТО під час його останньої поїздки до Вашингтона.

Цьогоріч у липні Україна і Польща проведуть низку заходів із вшанування жертв Волинської трагедії.
Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда.
За його словами, Польща зараз може проводити пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв в Україні, що було неможливо робити ще декілька років тому.
"Це свідчить про якісну зміну: сьогоднішня українська влада має більше розуміння цього питання, ніж її попередники кілька років тому", – сказав польський президент.

Він також розповів про свої переговори під час візиту до Києва із спікером Верховної Ради, і з президентом Володимиром Зеленським, і з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, "щоб просунути справу далі".
"У нас тут є різні заходи, які перебувають на підготовчій стадії: ми домовилися з українською стороною, що поки що не розголошуємо деталей у ЗМІ. Тому, будь ласка, вибачте, що я не розкриваю деталей, але так, 80-ті роковини Волинської різанини принесуть нам низку спільних польсько-українських заходів", – зазначив Дуда.

Нагадаємо, у травні речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна заявив, що Володимир Зеленський має просити вибачення перед поляками за Волинь. У відповідь український посол Василь Зварич наголосив: "Будь-яка спроба нав'язати українському президенту або Україні те, що ми повинні робити щодо спільного минулого, є неприйнятною і прикрою".
Після цього держсекретар канцелярії президента Польщі Малгожата Папроцька, реагуючи на це, заявила, що питання Волинської трагедії не повинні бути частиною "твіттерної дипломатії".
А згодом Ясіну відсторонили від роботи речника польського МЗС.
Як відомо, одним із найболючіших питань у спільній історії Польщі та України наразі залишається трактування трагічних подій на Волині в часи Другої світової, коли підрозділи УПА вчинили акції масового вбивства поляків, які у Польщі нині розцінюють як геноцид.