ТЕЛЕГРАФ

Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подасть позов до Міжнародного суду ООН проти Ірану. Позов стосуватиметься збитого у 2020 році літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Про це заявив спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
"Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подають до Міжнародного суду ООН позов проти Ірану за збиття літака рейсу PS752", - написав Ніколенко.

У заяві сказано, що члени Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, що представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство та Іран не дійшли згоди щодо організації арбітражу відповідно до статті 14 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.
У зв'язку з цим Координаційна група планує продовжувати колективні зусилля, та забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за збиття рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Нагадаємо, 8 січня 2020 року літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" був збитий іранськими військовими над Тегераном. Жертвами катастрофи стали 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, зокрема громадяни України.
Як повідомлялося, 16 квітня суд Ірану виніс вирок 10 військовим у справі про катастрофу рейсу PS752.

Війна між силовиками - ФСБ та Міністерством оборони Росії - входить в активну фазу. Тож не виключені фізичні знищення унаслідок цього протистояння.
Про це заявив представник ГУР МО Андрій Черняк.
"За нашими оцінками, це вже відкрита війна між так званими "вежами" Кремля, в результаті якої будуть фізичні знищення представників конкуруючих сторін", - сказав Черняк.

Як розповів представник ГУР, у російській "верхівці" вже розуміють, що їх диктатор Володимир Путін став слабким. Тож зараз вони намагаються здобути собі владу.

"Путін уже не може це контролювати і тримати баланс. ФСБ і Міноборони Росії розуміють, що це для них шанс здобути певну політичну перемогу", - зазначив Черник.

Що ж стосується Пригожина і перебазування частини "вагнерівців" у Білорусь - то українська розвідка поки що на сьогодні не бачить загрози для України, акцентував співрозмовник.
"Вони в будь-якому разі не будуть підпорядковані Міноборони Росії. Табори, що будуються для них на території Білорусі - це для підготовки "вагнерівців". Але в нас немає даних, що їх будуть готувати для нападу на Україну з території Білорусі", - підсумував Черняк.

Нагадаємо, що інформація про конфлікт та своєрідне змагання між Федеральною службою безпеки (ФСБ) та Міністерством оборони РФ триває вже давно. І наразі однією з причин цього протистояння є війна, яку розв'язала Росія проти України і тепер намагається утримати свої позиції на тлі контрнаступу ЗСУ.

Європейський Союз може розпочати переговори щодо членства України у грудні за умови виконання країною всіх необхідних критеріїв.
Про це сьогодні у Брюсселі під час пресконференції за підсумками зустрічі з главами держав та урядів країн ЄС заявила президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.
"Є розуміння, що переговори про входження мають розпочатися вже цього року. Я сподіваюся, що Європейська рада у грудні буде тим місцем та у той час, коли цей крок може бути зробленим. Я дуже чітко зазначила - кожна країна має свій шлях. Коли ми говоримо про Україну – це не лише про швидкість, з якою ви перевищуєте виконання первинних запитів, або швидкість, з якою ви відповіли на опитувальник. Все це відбувається під час війни. Це має визнаватися", - сказала Мецола.

Вона зауважила, що її позиція, а також позиція Європейського парламенту дуже зрозумілі: коли реформи будуть здійснені, зокрема, у сфері судової сфері, у сфері свободи слова або захисту меншин, тоді ЄС має зробити адекватний крок, щоб винагородити ці зусилля.
"Я є, скажімо так, оптимістичною налаштованою після заяв, які я почула від лідерів як під час Європейської ради, так і в ході наших бесід з ними. Існує імпульс, моментум, і цей моментум не буде зупинений, як не буде зупинена і наша підтримка", - додала президентка Європарламенту.

Як повідомлялося, 29-30 червня у Брюсселі відбувається черговий саміт ЄС, першим питанням порядку денного якого є ситуація в Україні та допомога ЄС у дотриманні її права на самооборону проти російської агресії.

Колишній віцепрезидент США і кандидат на номінацію від Республіканської партії Майк Пенс у четвер, 29 червня, приїхав з неанонсованим візитом до України.
Зазначається, що під час поїздки в Україну Пенс зустрівся із президентом Володимиром Зеленським.
"Приїзд сюди як приватної особи, можливість на власні очі побачити героїзм українських солдатів…побачити героїзм людей в Ірпені… побачити сім'ї, чиї будинки були буквально розбомблені в розпал російського вторгнення, лише зміцнює мою рішучість зробити свій внесок, продовжувати закликати до рішучої американської підтримки наших українських друзів і союзників", – сказав він.

WATCH: Mike Pence makes surprise visit to Ukraine, tells @DashaBurns that American support for Ukraine "is bigger than politics."Mike Pence: If Russia wins, “the second half of the 21st century could look an awful lot more like the first half of the 20th century.” pic.twitter.com/pX4OiD2HJL— Meet the Press (@MeetThePress) June 29, 2023
Пенс також відвідав міста Мощун, Буча та Ірпінь у Київській області, які постраждали від російської окупації на початку вторгнення.
"Я тут, тому що важливо, щоб американський народ зрозумів прогрес, якого ми досягли, і те, як підтримка українських військових відповідає нашим національним інтересам", – додав Пенс.

На початку червня Пенс оголосив, що балотуватиметься на посаду президента, розпочавши боротьбу за номінацію від Республіканської партії.
Він також заявляв, що підтримує допомогу США Україні, а також зробив зауваження експрезиденту США Дональду Трампу, який називав Путіна "генієм".

Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що Україна повинна мати можливість "пропустити" План дій щодо членства в НАТО на своєму шляху до вступу в Альянс.
Про це він заявив на пресконференції із главою Міноборони Канади в Лондоні.
"Я думаю, що ми повинні абсолютно точно розглянути можливість пропуску Плану дій щодо членства", – сказав Воллес.

Водночас британський міністр визнав, що всі питання, пов'язані зі вступом України в НАТО, не будуть вирішені швидко.
Він також вважає малоймовірним, що всі питання щодо гарантій безпеки для України будуть вирішені до саміту НАТО у Вільнюсі, який відбудеться в липні.
Раніше міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що Лондон буде "дуже прихильним", якщо Україна зможе пройти через спрощений процес вступу до НАТО.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак не виключив, що найманці групи Вагнера, які перебралися на територію Білорусі після спроби заколоту в РФ, здійснюватимуть провокації.
Про це польський міністр заявив в ефірі TVP Info.
"Пам'ятаймо, що ми можемо мати справу з провокаціями з боку групи Вагнера", – сказав Блащак.

Він назвав "вагнерівців" деморалізованими людьми, які мають бойовий досвід, і через це є дуже небезпечними.
Блащак додав, що на засіданні Комітету з питань оборони та Комітету з питань національної безпеки Польщі були видані розпорядження службам, підпорядкованим міністру внутрішніх справ та адміністрації, а також міністру національної оборони.
Напередодні Польща вирішила укріпити кордон з Білоруссю через прибуття до сусідньої країни найманців із російської групи Вагнера.

Керівник української розвідки Кирило Буданов вважає, що ватажка ПВК "Вагнер Євгена Пригожина переконали припинити збройний заколот, натиснувши на його "патріотичні переконання".

"Мені неприємно це визнавати, але Євген Пригожин є патріотом Росії. Лукашенко та інші особи змогли його переконати, що своїми діями він розірве Росію. Могла б виникнути аналогічна ситуація, як у нас в 2014 році, коли Янукович кричав, що він "легітимний", — сказав Буданов.

Раніше керівник ГУР МО заявив, що "вагнерівці" більше не воюватимуть в Україні.

Питання майбутнього членства України в НАТО будуть обговорювати вже після саміту в Вільнюсі.
Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг четвер у Брюсселі перед початком зустрічі з лідерами ЄС.
"Після саміту НАТО ми обговоримо прагнення України щодо членства в НАТО. І я абсолютно впевнений, що союзники надішлють дуже сильний сигнал підтримки Україні", - заявив генсек.

Він нагадав про консенсус усіх членів блоку про те, що його двері відкриті, що Україна одного дня стане членом НАТО, а також щодо того, що не Росія, а союзники та Київ вирішуватимуть, коли настане правильний час надати Україні повноцінне запрошення.

"Найважливіше зараз і найактуальніше – підтримати та забезпечити збереження України як суверенної нації у Європі. Якщо ми не зможемо зробити цього, не буде сенсу обговорювати питання членства як такого", - сказав Столтенберг.

При цьому він зауважив, що той факт, що Європейський Союз надав Україні статус кандидата, також впливає на дискусії, які відбуваються у лавах НАТО.
Столтенберг наголосив на надзвичайній важливості стратегічного партнерства між ЄС і НАТО на тлі російської війни проти України. Допомогу Україні як з боку союзників по Альянсу, так і партнерів по ЄС Столтенберг назвав "безпрецедентною", а взаємодію двох структур такою, що доповнює одне одну.
"На саміті НАТО ми очікуємо на оголошення нових зобов’язань щодо військової підтримки Україні", - сказав політик і згадав також "мультипрограму" з підвищення сумісності ЗСУ з арміями союзників, яка допоможе наближенню членства України в Альянсі.

Європейський Союз готується запропонувати Україні "майбутні зобов'язання у сфері безпеки", в рамках яких, зокрема, пообіцяють розширити ініціативу з підготовки українських військових і можливість відправки військових місій ЄС.
Про це Financial Times розповіли джерела, знайомі із ходом дискусії.
Зазначається, що європейські лідери зобов'яжуться продовжити фінансування поставок зброї Україні через Європейський фонд миру, який фінансується країнами ЄС.
Вони пообіцяють розширити ініціативу ЄС з підготовки українських військових.
Крім того, розглядається можливість відправки військових місій ЄС в Україну, якщо умови для цього будуть визнані прийнятними і такий крок буде узгоджений усіма членами, розповіло одне із джерел.

За словами одного з дипломатів, який брав участь в обговоренні, запропонована декларація ЄС, розроблена Францією, має на меті надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії.
Інший посадовець додав, що вона також покликана забезпечити участь ЄС в ширшій системі безпеки, яка розробляється для захисту України. Однак це зустріло опір з боку нейтральних Ірландії, Мальти і Австрії.
У проєкті заяви лідерів, з яким ознайомилося Financial Times, йдеться, що ЄС "готові разом з партнерами зробити внесок у майбутні зобов'язання щодо безпеки України, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації".
Напередодні видання Euractiv повідомляло, що Європейська рада на зустрічі протягом четверга й п’ятниці має обговорити, які майбутні безпекові зобов'язання Європейський Союз може надати Україні.
Крім того, питання гарантій безпеки має бути обговорене на саміті Північноатлантичного Альянсу в липні.