ТЕЛЕГРАФ

Голову Тернопільської облради Михайла Головка, затриманого за отримання хабара, арештували на 60 діб з можливістю внесення застави у 805 тисяч грн.

"Застосувати до підозрюваного Головка Михайла запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави", — заявив під час засідання суддя Олег Ткаченко.

Термін тримання під вартою Головка визначений до 26 серпня включно, сума застави − 805 200 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов’язки:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із Тернополя та Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з особами, указаними в ухвалі суду; здати паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.
Нагадаємо, 26 червня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали голову Тернопільської обласної ради Михайла Головка на отриманні хабаря. Також повідомлялося, що затримали двох заступників голови Тернопільської ВЦА − Ігоря Дем'янчука і Ігоря Гайдука.
За даними слідства, вони вимагали майже 1,8 млн грн у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів комунальним підприємством Тернопільської облради.

Грузія не приєднується до західних санкцій проти РФ, однак і не дозволяє використовувати свою територію для їхнього обходу.
Про це на пресконференції у Тбілісі заявив спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван.
"Можу сказати те, що заходи, які були вжиті тут (у Грузії – ред.), є дуже надійною гарантією того, що обходу не буде", – зазначив він.
О'Салліван сказав, що Грузія дуже серйозно ставиться до свого зобов'язання не допускати використання своєї території для обходу санкцій.
Раніше глава офісу з координації санкцій Держдепу США Джеймс О'Браєн заявив, що Росія хоче використовувати територію Грузії "для фінансування своєї воєнної машини".
У Грузії відмовляються запроваджувати санкції проти РФ. Як нещодавно заявляв спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі, запровадження його країною санкцій проти РФ означало би ескалацію аж до загрози війни.

Російська влада передала під "попередню опіку" 1 184 дітей, депортованих з окупованих територій України − це втричі більше, ніж окупанти заявляли публічно.
За даними видання "Важные истории", після початку повномасштабного вторгнення Росія депортувала з України від 4,4 до 19,5 тисячі дітей. Частину з них уже віддали під опіку в російські сім'ї.
Наприкінці 2022 року уповноважена з прав дитини в Росії Марія Львова-Бєлова заявила, що в сім'ї було влаштовано 380 дітей, вивезених з України. Те саме число вона називала і навесні-влітку 2023 року.
Однак, за даними "Важных историй", переданих у сім'ї дітей може бути щонайменше втричі більше, ніж стверджує Львова-Бєлова.
Згідно зі звітом про діяльність уряду Ростовської області за 2022 рік, під попередню опіку передали 1 184 дитини, які прибули "без законних представників із територій Донбасу та України".
Видання зазначає, що з цього формулювання незрозуміло, який статус у цих дітей. У цю цифру можуть входити діти-сироти, які жили в дитбудинках на окупованих територіях або втратили батьків під час війни. У такому разі Львова-Бєлова занижує дані про українських дітей, відданих на виховання в російські сім'ї.

Також до цієї цифри могли потрапити діти, які виїхали в Росію з іншими родичами (бабусею, тіткою тощо), а їхні батьки залишилися на окупованих територіях.
І тут можуть бути враховані вихованці дитячих закладів, яких масово вивезли до Росії. Над такими дітьми зазвичай опіку оформляє директор закладу.
Також видання зазначає, що, ймовірно, не всі з 1 184 дітей залишилися в Ростовській області, оскільки у звіті Мінпросвіти йдеться про те, що у 2022 році в цьому регіоні під попередню опіку віддали лише 534 дитини. Це може свідчити про те, що решту дітей вивезли в інші регіони.
Міносвіти Ростовської області на запитання "Важных историй" відповідати відмовилося.
Однак видання вивчило відкриті джерела і дані Мінпросвіти та встановило місцезнаходження 290 дітей з України у 23 регіонах Росії.
Найбільше дітей − 47 осіб − перебувають у Новосибірській області. Щонайменше 30 дітей опинилися в сім'ях Московської області, 25 − у Калузькій, 24 - у Нижньогородській. Ще 21 депортована дитина живе в сім'ях Ямало-Ненецького автономного округу, 20 − у Ленінградській області.
В інші регіони вивезли менше ніж 20 дітей.
Також у новинах як регіони, куди вирушили депортовані українські діти, згадувалися Пензенська, Ростовська, Костромська і Новгородська області, але скільки в підсумку туди приїхало дітей − невідомо.
Видання звертає увагу, що, ймовірно, усіх цих дітей віддали в російські сім'ї з квітня по жовтень 2022 року. Бо з листопада новини про масове влаштування депортованих дітей під опіку перестали з'являтися − у ЗМІ потрапляли лише поодинокі випадки.
У жовтні 2022 року Львова-Бєлова стверджувала, що в російські сім'ї планують передати ще приблизно тисячу дітей із так званих "ДНР і ЛНР", але жодних новин про це не було, а чиновниця продовжила повторювати ту саму цифру про 380 українських дітей, які перебувають у сім'ях у Росії.
Раніше "Важные истории" повідомляли, що Росія могла депортувати з України понад 2,5 тисячі сиріт.

Найманці російської приватної військової компанії "Вагнер" наразі не беруть участь у бойових діях на території України
Про це заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр в ефірі телемарафону.
"Вагнер" справді не воює наразі. І справді заведені не лише десантно-штурмові війська і професіонали, а й ті, хто, як то кажуть, "не обкатаний цією війною", підрозділи. І вони справді несуть наразі втрати. Але потрібно віддати належне професійності наших військових: стоїть завдання максимально знищувати ворога", — сказала вона.

За її словами, заколот "вагнерівців" жодним чином не вплинув на ситуацію на фронті.
"Але потрібно сказати, що військові, коли планують свої наступальні та оборонні дії, вони враховують фактор, що в РФ розпочалася політична нестабільність, і що в них уже є конкуренція між різними кланами і спецслужбами", — додала Маляр.

Також вона закликала "не плекати жодних ілюзій щодо РФ і не думати, що в них є межі, або що кордони ЄС їх можуть зупинити".
"З урахуванням того, що у них ще ПВК виходять з-під контролю, може бути все, що завгодно", — підкреслила Маляр.

У Польщі ухвалили рішення укріпити кордон з Білоруссю через прибуття до сусідньої країни найманців із російської групи Вагнера.
Про це після засідання Комітету з питань національної безпеки і оборони заявив віцепрем’єр Ярослав Качинський.
Віцепрем'єр Польщі зазначив, що група Вагнера в Білорусі, яка, за оцінками, може налічувати близько восьми тисяч бійців, створює "принаймні потенційно нову" ситуацію.
"Це елемент, який є небезпечним для України, він є потенційно небезпечним і для Литви, і може бути небезпечним для нас. Це може означати нову фазу гібридної війни, набагато складнішу, ніж та, з якою ми стикалися досі. Тому були прийняті рішення, що стосуються зміцнення нашої оборони на східному кордоні", – сказав він.

За словами віцепрем’єра, рішення про укріплення кордону стосується як збільшення сил, які будуть там постійно присутні, так і збільшення кількості різного роду загороджень та укріплень.
"Політика безпеки орієнтована на найтемніші сценарії. І керуючись цим принципом, ми змушені були приймати такі рішення", – додав Качинський.

Міністри закордонних справ двох країн Балтії у вівторок закликали НАТО зміцнити свої східні кордони у відповідь на дислокацію бойовиків приватної військової компанії "Вагнер" в Білорусі.
Білорусь межує з трьома країнами-членами НАТО – Латвією, Литвою і Польщею. Президент останньої, Анджей Дуда, раніше заявив, що передислокація групи Вагнера до Білорусі є дуже негативним сигналом для його країни.

Державний секретар США Ентоні Блінкен вважає, що Китаю все важче підтримувати власну позицію щодо вторгнення Росії в Україну.
За його словами, позиція Китаю щодо війни в Україні "стає все більш складною" для Пекіна.
"Пекіну довелося йти дуже складною лінією з першого дня. З одного боку, шукати способи підтримати Росію - в тому числі дипломатично просуваючи її аргументи, її фальшиві аргументи, по всьому світу. Водночас намагатися здаватися нейтральним і намагатися представити себе якимось миротворцем", - заявив Блінкен.

Він також розповів, що згадував про Росію і її вторгнення під час свого візиту в Пекін минулого тижня. Тоді ж сторони "погодилися, що це те, про що ми повинні продовжувати говорити".
"Може настати момент, якщо з'явиться можливість для справжньої дипломатії і переговорів, коли Китай зможе відіграти позитивну і продуктивну роль. Це все ще, на жаль, я думаю, далеко в майбутньому. Але я думаю, що деякі суперечності між подвійними ролями, які намагається грати Китай, стають все більш і більш очевидними", - зауважив держсекретар.

На його думку, Китай підтримає РФ, бо є "дружнім сусідом та партнером, який координує дії в нову еру.

У період з 21 по 27 червня 2023 року росіяни збільшили кількість ракетних обстрілів України та застосування дронів.
Про це йдеться в повідомленні Міноборони України.
За даними військових, росіяни збільшили кількість ракетних ударів по Україні в 1,6 раза. За останній тиждень було завдано 74 ракетних ударів, якщо брати попередній період - було завдано 46 ударів.
Військові нагадали, що українське небо захищають різні системи ППО, а кожна збита ворожа ракета чи дрон - це десятки та сотні врятованих життів.

Варто зауважити, що в Україні діє заборона на публікації в соціальних мережах:
фото і відео пусків наших ракет протиповітряної оборони; фото і відео позицій наших засобів ППО; свої думки, яка українська зброя де може стояти і які об’єкти прикривати; скільки одиниць техніки бачили чи пусків ракет чули.
Будь-яка інформація може бути використана ворогом для коригування майбутніх ударів.
Инфографика: Military media center

Прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас анонсувала "сюрприз" щодо членства України в НАТО на липневому саміті Альянсу у Вільнюсі.
Про це вона заявила під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.
"Я впевнена, що єдина гарантія безпеки України, яка дійсно працює, – це НАТО. Але я не хочу якось зіпсувати сюрприз саміту у Вільнюсі", - сказала Каллас.

Своєю чергою Столтенберг висловив упевненість у тому, що лідери на зустрічі
"прийдуть до єдиної позиції" щодо приєднання України до НАТО. "Поки що рано передбачати результати саміту. Зараз йдуть консультації, як відбувається завжди щодо важливих рішень, які нам необхідно ухвалити. Але я абсолютно впевнений, що лідери на саміті прийдуть до єдиної позиції щодо того, як відповісти на очікування України щодо членства", - зазначив генсек.