ТЕЛЕГРАФ

Росія намагається запевнити країни Африки та Близького Сходу, що після заколоту Кремль зможе взяти під контроль сили "Вагнера", які "працюють" на цих континентах. Про це, з посиланням на The Wall Street Journal.

"Через кілька годин після того, як армія колишніх ув'язнених і найманців Євгена Пригожина зупинила свій наступ на Москву, Кремль вирішив взяти під повний контроль глобальну імперію, побудовану сумнозвісним військовим підприємцем.
Заступник міністра закордонних справ Росії вилетів до Дамаска, щоб особисто передати повідомлення президенту Сирії Башару Асаду: сили групи Вагнера більше не будуть діяти там самостійно.
Високопосадовці російського МЗС зателефонували президенту Центральноафриканської Республіки, до особистої охорони якого входять найманці "Вагнера", і запевнили, що суботня криза не завадить російській експансії в Африці. Урядові літаки Міністерства з надзвичайних ситуацій Росії перекинули з Сирії до Малі, ще одного з ключових закордонних форпостів Вагнера", - йдеться у матеріалі видання.

Росія, яка роками заперечувала будь-який зв'язок з Вагнером, схоже, намагається взяти під свій контроль розгалужену мережу найманців, якою керують Пригожин і його помічники.
За мінімальних витрат і на відстані витягнутої руки "Вагнер" допомагав Кремлю посилювати міжнародний вплив і збирати доходи, якими керувала холдингова компанія Пригожина "Конкорд" і мережа підставних компаній, що допомагали спрямовувати кошти в Кремль.

За словами західних чиновників, компанії Вагнера заробляють сотні мільйонів доларів на рік в Африці.
Джерелами доходу групи є експорт суданського золота до Росії, а також алмазів з ЦАР до ОАЕ і деревини до Пакистану, повідомили ці чиновники.
Протягом багатьох років "Вагнер Груп" працювала як сила безпеки для автократичних режимів на Близькому Сході та в Африці, а віднедавна вона навшпиньки просувається до країн Латинської Америки та Карибського басейну.
В Україні та Росії, включно з Росією, "Вагнер" налічує понад 30 000 бойовиків.
Близько 6000 найманців "Вагнера" виконують різноманітні завдання за межами Росії та України - від охорони шахт і політиків у ЦАР, де громадянська війна триває вже десять років, до захисту нафтових свердловин і підконтрольних уряду територій у Сирії.
У Малі бійці "Вагнера" за підтримки винищувачів і гелікоптерів російського виробництва розгортаються разом з малійськими солдатами в сахарських селах, що потрапили під владу ісламістів. Бойовики воюють з державою з 2012 року.
Відзначається, що доля сил "Вагнера" тепер залежить від того, чи зможе Кремль одночасно маргіналізувати Пригожина і зберегти імперію, яку він побудував на трьох континентах.
Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Вершинін на вихідних прилетів до Дамаска, щоб закликати Асада не дозволити бойовикам "Вагнера" покинути Сирію без нагляду з боку Москви, розповіли люди, які були поінформовані про цю розмову.
У заяві, поширеній офісом Асада після зустрічі, йдеться про те, що вони обговорили питання координації, особливо в "світлі останніх подій".
Винищувачі "Вагнера", які в основному діяли в Сирії самостійно, у вівторок отримали наказ прибути на авіабазу Міністерства оборони Росії в сирійському портовому місті Латакія, і вони його виконали, розповіли двоє людей, знайомих з цим питанням.

На думку розвідки, серед наслідків "заколоту Вагнера" для України значущими є компрометація російського керівництва та те, що підлеглі Євгена Пригожина більше не воюватимуть проти нашої держави. Про це повідомив керівник Головного управління розвідки МОУ Кирило Буданов.

"Ми отримали компрометацію російського керівництва. В черговий раз зруйновано міф про непохитність російського режиму. Було нанесено втрати військово-космічним силам РФ. А ще – ПВК "Вагнер" більше не братиме участь у бойових діях на території України. А це найефективніший підрозділ РФ, який вмів досягати успіху за будь-яку ціну", - заявив Буданов.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вважає, що заколот ПВК "Вагнер" послабив владу очільника Кремля і ЄС потрібно обговорити нові ризики, що постають у зв'язку з більшою нестабільністю Росії. Про це він сказав у коментарі ЗМІ перед зустріччю лідерів країн Євросоюзу.
Боррель сказав, що останні події у Росії будуть однією з ключових тем обговорення. За його словами, досі ЄС розглядав Росію передусім як загрозу, оскільки Москва застосувала силу проти України, але тепер змушений врахувати нові ризики через внутрішню нестабільність у Росії.
"Очевидно, що Путін виходить з цієї кризи слабшим. Але слабший Путін – це більша небезпека. Тож нам треба дуже добре розуміти наслідки... Путін втратив монополію на застосування сили, і, безперечно, нестабільна Росія є більшим ризиком", – зазначив Жозеп Боррель.

На уточнюючі запитання про те, що збираються робити країни Євросоюзу, Боррель зазначив, що ЄС "думає над сценаріями і потребує глибокого аналізу".

"Будьте певні, саме цим зараз займаються усі розвідки країн-членів", – додав дипломат.

Боррель зауважив, що з приводу того, що відбувалося у Росії, подальших подій і наслідків заколоту залишається дуже багато питань. Він припустив, що очільник Кремля ближчим часом почне боротьбу з людьми всередині системи, у лояльності яких має сумніви.
"Єдина відповідь, яку ми можемо дати на будь-що, що відбувається в Росії – це продовжувати підтримувати Україну", – наголосив високий представник ЄС.

Він додав, що проситиме лідерів продовжити підтримувати фінансування Європейського фонду миру, з якого у тому числі фінансують військову допомогу для України.

Абсолютна більшість українців – 78% - мають близьких родичів або друзів, які отримали поранення або загинули через російське вторгнення. Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 26 травня - 5 червня 2023 року.
Серед тих, хто має таких близьких родичів або друзів, у середньому (використовувалося медіанне значення) називалося число 7. Тобто в середньому такі респонденти мають 7 близьких родичів або друзів, які були поранені або загинули.
При цьому: 64% українців мають принаймні одного близького родича або друга, який був поранений (в середньому мають 5 поранених близьких людей), а 63% мають принаймні одного близького родича або друга, який загинув (в середньому мають 3 загиблих близьких людей).
Коментуючи результати дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, війна Росії проти України сформувала трагічний колективний досвід для абсолютної більшості українців. У всіх куточках України більшість населення мають родичів або друзів, які були поранені чи загинули через російське вторгнення.
І жителі Заходу, і жителі Сходу переживають однакові жахливі втрати, спричинені Росією.

"Можемо говорити про біль українців за втратами і шалений гнів на ворогів.
Сильна емоційна забарвленість цього досвіду виступає тим фактором, який, з одного боку, дуже зближує різних українців і дозволяє краще зрозуміти один одного. З іншого боку, це сприяє згуртуванню українців для спільної роботи з вигнання ворога і досягнення справедливості – покарання за спричинені кривди.
На цьому тлі зрозуміло стає, чому російська пропаганда щодо "спільної історії" / "спільної культури" є настільки безперспективною в Україні. …Нинішні емоції закарбовують на довгий час "геть від Москви". Крім цього, цей досвід додає стійкості і безкомпромісності щодо можливих поступок Росії – якщо у тебе стільки родичів і друзів постраждали чи загинули, то як можна говорити про поступки?", - кажуть соціологи.

Після заколоту в Росії американські посадовці підозрюють, що так звані "червоні лінії" Володимира Путіна є гнучкішими, ніж вважалося раніше, у тому числі щодо питання постачання озброєння Україні. Про це, з посиланням на Politico.
"Американські посадовці підозрюють, що одним з мотивів Путіна для укладення угоди з Пригожиним було уникнення широкомасштабного насильства на території Росії.
Це змусило декого (на Заході - ред.) замислитися над тим, чи можуть вони піти далі і надати Україні смертоноснішу зброю з більшою дальністю дії – в тому числі і F-16.
Вони думають: червона лінія Путіна може бути м'якшою, ніж вважалося раніше, і він може вирішити не йти на ескалацію, побоюючись розширення конфлікту – так вважають двоє людей, знайомих з ходом дискусії. Але вони підкреслили, що жодного рішення ще не прийнято", - відзначає видання.

Держсекретар США Ентоні Блінкен, відповідаючи у вівторок на запитання, чи може хаос у російській армії стимулювати контрнаступ України, заявив: "Я думаю, що є певна можливість".
Однак він додав, що американські чиновники все ще чекають, щоб побачити, як розвиватимуться події.

Як наголошує видання, у короткостроковій перспективі очевидно, що саміт НАТО, який відбудеться через два тижні в Литві, набуде нової актуальності. Блінкен натякнув на "потужний пакет для України", який буде представлений лідерами НАТО у Вільнюсі. Але також можливо, що плани альянсу щодо можливого вступу України можуть змінитися, враховуючи військову слабкість Росії і цілком реальну перспективу громадянської війни на її кордонах.
Президент Eurasia Group Ян Бреммер вважає, що "це все ще висока планка (для потенційного членства України в НАТО), тому що 31 країна (НАТО) має сказати "так".
"Але це допоможе. У Заходу тепер менше причин турбуватися про передбачувані червоні лінії Путіна, і більше причин турбуватися про те, як підготуватися до дестабілізованої, непередбачуваної ситуації в Росії", - відзначає видання.

Як повідомляє Politico, на думку одних аналітиків, "стриманість" Путіна під час угоди з Пригожиним може бути ознакою його раціональності, на думку інших – ослаблений диктатор може стати ще більш божевільним.
Крихкість путінського режиму також змушує деяких американських посадовців детальніше розглядати можливість постпутінської Росії – і ядерного запасу, який може стати ще більш дестабілізуючим фактором для світового порядку.

Європейський Союз готується запропонувати Україні "зобов'язання у сфері безпеки у майбутньому". Лідери блоку прагнуть узгодити довгострокові зобов'язання для Києва на тлі зростаючої нестабільності в Росії. Про це, з посиланням на Financial Times.
За даними видання, обговорення обіцянки, яка включена до проекту підсумків саміту лідерів ЄС у четвер, відбувається на тлі скромного прогресу українського контрнаступу та наслідків невдалого заколоту "Вагнера" в Росії, які спонукають столиці переосмислити, який рівень підтримки потрібен Києву.
Члени ЄС Франція та Німеччина, поряд з Великобританією та США, очолюють зусилля щодо узгодження двосторонніх угод про безпеку, щоб надати Україні довгострокове фінансування, військові поставки, навчання та розвіддані, щоб допомогти їй відобразити повномасштабне вторгнення Росії та захистити її від агресії у майбутньому.
Незважаючи на те, що це далеко не та взаємна оборона, яку принесе членство в НАТО, ці обіцянки покликані забезпечити деякий тимчасовий захід, щоб заспокоїти Київ і вселити у нього впевненість у постійній підтримці Заходу.
Пропонована декларація ЄС, розроблена Францією, спрямована на те, щоб надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії, за словами одного анонімного дипломата, який брав участь в обговореннях.
За словами другого анонімного чиновника, це також розглядається як гарантія того, що блок буде зацікавлений у ширшій безпековій системі, що розробляється для захисту України, і не буде відсторонений альянсом НАТО на чолі зі США. Але це зустріло опір з боку Ірландії, Мальти та Австрії, нейтральних держав блоку, за словами офіційних осіб, поінформованих про обговорення, які хочуть ясності щодо того, що спричинять "зобов'язання".

Проект заяви
У проекті заяви лідерів ЄС, з якою ознайомилася Financial Times, йдеться, що ЄС та його держави-члени "готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов'язання в галузі безпеки перед Україною, що допоможе Україні захищатися у довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та чинити опір дестабілізуючим зусиллям".
У ньому додається, що робота полягатиме в тому, щоб "швидко розглянути умови такого внеску", беручи до уваги "політику безпеки та оборони деяких держав-членів", маючи на увазі нейтральні країни. Текст може бути змінено до прийняття.
Деякі держави-члени заявили, що ідея "зобов'язань" визначена дуже розпливчасто, і запросили більш формальну схему зовнішньополітичного підрозділу ЄС.
"Ми вже досить багато робимо для виконання зобов'язань у галузі безпеки", - сказав анонімний дипломат ЄС, посилаючись на фінансову підтримку блоку Києву та його ініціативи щодо пошуку, виробництва та постачання більшої кількості боєприпасів.

Відповідаючи на питання про зобов'язання щодо безпеки, Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії, сказала, що "кожен окремий союзник" повинен вирішувати, що він може робити.
"Але важливо те, що ми говоримо, що це загальноприйнятий шлях, - сказала Каллас у середу. - Ми працюємо над [формулюванням]. Ми не хочемо порожніх слів".
Саміт ЄС
Дводенний саміт лідерів Європейського Союзу пройде 29-30 червня. Лідери обговорять наслідки перерваного заколоту у Росії. На саміті у Брюсселі вони поговорять з головою НАТО Єнсом Столтенбергом та обговорять, яку роль ЄС може відіграти у зобов'язаннях Заходу щодо зміцнення безпеки України.
Країни НАТО сперечаються про те, що запропонувати Києву на зустрічі лідерів альянсу у Вільнюсі 11-12 липня. У той час як Київ та його найближчі союзники у Східній Європі закликають до конкретних кроків наблизити Україну до членства, західні уряди, такі як США та Німеччина, побоюються будь-яких кроків, які можуть наблизити альянс до війни з Росією.
За словами керівника Офісу президента Андрія Єрмака, Україна очікує запрошення в НАТО з відкритою датою.

Ставлення українців до Китаю та Туреччини погіршується. Третина українців вважають, що Китай – це ворожа країна. Про це, з посиланням на дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Якщо у жовтні минулого року Китай вважали скоріше нейтральною країною (63%), ця оцінка змінилася на більш нейтрально-негативну: 34% оцінили її як ворожу країну, 52% як нейтральну.
Щодо Туреччини збільшилася оцінка її як нейтральної країни: 48% вважають її нейтральною, 40% - дружньою, тоді як торік оцінка її як дружньої країни (51%) була більшою ніж нейтральна (39%).

Ставлення українців до найбільших країн-союзників залишається дуже позитивним: 94% вважають Польщу дружньою країною, 86% вважають дружніми США, 85% - Великобританію.
Ставлення до Німеччини серед українців продовжує покращуватися: відсоток оцінки її як дружньої країни зріс із 65% минулого року до 80%.
Ставлення до Китаю
Нагадаємо, у жовтні 2022 року Китай для українців залишався переважно нейтральною країною. У 2023 році китайський режим висунув так званий "мирний план", який передбачає окупацію Росією захопленої частини території України. Пекін заявляє про підтримку Кремля, а китайський диктатор Сі Цзіньпін приїжджав навесні до Володимира Путіна, на арешт якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер.
До війни Китай був найбільшим торговим партнером України. Нині Україна здебільшого торгує із країнами ЄС.