ТЕЛЕГРАФ

Європейський Союз готується запропонувати Україні "зобов'язання у сфері безпеки у майбутньому". Лідери блоку прагнуть узгодити довгострокові зобов'язання для Києва на тлі зростаючої нестабільності в Росії. Про це, з посиланням на Financial Times.
За даними видання, обговорення обіцянки, яка включена до проекту підсумків саміту лідерів ЄС у четвер, відбувається на тлі скромного прогресу українського контрнаступу та наслідків невдалого заколоту "Вагнера" в Росії, які спонукають столиці переосмислити, який рівень підтримки потрібен Києву.
Члени ЄС Франція та Німеччина, поряд з Великобританією та США, очолюють зусилля щодо узгодження двосторонніх угод про безпеку, щоб надати Україні довгострокове фінансування, військові поставки, навчання та розвіддані, щоб допомогти їй відобразити повномасштабне вторгнення Росії та захистити її від агресії у майбутньому.
Незважаючи на те, що це далеко не та взаємна оборона, яку принесе членство в НАТО, ці обіцянки покликані забезпечити деякий тимчасовий захід, щоб заспокоїти Київ і вселити у нього впевненість у постійній підтримці Заходу.
Пропонована декларація ЄС, розроблена Францією, спрямована на те, щоб надіслати "дуже чіткий політичний сигнал" Україні та Росії, за словами одного анонімного дипломата, який брав участь в обговореннях.
За словами другого анонімного чиновника, це також розглядається як гарантія того, що блок буде зацікавлений у ширшій безпековій системі, що розробляється для захисту України, і не буде відсторонений альянсом НАТО на чолі зі США. Але це зустріло опір з боку Ірландії, Мальти та Австрії, нейтральних держав блоку, за словами офіційних осіб, поінформованих про обговорення, які хочуть ясності щодо того, що спричинять "зобов'язання".

Проект заяви
У проекті заяви лідерів ЄС, з якою ознайомилася Financial Times, йдеться, що ЄС та його держави-члени "готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов'язання в галузі безпеки перед Україною, що допоможе Україні захищатися у довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та чинити опір дестабілізуючим зусиллям".
У ньому додається, що робота полягатиме в тому, щоб "швидко розглянути умови такого внеску", беручи до уваги "політику безпеки та оборони деяких держав-членів", маючи на увазі нейтральні країни. Текст може бути змінено до прийняття.
Деякі держави-члени заявили, що ідея "зобов'язань" визначена дуже розпливчасто, і запросили більш формальну схему зовнішньополітичного підрозділу ЄС.
"Ми вже досить багато робимо для виконання зобов'язань у галузі безпеки", - сказав анонімний дипломат ЄС, посилаючись на фінансову підтримку блоку Києву та його ініціативи щодо пошуку, виробництва та постачання більшої кількості боєприпасів.

Відповідаючи на питання про зобов'язання щодо безпеки, Кая Каллас, прем'єр-міністр Естонії, сказала, що "кожен окремий союзник" повинен вирішувати, що він може робити.
"Але важливо те, що ми говоримо, що це загальноприйнятий шлях, - сказала Каллас у середу. - Ми працюємо над [формулюванням]. Ми не хочемо порожніх слів".
Саміт ЄС
Дводенний саміт лідерів Європейського Союзу пройде 29-30 червня. Лідери обговорять наслідки перерваного заколоту у Росії. На саміті у Брюсселі вони поговорять з головою НАТО Єнсом Столтенбергом та обговорять, яку роль ЄС може відіграти у зобов'язаннях Заходу щодо зміцнення безпеки України.
Країни НАТО сперечаються про те, що запропонувати Києву на зустрічі лідерів альянсу у Вільнюсі 11-12 липня. У той час як Київ та його найближчі союзники у Східній Європі закликають до конкретних кроків наблизити Україну до членства, західні уряди, такі як США та Німеччина, побоюються будь-яких кроків, які можуть наблизити альянс до війни з Росією.
За словами керівника Офісу президента Андрія Єрмака, Україна очікує запрошення в НАТО з відкритою датою.

Ставлення українців до Китаю та Туреччини погіршується. Третина українців вважають, що Китай – це ворожа країна. Про це, з посиланням на дані опитування Соціологічної групи "Рейтинг".
Якщо у жовтні минулого року Китай вважали скоріше нейтральною країною (63%), ця оцінка змінилася на більш нейтрально-негативну: 34% оцінили її як ворожу країну, 52% як нейтральну.
Щодо Туреччини збільшилася оцінка її як нейтральної країни: 48% вважають її нейтральною, 40% - дружньою, тоді як торік оцінка її як дружньої країни (51%) була більшою ніж нейтральна (39%).

Ставлення українців до найбільших країн-союзників залишається дуже позитивним: 94% вважають Польщу дружньою країною, 86% вважають дружніми США, 85% - Великобританію.
Ставлення до Німеччини серед українців продовжує покращуватися: відсоток оцінки її як дружньої країни зріс із 65% минулого року до 80%.
Ставлення до Китаю
Нагадаємо, у жовтні 2022 року Китай для українців залишався переважно нейтральною країною. У 2023 році китайський режим висунув так званий "мирний план", який передбачає окупацію Росією захопленої частини території України. Пекін заявляє про підтримку Кремля, а китайський диктатор Сі Цзіньпін приїжджав навесні до Володимира Путіна, на арешт якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер.
До війни Китай був найбільшим торговим партнером України. Нині Україна здебільшого торгує із країнами ЄС.

У ніч з середи на четвер у Франції повторилися протести із заворушеннями через смерть хлопця, якого застрелила поліція під час дорожньої перевірки; протести поширилися на нові міста. Про це, з посиланням на BFMTV.
Заворушення знову повторилися у багатьох містечках столичного регіону, а також розширилися на нові міста – Ніцу, Тулузу, Ліон.
У передмісті Парижа Нантер, де й стався інцидент, учасники заворушень кидалися у поліцію коктейлями Молотова та змусили правоохоронців відійти.
Численні хуліганські підпали зафіксували у містечках департаменту О-де-Сен та в самому Парижі. У департаменті Валь-де-Марн протестувальники з використанням піротехніки атакували охоронців на вході до в’язниці, але всередину потрапити не змогли.

В департаменті Ессон повідомляють про підпалений автобус без пасажирів. В одному з містечок протестувальники увірвалися в приміщення мерії і підпалили його.
Міністр внутрішніх справ Жераль Дарманен каже про 150 затриманих. За його словами, від нападів постраждали також відділки поліції та школи.
Президент Еммануель Макрон вранці назвав невиправданими погроми, що відбувалися протягом ночі, та закликав до спокою. Також він скликав засідання міжвідомчої кризової команди.
Нагадаємо, заворушення спалахнули після того, як вранці у вівторок поліцейські під час рутинної перевірки учасників дорожнього руху застрелили 17-річного хлопця за кермом.
Поліцейський, який стріляв, та його напарник залишаються під вартою.
Попередньої ночі внаслідок заворушень згоріли близько 40 авто і постраждали понад 20 правоохоронців, повідомляли про понад 30 затриманих.

Ізраїль побоюється передавати Україні свою зброю. В Єрусалимі вважають, що їхнє озброєння може потрапити в руки Ірану. Про це, з посиланням на прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху в інтерв'ю The Wall Street Journal.
Глава ізраїльського уряду заявив, що відхилив прохання Вашингтона та Києва щодо постачання озброєння українській армії.
"У нас є побоювання, яких, я думаю, немає у когось із західних союзників України", - сказав ізраїльський прем'єр.

За його словами, Ізраїль побоюється, що зброя може бути захоплена в Україні та передана Ірану. Зокрема, мова йде про систему протиповітряної оборони "Залізний купол", яка була розроблена Ізраїлем спільно з США.
"Якби ця система потрапила в руки Ірану, то мільйони ізраїльтян залишилися б беззахисними та під загрозою", - заявив Нетаньяху.

Також він наголосив, що Ізраїлю потрібна "свобода дій" у Сирії, де його армія (ЦАХАЛ) часто атакує іранські цілі поблизу російських військ.

Позиція Ізраїлю щодо війни
Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну влада Ізраїлю заявила про нібито свій нейтралітет. Єрусалим не надав Україні зброю, але й відкрито не підтримав агресію РФ. Також Ізраїль не погодився остаточно виступити посередником.
Проте останнім часом взаємодія Ізраїлю з Росією посилилась. Зокрема, ізраїльський уряд провів два раунди політичних переговорів на високому рівні з МЗС Росії та домовився про дипломатичну місію.
Посол України в Ізраїлі розкритикував відверто проросійську політику уряду Ізраїлю, після чого його викликали в МЗС.

Сполучені Штати та Китай розглядають можливість збільшення комерційних авіарейсів між країнами. Про це повідомив помічник держсекретаря США у справах Східної Азії та Тихого океану Деніел Крітенбрінк.
Виступаючи на заході Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні, Крітенбрінк заявив, що країни домовилися "розглянути можливість поетапного збільшення кількості комерційних рейсів між Сполученими Штатами та Китаєм".
За його словами, до спалаху коронавірусу між США та Китаєм здійснювалося близько 350 рейсів на тиждень, зараз їх лише 24 на тиждень.
"Я думаю, ми можемо зробити краще", - додав він.

За його словами, домовленості було досягнуто під час візиту держсекретаря Ентоні Блінкена до Китаю на початку цього місяця.
Після початку пандемії COVID-19 у 2020 році дві країни обмежили польоти та поїздки, щоб запобігти поширенню хвороби, і авіасполучення не було відновлено повністю.
Критенбрінк заявив, що хотів би дисбаланс у кількості китайських студентів у США та американських студентів у Китаї.
За його словами, зараз у США навчається близько 300 тисяч китайських студентів, тоді як в університетах Китаю здобувають освіту лише 350 американських студентів.