ТЕЛЕГРАФ

Австрія виступила проти ухвалення гарантій безпеки для України на рівні Євросоюзу. Австрійський канцлер Карл Негаммер під час першого дня саміту ЄС, у четвер, 29 червня, дав зрозуміти, що його країна відмовиться дати потрібну згоду на такі зобов'язання.
Аналогічну позицію зайняли також Ірландія, Кіпр та Мальта, додав глава австрійського уряду.
"Нам як нейтральним державам ясно, що в такому вигляді вони (гарантії безпеки. – Ред.) не можуть існувати", – пояснив Негаммер.

Деякі держави-члени напередодні дводенної зустрічі закликали Брюссель подбати про гарантії безпеки Києву на період після закінчення розв'язаної Росією війни проти України. Вони могли б включати конкретні обіцянки військової допомоги або зобов'язання допомоги у разі нападу, зазначає агентство dpa.
Водночас канцлер Німеччини Олаф Шольц лаконічно прокоментував тему гарантій безпеки. Федеративна Республіка "разом із найближчими союзниками вже довгий час веде такі дискусії з Україною" та продовжить їх, заявив глава німецького уряду.

Тим часом у проєкті підсумкового комюніке учасників саміту йдеться не про гарантії безпеки, а про обіцянки у сфері безпеки, які, як правило, не мають на увазі пряму військову підтримку, зазначає dpa.
"Європейський Союз і держави-члени готові разом з партнерами зробити свій внесок у майбутні обіцянки в галузі безпеки щодо України, які допоможуть Україні у довгостроковій обороні, стримуванні актів агресії та протидії зусиллям щодо дестабілізації", - наводить агентство витяг з документа.
У разі збройної агресії щодо однієї з країн-учасниць Євросоюзу інші держави-члени зобов'язані надати допомогу та підтримку всіма можливими засобами, що зазначено у статті 42 Договору про Європейський Союз. Україна подала заявку на вступ до ЄС у лютому 2022 року, невдовзі після вторгнення російських військ. Єврокомісія у травні того ж року рекомендувала визнати Україну кандидатом на вступ, але при цьому висунула умови, які Києву необхідно виконати.

За однією з версій російських медіа, головнокомандувача Повітряно-космічних сил РФ і заступника командувача Об'єднаного угруповання російських військ в Україні Сергія Суровікіна не заарештовано: його допитали – і відпустили.
Джерела "Важных историй" не підтверджують арешт генерала Суровікіна у зв'язку з його причетністю до заколоту ватажка групи "Вагнер" Євгена Пригожина. Два джерела, близькі до Генштабу і ФСБ, розповіли, що Суровікін не заарештований і не перебуває в "Лефортово", його допитували, але потім відпустили.
"Bloomberg" також написав, що Суровікіна допитали про заколот Пригожина. За словами співрозмовника цього видання, генерала "тримають в одному місці, але не у в'язниці, і слідчі поводяться з ним обережно, щоб не розлютити інших військових, які захоплюються досягненнями Суровікіна в армії".

Z-канали писали, що 29 червня Суровікін нібито був на нараді в Ростові-на-Дону, але журналіст Дмитро Колєзєв це спростовує. За інформацією журналіста, Сергій Шойгу звинуватив Суровікіна у зраді, але заарештувати генерала побоюються, оскільки офіцери за нього. Шойгу спробує "максимально очорнити" Сурровікіна.
Раніше російські медіа писали, що 25 червня Суровікіна затримали і відправили в СІЗО "Лефортово", підконтрольне ФСБ. "Financial Times" також написав про затримання генерала.
Американські видання "The Wall Street Journal" і "The New York Times" із посиланням на дані розвідслужб писали, що Пригожин повідомив Суровікіну про підготовку заколоту, а деякі російські генерали могли співчувати заколотникам. Джерела NYT вважали, що Пригожин залишився живим після заколоту завдяки дружбі із Суровікіним.
Дочка Суровікіна заявила, що нічого не сталося, а дружина Суровікіна – відмовилася коментувати.
Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков порадив запитувати про долю Суровікіна у Міноборони РФ.

Члени Північноатлантичного Альянсу вже погодили продовження мандату генерального секретаря Єнса Столтенберга ще на один рік, офіційне рішення очікується наступного тижня до саміту НАТО у Вільнюсі.
Про це стало відомо виданню Politico та агенції AFP від європейських та американських дипломатів.
Низка дипломатів НАТО підтвердила, що 31 країна-член Альянсу досягла консенсусу щодо продовження повноважень Столтенберга ще на один рік. Американське джерело сказало Politico, що продовження повноважень генсека є "завершеною справою".
Дипломат із Західної Європи додав, що рішення "буде офіційно оформлене наступного тижня", про існування консенсусу сказали дипломат зі Східної Європи і високопосадовець НАТО.

Жоден із потенційних наступників Столтенберга, як-то прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, міністр оборони Великої Британії Бен Воллес або прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес, так і не зміг отримати підтримку 31 держави-члена НАТО.
У ЗМІ й раніше потрапляла інформація, що союзники у НАТО схиляються до того, щоби продовжити термін повноважень чинного генсека Єнса Столтенберга через труднощі з обранням наступника.
Також зазначалося, що Джо Байден нібито особисто вмовляв Єнса Столтенберга залишитися на посаді генсека НАТО під час його останньої поїздки до Вашингтона.

Цьогоріч у липні Україна і Польща проведуть низку заходів із вшанування жертв Волинської трагедії.
Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда.
За його словами, Польща зараз може проводити пошуково-ексгумаційні роботи польських жертв в Україні, що було неможливо робити ще декілька років тому.
"Це свідчить про якісну зміну: сьогоднішня українська влада має більше розуміння цього питання, ніж її попередники кілька років тому", – сказав польський президент.

Він також розповів про свої переговори під час візиту до Києва із спікером Верховної Ради, і з президентом Володимиром Зеленським, і з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, "щоб просунути справу далі".
"У нас тут є різні заходи, які перебувають на підготовчій стадії: ми домовилися з українською стороною, що поки що не розголошуємо деталей у ЗМІ. Тому, будь ласка, вибачте, що я не розкриваю деталей, але так, 80-ті роковини Волинської різанини принесуть нам низку спільних польсько-українських заходів", – зазначив Дуда.

Нагадаємо, у травні речник МЗС Польщі Лукаш Ясіна заявив, що Володимир Зеленський має просити вибачення перед поляками за Волинь. У відповідь український посол Василь Зварич наголосив: "Будь-яка спроба нав'язати українському президенту або Україні те, що ми повинні робити щодо спільного минулого, є неприйнятною і прикрою".
Після цього держсекретар канцелярії президента Польщі Малгожата Папроцька, реагуючи на це, заявила, що питання Волинської трагедії не повинні бути частиною "твіттерної дипломатії".
А згодом Ясіну відсторонили від роботи речника польського МЗС.
Як відомо, одним із найболючіших питань у спільній історії Польщі та України наразі залишається трактування трагічних подій на Волині в часи Другої світової, коли підрозділи УПА вчинили акції масового вбивства поляків, які у Польщі нині розцінюють як геноцид.

Президент Володимир Зеленський у четвер, 29 червня, зустрівся з екоактивісткою Гретою Тунберг, віцепрезидентом Європейського парламенту Гайді Гаутала та іншими екоактивістами.
Про це заявив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
За словами Єрмака, також на зустрічі були присутні колишній міністр закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем та президент Ірландії в 1990-1997 роках Мері Робінсон. Всі вони є членами Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни.
Як заявив Зеленський, Міжнародна робоча група буде працювати над питаннями, пов'язаними із впливом російської агресії на екологічну систему України.

Він звернув увагу активістів на катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС, із якими зіткнулися жителі Херсонської області. Президент заявив про важливість ініціатив представників Міжнародної робочої групи щодо екологічних злочинів Росії й акцентував, що агресор має понести справедливу відповідальність за злочин екоциду в нашій країні.
Водночас Маргот Вальстрем наголосила на солідарності й допомозі Україні у важкий час війни. За її словами, важливо забезпечити якнайширшу оцінку завданої Росією шкоди.
А ось екоактивістка Грета Тунберг подякувала за запрошення. Вана розповіла, що залучатиме представників екологічних громадських організацій до діалогу стосовно основних завдань Міжнародної робочої групи та привернення уваги до екологічних наслідків війни.

Німеччина розгортає систему протиповітряної оборони дальнього радіуса дії Patriot у Вільнюсі в рамках підготовки до липневого саміту НАТО.
Про це заявили у Збройних силах Литви.
Зазначається, що це перший випадок, коли система Patriot виконує бойові завдання в цій балтійській країні.
"Місце розгортання укомплектоване екіпажем Збройних сил Німеччини, який забезпечить безперебійне функціонування системи", – йдеться в повідомленні.

Вказується, що напередодні саміту будуть розгорнуті й інші бойові сили і засоби відповідно до заздалегідь розроблених планів, процедур, концепцій зв'язку і логістики, для чого залучать понад 3 тисяч військовослужбовців Литви.

Під час саміту Збройні сили Литви разом із союзниками додатково забезпечуватимуть протиповітряну оборону, охорону критично важливих об'єктів і важливих маршрутів, захист фізичних осіб, перевірку помешкань і транспортних засобів, а також пошук вибухових речовин на об'єктах.
Раніше анонсувалося, що Німеччина перекине свій ЗРК Patriot зі Словаччини в Литву для охорони саміту НАТО.
Також повідомлялося, що на час саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня Іспанія відправить туди зенітно-ракетний комплекс NASAMS з військової бази Ліелварде у сусідній Латвії.

Сполучені Штати Америки близькі до того, щоб погодити передачу Україні далекобійних ракет ATACMS.
Про це пише The Wall Street Journal.
Як пише видання, прискорення такого рішення пов'язано з тим, що у Росії почалась внутрішня боротьба військового керівництва.
Однак наразі і у США і європейські партнери України заявили, що Штати близькі до того, щоб українські військові отримали ATACMS.

Далекобійні ракети ATACMS
Ще минулого року українські офіційні особи почали закликати Штати до передачі далекобійних ракет ATACMS. Завдяки їм, наші воїни змогли б завдавати ударів по тилових районах зосередження ворога. Також для використання такого озброєння наша країна вже має реактивні системи залпового вогню HIMARS.
Тривалий час США відхиляли прохання України й лише нещодавно президент США Джо Байден підтвердив, що Штати почали розгляд передачі нашим воїнам вищезгаданих ракет.
Тим часом комітет Палати представників США із закордонних справ підтримав резолюцію із закликом до адміністрації голови Білого дому передати Україні ATACMS.

Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подасть позов до Міжнародного суду ООН проти Ірану. Позов стосуватиметься збитого у 2020 році літака авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Про це заявив спікер Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
"Україна та інші учасники міжнародної координаційної групи подають до Міжнародного суду ООН позов проти Ірану за збиття літака рейсу PS752", - написав Ніколенко.

У заяві сказано, що члени Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, що представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство та Іран не дійшли згоди щодо організації арбітражу відповідно до статті 14 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації.
У зв'язку з цим Координаційна група планує продовжувати колективні зусилля, та забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за збиття рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".
Нагадаємо, 8 січня 2020 року літак авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" був збитий іранськими військовими над Тегераном. Жертвами катастрофи стали 167 пасажирів і 9 членів екіпажу, зокрема громадяни України.
Як повідомлялося, 16 квітня суд Ірану виніс вирок 10 військовим у справі про катастрофу рейсу PS752.

Війна між силовиками - ФСБ та Міністерством оборони Росії - входить в активну фазу. Тож не виключені фізичні знищення унаслідок цього протистояння.
Про це заявив представник ГУР МО Андрій Черняк.
"За нашими оцінками, це вже відкрита війна між так званими "вежами" Кремля, в результаті якої будуть фізичні знищення представників конкуруючих сторін", - сказав Черняк.

Як розповів представник ГУР, у російській "верхівці" вже розуміють, що їх диктатор Володимир Путін став слабким. Тож зараз вони намагаються здобути собі владу.

"Путін уже не може це контролювати і тримати баланс. ФСБ і Міноборони Росії розуміють, що це для них шанс здобути певну політичну перемогу", - зазначив Черник.

Що ж стосується Пригожина і перебазування частини "вагнерівців" у Білорусь - то українська розвідка поки що на сьогодні не бачить загрози для України, акцентував співрозмовник.
"Вони в будь-якому разі не будуть підпорядковані Міноборони Росії. Табори, що будуються для них на території Білорусі - це для підготовки "вагнерівців". Але в нас немає даних, що їх будуть готувати для нападу на Україну з території Білорусі", - підсумував Черняк.

Нагадаємо, що інформація про конфлікт та своєрідне змагання між Федеральною службою безпеки (ФСБ) та Міністерством оборони РФ триває вже давно. І наразі однією з причин цього протистояння є війна, яку розв'язала Росія проти України і тепер намагається утримати свої позиції на тлі контрнаступу ЗСУ.