ТЕЛЕГРАФ

Президент Росії Володимир Путін шкодує, що Москва не розпочала війну проти України раніше. Про це він заявив в інтерв'ю телеканалу "Россия 1" (ВГТРК).
"Єдине, про що ми можемо шкодувати, – це про те, що не розпочали активних дій раніше", – сказав російський диктатор.

Інтерв'ю, яке було опубліковано в середу пізно ввечері, стосувалося переважно розмови Путіна з американським журналістом Такером Карлсоном, що відбулася 6 лютого. Коментуючи підсумки розмови та реакцію на неї глядачів, президент Росії назвав Карлсона "небезпечною людиною", яка спеціально вибрала таку тактику, щоб не почути під час розмови "гострі відповіді".
За словами Путіна, він готувався до інших питань і збирався відповідати "гостро", що додало б інтерв'ю потрібну "специфіку". В результаті, як сказав російський президент, він "повного задоволення не отримав".
Також Путін, відповідаючи на репліку журналіста про нібито можливий арешт Карлсона в США, заявив, що "це було б непогано", оскільки тоді "ліберально-демократична диктатура, яка яскраво представлена в сьогоднішньому правлячому класі Америки, показала б свою справжню особу".
Copyright (c)2024 RFE/RL, Inc. Використовується з пропозицією Radio Free Europe/Radio Liberty, 1250 Connecticut Ave NW, Ste 450, Washington DC 20036.

У Білому домі розкритикували позицію законодавців з Республіканської партії, які блокують проєкт з додатковим фінансуванням національної безпеки з підтримкою України. Про це на брифінгу сказала речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
Вона нагадала, що раніше республіканці відкинули двопартійну угоду про безпеку кордонів, оскільки, за її словами, експрезидент США Дональд Трамп був занепокоєний, що "угода буде ефективною і підірве його політику".

"Ставши перед вибором: приєднатися до президента Байдена та профспілки прикордонних патрулів, щоб захистити наш кордон, республіканці в Конгресі натомість стали на бік Дональда Трампа, фентанілу, торговців людьми та контрабандистів — усе через політику", – заявила Жан-П’єр.

Зараз, за її словами, республіканці роблять те саме, блокуючи проєкт з додатковим фінансуванням нацбезпеки.
"Але шокує те, що республіканці в Палаті представників все ще роблять це зараз, стаючи на бік Дональда Трампа, Водоимира Путіна і Тегерана проти нашої оборонно-промислової бази, проти НАТО, проти України, проти наших інтересів в Індо-Тихоокеанському регіоні", – підкреслила речниця Білого дому.

Вона закликала припинити це і "поставити нашу національну безпеку на перше місце".

Усі ракети, які російські окупанти запустили по Києву вночі 15 лютого, вдалося знищити. Про це заявили у Київській міській військовій адміністрації.
"Черговий ракетний удар по Україні. Удар − комбінований. Зокрема, ракети різного типу ворог спрямував і на Київ. Вони заходили на місто з різних напрямків. Повітряна тривога в столиці тривала понад 2 години. Силами і засобами протиповітряної оборони усі ворожі ракети, які летіли на Київ, були знищені", – повідомив голова КМВА Сергій Попко.

Він додав, що про точну кількість та тип ракет розкажуть Повітряні сили.
За попередніми даними, у столиці минулося без жертв та руйнувань.
"Система життєзабезпечення міста працює в штатному режимі. Дякуємо воїнам ППО за відмінну роботу", − підсумував Попко.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що на посаді президента США для Москви кращий Джо Байден, а не Дональд Трамп. Про це сказав Путін в інтерв'ю Всеросійській державній телевізійній та радіомовній компанії (ВГТРК).
У Путіна запитали: "Для нас хто кращий — Байден чи Трамп?"
"Байден. Він людина більш досвідчена, він прогнозований, він політик старої формації. Але ми будемо працювати з будь-яким лідером США, якому висловить довіру американський народ", – відповів російський диктатор.

У президента РФ також запитали, як він ставиться до повідомлень про стан здоров'я Байдена. На думку Путіна, це пов'язано, зокрема, з передвиборчою кампанією у США:
"Я думаю, у США набирає обертів внутрішньополітична кампанія, передвиборча кампанія. Вона набуває все більш і більш таких гострих форм. І нам некоректно втручатися в цей процес.
Послухайте, я зустрічався з Байденом у Швейцарії, це було три роки тому. Уже й тоді говорили, що він недієздатний. Нічого подібного я не побачив. Ну так, він підглядав у свій папірець, я підглядав у свій. Нічого такого. А те, що він десь, виходячи з вертольота, ударився головою, ну... Хто у нас де-небудь не вдарявся головою - нехай перший кине в нього камінь".
Він додав, що, на його думку, сьогоднішня позиція адміністрації США "надзвичайно шкідлива і помилкова".
"І я свого часу президенту Байдену про це говорив", - підсумував Путін.

Кремль створює інформаційні умови для російської гібридної операції в Молдові, щоб вона стала можливою найближчим часом. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Водночас, аналітики інституту зазначили, що терміни можливої російської гібридної операції в Молдові ще не визначені.

ISW продовжує оцінювати, що кремлівські чиновники та рупори намагаються створити інформаційні умови для виправдання можливих зусиль Росії з дестабілізації Молдови та запобігання її інтеграції в Захід, і той факт, що міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров продовжив ці наративи і додав додаткові звинувачення - свідчить про те, що Кремль організовує ширші зусилля в інформаційному просторі.
Інші офіційні особи Міністерства закордонних справ Росії, в тому числі речниця МЗС Марія Захарова, раніше заявляли, що молдовська влада намагається економічно "задушити" Придністров'я, перешкоджає дипломатичному вирішенню придністровського конфлікту і стикається з широким внутрішнім невдоволенням політикою молдовського уряду.
Пов'язаний з Кремлем російський військовий блогер нещодавно взявся за питання Придністров'я, щоб послідовно просувати кремлівські наративи, а також стверджувати, що Молдова "мілітаризується" з метою "насильницької реінтеграції" Придністров'я до складу Молдови. До цього Росія, за словами блогера, повинна підготуватися.
Нещодавно молдовська влада звинуватила російських миротворців у Придністров'ї у проведенні навчань і застосуванні зброї в молдовській зоні безпеки, що порушує протоколи Спільної контрольної комісії (СКК) ОБСЄ.

Ключові висновки ISW за 14 лютого
Українські сили успішно потопили ще один десантний корабель Чорноморського флоту Росії в Чорному морі біля південного узбережжя окупованого Криму в ніч з 13 на 14 лютого. Україна продовжує докладати зусиль, щоб компенсувати російську перевагу в живій силі і техніці, використовуючи більш сучасні системи і обладнання, хоча постійні затримки з наданням західної допомоги у сфері безпеки підривають ці зусилля. Росія також намагається досягти переваг на полі бою за рахунок технологічних інновацій, попри те, що вона зосереджується на створенні більшої кількості живої сили і техніки, ніж Україна. Російська влада може генерувати достатньо нових сил, щоб витримати втрати, спричинені нинішніми темпами наступальних операцій в Україні, до 2025 року. Служба зовнішньої розвідки Естонії заявила, що триваюча реструктуризація і розширення російських збройних сил має на меті посилити російську військову присутність проти Фінляндії і альянсу НАТО. Кремль проводить інформаційні операції проти Молдови, дуже схожі на ті, які Кремль використовував перед вторгненням в Україну в 2014 і 2022 роках, ймовірно, щоб створити умови для виправдання можливої майбутньої російської ескалації проти Молдови. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 14 лютого, що НАТО не бачить безпосередньої загрози військових нападів на члена Альянсу, але зазначив, що існує "постійний ризик" гібридних атак. Речник Кремля Дмитро Пєсков спростував західні повідомлення про те, що Росія нещодавно запропонувала заморозити конфлікт в Україні. Як повідомляється, Росія розробляє протисупутникову зброю космічного базування. Російські війська нещодавно здійснили підтверджені просування поблизу Бахмута, Мар'їнки та Кринок на тлі позиційних боїв уздовж усієї лінії зіткнення 14 лютого. Росія продовжує розширювати свою оборонно-промислову базу. Російська влада продовжує зусилля з мілітаризації та культурної індоктринації молоді та студентів в окупованій Україні в руслі російської ідентичності та ідеології.

Експрезидент США Дональд Трамп у разі перемоги на наступних президентських виборах збирається "зменшити зобов’язання" перед деякими членами НАТО, а також планує підштовхувати Україну і Росію до переговорів. Про це пише Bloomberg з посиланням на поінформовані джерела.
Соратники Трампа нібито обговорюють ідею, щоби 5-та стаття Північноатлантичного альянсу застосовувалася лише до країн із високими витратами на колективну оборону.

Також, за даними джерел, радники Трампа обговорювали між собою, як посадити Україну і Росію за стіл переговорів. Один з учасників обговорення висловив думку, що для України переконливим поштовхом до переговорів стане обіцянка припинення допомоги США, тоді як для Росії – навпаки, обіцянка наростити її.
Декілька радників також публічно казали, що варто посилити санкції проти російського центрального банку.
Співрозмовники журналістів зазначили, що ніхто з команди Трампа поки не вів перемовин з представниками Києва чи Москви, у тому числі тому, що це було б порушенням закону США про заборону приватним особам вести перемовини від імені уряду.
Нагадаємо, цього тижня Дональд Трамп на передвиборчому заході розповів, як погрожував союзникам "заохотити Росію" до агресії проти них, щоб змусити їх збільшити внески у колективну безпеку.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський перепросив в України за інцидент з розсипаним зерном, який стався у неділю.
Він назвав висипання зерна "не зовсім адекватною формою протесту", але водночас додав, що до неї "часто вдаються фермери в різних країнах".
"Фермери не опанували свої емоції, але слід пам'ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Напередодні весняно-польових робіт у них немає грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їх відчай", – йдеться у заяві польського міністра.

Секерський зазначив, що виступає за діалог і прямі переговори як найкращу форму вирішення складних проблем.

"Від імені польських фермерів я прошу вибачення за такий акт відчаю і прошу розуміння їхньої надзвичайно складної ситуації. Ми ведемо технічні переговори з українським Міністерством сільського господарства, під час яких хочемо визначити умови торгівлі, які б обмежили наплив товарів, що підривають стабільність агропродовольчих ринків", – підкреслюється в заяві міністра.

Водночас він назвав "не зовсім стриманою" реакцію української влади. На його думку, "занадто різкою була форма заяв заступника міністра економіки, а раніше мера Львова, інші українські політики також були надто емоційними у своєму спілкуванні".
"Я розумію невдоволення української влади до труднощів з експортом сільськогосподарської продукції. Я також повністю усвідомлюю, що торгівля йде в обох напрямках, і ми також експортуємо в Україну", – додав Секерський.

Він вважає, що "польські фермери допомагали Україні і хочуть допомагати й надалі"
"Однак вони хотіли б, щоб ця допомога йшла на користь українському бюджету, на користь фермерам, а не олігархам, які володіють величезними площами землі для вирощування зернових та інших видів сільськогосподарського виробництва. Саме вони в основному стоять за цим величезним імпортом, який підриває стабільність агропродовольчих ринків в Європі", – додав міністр.