ТЕЛЕГРАФ

ЄС в рамках своєї навчальної місії планує підготувати ще 20 тисяч українських солдатів.
Про це заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель після зустрічі міністрів оборони країн ЄС.
"Ми майже досягли мети підготувати 40 тисяч українських солдатів в рамках нашої навчальної місії для України. І сьогодні ми погодилися додати ще 20 тисяч військових до цієї місії, і це підніме планку до 60 тисяч підготовлених солдатів загалом", – сказав Боррель.

За його словами, цифру у 60 тисяч планують досягти до кінця літа.
"Гарна підготовка означає збереження життів на полі битви", – наголосив Боррель.

Раніше повідомлялося, що цього року Німеччина хоче підготувати ще 10 тисяч солдатів з України.
Рішення про започаткування тренувальної місії було прийнято міністрами закордонних справ країн-членів у листопаді 2022 року.
Тоді йшлося про те, що спочатку в Німеччині, Польщі та інших країнах ЄС пройдуть підготовку до 15 тисяч українських солдатів. Пізніше ця цифра була збільшена до 30 тисяч, а потім до 40 тисяч. Бундесвер підготував близько 10 тисяч з них.
Торік у жовтні президент Володимир Зеленський подякував членам Європейського Союзу за рішення надати Україні західні винищувачі F-16 і закликав інтегрувати навчання на них у тренувальну місію ЄС EUMAM.

Міжнародний суд ООН у середу виніс рішення за позовом України проти Росії щодо порушення останньою Міжнародної конвенції про заборону расової дискримінації.
Міжнародний суд завершив розгляд скарги України за звинуваченнями на адресу РФ, поданої у 2017 році.
Суд ООН відхилив більшу частину звинувачень України на адресу РФ з цього позову, у тому числі – вирішив, що вважає недоведеним порушення Росією міжнародного права під час заборони діяльності Меджлісу.
Утім, Суд визнав, що Росія порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини у сфері освіти. Президентка Суду Джоан Доног’ю, зокрема, звернула увагу на дані про вибухове зменшення кількості школярів, що навчаються українською.
"Було зниження на 80% у перший рік (після протиправної анексії Криму), і ще на 50% у подальший", – зауважила вона.

Суддя Доног’ю пояснила, що Суд вважає непереконливими пояснення РФ про природні причини такого зниження.
"Навіть зважаючи на те, що був суттєвий відплив українських родин на материкову Україну, Суд не вважає це обґрунтуванням різкого зменшення обсягу навчання на 90%", – заявила вона.

Також суд підтвердив, що Росія порушувала наказ цього Суду від 2017 року про тимчасові заходи (зокрема, щодо заборони Меджлісу). Але оскільки у підсумку суд не знайшов у цьому порушення Конвенції про заборону расової дискримінації, то жодних покарань за це Росії не призначили.
Як повідомлялося раніше, Суд ООН підтвердив меншу частину звинувачень України до РФ щодо фінансування тероризму.

Європейські інституції і країни-члени ЄС взяли зобов’язання виділити Україні військову підтримку щонайменше на 21 мільярд євро.
Про це заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель після зустрічі міністрів оборони країн ЄС.
"Усі ми, держави-члени ЄС, європейські інституції до сьогодні надали Україні військового обладнання на 28 млрд євро. Це не прогнози і очікування, це реальність", – сказав він.

Боррель розповів, що на зустрічі міністрів запитали про зобов’язання на цей рік.
"Згідно зі списком, наданим державами-членами, йдеться про 21 млрд євро на військову підтримку України, закладених у бюджети на 2024 рік", – заявив топдипломат.

Боррель наголосив, що це мінімум, оскільки окремі держави-члени ще не представили цифри своєї підтримки.
"Але йдеться про 21 мільярд на цей рік у порівнянні з 28 мільярдами у попередні два роки", – наголосив він.

Як відомо, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єри Данії Метте Фредеріксен, Чехії Петр Фіала, Естонії Кая Каллас та Нідерландів Марк Рютте написали спільний лист, в якому закликали до колективних зусиль для довгострокової підтримки України.
Раніше Шольц закликав європейські країни збільшити обсяги поставок озброєнь Україні, побоюючись, що допомога з боку США може припинитися.
Перед цим повідомляли, що канцлер Німеччини хоче скористатись самітом ЄС 1 лютого, аби закликати партнерів до відправлення Україні більшої кількості зброї.

Європейські інституції і країни-члени ЄС взяли зобов’язання виділити Україні військову підтримку щонайменше на 21 мільярд євро.
Про це заявив очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель після зустрічі міністрів оборони країн ЄС.
"Усі ми, держави-члени ЄС, європейські інституції до сьогодні надали Україні військового обладнання на 28 млрд євро. Це не прогнози і очікування, це реальність", – сказав він.

Боррель розповів, що на зустрічі міністрів запитали про зобов’язання на цей рік.
"Згідно зі списком, наданим державами-членами, йдеться про 21 млрд євро на військову підтримку України, закладених у бюджети на 2024 рік", – заявив топдипломат.

Боррель наголосив, що це мінімум, оскільки окремі держави-члени ще не представили цифри своєї підтримки.
"Але йдеться про 21 мільярд на цей рік у порівнянні з 28 мільярдами у попередні два роки", – наголосив він.

Як відомо, канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єри Данії Метте Фредеріксен, Чехії Петр Фіала, Естонії Кая Каллас та Нідерландів Марк Рютте написали спільний лист, в якому закликали до колективних зусиль для довгострокової підтримки України.
Раніше Шольц закликав європейські країни збільшити обсяги поставок озброєнь Україні, побоюючись, що допомога з боку США може припинитися.
Перед цим повідомляли, що канцлер Німеччини хоче скористатись самітом ЄС 1 лютого, аби закликати партнерів до відправлення Україні більшої кількості зброї.

Президенти більшості груп у Європарламенті у чіткому посланні до угорського прем’єра Віктора Орбана наголосили на потребі ухвалити рішення про допомогу Україні без зволікань.
З текстом послання ознайомилося видання Euractiv.
Правоцентристська Європейська народна партія, ліберальна партія "Оновити Європу", соціалісти і демократи, "Зелені" та націонал-консервативна партія "Європейські консерватори та реформісти", до якої потенційно може приєднатись партія Орбана, закликали лідерів ЄС домовитися про подальшу фінансову допомогу Україні під час позачергового саміту Європейської ради, який розпочнеться 1 лютого.
Не підписали звернення лише "Ліві" та ультраправа євроскептична група "Ідентичність та демократія" (ID).
"Ми, президенти основних політичних груп в Європарламенті, єдині в заклику до всіх глав держав і урядів ЄС (...) прийняти рішення, необхідні для вирішення надзвичайних проблем, що постали перед Україною", – йдеться в декларації, підписаній президентами груп.

Хоча лідерам Євросоюзу вдалося обійти опозицію прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана і домовитися про початок переговорів про вступ до ЄС з Києвом, 15 грудня Орбан наклав вето на виділення Україні 50 мільярдів євро фінансової допомоги, що поставило під сумнів здатність Європи надавати постійну підтримку.
У чіткому посланні до Орбана президенти групи наголошують, що "подальші затримки або щорічні вето не є варіантом".
"Ми закликаємо Європейську раду та держави-члени виконати свої обіцянки, забезпечити ефективну і стійку довгострокову військову підтримку Україні та активізувати зусилля з доставки боєприпасів і військової підтримки, які так терміново потрібні українським силам оборони", – додається в посланні.

Напередодні позачергового саміту ЄС, на якому буде вирішуватися доля багатомільярдної допомоги Україні, президент Європейської ради Шарль Мішель наголосив на критичній потребі досягти домовленості.
Як повідомлялося, лідери Євросоюзу запропонують внести у рішення саміту ЄС ідею проводити щорічні обговорення запланованого пакета допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, щоб заручитись підтримкою Угорщини у затвердженні виділення коштів.
Нагадаємо, угорський прем’єр Віктор Орбан підтвердив, що минулої суботи Будапешт направив до Брюсселя компромісну угоду щодо розблокування фінансування ЄС для України в обсязі 50 млрд євро.
За його словами, компроміс полягає у тому, що фінансування Україні виділятиметься за умови, "якщо ви гарантуєте, що кожного року ми будемо вирішувати, чи будемо продовжувати надсилати ці гроші, чи ні". Тобто, по суті, це означає можливість для Угорщини щорічно блокувати допомогу.

Міжнародний суд ООН у середу виголошує фінальне рішення по суті у так званій "Великій справі" України проти Росії, що включала звинувачення щодо фінансування тероризму.
Позов був поданий щодо порушення Росією двох міжнародних конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. Звинувачення стосувалися епізодів 2015-2017 років.
У рішенні Міжнародного суду, яке зачитала президентка Суду Джоан Доног’ю, Суд визнав Росію винною у порушенні Конвенції щодо фінансування тероризму за однією зі статей – №9. Суд заявив, що Росія не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму, на які неодноразово звертала увагу Україна.
Утім, Суд визнав необґрунтованою більшу частину звинувачень України на адресу РФ.
Ключовою проблемою стало те, що Суд обрав консервативний підхід до трактування Конвенції та вирішив, що фінансування тероризму у розумінні Конвенції стосується лише перерахування коштів і не поширюється на надання бойовикам військової техніки та зброї; таким чином, до прикладу, постачання "Буку" не підпадає під цю заборону.
Утім, у підсумку це означає, що Міжнародний суд частково визнав Росію винною у порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.
Про суть позову читайте у статті Суд ООН виніс перше рішення проти Кремля.