ТЕЛЕГРАФ

Влада Болгарії офіційно підтвердила підготовку до запланованого візиту президента України Володимира Зеленського до країни.
Про це заявив міністр оборони Болгарії Тодор Тагарев, повідомляє Politico.
"До такого візиту (Володимира Зеленського - ред.) готувалися деякий час, це не публічно. Мені шкода, що інформація просочилася у відкритий доступ", - заявив голова Міноборони Болгарії.

Тагарев відкрито виступав з проукраїнською позицією, зокрема, на початку червня він заявив, що безпеку Болгарії можна гарантувати лише якщо останній окупант залишить територію України.
Зазначимо, що уряд Болгарії відкрито підтримує Україну у війні з Росією, але президент Румен Радєв критикує постачання зброї нашій країні. Як зазначають у Politico, Зеленський, як глава держави, ймовірно, має зустрітися з Радєвим під час свого візиту.
Візит Зеленського до Болгарії
Нагадаємо, ще вчора, 4 липня, болгарське видання "24 години" з посиланням на дипломатичні джерела повідомляло про можливий візит Зеленського до Болгарії. Туди його запросив приїхати новий уряд країни.
Схожа ситуація сталася й у травні, коли ЗМІ дізналися про точну дату запланованого візиту Зеленського до Німеччини. Тоді, за даними The Guardian, такий злив у ЗМІ українські чиновники вважали безвідповідальним.
Зазвичай візити президента України до інших країн не анонсують через можливі загрози.

Після короткочасного заколоту «Вагнера» минулого місяця Владімір Путін, схоже, намагається убезпечити свою систему від державного перевороту. Про це, з посиланням на New York Times.
Він винагороджує лояльність серед правлячої еліти і засипає свій найважливіший електорат - людей зі зброєю - грошима. Поки що він уникає широкомасштабних чисток, які інші авторитарні лідери проводили у відповідь на спроби перевороту або повстання. Можливо, така стриманість продиктована бажанням уникнути подальшої дестабілізації путінської системи.
«Президент діє дуже раціонально. Він зосереджений на своєму особистому і політичному виживанні, і він готовий на все, щоб досягти цього», - сказала New York Times російська політологиня Єкатєріна Шульман.

Вона зазначила, що на даний момент, незважаючи на репутацію Путіна як безжального, його реакція на невдалий заколот більше схожа на пряник, ніж на батіг. Про це свідчить пишна церемонія вшанування силовиків у Кремлі минулого тижня, а також офіційний урядовий указ про підвищення на 10,5% зарплати солдатам, поліцейським та іншим співробітникам силових структур. Шульман стверджує, що «система занадто виснажена і крихка, щоб вдаватися до масштабних репресій» у відповідь на повстання.
Дехто стверджує, що на сьогоднішній день те, як Путін розібрався з заколотом, зміцнило його позицію. Він усунув Прігожина як дестабілізуючий фактор для окупаційних військ Росії в Україні і змусив військових, силовиків і членів правлячої еліти знову оголосити про свою лояльність до нього.
Але аналітики вважають, що Путін зіткнеться з новими загрозами, особливо з огляду на те, що він продовжує розширювати повноваження клаптикового апарату безпеки, що складається з різних інтересів і центрів влади.
«У короткостроковій перспективі Путін здобув перемогу. Але в довгостроковій перспективі склалася дестабілізуюча ситуація», - сказав професор політології Європейського університету в Санкт-Петербурзі Грігорій Голосов.

За 23 роки перебування при владі Путін передав контроль над деякими з найважливіших державних активів давнім друзям, а також призначив колишніх охоронців та інших лояльних йому людей на ключові державні посади. ФСО відповідає за захист самого Путіна і ключових членів уряду.
Минулого року перебіжчик з цієї служби описав розгалужену організацію, до складу якої входить Центр біологічної безпеки. Ця організація перевіряє їжу президента Росії. Вважається, що Путін дуже ретельно підходить до своєї особистої безпеки. В інтерв'ю, опублікованому в 2017 році, Путін розповів, як Фідель Кастро розповів йому про те, що зміг пережити багато замахів, «тому що завжди особисто дбав про свою безпеку».
Зазвичай Путін ретельно готує змови проти своїх ворогів. Однак, поки не було підтверджено жодних арештів людей, які могли бути причетними до заколоту, або тих, хто був тісно пов’язаний з Прігожиним. Це різко контрастує з наслідками спроби державного перевороту в Туреччині у 2016 році. Тоді президент Реджеп Таїп Ердоган випустив велику кількість засуджених, щоб звільнити місце у в’язницях для більш ніж 40 тисяч затриманих заколотників.
Доля генерала Сєргєя Суровікіна викликала багато спекуляцій. За попередньою інформацією, його могли затримати або арештувати. Експерти ж, які пильно стежать за системою Путіна, прогнозували, що якщо Суровікіна і схопили для допиту, то незабаром його відпустять.
Арешт генералів «посіяв би хаос в армії», - сказав виданню співрозмовник, який знає Путіна вже багато десятиліть. Очевидна обережність стала ще одним свідченням того, що російський автократ, хоч і назвав Прігожина «зрадником» і демонстрував свою розлюченість, все ж тяжіє до звичного набору інструментів для утримання влади.
Шульман зазначила, що про підвищення зарплат для працівників силових відомств не випадково оголосили через кілька днів після бунту «Вагнера». Путін також, вочевидь, пообіцяв надати більше зброї одному з найвідданіших керівників своєї служби безпеки. Голова Національної гвардії Віктор Золотов, колишній охоронець Путіна, минулого тижня похвалився, що президент пообіцяв озброїти його сили танками і артилерією.
Також російський президент наголошував на тому, що довіряє міністру оборони Сєргєю Шойгу, відставки якого Прігожин давно вимагав через проблеми на полі бою. Сам Шойгу вперше публічно заговорив про заколот у понеділок.
«Ці плани провалилися, тому що, перш за все, особовий склад Збройних сил залишився вірним своїй присязі і військовому обов’язку», - сказав Шойгу.

Але надання військовим і службам безпеки більших грошей і повноважень несе в собі певні ризики. Петербурзький політолог Сєргєй Голосов застерігає, що інші угруповання всередині силових структур можуть піддатися спокусі підняти власне повстання, побачивши завдяки Прігожину, що це можливо.
Вторгнення Росії в Україну, на думку аналітиків, залишиться дестабілізуючим фактором. Саме бойова роль найманців «Вагнера», очевидно, спонукала Путіна не звертати уваги на те, як Прігожин критикував російських військових. Тепер Кремль може зіткнутися з проблемою ведення війни в Україні без частин «Вагнера», а також з питанням збереження балансу у все більш крихкій системі.
Це система, яка виникла в мирний час, віддає перевагу лояльності над ефективністю, - пояснив запрошений науковий співробітник Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берлін Ніколай Петров. Але на війні Кремлю потрібно і те, і інше.
«Путін і вся його система зараз стоять перед дилемою. Якщо принцип лояльності буде більш важливим, ніж ефективність, то не буде тих ризиків, які були пов'язані з заколотом. Але не буде і надії на більш ефективне функціонування системи», - сказав Петров.

Російська Федерація протягом останніх днів вивела частину бойового складу з території Запорізької АЕС.
Про це повідомляє Sky News.
Як пише видання, через ризик російського теракту на ЗАЕС, цивільні почали виїжджати з регіону навколо станції.
"Посиленню тривоги сприяли російські заяви в блогах про те, що українці планували атакувати станцію. Коли росіяни звинувачують українців у підготовці до чогось, це часто є ознакою того, що вони самі збираються це зробити, як ми бачили у випадку з Каховською дамбою", - додає видання.

Окрім попередження президента Володимира Зеленського про можливу вибухівку, яку бачили на даху станції, російський радник з ядерних питань заявив, що вночі 5 липня нібито очікується "український напад".
"Це викликало тривогу. Це призвело до того, що багато українців раптово покинули країну. Ми бачимо черги на перетині кордону з Молдовою, які тягнуться на дві милі, чого ми не бачили вже кілька місяців", - пише Sky News.

Тим часом джерела видання відзначають, що частина російських військ була виведена з території станції в останні дні.
Загроза теракту на ЗАЕС
В червні поточного року Володимир Зеленський заявив про підготовку Російської Федерації до теракту на ЗАЕС з наступним викидом радіації. Керівник ГУР Кирило Буданов підтвердив цю інформацію та додав, що росіяни додатково замінували ставок-охолоджувач на станції.

Наразі наявність російських ядерних зарядів на території Республіки Білорусь малоймовірна. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України Олексій Громов.
"Я не можу підтвердити цю інформацію (щодо доставки першої партії ядерних зарядів у Білорусь — ред.). Для зберігання ядерних боєприпасів необхідно створити спеціальні умови, розгорнути базу для їх обслуговування. Це дуже складний технологічний процес. На сьогодні наявність ядерних зарядів на території Білорусі є малоймовірною", — зауважив він.

Громов підкреслив, що важко сказати, наскільки реальна загроза використання ядерної зброї проти України. У цьому контексті він наголосив:
"Не треба забувати, що це — війна з підступним противником, який не дотримується міжнародного права та готовий на все заради досягнення своїх цілей. Яскравим прикладом для нас є знищення росіянами Каховської ГЕС".

Позиції Польщі та Італії збігаються щодо України, Рим виступає за потребу реальних гарантій безпеки Києву.
Про це заявила прем’єрка Італії Джорджія Мелоні під час візиту до Варшави у середу.
"У часи кризи ми повинні бути єдиними. Починаючи з України, щодо якої італійська та польська позиції збігаються. Ми не можемо прийняти російську агресію проти України і зробимо все можливе, щоб зупинити її", – сказала Мелоні.

Вона додала, що Італія буде продовжувати стояти поруч з Україною, підтримуючи її на всіх напрямках.
"Ми погоджуємося з Польщею щодо необхідності реальних гарантій безпеки для України. Більше того, конфлікт несе з собою доміно наслідків, на які Європа повинна дати відповіді", – зауважила Мелоні.

Вчора, 4 липня, відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Лідери трьох найбільших держав, які прагнуть змінити світовий порядок, де домінують Сполучені Штати, взяли участь у віртуальній зустрічі. Однак спільна поява не продемонструвала ознак збільшення єдності, кожен із них, здавалося, був зосереджений на власній, окремій від інших, меті, пише NYT.
Для президента Росії Владіміра Путіна це означало демонстрацію сили після заколоту “Вагнера” і спробу отримати підтримку його війни проти України.
Для лідера Китаю Сі Цзіньпіна саміт став ще однією можливістю розкритикувати Сполучені Штати, закликавши покласти край "гегемонізму" і "політиці сили".
А для прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді, який головував на зустрічі, це був спосіб продемонструвати розширення ролі його країни і завдати ледь помітного удару своєму заклятому супернику Пакистану, закликавши інші країни об'єднатися в "боротьбі проти тероризму".
На щорічній зустрічі Шанхайської організації співробітництва у підготовлених промовах лідерів не прозвучало жодної драматичної заяви про зміну альянсів. Але форум, який був створений Китаєм і Росією у 2001 році і включає Пакистан та країни Центральної Азії - Казахстан, Киргизстан, Таджикистан і Узбекистан, дав уявлення про те, як регіональний клуб, створений для протидії західному впливу, може орієнтуватися на конкурентні пріоритети.

Не було жодної згадки про загострення напруги між Пекіном і Нью-Делі, яка підштовхує Індію до зближення зі Сполученими Штатами.
І якщо Путін сподівався, що лідери ШОС можуть виступити з гучними заявами про підтримку, щоб вплинути на його ослаблену позицію всередині країни і підтримати війну проти України, йому довелося задовольнитися загальною картиною і теплим тоном замість цього.
Що ще важливіше, для адміністрації президента США Джо Байдена і більшої частини решти світу саміт ШОС, по суті, виглядав як заява про те, що три лідери контролюють свої внутрішні проблеми і готові відкрити шлях до того, що Путін назвав новим "багатополярним" світом.
"У них усіх є стимули применшувати події і робити так, щоб все виглядало нормально. Вони показали, що все під контролем і немає ніяких розколів, незважаючи на проблеми Росії і бажання Індії розвивати зв'язки з США", - сказав доцент кафедри політології Національного університету Сінгапуру Ян Чонг.

Жоден лідер пі час саміту у вівторок не мав більшої потреби у відновленні свого іміджу, ніж Путін, який зіштовхнувся з найпотужнішим викликом своєму більш ніж двадцятирічному правлінню минулого місяця, коли бойовики "Вагнера" спробували повалити військове керівництво Росії.
Хоча Путін зміг розрядити кризу, погодившись дозволити ватажку вагнерівців Єгвєнію Прігожину виїхати до Білорусі, цей короткий заколот поставив під сумнів його авторитет і майбутнє.

Виступаючи на своєму першому міжнародному форумі після заколоту, Путін подякував державам ШОС за підтримку після повстання, яке, за його словами, не мало народної підтримки в Росії.
"Об'єднані глибокою відповідальністю за долю батьківщини, російські політичні кола і все суспільство виступили єдиним фронтом проти спроби збройного заколоту", - сказав Путін.

Він також намагався представити саміт як знак міжнародної підтримки свого вторгнення в Україну.
Ніде ця підтримка не є більш важливою, ніж з боку Китаю — єдиної великої країни, яка надала Росії дипломатичне та економічне прикриття. Пекін пішов на це тому, що зробив довгострокову ставку на Путіна як на необхідного партнера, який кине виклик Сполученим Штатам.
Однак ця ставка далася дорогою ціною, оскільки Китай намагається налагодити відносини з ключовими економічними партнерами в Європі. Відмова засудити війну в Україні також привернула увагу світової спільноти до агресивної позиції Пекіна щодо Тайваню.
Віртуальна зустріч надала Сі можливість просунути мету Китаю - відвоювати вплив у Сполучених Штатів. Він розрекламував ШОС як спосіб "покращити глобальне управління" і просувати "модернізацію по-китайськи" - зашифрована мова, що виражає бачення світу, в якому Пекін і його партнери матимуть більший вплив на міжнародні правила і норми.
Яке місце в цьому баченні посідає Індія, ще належить з'ясувати. Найбільший стратегічний суперник Китаю, який приєднався до ШОС у 2017 році, розглядає форум як спосіб збалансувати свої зв'язки із західними країнами та відносини з Китаєм і Росією.

Індія зберегла стабільні зв'язки з РФ, переважно економічні, після того, як відмовилася засудити вторгнення Кремля в Україну. Але її відносини з Китаєм погіршилися через прикордонні суперечки і членство Індії в коаліції зі Сполученими Штатами, орієнтованій на безпеку, під назвою QUAD. Пекін розглядає QUAD як інструмент стримування Китаю.
Гучний візит Моді до Вашингтона минулого місяця посилив підозри Пекіна стосовно того, що Індія зближується зі Сполученими Штатами, аби придушити зростання Китаю.
Попри цю напруженість, Індія зацікавлена у ШОС. Вона покладається на країни Центральної Азії в питаннях постачання енергоносіїв і збереження впливу в Афганістані, що має побічні наслідки для Пакистану.
Моді високо оцінив форум як "важливу платформу" для миру і процвітання, але закликав групу засудити країни, які "використовують тероризм як інструмент своєї політики". Зауваження стосувалося Пакистану, який Індія звинувачує у спонсоруванні бойовиків у спірному регіоні Кашмір.
Аналітики вважають, що Індія не відмовиться від Шанхайської організації співробітництва і не вийде з неї, оскільки це позбавить її плацдарму в Центральній Азії і тоді країна поступиться регіоном головному супротивнику - Китаю.

Російським окупантам вдавалося глушити ракети з американських РСЗВ HIMARS за допомогою систем радіоелектронної боротьби
Про це міністр оборони України Олексій Резніков розповів у коментарі Financial Times.
За його словами, боєприпаси для артилерії з GPS-наведенням, а також реактивні системи залпового вогню, такі як американські "HIMARS", дійсно були "високоточними", але потужні російські радіоелектронні системи знаходять способи глушити їх.
"Росіяни придумують контрзахід, ми інформуємо наших партнерів, і вони роблять новий контрзахід проти цього контрзаходу", — сказав Резніков.

Такий же підхід, додає глава Міноборони, застосовується для підвищення ефективності роботи розвідувальних і ударних безпілотників, які використовуються в безпрецедентних масштабах, але також часто піддаються глушінню.
"Це як постійний маятник. Це війна технологій", — сказав Резніков.

Канада, Швеція, Україна та Велика Британія 4 липня подали позов проти Ірану до Міжнародного суду ООН, головного судового органу Організації Об'єднаних Націй, звинувачуючи Тегеран у порушенні "Монреальської конвенції" у зв’язку зі збиттям літака МАУ в 2020 році.
У своїй заяві чотири держави стверджують, що Іран порушив низку зобов'язань за Монреальською конвенцією внаслідок збиття 8 січня 2020 року військовослужбовцями Корпусу вартових ісламської революції Ірану цивільного літака "Міжнародних авіаліній України" рейсу PS752.
Усі 176 пасажирів та членів екіпажу, які перебували на борту літака, багато з яких були громадянами та резидентами держав-заявників, загинули в авіакатастрофі.

На думку заявників, Іран "не вжив усіх можливих заходів для запобігання незаконному та умисному вчиненню злочину, описаного в статті 1 Монреальської конвенції, включаючи знищення рейсу PS752.
Іран також згодом не зміг провести неупереджене, прозоре і справедливе кримінальне розслідування відповідно до міжнародного права, стверджують держави-позивачки.
Канада, Швеція, Україна та Британія намагаються обґрунтувати юрисдикцію Суду на підставі пункту 1 статті 36 Статуту Суду та пункту 1 статті 14 Монреальської конвенції, сторонами якої є всі чотири заявники та Іран.
Міжнародний суд ООН є головним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Він був створений відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй у червні 1945 року.

Російський військово-промисловий комплекс (ВПК) спроможний виробляти за місяць близько 100 ракет. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
"За нашими оцінками, за місяць російський ВПК спроможний виробляти близько 100 ракет, у тому числі понад 10 одиниць для ОТРК "Іскандер", до 30 одиниць - морського базування “Калібр” та до 60 одиниць крилатих ракет повітряного базування, включаючи гіперзвукові аеробалістичні ракети "Кинджал", — сказав Громов.
Він зауважив, що Російській Федерації вдається зберігати темпи виробництва ракет, а за окремими зразками озброєння — підвищити. Бригадний генерал пояснив, що це пов’язано з переходом російських підприємств на цілодобовий режим роботи, а також із використанням елементної бази, що закуповується в обхід санкцій.
Громов також повідомив, що ворог використовує значну кількість БпЛА різних типів.
"Зокрема, від Ірану Росія отримала до 1800 дронів типу "Шахед", з яких застосовано під час бойових дій близько 1600 одиниць, залишок – понад 200 одиниць. Запаси цих БпЛА постійно поповнюються за рахунок постачання з Ірану. Крім того, РФ досягла з цією країною домовленостей про будівництво заводу з виробництва дронів типу “Шахед” на території Татарстану, в районі на відстані 10 км від Казані", — уточнив він.

Окрім того, бригадний генерал розповів, що російські війська активно застосовують ударні БпЛА власної розробки типу "Ланцет", які серійно виробляються на "Іжевському механічному заводі", що входить до концерну "Калашніков". За його словами, усього було виготовлено до 900 одиниць цих апаратів, з яких 850 застосовані в зоні бойових дій. Відповідно, їх залишок наразі становить близько 50 БпЛА.
"Але слід зазначити, що внаслідок економічних санкцій Заходу та через відсутність доступу до сучасних технологій технологічні можливості противника з виробництва сучасних дронів залишаються обмеженими", — підкреслив Громов.
Водночас він наголосив, що отримання від країн-партнерів платформи сучасного багатоцільового винищувача покоління 4++ – типу F/А-18, F-16, F-15, JAS-39 Gripen, Eurofighter Typhoon, Rafale – дозволить застосовувати сучасні авіаційні засоби ураження, які є на озброєнні країн-членів НАТО, виявляти засоби повітряного нападу противника на великій відстані – не менше 200 км, знищувати їх на відстані понад 160 км без входження в зону ураження ППО ворога та застосовувати сучасні авіаційні засоби ураження по наземних і морських цілях на відстані до 200 км і більше.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявляє, що членство Швеції в НАТО може створити проблеми для Альянсу, оскільки уряд країни дозволив акцію зі спалення Корану.
"З точки зору стратегічної і безпекової оцінки, зараз більш відкрито обговорюється питання, чи буде членство Швеції в НАТО тягарем чи перевагою", – сказав Фідан.

За його словами, Туреччина досі не схвалює шведську заявку на вступ в НАТО, оскільки Швеція досі не виконала тристоронню угоду, підписану Анкарою, Стокгольмом і Гельсінкі про боротьбу з тероризмом, а також через нездатність шведського механізму безпеки запобігати інцидентам, подібним до спалення Корану.
Глава МЗС Туреччини вважає, що дозвіл Швеції на образи символів ісламу може спричинити проблеми з безпекою для НАТО, що ставить під сумнів безпековий і стратегічний внесок цієї країни.
Фідан нагадав, що Туреччина, Швеція і Фінляндія проведуть ще одну зустріч 6 липня в Брюсселі, яку організував генсек НАТО Єнс Столтенберг. "Ми дамо нашу оцінку після цієї зустрічі", – додав турецький міністр.
Членство Швеції досі не ратифікували лише дві країни – Угорщина й Туреччина.

На сьогоднішньому засіданні Ставки верховного головнокомандувача обговорили захист українських атомних електростанцій від російських атак, ситуацію на фронті, а також нарощування виробництва техніки та боєприпасів.
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
Про захист АЕС доповідали командувач ВПС Микола Олещук, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та голова ДПСУ Сергій Дейнеко.
Про ситуацію на фронті доповідали головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужного, командувач Сухопутних військ Олександр Сирський, а також командувачі напрямків Тарнавський, Москальов та Наєв.
Також обговорили подальше нарощування власного виробництва техніки та боєприпасів, прискорення темпів ремонтування техніки західного зразка. Про це доповідали командувач сил логістики Гуляк, міністр стратегічної промисловості Камишін, міністр інфраструктури Кубраков та міністр оборони Резніков.

Кремль планує додатково залучити до збройних сил РФ до 500 тисяч осіб за рахунок набору контрактників для комплектування та поповнення втрат підрозділів у зоні бойових дій. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних сил України бригадний генерал Олексій Громов.
"Офіційно мобілізація в РФ призупинена. Однак здійснюються заходи з набору військовослужбовців за контрактом для комплектування та поповнення втрат підрозділів у зоні бойових дій. За планами Кремля, до лав збройних сил передбачається додатково залучити до 500 тисяч осіб.
Але рівень підготовки та забезпечення військовослужбовців, що підписують контракти, є недостатнім для виконання завдань за призначенням – вони набувають необхідний досвід безпосередньо в ході бойових дій. Проте зважаючи на значний мобілізаційний ресурс, Росія здатна повністю забезпечити власні збройні сили особовим складом для ведення тривалої війни на виснаження", – зазначив він.

Громов уточнив, що в період з початку весняного призову противник залучив на контрактну службу лише від 6 до 15 тисяч осіб. Водночас, за його словами, керівництво РФ планує у стислі терміни поліпшити ситуацію шляхом формального "влиття" до складу збройних сил бойовиків приватних військових компаній, окрім ПВК "Вагнер", чисельністю близько 40 тисяч осіб.
Бригадний генерал також поінформував, що нині в центрах підготовки на території Білорусі проходять навчання від 3 до 5 тисяч мобілізованих російських військовослужбовців.
Окрім того, Громов зауважив, що в Росії масового набору ув’язнених осіб до регулярних військ не було.
"У складі загальновійськових з’єднань та військових частин діють лише штатні роти "шторм-z", які комплектуються засудженими, що погодилися підписати контракт з міністерством оборони РФ", – додав він.

У цьому контексті заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ розповів, що масовий набір ув’язнених, за окремими оцінками – до 27 тисяч осіб, здійснювався у ПВК "Вагнер", підрозділи якої виконували завдання в інтересах регулярних військ РФ та активно застосовувалися в бойових діях у Бахмуті.