ТЕЛЕГРАФ

Посол України в США Оксана Маркарова прокоментувала провальне голосування у Сенаті щодо про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню.
За словами Маркарової, провал цього голосування не позбавляє можливості повторного внесення законопроєкту найближчим часом.
Дипломат нагадала, що представники Республіканської партії перед голосуванням заявляли, що не можуть підтримати законопроєкт, в якому не буде питання південного кордону США та змін в міграційній політиці.
"Що це значить для України? На всіх зустрічах сенатори запевняли нас у тому, що сьогоднішнє голосування це не голоси проти України. Що внутрішньополітичні події які відбуваються в Конгресі США, не матимуть впливу на продовження підтримки нашої держави, яку буде продовжено завдяки двопартійній підтримці", – зазначила вона.

Маркарова додала, що українська сторона продовжить активну роботу.
Вона також висловила сподівання, що ще до Різдва Конгрес підтримає узгоджений пакет, в якому буде оборонна, бюджетна, гуманітарна та енергетична допомога для України на 2024 рік.
Нагадаємо, напередодні законопроєкт про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню не пройшов процедурне голосування в Сенаті.
Для винесення законопроєкту на голосування він мав отримати хоча б 60 голосів зі 100. "За" проголосувало лише 49 сенаторів.
Президент США Джо Байден, коментуючи провал голосування, назвав вимоги республіканців "політичним шантажем".

США вже інвестували десятки мільярдів доларів у власну оборонну індустрію на виробництво найбільш важливих для України озброєнь, щоби посилити потенціал ЗСУ зараз, а також можливості для стримування російського агресора в майбутньому. Про це заявив глава Пентагону Ллойд Остін, під час виступу на Конференції оборонних індустрій.
"Ми вже інвестували близько $27 мільярдів доларів у понад 35 штатах у контракти на виробництво критично важливих засобів для України, зокрема систем протиповітряної оборони, боєприпасів, тактичних транспортних засобів", - зазначив міністр оборони.

Він висловив сподівання, що Конгрес незабаром ухвалить запит президента Байдена з невідкладним фінансуванням потреб національної безпеки США, який передбачає, в тому числі, додаткові десятки мільярдів. Більша частина з них реалізовуватимуться через американську промислову базу.

"Гроші з додаткової допомоги повернуться до нас через інвестиції в робочі місця у США. І всі ці гроші повернуться до нас через інвестиції в американську безпеку. Але водночас ми повинні розширити можливості України підтримувати багато різних систем і платформ, які надають їй союзники й партнери з усього світу", - зауважив Остін.

Водночас він підкреслив необхідність для США працювати далі з союзниками й партнерами, щоби допомогти Україні дати відсіч російському агресору. За його словами, це означає зміцнення оборонно-промислової бази України зараз для підтримки поточної боротьби ЗСУ, а також посилення її оборонного потенціалу на майбутнє.
У цьому зв’язку глава Пентагону зауважив, що розвиток можливостей двостороннього партнерства у сфері оборонного виробництва є важливим внеском і для забезпечення інтересів національної безпеки США.

Президент США Джо Байден відреагував на провал процедурного голосування у Сенаті США щодо допомоги Україні і назвав це політичним шантажем.
Коментуючи відмову Республіканської партії підтримати в Конгресі законопроєкт про надання додаткових грошей на гарантування національної безпеки, який передбачає допомогу Україні, Байден сказав, що ставки занадто високі.
"Республіканці в Конгресі погрожують припинити підтримку України, якщо їм не вдасться проштовхнути свою надзвичайно заангажовану прикордонну політику.
Це політичний шантаж, справжнісінький і простий. Ставки надто високі, а наслідки – надто значні для політичних ігор", – написав президент США.

Republicans in Congress are threatening to cut off support for Ukraine unless they can force through their extreme partisan border policies.It’s political blackmail, pure and simple.The stakes are too high and the consequences are too significant for political brinksmanship. ВІДЕО ДНЯ — President Biden (@POTUS) December 6, 2023

Засудженого за держзраду колишнього українського народного депутата Іллю Киву, який втік до Росії, могли ліквідувати 6 грудня в Підмосков'ї двома пострілами з вогнепальної зброї. Слідком РФ розпочав кримінальну справу.
Про це повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.
У мережі також були опубліковані кадри з місця, де було виявлено тіло Киви без ознак життя.
За даними Telegram-каналу Mash, за зрадником-втікачем перед операцією з ліквідації могли стежити "щонайменше три останні тижні".
Також у росЗМІ з'явилася інформація, що перший постріл нібито тільки поранив екс-політика, а другий виявився фатальним.
За фактом події російський Слідчий комітет по Московській області порушив кримінальну справу за статтею 105 КК РФ. Також повідомляється, що слідчі допитують співмешканку Киви.
"За однією з версій, вона могла навести кілера на слід, проте це поки що не підтверджено", - пишуть російські пропагандисти у мережі.

Сьогодні ввечері в московських аеропортах та залізничних вокзалах було запроваджено посилені перевірки пасажирів.
Крім того, розповідає Mash, йдуть перевірки списків усіх постояльців готелю "Велич Country Club" за кілька місяців, і "особливу увагу" звертають на іноземців та громадян із пропискою у південних регіонах.
Ліквідація Киви
Нагадаємо, увечері 6 грудня російські пропагандистські ЗМІ повідомили, що у Підмосков'ї знайшли тіло українського екс-нардепа Іллі Киви. Пізніше джерела РБК-Україна підтвердили загибель зрадника, а також повідомили, що це була спецоперація СБУ.
"Ліквідація ТОПового зрадника, колаборанта та пропагандиста Киви - спецоперація СБУ", - зазначили джерела видання.

Загибель Киви підтвердили також у Головному управлінні розвідки Міноборони України.
"Так, можемо підтвердити, що Ківа "все". Така доля спіткає інших зрадників України та поплічників путінського режиму", - заявив представник ГУР Андрій Юсов.

Адміністрація прем'єр-міністра Італії Джорджії Мелоні повідомила Пекіну про припинення участі в китайській ініціативі "Один пояс, один шлях" (Belt-Road Initiative) достроково, наприкінці року.
Про це пише BBC.
Італія була єдиною великою західною країною, яка приєдналася до одного з найамбітніших торговельних та інфраструктурних проєктів Китаю, у 2019 році.
На той час цей крок був підданий різкій критиці з боку США та інших країн.
Започаткований лідером КНР Сі Цзіньпіном у 2013 році, (Belt-Road Initiative) має на меті інвестувати приблизно 1 трлн доларів в Азію та Європу. Проєкти, що включають нові та модернізовані залізниці та порти, мають на меті з'єднати Китай з Європою та іншими частинами Азії.

Але (Belt-Road Initiative) від самого початку піддавався критиці з боку США як приклад "дипломатії боргової пастки". Вашингтон заявляє, що плани Китаю передбачають непомірно великі проєкти, які країни не в змозі профінансувати, що дає Пекіну важелі для досягнення власних цілей.
Італія була найбільшою з 18 країн-членів ЄС, які приєдналися до BRI.
Членство країни в (Belt-Road Initiative) повинно було автоматично поновитися в березні наступного року, якби Італія не повідомила Китай про свій вихід до кінця цього року.
Раніше Мелоні назвала рішення попереднього уряду про приєднання "серйозною помилкою" і заявила, що має намір вийти з організації.
Але її уряд додав, що, незважаючи на цей крок, він прагне підтримувати добрі відносини з Китаєм.
"Лише частина інвестицій в Італію на суму до 20 млрд євро, обіцяних Сі у 2019 році, матеріалізувалася. Минулого року італійський експорт до Китаю становив 16,4 млрд євро порівняно з 13 млрд євро у 2019 році.
Китайський експорт до Італії, навпаки, зріс до 57,5 млрд євро з 31,7 млрд євро за той самий період. Китай набагато більше торгує з членами ЄС Францією та Німеччиною, незважаючи на те, що дві найбільші економіки єврозони не є членами BRI", - пише BBC.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто. Це сталося перед самітом, ня якому лідери країн ЄС обговорять вступні переговори з Україною.
Про це повідомляє пресслужба Офісу президента.
За словами Єрмака, телефонну розмову з Сіярто йому доручив провести президент України Володимир Зеленський.
Під час обговорень однією з тем став прогрес України на шляху до членства у Європейському союзі.
"Найближчими днями Верховна рада України планує ухвалити низку важливих євроінтеграційних законопроектів. Ми повністю виконаємо наші зобов'язання", - наголосив Єрмак.

У цьому контексті керівник ОП зазначив, що Україна розраховує на позитивне рішення щодо початку переговорів про вступ до ЄС. Питання мають розглянути на саміті лідерів країн блоку 14-15 грудня.
Учасники розмови також обговорили можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського та прем’єра Угорщини Віктора Орбана. Вони домовилися працювати над датою зустрічі.
Варто зауважити, що ще вчора Сіярто розповідав, що з ним хотіли провести переговори міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, а також Єрмак. Але розмови, за словами глави МЗС Угорщини, нібито скасувала українська сторона.
Угорщина проти переговорів щодо вступу України до ЄС
Нагадаємо, на початку листопада Єврокомісія у своєму звіті рекомендувала розпочати переговори щодо вступу України до Євросоюзу.
Після цього Сіярто відразу заявив, що його країна виступає проти відкриття переговорів.
При цьому Орбан закликав топ-чиновників Євросоюзу не порушувати питання вступу України до блоку на майбутньому саміті.

Держави "Групи семи" за підсумками віртуального саміту в середу, 6 грудня, оголосили про наміри до 1 січня 2024 року запровадити обмеження на діаманти російського виробництва.
Про це йдеться в заяві лідерів G7.
Очільники семи держав за підсумками зустрічі підтвердили готовність ухвалювати подальші заходи для зменшення доходів Росії.
"Ми запровадимо обмеження на імпорт непромислових діамантів, що видобуваються, обробляються або виробляються в Росії, до 1 січня 2024 року, після чого до 1 березня 2024 року будуть введені подальші поетапні обмеження на імпорт російських діамантів, оброблених у третіх країнах", – йдеться в заяві.

До 1 вересня 2024-го країни "Групи семи", які є основними імпортерами необроблених дімантів, створять механізм перевірки та сертифікації необроблених алмазів і консультуватимуться в цьому питанні з країнами-виробниками й партерами, додали лідери.
У ЄС раніше говорили, що також мають намір запровадити санкції проти діамантів російського походження, але чекають на рішення G7, яке б пояснювало механізм такої заборони.
Як відомо, санкції проти російських діамантів спільно з "Групою семи" обговорювала Бельгія – член Євросоюзу, на території якої, в Антверпені, розташований один із найбільших у світі центрів торгівлі цими коштовностями.
За оцінками, експорт алмазів та діамантів приносить Кремлю 4 мільярди євро на рік.

Антикорсуд застосував запобіжний захід до ще одного судді Київського апеляційного суду. Рішенням суду суддю Юрія Сливу арештували на 60 діб.
Про це говорить вирок суду.
У середу, 6 грудня, слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детектива НАБУ та застосував до судді Київського апеляційного суду Сливи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії запобіжного заходу - 60 днів з дня його фактичного затримання. Підозрюваного взяли під варту у залі суду.
Як альтернативу суд визначив підозрюваному грошову заставу у розмірі 2 5 мільйони гривень.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважатиметься, що до підозрюваного застосований запобіжний захід у вигляді застави.
Тоді на нього покладатимуться процесуальні обов'язки.

Що відомо про справу
Нагадаємо, що 29 листопада НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні хабаря у розмірі 35 тисяч доларів за ухвалення "потрібного" рішення.
Як згодом з'ясувало РБК-Україна, фігурантами справи є судді Юрій Слива, Віктор Глиняний, Ігор Паленик, В'ячеслав Дзюбін.
За версією слідства, один із суддів Київського апеляційного суду запропонував одній зі сторін у справі задовольнити скаргу щодо скасування арешту майна приватного товариства.
Йшлося про майно "Мотор-Січі" у справі екс-керівника підприємства В'ячеслава Богуслаєва. За це йому та трійці суддів у справі представник компанії мав надати неправомірну вигоду у розмірі 35 тисяч доларів. Попередньо, після одержання неправомірної вигоди 10 тисяч доларів суддя-посередник нібито залишив собі, а 25 тисяч доларів розділили інші колеги між собою.
Також відомо, що 30 листопада чотирьом суддям Київського апеляційного суду повідомили про підозру.
В понеділок, 4 грудня, Вища рада правосуддя (ВРП) дала згоду на тримання під вартою чотирьох суддів Київського апеляційного суду.

Посилення сил та засобів протиповітряної оборони може дозволити Україні цієї зими захистити енергооб'єкти від ударів російських окупантів. Недопущення "блекаутів" стане великим програшем для країни-агресора.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до лідерів "Групи семи", повідомляє Facebook-сторінка глави держави.
"Цієї зими ми маємо шанс виграти битву за енергетику", - наголосив він.

Зеленський нагадав, що минулого року РФ спробувала вдарити по Україні "блекаутом", атакуючи ракетами та дронами-камікадзе енергооб'єкти країни.
"Зараз ми посилюємо ППО, зокрема з вашою підтримкою, і якщо продовжимо це робити, якщо вистоїмо цієї зими енергетично, російський терор зазнає одного з найбільших програшів", - сказав глава держави.

Президент зазначив, що сильна ППО та сильна енергетика є можливістю "жити нашим містам, нашій економіці працювати та нашим людям повертатися".
Також Зеленський додав, що економічне зростання в Україні є одним із найвагоміших результатів цього року, і закликав його посилювати.
Удари РФ по енергетиці України
Російські терористи після майже піврічної паузи взялися знову обстрілювати енергетичні об'єкти в Україні. На початку осені через російські обстріли була пошкоджена мережа у Києві, Житомирській та Хмельницькій областях.
Нагадаємо, до прикладу, що нещодавно через падіння уламків "Шахеда" у Вінницькій області були знеструмлені споживачі. Також раніше російські загарбники вдарили по одній з українських теплоелектростанцій. Обладнання підприємства пошкоджене.
Як попереджають військові, російські окупанти накопичують ракети для повторення масованих ударів. Але, на думку українських розвідників, масштаби обстрілів будуть меншими.

Президент США Джо Байден у зверненні в середу закликав конгресменів підтримати додаткове фінансування для України та інших американських союзників до різдвяних свят, після яких законодавці…

Держави-члени Європейського Союзу передали Україні лише 480 тисяч із обіцяного мільйона артилерійських снарядів для України до весни 2024 року. Про це стало відомо агентству Reuters.…

Президент України Володимир Зеленський заявив, що до кінця року Україна виконає усі рішення у сфері євроінтеграції, необхідні для відкриття переговорів про вступ до ЄС. Про…

Російські пропагандисти розповіли, при яких обставинах виявили тіло екснардепа Іллі Киви у Московській області, коли та з якими пораненнями. Про це повiдомляють російське пропагандистське видання…